Методика комплексного оцінювання системно важливих платіжних систем
Постанова Національного банку України; Методика від 24.09.2015635
Документ v0635500-15, поточна редакція — Прийняття від 24.09.2015

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ


СХВАЛЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
від 24 вересня 2015 року
№ 635

МЕТОДИКА
комплексного оцінювання системно важливих платіжних систем

I. Загальні положення

1. Ця Методика визначає методологію здійснення комплексного оцінювання платіжних систем, визнаних Національним банком України системно важливими, на відповідність міжнародним стандартам нагляду (оверсайта) платіжних систем та систем розрахунків (далі - міжнародні стандарти оверсайта) та вимогам, установленим законодавством України.

2. Ця Методика є обов'язковою для Національного банку України (далі - Національний банк) та платіжних організацій системно важливих платіжних систем.

3. Ця Методика розроблена відповідно до міжнародних документів, прийнятих Комітетом з платіжних і розрахункових систем Банку міжнародних розрахунків та Технічним комітетом Міжнародної організації комісій з цінних паперів:

Принципів для інфраструктур фінансового ринку-1, що встановлюють міжнародні стандарти оверсайта;

__________
-1Principles for Financial Market Infrastructures, CPSS-IOSCO, April 2012.

Структури розкриття інформації та методології оцінювання-2, якою установлена орієнтовна методика оцінювання центральними банками платіжних систем на відповідність міжнародним стандартам оверсайта.

__________
-2Disclosure framework and Assessment methodology, CPSS-IOSCO, December 2012.

4. Національний банк здійснює комплексне оцінювання системно важливої платіжної системи в порядку, передбаченому Положенням про нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28 листопада 2014 року № 755, використовуючи запитальник для здійснення комплексного оцінювання (самооцінювання) системно важливих платіжних систем, який наведено в додатку 1 до цієї Методики, та результати самооцінювання системно важливої платіжної системи, які оформляються за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Методики.

5. Терміни в цій Методиці вживаються відповідно до визначень, наведених у Законі України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Положенні про нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків в Україні, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 28 листопада 2014 року № 755, інших законодавчих актах України та нормативно-правових актах Національного банку.

II. Принципи комплексного оцінювання системно важливих платіжних систем та критерії їх застосування

6. Суб'єкт оцінювання (Національний банк або платіжна організація системно важливої платіжної системи) визначає відповідність правил системно важливої платіжної системи, процедур, угод тощо, які визначають діяльність системно важливої платіжної системи, та практичну їх реалізацію платіжною організацією системно важливої платіжної системи (далі - платіжна організація) за ключовими принципами, встановленими міжнародними стандартами оверсайта для платіжних систем, щодо:

правил і процедур діяльності платіжної системи - принцип 1;

управління платіжною організацією - принцип 2;

системи комплексного управління ризиками в платіжній системі - принцип 3;

управління кредитним ризиком у платіжній системі - принцип 4;

забезпечення в платіжній системі - принцип 5;

управління ризиком ліквідності в платіжній системі - принцип 7;

остаточності розрахунків у платіжній системі - принцип 8;

організації грошових розрахунків у платіжній системі - принцип 9;

обміну активами в платіжній системі - принцип 12;

правил та процедур, що належать до випадків невиконання зобов'язань учасником платіжної системи, - принцип 13;

управління загальним комерційним ризиком у платіжній системі - принцип 15;

управління депозитарним та інвестиційним ризиками в платіжній системі - принцип 16;

управління операційним ризиком у платіжній системі - принцип 17;

вимог щодо доступу та участі в платіжній системі - принцип 18;

багаторівневої структури участі в платіжній системі - принцип 19;

ефективності та результативності діяльності платіжної системи - принцип 21;

процедур та стандартів передавання інформації в платіжній системі - принцип 22;

оприлюднення та надання інформації платіжною організацією - принцип 23.

Принципи застосовуються до платіжних систем залежно від особливостей діяльності, структури, резидентності платіжної організації тощо.

7. Суб'єкт оцінювання під час здійснення комплексного оцінювання системно важливої платіжної системи застосовує окремі принципи з урахуванням:

здійснення транскордонної діяльності платіжною системою (принципи 1, 22);

режиму розрахунків у платіжній системі (принцип 4);

вимоги платіжної організації щодо надання забезпечення учасниками платіжної системи (принцип 5);

особливостей організації розрахунків у платіжній системі (принципи 7, 9);

здійснення платіжною системою розрахунків за двома взаємозалежними зобов'язаннями (принцип 12);

способу та місця зберігання фінансових активів та здійснення інвестиційної діяльності платіжною організацією (принцип 16);

структури участі в платіжній системі (принцип 19).

8. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи на відповідність принципу 1 на підставі таких критеріїв:

1) врегульовано законодавством та/або правилами платіжної системи питання, що є ключовими для діяльності платіжної системи, у тому числі:

порядок здійснення розрахунків та момент остаточності розрахунків;

приймання забезпечення платіжною організацією;

порядок застосування та вимоги до платіжних інструментів, що використовуються в платіжній системі для ініціювання переказу;

2) забезпечення прозорості та чіткості правил і процедур платіжної системи шляхом надання платіжною організацією роз'яснень учасникам платіжної системи, приймання пропозицій, запитань і зауважень від учасників платіжної системи й інших заінтересованих осіб, залучення заінтересованих осіб до розроблення правил або застосування інших методів, а також доступності правил платіжної системи;

3) платіжна система створена та діє відповідно до законодавства, що може бути підтверджено для компетентних органів державної влади, учасників платіжної системи та за потреби їх клієнтів;

4) здійснення платіжною організацією юридичної експертизи (або інших процедур, що знижують правовий ризик) правил, процедур та угод на предмет їх дійсності, відсутності зворотної сили та можливості призупинення їх дії у всіх юрисдикціях, у яких вона здійснює діяльність;

5) наявність та застосування дієвих інструментів зменшення ризиків, спричинених потенційним конфліктом правових норм у різних юрисдикціях (для платіжних систем, що мають учасників-нерезидентів та/або здійснюють діяльність у різних юрисдикціях).

9. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи на відповідність принципу 2 на підставі таких критеріїв:

1) визначеність цілей та завдань діяльності платіжної системи, у тому числі щодо забезпечення безперервності діяльності платіжної системи та планових операційних показників діяльності платіжної системи, їх орієнтованість на підтримку фінансової стабільності й інших аспектів, що представляють суспільний інтерес;

2) наявність механізмів контролю за відповідністю результатів діяльності платіжної системи поставленим цілям і завданням та їх регулярна реалізація;

3) документальна визначеність структури власності, організаційної структури та процедур прийняття рішень платіжною організацією;

4) документальна визначеність складу, обов'язків, повноважень, порядку діяльності керівних органів (спостережної ради, правління тощо), відповідальності керівних органів та їх членів, публічна доступність зазначеної інформації;

5) відповідність членів керівних органів (керівника) платіжної організації вимогам щодо бездоганної ділової репутації, вищої освіти та управлінського досвіду;

6) наявність чіткої, задокументованої системи управління ризиками, що включає в себе політику прийняття ризику (толерантності до ризику), визначення обов'язків та підзвітностей за прийняття рішень під час надзвичайних ситуацій, забезпечення достатності повноважень та ресурсів, незалежності та доступу до керівних органів підрозділу, що здійснює управління ризиками та внутрішній контроль;

7) врахування інтересів прямих та непрямих учасників й інших заінтересованих осіб під час прийняття рішень щодо структури, правил платіжної системи, стратегії тощо, що приймаються керівними органами (керівником) платіжної організації, та їх доведення до відома учасників платіжної системи, інших заінтересованих осіб та громадськості.

10. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи на відповідність принципу 3 на підставі таких критеріїв:

1) визначеність політики, процедур виявлення, здійснення кількісної оцінки, моніторингу, контролю та управління ризиками, які виникають у платіжній системі або спричиняються нею, та їх періодичний перегляд;

2) стимулювання платіжною організацією своїх учасників та за необхідності їх клієнтів щодо управління та мінімізації ризиків, які вони створюють для платіжної системи;

3) регулярний перегляд, створення та застосування платіжною організацією механізмів управління ризиками, на які вона наражається або які створює для інших осіб у результаті взаємозалежностей з ними;

4) наявність у платіжної організації стратегії (плану) з відновлення та впорядкованого згортання діяльності платіжної системи;

5) здійснення платіжною організацією сценарного аналізу, тобто виявлення сценаріїв, які потенційно можуть ускладнити безперервне здійснення/надання платіжною системою критичних операцій/послуг та реалізацію передбачених заходів щодо відновлення та впорядкованого згортання діяльності платіжної системи.

11. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи, що наражається на кредитний ризик з боку учасників платіжної системи або інших осіб, з якими платіжна організація має договірні відносини, на відповідність принципу 4 на підставі таких критеріїв:

1) наявність надійного механізму управління поточним та потенційним майбутнім кредитним ризиком, на який платіжну систему наражають учасники платіжної системи або інші особи, а також кредитним ризиком, що виникає внаслідок здійснення платежів, клірингу та розрахунків;

2) визначення платіжною організацією джерел кредитного ризику, регулярне здійснення кількісної оцінки, моніторингу та контролю за кредитним ризиком;

3) можливість покриття платіжною організацією свого поточного та в разі можливості потенційного майбутнього кредитного ризику, на який її наражає кожний учасник платіжної системи;

4) підтримання в наявності платіжною організацією платіжної системи, що здійснює відкладені нетто-розрахунки, ресурсів, достатніх для покриття як мінімум максимального кредитного ризику двох найбільших учасників платіжної системи;

5) наявність точних і прозорих правил та процедур покриття втрат у разі невиконання зобов'язань одним або групою учасників, у тому числі порядок дій та здійснення розрахунків, використання та поповнення фінансових ресурсів, розподілу потенційно непокритого дефіциту ліквідності.

12. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи, що вимагає забезпечення для управління своїм кредитним ризиком та кредитним ризиком учасників платіжної системи, на відповідність принципу 5 на підставі таких критеріїв:

1) обмеження платіжною організацією активів, які вона приймає як забезпечення, активами з низьким кредитним ризиком, ризиком ліквідності та ринковим ризиком;

2) установлення платіжною організацією обґрунтованих методів оцінки та розроблення умов розрахунку вартості активів, які приймаються в забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику, тобто кількісного значення кредитного ризику за мінусом вартості активів, прийнятих у забезпечення, та регулярно перевіряє їх адекватність з урахуванням потенційних стресових ринкових ситуації;

3) установлення платіжною організацією умов зменшення вартості предметів застави, що береться до розрахунку кількісного значення кредитного ризику за мінусом вартості предмета застави, у період стабільності фінансової системи з максимально можливим урахуванням потенційних стресових ринкових ситуацій та зміни вартості предмета застави;

4) диверсифікація платіжною організацією активів, які вона приймає в забезпечення;

5) мінімізація платіжною організацією ризиків, пов'язаних із використанням забезпечення, що виражене в іноземній валюті та/або розміщене за межами країни, та/або емітоване нерезидентом (якщо таке забезпечення приймається);

6) наявність та застосування платіжною організацією обґрунтованої та гнучкої системи управління заставою.

13. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи, що наражається на ризик ліквідності з боку учасників платіжної системи або інших організацій, з якими платіжна організація має договірні відносини, на відповідність принципу 7 на підставі таких критеріїв:

1) наявність у платіжної організації чіткої системи управління ризиком ліквідності, на який вона наражається іншими особами, у тому числі учасниками платіжної системи, розрахунковим банком (за наявності), операторами послуг платіжної інфраструктури;

2) наявність у платіжної організації достатніх операційних та аналітичних інструментів для постійного та своєчасного виявлення, кількісної оцінки та моніторингу грошових потоків, включаючи використання денної ліквідності, та операційних витрат;

3) підтримка платіжною організацією в наявності достатньої кількості ліквідних активів у всіх відповідних валютах для забезпечення виконання зобов'язань упродовж щонайменше одного операційного дня, у тому числі в разі надзвичайної ситуації;

4) ліквідні активи, що підтримуються платіжною організацією, яка не має доступу до кредиту Національного банку, є активами, що відповідають вимогам, установленим Національним банком до активів, які можуть бути прийняті ним у заставу для регулювання ліквідності банків;

5) платіжна організація, яка для управління ліквідністю планує залучати або залучає кошти учасників платіжної системи або інших осіб, регулярно оцінює здатність виконувати зазначеними особами покладені на них зобов'язання та доступність цих коштів;

6) платіжна організація, що має доступ до рахунку в Національному банку, а також послуг з виконання платежів та розрахунків та/або послуг, пов'язаних із цінними паперами, що надаються Національним банком, надає перевагу їх використанню (з урахуванням вимог законодавства України);

7) регулярне визначення платіжною організацією обсягу та аналізу достатності ліквідних активів шляхом стрес-тестування з урахуванням структури та особливостей функціонування платіжної системи, осіб, які можуть наражати її на ризик ліквідності, випадків невиконання зобов'язань учасниками, потенційних надзвичайних ситуацій тощо;

8) наявність чітких правил та процедур відновлення ліквідності, у тому числі щодо поповнення ліквідних активів, які можуть бути використані в надзвичайній ситуації для забезпечення продовження надійної та ефективної діяльності платіжної системи.

14. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи на відповідність принципу 8 на підставі таких критеріїв:

1) у правилах платіжної системи/документах платіжної організації чітко визначено момент остаточності розрахунку;

2) платіжна організація забезпечує остаточність розрахунку не пізніше завершення дати валютування, переважно впродовж операційного дня та в режимі реального часу;

3) система міжбанківських розрахунків здійснює валові розрахунки в режимі реального часу або з багаторазовою обробкою впродовж дня;

4) документальна визначеність моменту, після якого всі неврегульовані зобов'язання не можуть бути відкликані учасником.

15. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи на відповідність принципу 9 на підставі таких критеріїв:

1) платіжна організація, що має кореспондентський рахунок у Національному банку, здійснює розрахунки в коштах, розміщених на ньому, з урахуванням вимог законодавства України;

2) платіжна організація, що здійснює розрахунки в платіжній системі самостійно або через розрахунковий банк (крім Національного банку), здійснює розрахунки безризиковими активами або активами з низьким кредитним ризиком і ризиком ліквідності;

3) платіжна організація платіжної системи, розрахунки у якій здійснюються через розрахунковий банк, здійснює моніторинг, обмеження та управління поточним та майбутнім кредитним ризиком і ризиком ліквідності, на який її наражає розрахунковий банк, та управляє їх концентрацією;

4) платіжна організація, що взаємодіє з розрахунковим банком, встановила вимоги до нього та здійснює регулярну перевірку дотримання ним цих вимог;

5) платіжна організація, що здійснює розрахунки самостійно, вживає заходів для мінімізації та контролю свого кредитного ризику та ризику ліквідності;

6) платіжна організація платіжної системи, розрахунки у якій здійснюються через розрахунковий банк, узгодила з ним строк здійснення остаточного розрахунку, який настає не пізніше кінця дня, в який переказ був ініційований.

16. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи, що здійснює розрахунки/бере участь у розрахунках за двома взаємозалежними зобов'язаннями, на відповідність принципу 12 на підставі такого критерію:

платіжна організація вживає заходів для мінімізації ризику втрати основної суми операції шляхом забезпечення здійснення остаточного розрахунку за одним із зобов'язань виключно після остаточного розрахунку за іншим.

17. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи на відповідність принципу 13 на підставі таких критеріїв:

1) документальна визначеність процедур, порядку дій та поповнення ресурсів, що забезпечують продовження виконання платіжною організацією, покладених на неї обов'язків щодо діяльності платіжної системи, у разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи;

2) документальна визначеність відповідальностей та обов'язків щодо вирішення проблем, пов'язаних з невиконанням зобов'язань учасником платіжної системи, та наявність засобів комунікації із заінтересованими особами;

3) платіжна організація надає учасникам та/або оприлюднює зміст ключових положень правил та процедур, що належать до невиконання зобов'язань учасником платіжної системи;

4) платіжна організація мінімум один раз на рік і після внесення суттєвих змін до правил платіжної системи здійснює тестування та перегляд процедур і правил, що належать до невиконання зобов'язань учасником платіжної системи, до якого залучаються учасники платіжної системи та інші заінтересовані особи.

18. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи, що наражається на загальний комерційний ризик, на відповідність принципу 15 на підставі таких критеріїв:

1) визначеність механізмів виявлення, здійснення моніторингу, контролю та управління загальним комерційним ризиком, уключаючи втрати від недосконалої реалізації стратегії, спрямованої на забезпечення конкурентних переваг платіжної системи, невиправдано високих операційних витрат тощо;

2) платіжна організація визначає розмір необхідних чистих ліквідних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу (наприклад, прості акції, відкриті резерви, нерозподілений прибуток тощо), відповідно до загального профілю ризику платіжної системи та тривалості часу, необхідного для реалізації заходів щодо відновлення здійснення/надання критичних операцій/послуг платіжної системи або впорядкованого згортання діяльності платіжної системи;

3) платіжна організація підтримує в наявності чисті ліквідні активи, що фінансуються за рахунок власного капіталу в достатньому для продовження безперервного виконання операцій та надання послуг у разі виникнення втрат від загального комерційного ризику;

4) платіжна організація розробила та затвердила план відновлення здійснення/надання критичних операцій/послуг платіжної системи та/або впорядкованого згортання діяльності платіжної системи та підтримує достатні для його реалізації чисті ліквідні активи в розмірі, не меншому, ніж сума операційних витрат платіжної організації за останні шість місяців;

5) активи, що підтримуються платіжною організацією для покриття загального комерційного ризику, мають достатню ліквідність для покриття поточних та прогнозних операційних витрат у рамках різних сценаріїв, у тому числі в несприятливих ринкових умовах;

6) платіжна організація має затверджений керівним органом платіжної організації план залучення додаткового власного капіталу на випадок, якщо розмір її власного капіталу досягне встановленого мінімуму або стане нижчим за нього, та регулярно його оновлює.

19. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи, платіжна організація якої інвестує та/або передає на зберігання іншим юридичним особам свої фінансові активи та/або активи учасників платіжної системи на відповідність принципу 16 на підставі таких критеріїв:

1) платіжна організація передає на зберігання свої активи та активи, отримані від учасників, виключно особам, які є об'єктами регулювання та нагляду з боку відповідних органів державної влади, які мають та реалізують чітку облікову політику, відповідні умови зберігання та системи внутрішнього контролю, що забезпечують повний захист для цих активів;

2) платіжна організація має доступ до своїх активів та активів, отриманих від учасників, у необхідний момент часу;

3) платіжна організація здійснює оцінку та аналіз ризиків, пов'язаних з організаціями, яким передаються на зберігання активи платіжної організації та її учасників, враховуючи взаємозв'язки з кожною з них;

4) довготермінові завдання інвестиційної діяльності платіжної організації та вибір найефективніших шляхів їх досягнення (інвестиційна стратегія) узгоджуються із загальною стратегією управління ризиками та повністю доводяться до відома учасників, а інвестиції забезпечуються та/або складаються з вимог до високонадійних дебіторів та характеризуються високою ліквідністю.

20. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи на відповідність принципу 17 на підставі таких критеріїв:

1) наявність затвердженої системи, політики, процедур виявлення, моніторингу, контролю та управління операційним ризиком, їх регулярний перегляд і тестування;

2) чітко розподілені й визначені обов'язки та відповідальність щодо управління операційним ризиком у платіжній системі;

3) наявність чітко визначених цілей щодо операційної надійності та політики, розробленої для досягнення поставлених цілей;

4) наявність дієвих інструментів для забезпечення платіжною організацією у надзвичайних ситуаціях надання послуг у платіжній системі на рівні, не нижчому ніж планові показники операційної діяльності, визначені платіжною організацією;

5) наявність політики фізичної та інформаційної безпеки, що враховує всі потенційні загрози для діяльності платіжної системи;

6) наявність плану заходів із забезпечення безперервності діяльності платіжної системи (далі - План заходів), що містить таку інформацію:

порядок відновлення безперервності діяльності платіжної системи в разі настання надзвичайної ситуації;

технологію виконання операцій у надзвичайній ситуації;

строк відновлення безперервності діяльності платіжної системи та момент її відновлення;

порядок повідомлення заінтересованих осіб про виникнення надзвичайної ситуації;

порядок взаємодії та комунікацій у надзвичайній ситуації між працівниками платіжної організації платіжної системи, а також платіжною організацією платіжної системи та заінтересованими особами;

порядок дій щодо забезпечення виконання/надання критичних операцій/послуг у разі відмови телекомунікаційних мереж та/або окремих складових програмно-технічного забезпечення;

функції та відповідальність працівників, які забезпечують виконання/надання критичних операцій/послуг, у разі настання надзвичайної ситуації;

порядок формування, склад, завдання та функції тимчасової структурної одиниці платіжної організації платіжної системи, що формується на час надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків і відповідає за реалізацію Плану заходів;

потенційні внутрішні й зовнішні загрози для діяльності платіжної системи та можливий їх вплив;

критерії класифікації операцій/послуг, що виконуються/надаються платіжною системою за ступенем їх критичності;

критерії віднесення прямих та непрямих учасників платіжної системи та операторів послуг платіжної інфраструктури до тих, від яких платіжна організація платіжної системи критично залежить;

перелік критичних залежностей і критичних операцій/послуг платіжної системи, у тому числі тих, що передано оператору послуг платіжної інфраструктури;

порядок реєстрації та аналізу операційних проблем і фактів порушення безперервності діяльності платіжної системи;

порядок дій щодо блокування/знищення критичних засобів захисту інформації в надзвичайній ситуації та розгортання системи захисту інформації платіжної системи в резервній робочій зоні;

порядок використання резервної робочої зони;

порядок відновлення безперервності діяльності платіжної системи та роботи комп'ютерних систем не пізніше ніж через дві години після виникнення події, що призвела до настання надзвичайної ситуації;

порядок забезпечення безперервного виконання/надання критичних операцій/послуг;

7) платіжна організація виявляє, здійснює моніторинг та управління ризиками, на які її наражають під час здійснення/надання платіжною системою операцій/послуг учасники платіжної системи, постачальники послуг платіжної інфраструктури, комунальні служби тощо, а також ризиками, на які у ході її операцій/послуг наражаються інші особи.

21. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи на відповідність принципу 18 на підставі таких критеріїв:

1) платіжна організація надає рівний та відкритий доступ до своїх послуг учасникам платіжної системи та іншим особам;

2) вимоги щодо участі в платіжній системі, встановлені платіжною організацією, є обґрунтованими з точки зору безпеки та ефективності діяльності платіжної системи та ринків, які вона обслуговує, враховують ризики, з якими пов'язана діяльність платіжної системи, та оприлюднюються платіжною організацією;

3) платіжна організація регулярно контролює дотримання учасниками платіжної системи встановлених нею вимог щодо участі в платіжній системі;

4) платіжна організація має чіткі та публічно доступні критерії та процедури призупинення та впорядкованого виключення з платіжної системи учасника, що порушив умови участі або вже не відповідає їм.

22. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи, у якій передбачена багаторівнева структура участі, на відповідність принципу 19 на підставі таких критеріїв:

1) правила, процедури та угоди платіжної системи передбачають отримання платіжною організацією інформації щодо непрямих учасників з метою виявлення, моніторингу та управління ризиками, що виникають унаслідок багаторівневої структури участі;

2) платіжна організація встановлює залежності між прямими та непрямими учасниками, які можуть мати потенційний негативний вплив на діяльність платіжної системи;

3) платіжна організація виявляє непрямих учасників, частка операцій яких у платіжній системі є суттєвою відносно загального їх обсягу, і тих, кількість та сума операцій яких у платіжній системі є значними, порівняно з обсягами операцій прямого учасника, з яким ними укладено договір на надання послуг платіжної системи, та його здатністю управляти ризиками, пов'язаними зі здійсненням цих операцій;

4) платіжна організація регулярно відстежує та за необхідності зменшує ризики, що виникають внаслідок багаторівневої структури участі, і регулярно оновлює правила та процедури, пов'язані з мінімізацією цих ризиків.

23. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи на відповідність принципу 21 на підставі таких критеріїв:

1) структура, послуги, що пропонуються платіжною системою, обраний механізм розрахунків тощо відповідають вимогам учасників і ринкам, які вона обслуговує;

2) платіжною організацією чітко встановлені цілі та завдання діяльності платіжної системи, що піддаються кількісній оцінці та є досяжними, у тому числі щодо мінімального рівня обслуговування (наприклад, час оброблення трансакції), очікувань щодо управління ризиками (наприклад, щодо мінімального рівня наявних ресурсів), пріоритетів розвитку (наприклад, щодо впровадження нових послуг і продуктів);

3) платіжною організацією чітко встановлені механізми та регулярно здійснюється контроль за ефективністю та результативністю діяльності платіжної системи.

24. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи, що здійснює транскордонні перекази, на відповідність принципу 22 на підставі такого критерію:

платіжна організація застосовує або як мінімум забезпечує сумісність із міжнародними стандартами передавання інформації.

25. Суб'єкт оцінювання здійснює оцінювання системно важливої платіжної системи на відповідність принципу 23 на підставі таких критеріїв:

1) наявність документів, якими встановлені чіткі та вичерпні правила та процедури діяльності платіжної системи, що є публічно доступними, та в яких відображаються:

організаційна структура платіжної системи;

права та обов'язки платіжної організації, її учасників;

система управління ризиками в платіжній системі;

порядок вступу та виходу із системи, умови участі в платіжній системі;

порядок ініціювання та здійснення переказу і взаєморозрахунків за цим переказом у платіжній системі;

дії в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи;

порядок вирішення спорів учасників між собою та між учасниками і користувачами;

процедури відновлення діяльності платіжної системи та впорядкованого згортання діяльності платіжної системи тощо;

2) платіжною організацією чітко встановлено та публічно розкрито опис структури та операцій, що здійснюються в платіжній системі, а також права й обов'язки платіжної організації та учасників платіжної системи таким чином, що останні можуть оцінити ризики, на які вони наражаються внаслідок участі в платіжній системі;

3) платіжна організація надає необхідну документацію та проводить навчання (консультації) для учасників платіжної системи з метою сприяння розумінню ними правил і процедур діяльності, а також ризиків, пов'язаних з участю у платіжній системі;

4) платіжна організація публічно розкриває та надає детальний опис вартості послуг, що нею надаються, та порядок надання знижок (за наявності);

5) платіжна організація публічно розкриває та регулярно оновлює інформацію щодо кількості та сум операцій, що здійснюються платіжною системою, структури платіжної системи, відповідності її діяльності міжнародним стандартам оверсайта тощо.

26. У результаті комплексного оцінювання системно важливої платіжної системи суб'єкт оцінювання визначає рівень відповідності її діяльності кожному встановленому принципу:

повністю відповідає;

частково не відповідає;

частково відповідає;

не відповідає;

не застосовується до платіжної системи.

27. Системно важлива платіжна система повністю відповідає встановленому принципу, якщо під час оцінювання суб'єктом оцінювання не виявлено відхилень від встановлених критеріїв у межах окремого принципу, або виявлені недоліки можуть бути усунені під час поточної діяльності платіжної організації до завершення оцінювання платіжної системи.

28. Системно важлива платіжна система частково не відповідає встановленому принципу, якщо суб'єктом оцінювання виявлено під час оцінювання один або кілька недоліків, які можуть бути усунені платіжною організацією у строк до двох місяців після закінчення оцінювання суб'єктом оцінювання без посилення контролю з боку підрозділу Національного банку, до компетенції якого належить питання нагляду (оверсайта) за платіжними системами (далі - підрозділ оверсайта), або наявні позитивні перспективи (плани) щодо усунення таких недоліків.

29. Системно важлива платіжна система частково відповідає встановленому принципу, якщо суб'єктом оцінювання виявлено під час оцінювання одне або кілька недоліків та/або порушень, які в разі їх неусунення платіжною організацією можуть становити загрозу для надійної, ефективної та безперервної діяльності платіжної системи. Підрозділ оверсайта має приділяти особливу увагу платіжній системі з метою подальшого удосконалення її діяльності та усунення порушень за зазначеним принципом.

30. Системно важлива платіжна система не відповідає встановленому принципу, якщо суб'єктом оцінювання виявлено під час оцінювання один або кілька значних недоліків та порушень у діяльності платіжної системи більшості встановлених критеріїв у межах окремого принципу, що вимагають негайного усунення для продовження надійного, ефективного та безперервного функціонування платіжної системи та суворого контролю з боку підрозділу оверсайта.

