Відповідно до абзацу тринадцятого статті 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" 978-15 установник управління майном - особа, яка передає майно управителю в довірчу власність на підставі договору управління майном.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 6 цього ж Закону 978-15 управитель є довірчим власником отриманого ним в управління майна.
Майно, набуте управителем у результаті управління включається до складу отриманого в управління майна.
Згідно зі статтею 190 Цивільного кодексу України 435-15 майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до статті 179 вищевказаного Кодексу 435-15 річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 6 цього ж Закону 978-15 об'єктами управління майном у системі фінансово-кредитних механізмів є ФФБ та ФОН.
Відповідно до абзаців п'ятнадцятого, шістнадцятого статті 2 вищевказаного Закону 978-15 :
фонд операцій з нерухомістю - кошти, отримані управителем ФОН в управлінні, а також нерухомість і інше майно, майнові права та доходи, набуті від управління цими коштами;
фонд фінансування будівництва - кошти, передані управителю ФФБ в управління, які використані чи будуть використані управителем у майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ.
Разом з цим, враховуючи зміст порушеного питання та положення частини першої статті 24 вищевказаного Закону 978-15 , пропонуємо звернутися за відповідним роз'ясненням до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері ринків фінансових послуг - Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
Забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт (стаття 22 Закону України "Про основи містобудування" 2780-12 .
Право на використання земельної ділянки для спорудження об'єктів будівництва згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" 978-15 отримує забудовник.
Відповідно до зазначеного Закону 978-15 забудовник укладає угоду із управителем, за якою управитель замовляє забудовнику збудувати об'єкт будівництва, ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду у встановлені в угоді строки та на умовах, визначених цим Законом та Правилами фонду.
У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до положень зазначеного Закону 978-15 :
об'єкт будівництва - нерухомість, будівництво якої організує забудовник та фінансування будівництва якої здійснює управитель за рахунок отриманих в управління коштів;
об'єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об'єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.
Регулювання земельних відносин у містобудуванні здійснюється відповідно до земельного законодавства (стаття 20 Закону України "Про основи містобудування" 2780-12 .
Відносини щодо прав користування землею, зокрема права постійного користування, оренди, регулюються главою 15 Земельного кодексу України 2768-14 та Законом України "Про оренду землі" 161-14 .
Земельним кодексом України 2768-14 , Законом України "Про оренду землі" 161-14 не передбачено можливості передачі прав користування земельною ділянкою на підставі договору управління майном.