Документ v070u710-10, поточна редакція — Прийняття від 18.11.2010

                           У Х В А Л А 
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті конституційного провадження
у справі за конституційним зверненням громадянина
Бєрлєзова Дмитра Олександровича щодо офіційного
тлумачення положення пункту 15 частини першої
статті 293 Цивільного процесуального кодексу України

м. Київ Справа N 2-62/2010
18 листопада 2010 року
N 70-у/2010

Конституційного Суду України у складі суддів:
Бринцева Василя Дмитровича - головуючого, Бауліна Юрія Васильовича, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Винокурова Сергія Маркіяновича, Гультая Михайла Мирославовича, Запорожця Михайла Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича, Маркуш Марії Андріївни, Сергейчука Олега Анатолійовича, Стецюка Петра Богдановича, Стрижака Андрія Андрійовича, Шаптали Наталі Костянтинівни - доповідача, Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного
провадження у справі за конституційним зверненням громадянина
Бєрлєзова Дмитра Олександровича щодо офіційного тлумачення
положення пункту 15 частини першої статті 293 Цивільного
процесуального кодексу України ( 1618-15 ).
Заслухавши суддю-доповідача Шапталу Н.К. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Громадянин Бєрлєзов Дмитро Олександрович звернувся до
Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне
тлумачення положення пункту 15 частини першої статті 293
Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 )
(далі - Кодекс).
Необхідність в офіційному тлумаченні зазначеної норми
Бєрлєзов Д.О. обґрунтовує тим, що при розгляді його справи судами
загальної юрисдикції було порушено право на судовий захист,
передбачене статтею 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
З матеріалів конституційного звернення вбачається, що
відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"
(далі - Ощадний банк) звернулося до Софіївського районного суду
Дніпропетровської області (далі - Софіївський районний суд) з
позовом до Бєрлєзова Д.О. та Бєрлєзової О.В. про стягнення суми
кредиту, простроченої заборгованості по відсотках за користування
кредитом, пені та витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса.
За цим позовом Софіївський районний суд відкрив провадження у
справі. Бєрлєзов Д.О. звернувся до цього суду із заявою про
винесення ухвали про залишення позовної заяви Ощадного банку без
руху, повернення позовної заяви на підставі статті 121 Кодексу
( 1618-15 ), оскільки позивач не надав усіх необхідних документів
для повного і всебічного розгляду справи.
Софіївський районний суд ухвалою від 23 квітня 2009 року
вказану заяву Бєрлєзова Д.О. залишив без розгляду. Не погодившись
з таким рішенням, Бєрлєзов Д.О. оскаржив його до апеляційного суду
Дніпропетровської області, який 26 березня 2010 року апеляційну
скаргу Бєрлєзова Д.О. повернув заявникові без розгляду на підставі
статті 293 Кодексу ( 1618-15 ), у зв'язку з тим, що ухвала про
вирішення заяви сторони у справі апеляційному оскарженню окремо
від рішення не підлягає. Верховний Суд України ухвалою від
27 травня 2010 року касаційну скаргу Бєрлєзова Д.О. на ухвали
Софіївського районного суду від 23 квітня 2009 року та
апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 березня
2010 року також повернув заявнику оскільки Бєрлєзов Д.О. не має
права на окреме оскарження цих ухвал.
Враховуючи наведене автор клопотання порушує питання щодо
тлумачення положення "залишення заяви без розгляду", яке міститься
у пункті 15 частини першої статті 293 Кодексу ( 1618-15 ).
2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою
від 3 листопада 2010 року відмовила у відкритті конституційного
провадження у справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України
"Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
3. Вирішуючи питання про відкриття конституційного
провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з
такого.
Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ) у конституційному зверненні має зазначатися
обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень
Конституції України ( 254к/96-ВР ) або законів України (пункт 4
частини другої статті 42) ( 422/96-ВР ), підставою для
конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції
України ( 254к/96-ВР ) та законів України має бути наявність
неоднозначного застосування положень Конституції України
( 254к/96-ВР ) або законів України судами України, іншими органами
державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення
вважає, що це може призвести або призвело до порушення його
конституційних прав і свобод (стаття 94) ( 422/96-ВР ).
Автор клопотання не навів обґрунтування необхідності в
офіційному тлумаченні положення пункту 15 частини першої статті
293 Кодексу ( 1618-15 ). Посилання на ухвалу апеляційного суду
Вінницької області від 3 червня 2009 року не може розглядатись як
обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положення
"залишення заяви без розгляду", яке міститься у пункті 15 частини
першої статті 293 Кодексу ( 1618-15 ), та як наявність
неоднозначного застосування судами цього положення, оскільки
вказаний суд його взагалі не застосовував, а в ухвалі йдеться про
залишення без розгляду позову (позовної заяви).
З наданих Бєрлєзовим Д.О. матеріалів вбачається, що до суду
він звертався не з позовом, а із заявою про винесення судом ухвали
на підставі статті 121 Кодексу ( 1618-15 ).
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України,
викладеної в Ухвалі від 12 травня 2010 року N 31-у/2010
( v031u710-10 ), "під неоднозначним застосуванням положень
Конституції України ( 254к/96-ВР ) або законів України слід
розуміти різне застосування одних і тих же норм цих правових актів
судами України, іншими органами державної влади за однакових
юридично значимих обставин" (абзац третій пункту 3 мотивувальної
частини) ( v031u710-10 ).
З аналізу конституційного звернення та долучених до нього
матеріалів вбачається відсутність неоднозначного застосування
судами України положення пункту 15 частини першої статті 293
Кодексу ( 1618-15 ).
Зазначене є підставою для відмови у відкритті конституційного
провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України
"Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність
конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), цим Законом ( 422/96-ВР ).
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 42, 45, 50, 94 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі
за конституційним зверненням громадянина Бєрлєзова Дмитра
Олександровича щодо офіційного тлумачення положення пункту 15
частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу
України ( 1618-15 ) на підставі пункту 2 статті 45 Закону України
"Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність
конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про Конституційний Суд
України" ( 422/96-ВР ).
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ



вгору