Директор Департаменту
платіжних систем


Н.Г. Лапко

ПОГОДЖЕНО:


Заступник Голови
Національного банку України


Я.В. Смолій


Додаток 1
до Методики комплексного
оцінювання системно
важливих платіжних систем
(пункт 4 розділу I,
пункт 5 розділу II)

ЗАПИТАЛЬНИК
для здійснення комплексного оцінювання (самооцінювання) системно важливих платіжних систем

Ключові положення міжнародних стандартів оверсайта

Запитання для оцінювання відповідності міжнародним стандартам оверсайта

Відповідні норми законодавства України

1

2

3

Принцип 1. Правила і процедури діяльності платіжної системи
Платіжна організація платіжної системи (далі - платіжна організація) повинна мати чітко сформульовану, обґрунтовану, прозору та таку, що має правові підстави, правову основу для кожного аспекту її діяльності, що в разі неврегульованості може спричинити виникнення ризиків та мати негативний вплив на її ефективність у всіх юрисдикціях, суб'єктом права яких є платіжна система та її учасники

1.1. Правова основа (законодавство, правила платіжної системи, процедури, угоди тощо) повинна врегульовувати ключові питання щодо діяльності платіжної системи, що в разі неврегульованості можуть спричинити виникнення ризиків та мати негативний вплив на її ефективність у всіх юрисдикціях, суб'єктом права яких є платіжна система та її учасники

1.1.1. Якими законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - Національний банк), документами платіжної організації, угодами тощо (зазначити норми та положення) урегульовані ключові питання щодо діяльності платіжної системи, зокрема:
порядок здійснення розрахунків та момент остаточності розрахунків;
приймання забезпечення платіжною організацією;
порядок застосування та вимоги до платіжних інструментів, що використовуються в платіжній системі для ініціювання переказу?
1.1.2. Які питання, крім вищезазначених, є ключовими для діяльності платіжної системи та якими законами України та нормативно-правовими актами Національного банку, документами платіжної організації, угодами вони врегульовані (вказати норми та положення)?
1.1.3. Які ключові питання щодо діяльності платіжної системи не врегульовані, що може спричинити виникнення ризиків та мати негативний вплив на ефективність діяльності платіжної системи?
1.1.4. Указати перелік країн, у яких:
надаються послуги платіжної системи;
зареєстровані та надають послуги платіжної системи учасники платіжної системи;
зберігаються предмети застави, прийняті платіжною організацією у забезпечення.
Для платіжних систем, що мають учасників-нерезидентів та є суб'єктом права різних юрисдикцій
1.1.5. Чи врегульовані питання, зазначені в пунктах 1.1.1 - 1.1.3, у всіх країнах, указаних у пункті 1.1.4, та якими законами та нормативно-правовими актами, документами платіжної організації, угодами тощо (указати норми та положення)?
1.1.6. Які способи мінімізації правового ризику, який виникає унаслідок того, що платіжна система або її учасники є суб'єктом права різних юрисдикцій, використовує платіжна організація?
1.1.7. Чи встановлюються платіжною організацією платіжної системи-резидента особливі вимоги до учасників платіжної системи, що є нерезидентами України, з метою зниження правових ризиків, якщо так, якими є ці вимоги?

Підпункти 9.2.1 та 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон про платіжні системи);
пункти 1 та 2 розділу VIII Положення про нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 листопада 2014 року № 755 (далі - постанова від 28 листопада 2014 року № 755)

1.2. Платіжна організація повинна мати чіткі, зрозумілі та такі, що відповідають законодавству, правила платіжної системи, процедури та угоди

1.2.1. У який спосіб платіжна організація забезпечує та підтверджує прозорість, чіткість та зрозумілість правил, процедур та угод платіжної системи?
1.2.2. У який спосіб платіжна організація доводить до відома учасників платіжної системи правила платіжної системи та інформацію щодо основних процедур, що застосовуються в платіжній системі?
1.2.3. Чи оприлюднює платіжна організація правила платіжної системи та інформацію щодо основних процедур, що застосовуються в платіжній системі, якщо так, то яким чином?
1.2.4. Чи приймає платіжна організація пропозиції, запитання та зауваження від учасників платіжної системи та інших заінтересованих осіб тощо, чи надає роз'яснення учасникам платіжної системи та іншим заінтересованим особам? Якщо так, то яку кількість запитань та зауважень щодо правил і процедур діяльності платіжної системи в середньому за рік отримує платіжна організація та які зміни або уточнення були внесені до правил платіжної системи на підставі таких запитань чи зауважень?
1.2.5. Чи погоджує платіжна організація правила, процедури та угоди платіжної системи та зміни до них з учасниками платіжної системи або іншими заінтересованими особами перед їх затвердженням? Якщо так, то якою є процедура погодження? Для платіжних систем, що мають учасників-нерезидентів та є суб'єктом права різних юрисдикцій
1.2.6. Чи здійснює платіжна організація юридичну експертизу (або застосовує інші способи зниження правового ризику) відповідності правил, процедур та угод законодавству тих юрисдикцій, суб'єктом права яких є платіжна система та її учасники? Чи були виявлені платіжною організацією невідповідності? Чи були усунені виявлені невідповідності?
1.2.7. Чи здійснюється оцінка правил, процедур та угод платіжної системи зовнішніми компетентними органами чи організаціями, якщо так, то якими?

Підпункти 9.2.1 та 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 Закону про платіжні системи;
пункти 1 та 2 розділу VIII, пункт 1 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

1.3. Платіжна організація повинна чітко та зрозуміло підтвердити те, що вона створена та діє згідно з законодавством відповідним компетентним органам державної влади, учасникам платіжної системи та за необхідності їх клієнтам

1.3.1. Яким чином платіжна організація підтверджує, що вона створена та діє згідно з законодавством, компетентним органам державної влади, учасникам платіжної системи та за необхідності клієнтам учасників платіжної системи?

Підпункт 1 пункту 1 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

1.4. Платіжна організація повинна мати правила платіжної системи, процедури та угоди, що є дійсними у всіх юрисдикціях, суб'єктом права яких є платіжна система та її учасники. Платіжна організація повинна бути впевнена в тому, що дії, здійснені відповідно до правил платіжної системи та процедур, прийнятих нею, не будуть призупинені, визнані недійсними та не матимуть зворотної сили

1.4.1. Чи здійснює платіжна організація юридичну експертизу (або застосовує інші способи зниження правового ризику) правил, процедур та угод на предмет їх дійсності, відсутності зворотної сили та можливості призупинення їх дії у юрисдикції всіх країн, у яких вона здійснює діяльність, якщо так, то з якою періодичністю? Чи виявлені обставини, за яких дії, здійснені на підставі правил платіжної системи, її процедур та угод, можуть бути визнані недійсними, мати зворотну силу або їх дія може бути призупинена, якщо так, то якими є ці обставини?
1.4.2. Чи визнавалися в судовому порядку діяльність або заходи, прийняті на основі правил та процедур платіжної системи, недійсними, якщо так, які саме?
Для платіжних систем, що мають учасників-нерезидентів та є суб'єктом права різних юрисдикцій
1.4.3. У який спосіб платіжна організація платіжної системи, що є суб'єктом права різних юрисдикцій, знижує ризик того, що правила платіжної системи, процедури та угоди, пов'язані з її операціями, можуть бути визнані недійсними у всіх юрисдикціях, та з якою періодичністю (наприклад, здійснення юридичних експертиз та отримання юридичних висновків)?

