Документ v065u710-10, поточна редакція — Прийняття від 21.10.2010

                           У Х В А Л А 
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті
конституційного провадження у справі
за конституційним поданням Державної податкової
адміністрації у місті Києві щодо офіційного
тлумачення положення підпункту 4.2.12 пункту 4.2
статті 4 Закону України "Про податок
з доходів фізичних осіб"

м. Київ Справа N 2-55/2010
21 жовтня 2010 року
N 65-у/2010

Конституційний Суд України у складі суддів:
Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого, Винокурова Сергія Маркіяновича, Гультая Михайла Мирославовича, Запорожця Михайла Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича, Маркуш Марії Андріївни, Сергейчука Олега Анатолійовича - доповідача, Стрижака Андрія Андрійовича, Ткачука Павла Миколайовича, Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного
провадження у справі за конституційним поданням Державної
податкової адміністрації у місті Києві щодо офіційного тлумачення
положення підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про
податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року N 889-IV
( 889-15 ).
Заслухавши суддю-доповідача Сергейчука О.А. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Державна
податкова адміністрація у місті Києві - звернувся до
Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне
тлумачення положення підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 Закону
України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня
2003 року N 889-IV ( 889-15 ) (Відомості Верховної Ради України,
2003 р., N 37, ст. 308) (далі - Закон) в аспекті віднесення
процентів за субординованим боргом до загального місячного
оподаткованого доходу.
У підпункті 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 Закону ( 889-15 )
наведено один із видів доходу, що включається у загальний місячний
оподатковуваний дохід, а саме: дохід у вигляді процентів
(дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів, інші
доходи, крім зазначених у пункті 4.3 цієї статті.
Практичну необхідність в офіційному тлумаченні вказаного
положення Закону ( 889-15 ) автор клопотання обґрунтовує його
різним розумінням під час застосування органами державної влади,
суб'єктами господарювання. У зв'язку з цим посилається на
постанову Вищого адміністративного суду України від 10 грудня
2009 року та постанову Верховного Суду України від 30 березня 2010
року у справі за позовом акціонерного комерційного банку "Форум"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по
роботі з великими платниками податків про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень.
Як стверджує суб'єкт права на конституційне подання, у
процесі практичного застосування підпункту 4.2.12 пункту 4.2
статті 4 Закону ( 889-15 ) органи державної податкової служби
визначають податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних
осіб стосовно отриманих процентів за субординованим боргом. Проте
банківські установи при таких правовідносинах не нараховують та не
утримують названий податок, мотивуючи тим, що Законом ( 889-15 )
це не передбачено.
2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою
від 9 вересня 2010 року відмовила у відкритті конституційного
провадження у справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України
"Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність
конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України
( 254к/96-ВР ), цим Законом ( 422/96-ВР ).
3. Вирішуючи питання про відкриття конституційного
провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з
такого.
Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ) підставою для конституційного подання щодо
офіційного тлумачення Конституції України ( 254к/96-ВР ) та
законів України є практична необхідність у з'ясуванні або
роз'ясненні, офіційній інтерпретації їх положень (частина перша
статті 93) ( 422/96-ВР ); у конституційному поданні має
зазначатися правове обґрунтування необхідності в офіційному
тлумаченні (пункт 4 частини другої статті 39) ( 422/96-ВР ).
З матеріалів справи вбачається, що постановою Верховного Суду
України від 30 березня 2010 року у справі про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень було скасовано постанову Вищого
адміністративного суду України від 10 грудня 2009 року, яку автор
клопотання наводив як факт неоднозначного застосування Закону
( 889-15 ).
Однак рішення судів загальної юрисдикції різних інстанцій у
конкретній справі не є аргументом неоднозначного застосування
норми закону ( 889-15 ).
У конституційному поданні немає правового обґрунтування щодо
практичної необхідності в офіційному тлумаченні положення
підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 Закону ( 889-15 ), що є
підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у
справі згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
Враховуючи викладене та керуючись статтею 153 Конституції
України ( 254к/96-ВР ), статтями 39, 45, 50, 93 Закону України
"Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), Конституційний Суд
України
у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі
за конституційним поданням Державної податкової адміністрації у
місті Києві щодо офіційного тлумачення положення підпункту 4.2.12
пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних
осіб" від 22 травня 2003 року N 889-IV ( 889-15 ) на підставі
пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ) - невідповідність конституційного подання вимогам,
передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та Законом
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ



вгору