Пункт 2 розділу VIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

1.5. Платіжна організація платіжної системи, яка (або учасники якої) є суб'єктом права різних юрисдикцій, повинна виявляти та мінімізувати ризики, спричинені потенційним конфліктом правових норм

Для платіжних систем, що мають учасників-нерезидентів та є суб'єктом права різних юрисдикцій
1.5.1. У який спосіб платіжна організація виявляє та мінімізує ризики, спричинені потенційним конфліктом правових норм у різних юрисдикціях?

Пункт 2 розділу VIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 2. Управління платіжною організацією
Платіжна організація зобов'язана мати чітку та прозору систему управління, що забезпечує безпеку та ефективність діяльності платіжної системи, підтримку стабільності фінансової системи й інших аспектів, що представляють суспільний інтерес, та досягнення цілей заінтересованих осіб

2.1. Платіжна організація повинна визначити цілі та завдання діяльності платіжної системи, у тому числі щодо першочерговості забезпечення безпеки та ефективності платіжної системи, що мають бути направлені на підтримку фінансової стабільності й інших аспектів, що становлять суспільний інтерес

2.1.1. У яких документах платіжної організації визначені цілі та завдання діяльності платіжної системи? Якими є цілі та завдання діяльності платіжної системи відповідно до зазначених документів? 2.1.2. Яким чином цілі та завдання діяльності платіжної системи враховують необхідність забезпечення безпеки та ефективності платіжної системи, підтримки фінансової стабільності та забезпечення суспільних інтересів?
2.1.3. Описати процедури контролю за відповідністю результатів діяльності платіжної системи визначеним цілям та завданням, що застосовуються платіжною організацією

Підпункти 1, 2 та 8 пункту 1, пункт 2 розділу V постанови від 28 листопада 2014 року № 755

2.2. Платіжна організація повинна документально визначати структуру власності, організаційну структуру та процедури прийняття рішень, які дають чітке розуміння підзвітності та відповідальностей. Ця інформація повинна бути відкритою для власників, компетентних державних органів, учасників платіжної системи, та в загальному вигляді - громадськості

2.2.1. Надати інформацію щодо структури власності та організаційної структури (зазначити керівні органи) платіжної організації. Якими документами визначена ця інформація?
2.2.2. Описати процедури прийняття рішень щодо діяльності платіжної системи керівними органами платіжної організації. Якими документами визначена ця інформація?
2.2.3. Описати схему підзвітності та підпорядкування в платіжній організації. Якими документами визначена ця інформація?
2.2.4. Чи є публічно доступною інформація про власників, керівні органи та організаційну структуру платіжної організації? Яким чином вона представлена для ознайомлення: через веб-сайт, брошури, листи, надається на вимогу тощо?
Для платіжних систем, платіжною організацією яких є Національний банк
2.2.5. Яким чином забезпечується розмежування операційної функції та функції нагляду (оверсайта) платіжних систем?
2.2.6. Які заходи вживаються для запобігання виникненню конфліктів інтересів у платіжній організації та сприяння їх врегулюванню?

Підпункти 3 та 4 пункту 1, підпункт 3 пункту 4 розділу V, підпункт 2 та 3 пункту 1 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

2.3. Відповідальність та обов'язки керівних органів платіжної організації повинні бути чітко визначені; процедури їх функціонування задокументовані, уключаючи процедури виявлення та управління конфліктами інтересів учасників платіжної системи. Керівні органи повинні регулярно аналізувати результати своєї діяльності та діяльності окремих членів керівних органів

2.3.1. Описати та надати інформацію щодо складу керівних органів платіжної організації (зазначити кількість членів та вимоги до них) та/або керівника(ів) (зазначити посаду). Якими документами визначена ця інформація?
2.3.2. Надати інформацію щодо повноважень та відповідальності керівних органів (керівника) платіжної організації? Якими документами визначена ця інформація?
2.3.3. Якими документами встановлені процедури діяльності керівних органів (керівника) платіжної організації, уключаючи процедури ідентифікації, уникнення та управління конфліктами інтересів, що можуть виникнути в членів керівного органу? Для кого є доступною зазначена інформація (для власників платіжної організації, прямих та непрямих учасників платіжної системи, органів державної влади, розрахункових банків, операторів послуг платіжної інфраструктури; є публічно доступною тощо)?
2.3.4. Чи діють у структурі платіжної організації комітети при керівних органах, що сприяють їх діяльності, якщо так, то які (наприклад, комітет з управління ризиками, комітет з внутрішнього контролю, комітет з політики преміювання працівників)? Якими є завдання, відповідальність, функції, обов'язки та склад (зазначити кількість членів та вимоги до них) цих комітетів? Якими документами визначена ця інформація?
2.3.5. Описати процедури контролю за результатами діяльності виконавчого керівного органу (за його наявності) та кожного його члена, що встановлені та застосовуються платіжною організацією? Якими документами вони визначені?
2.3.6. Описати процес відсторонення та звільнення членів керівних органів (керівника) платіжної організації. Якими документами він визначений?

Підпункти 3 та 5 пункту 1, пункт 3, підпункт 5 пункту 4 розділу V постанови від 28 листопада 2014 року № 755

2.4. До складу керівних органів платіжної організації повинні входити члени, що мають необхідні знання, досвід, навички та мотивацію для виконання численних завдань та обов'язків. Як правило, необхідним є залучення незалежного(их) [або невиконавчого(их)] членів керівних органів

2.4.1. Описати процедури встановлення наявності в членів керівних органів (керівників) платіжної організації необхідних навичок, знань та мотивації для виконання поставлених перед ними завдань. Чи є достатніми навички та мотивація діючих членів керівного органу для виконання поставлених перед ними завдань?
2.4.2. Які матеріальні, моральні або інші стимули застосовує платіжна організація для залучення та утримання членів керівного(их) органу(ів) з відповідними навичками, знаннями та досвідом? Чи пов'язані ці стимули із досягненням довгострокових цілей діяльності платіжної системи, якщо так, то яким чином?
2.4.3. Чи входять до складу спостережної ради (або іншого аналогічного керівного органу) платіжної організації незалежні та/або невиконавчі члени? Якщо так, то необхідно надати інформацію щодо:
кількості та складу (прізвище, ім'я, по батькові, посада та місце роботи) незалежних або невиконавчих членів;
критеріїв та процедур установлення незалежності таких членів;
порядку відбору незалежних членів;
публічної доступності інформації про те, хто з членів керівного(их) органу(ів) є незалежним або невиконавчим

Пункт 3 розділу V постанови від 28 листопада 2014 року № 755

2.5. Керівний орган/керівник платіжної організації повинні створити чітку, задокументовану систему управління ризиками, що включає в себе політику прийняття ризику (толерантності до ризику), визначити обов'язки та підзвітність за прийняття рішень під час надзвичайних ситуацій. Структура управління повинна забезпечувати достатність повноважень та ресурсів, незалежність та доступ до керівних органів підрозділу, що здійснює управління ризиками та внутрішній контроль

2.5.1. Зазначити посаду(и) та/або підрозділ(и), відповідальні за управління ризиками та здійснення внутрішнього контролю в платіжній системі.
2.5.2. Описати механізми контролю і заходи щодо управління ризиками, а також мінімізації та усунення наслідків впливу ризиків, у тому числі політику прийняття ризиків (толерантність до ризиків) та обмеження схильності до ризиків, відповідальності та підзвітність за прийняття рішень щодо управління ризиками та процеси прийняття рішень щодо управління ризиками під час надзвичайної ситуації. Якими документами визначена ця інформація?
2.5.3. Описати процес визначення, затвердження та перегляду політики та механізмів управління ризиками. Якими документами вони визначені?
2.5.4. Надати інформацію щодо відповідальності, обов'язків, прав, підзвітності та ресурсів особи(іб) та/або підрозділу(ів), відповідальної(их) за управління ризиками здійснення внутрішнього контролю в платіжній системі.

Підпункти 4 - 6 пункту 1, підпункти 2 та 4 пункту 4, пункти 5 та 6 розділу V постанови від 28 листопада 2014 року № 755

2.6. Керівні органи платіжної організації повинні забезпечити, щоб структура, правила, стратегія та основні рішення, що ним приймаються, ураховували законні інтереси прямих та непрямих учасників та інших заінтересованих осіб. Основні рішення повинні доводитися до відома власників платіжної організації та, якщо вони мають вплив на ринок у цілому, - громадськості

2.6.1. Описати методи, які використовуються платіжною організацією для визначення та задоволення інтересів учасників платіжної системи та інших заінтересованих осіб під час прийняття рішень щодо структури, правил платіжної системи, стратегії тощо, що приймаються керівними органами (керівником) платіжної організації.
2.6.2. У який спосіб платіжна організація встановлює думку прямих та непрямих учасників, власників платіжної організації та інших заінтересованих осіб щодо рішень, які приймаються керівним органом (керівником) платіжної організації?
2.6.3. Чи залучаються учасники платіжної системи та/або інші заінтересовані особи та за необхідності громадськість до публічних консультацій/обговорень рішень, що приймаються керівним органом (керівником) платіжної організації щодо діяльності платіжної системи?
2.6.4. У який спосіб виявляються та врегульовуються конфлікти інтересів між заінтересованими особами та платіжною організацією?
2.6.5. У який спосіб основні рішення керівного(их) органу(ів) платіжної організації доводяться до відома власників платіжної організації та громадськості?

Підпункт 7 пункту 1 розділу V, підпункт 3 пункту 2 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 3. Система комплексного управління ризиками в платіжній системі
Платіжна організація повинна мати стійку систему управління ризиками в платіжній системі з метою комплексного управління правовим, кредитним, ліквідності, операційним та іншими ризиками

3.1. Платіжна організація повинна визначати політику, процедури виявлення, здійснення кількісної оцінки, моніторингу, контролю та управління ризиками, які виникають у платіжній системі або спричиняються нею (далі - система управління ризиками). Система управління ризиками повинна періодично переглядатися

3.1.1. Які типи ризиків виникають у платіжній системі (у тому числі ті, на які вона наражається іншими особами: розрахунковим банком, операторами послуг платіжної інфраструктури, іншими платіжними системами, системами розрахунків, центральним депозитарієм цінних паперів тощо) та спричиняються нею щодо учасників платіжної системи, користувачів послуг платіжної системи та інших осіб?
3.1.2. Розкрити загальну інформацію щодо системи управління ризиками в платіжній системі. Якими документами визначена ця інформація?
3.1.3. Описати механізми та заходи, що використовуються платіжною організацією для виявлення, здійснення кількісної оцінки, моніторингу та управління ризиками. Наскільки автоматизованими є ці процеси?
3.1.4. Чи дозволяють зазначені в пункті
3.1.3 механізми та заходи встановлювати розмір сукупного ризику платіжної системи та ризики, на які наражаються інші пов'язані особи (наприклад, учасники платіжної системи та користувачі послуг)?
3.1.5. Описати процедури розроблення, затвердження, упровадження та підтримки актуальності політики, процедур та системи управління ризиками, установлені платіжною організацією. Якими документами визначена ця інформація?
3.1.6. Які методи використовує платіжна організація для оцінки ефективності системи управління ризиками? Якими документами визначена ця інформація?
3.1.7.3 якою періодичністю система управління ризиками переглядається й оновлюється платіжною організацією та яким чином враховуються під час перегляду коливання інтенсивності ризиків, ситуація на ринку, поява нових підходів та методик ризик-менеджменту?

Підпункти 1 - 5 пункту 1, підпункти 1 та 2 пункту 2 розділу VII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

3.2. Платіжна організація повинна стимулювати учасників платіжної системи та, якщо необхідно, їх клієнтів, щодо управління та мінімізації ризиків, які вони створюють для платіжної системи

3.2.1. Яка інформація надається платіжною організацією учасникам платіжної системи та за необхідності їх клієнтам з метою управління та мінімізації ризиків, які вони створюють для платіжної системи?
3.2.2. Які методи використовує платіжна організація для стимулювання учасників платіжної системи та за необхідності їх клієнтів з метою управління та мінімізації ризиків, на які вони наражають платіжну систему (наприклад, установлення штрафів, пропорційний розподіл втрат тощо)?
3.2.3. Які політики та системи, розроблені платіжною організацією, сприяють ефективному управлінню та мінімізації ризиків у платіжній системі учасниками платіжної системи та їх клієнтами?

Пункт 4 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

3.3. Платіжна організація повинна регулярно переглядати, а також створювати та застосовувати механізми управління ризиками, на які вона наражається або які створює для інших осіб (таких як розрахункові банки; учасники платіжної системи або інші особи, які надають та/або згодні надати грошові кошти або інші активи платіжній організації в разі недостатньої ліквідності в платіжній системі (далі - постачальники ліквідності); оператори послуг платіжної інфраструктури; інші платіжні системи; системи розрахунків, центральний депозитарій цінних паперів тощо) у результаті взаємозалежностей з ними

3.3.1. Які методи використовує платіжна організація для виявлення ризиків, яких вона зазнає або спричиняє внаслідок взаємозалежностей з іншими особами? Які ризики, пов'язані з взаємозалежностями, виявлені платіжною організацією?
3.3.2. У який спосіб платіжна організація здійснює моніторинг та кількісну оцінку ризиків, що виникають унаслідок взаємозалежностей з іншими особами?
3.3.3. Які інструменти управління ризиками використовуються платіжною організацією для управління ризиками, що виникають унаслідок взаємозалежностей з іншими особами?
3.3.4. Які методи оцінки ефективності інструментів, визначених у пункті
3.3.3, використовує платіжна організація? Якою є процедура та періодичність перегляду платіжною організацією інструментів, зазначених у пункті 3.3.3?

Підпункти 1 та 2 пункту 2, пункт 3 розділу VII, пункт 10 розділу IX, підпункт 11 пункту 1, пункт 8, підпункт 1 пункту 9 розділу XI постанови від 28 листопада 2014 року № 755

3.4. Платіжна організація повинна визначити стратегію (план) по відновленню та впорядкованому згортанню діяльності платіжної системи та виявляти сценарії, які потенційно можуть ускладнити безперервне здійснення/надання платіжною системою критичних операцій/послуг і реалізацію стратегії (плану) відновлення або впорядкованого згортання функціонування, передбачених платіжною організацією

3.4.1. Які операції/послуги визначені платіжною організацією як критичні? Якими документами визначена ця інформація?
3.4.2. У який спосіб платіжна організація виявляє умови та сценарії, які потенційно можуть ускладнити/призвести до неможливості здійснення/надання платіжною системою критичних операцій/послуг? Які умови та сценарії вже були виявлені платіжною організацією?
3.4.3. Яким чином ці сценарії враховують ризики, що виникають у платіжній системі, та ризики, на які вона наражається внаслідок взаємозв'язків із іншими особами?
3.4.4. Зазначити основні заходи, передбачені платіжною організацією для відновлення та впорядкованого згортання діяльності платіжної системи. Якими документами визначена ця інформація?
3.4.5. Чи забезпечують заходи, зазначені в пункті
3.4.4, можливість продовження здійснення/надання платіжною системою критичних операцій/послуг?
3.4.6. Якою є процедура та періодичність перегляду та оновлення стратегії (плану) відновлення та впорядкованого згортання діяльності платіжної системи?

Підпункти 1 - 3 та 10 пункту 1, пункт 5 розділу XI постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 4. Управління кредитним ризиком у платіжній системі
Застосовується до платіжних систем, що наражаються на кредитний ризик з боку учасників платіжної системи або інших осіб, з якими платіжна організація має договірні відносини
Платіжна організація повинна здійснювати кількісну оцінку, моніторинг та управління кредитним ризиком, на який її наражають учасники платіжної системи або інші особи, а також кредитного ризику, що виникає внаслідок здійснення платежів, клірингу та розрахунків. Платіжна організація повинна підтримувати фінансові ресурси в достатньому обсязі для покриття кредитного ризику з боку кожного учасника платіжної системи

4.1. Платіжна організація повинна встановити надійний механізм управління поточним та потенційним майбутнім кредитним ризиком, на який її наражають учасники платіжної системи або інші особи, а також кредитним ризиком, що виникає внаслідок здійснення платежів, клірингу та розрахунків

4.1.1. Описати механізм управління поточним та потенційним майбутнім кредитним ризиком, на який платіжну систему наражають її учасники, а також кредитний ризик, що виникає внаслідок здійснення платежів, клірингу та розрахунків.
4.1.2. З якою періодичністю переглядається передбачений механізм управління кредитним ризиком та яким чином ураховуються під час перегляду ситуація на ринку та нові послуги/операції, впроваджені у платіжній системі?

Підпункт 2 пункту 1 розділу VII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

4.2. Платіжна організація повинна визначати джерела кредитного ризику, регулярно здійснювати кількісну оцінку, моніторинг та контроль за кредитним ризиком

4.2.1. Яким чином платіжна організація виявляє загрози, що можуть спричинити виникнення кредитного ризику та їх джерела? Зазначити джерела кредитного ризику, виявленого платіжною організацією.
4.2.2. Яким чином платіжна організація кількісно оцінює та здійснює моніторинг кредитного ризику? З якою періодичністю платіжна організація здійснює переоцінку розміру кредитного ризику? Наскільки актуальними є дані, що використовуються для оцінки кредитного ризику?
4.2.3. Описати інструменти, які платіжна організація використовує для контролю за виявленим кредитним ризиком (наприклад, пропозиція учасникам платіжної системи щодо здійснення розрахунків у режимі реального часу, обмеження суми кредиту, що надається впродовж дня, тощо). Яким чином платіжна організація визначає ефективність цих інструментів?

Підпункти 1 та 2 пункту 2, пункти 3 та 10 розділу VII, пункт 1 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

4.3. Платіжна організація повинна з високою ймовірністю покривати свій поточний та, коли це можливо, потенційний кредитний ризики, на який її наражає кожен учасник платіжної системи, застосовуючи для цього заставу або інші подібні фінансові ресурси. Платіжна організація, що здійснює відкладені нетто-розрахунки, повинна підтримувати в наявності ресурси, достатні для покриття як мінімум максимального кредитного ризику двох найбільших учасників платіжної системи

4.3.1. Які фінансові ресурси використовує платіжна організація для покриття свого поточного та, якщо він є, потенційного майбутнього ризику? Наскільки доступними є ці фінансові ресурси?
4.3.2. У якому обсязі передбачені фінансові ресурси з високою вірогідністю покривають поточний та майбутній кредитний ризики? З якою періодичністю платіжна організація здійснює оцінку достатності цих фінансових ресурсів?
Для платіжних систем, що здійснюють відкладені нетто-розрахунки без гарантії розрахунку
4.3.3. Чи наражаються учасники платіжної системи на кредитний ризик унаслідок здійснення платежів, клірингу та розрахунків? Якщо кредитний ризик виникає в платіжній системі, то яким чином платіжна організація здійснює його моніторинг та кількісну оцінку?
4.3.4. Чи покривають фінансові ресурси платіжної організації як мінімум найбільший сукупний кредитний ризик двох прямих учасників платіжної системи з урахуванням кредитного ризику непрямих учасників платіжної системи, за дорученням яких діють зазначені прямі учасники платіжної системи?

Пункт 3 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

4.4. Платіжна організація повинна визначити точні та прозорі правила та процедури покриття втрат у випадку невиконання зобов'язань одним або групою учасників платіжної системи щодо всіх зобов'язань перед платіжною організацією. Ці правила та процедури повинні визначати порядок дій, використання та поповнення фінансових ресурсів, розподілу потенційно непокритих втрат

4.4.1. Розкрити порядок дій у разі втрат, яких платіжна організація може зазнати внаслідок невиконання зобов'язань одним або групою учасників платіжної системи. Чи передбачене платіжною організацією залучення ресурсів учасників платіжної системи? Яким є порядок використання ресурсів для покриття втрат? Якими документами визначена ця інформація?
4.4.2. Розкрити порядок поповнення фінансових ресурсів, використаних під час надзвичайної ситуації. Якими документами визначена ця інформація?

Підпункти 5 - 8 пункту 2 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 5. Забезпечення в платіжній системі
Застосовується до платіжних систем, що вимагають забезпечення для управління своїм кредитним ризиком та кредитним ризиком учасників платіжної системи
Платіжна організація повинна приймати в забезпечення активи з низьким кредитним ризиком, ризиком ліквідності та ринковим ризиком. Платіжна організація повинна встановлювати та застосовувати чітко визначені умови розрахунку вартості предмета застави, що береться до розрахунку кількісного значення кредитного ризику за мінусом вартості активів, прийнятих у забезпечення (далі - чистий кредитний ризик), та лімітів концентрації для забезпечення того, що ліквідаційна вартість активів, прийнятих у забезпечення, буде вищою за розмір зобов'язання, яке ним покривається, в екстремальних, але вірогідних ринкових умовах

5.1. Платіжна організація повинна обмежити активи, які вона приймає як забезпечення, активами з низьким кредитним ризиком, ризиком ліквідності та ринковим ризиком

5.1.1. Які види активів приймаються платіжною організацією як забезпечення? Які вимоги встановлені платіжною організацією до активів, що приймаються в забезпечення? Якими документами визначена ця інформація?
5.1.2. Чи можуть бути прийняті платіжною організацією інші види активів, ніж ті, що зазначені в пункті 5.1.1? Якщо так, то необхідно надати інформацію щодо:
процесу та критеріїв визначення платіжною організацією того, чи може бути прийнятий у забезпечення такий актив;
порядку встановлення ознак, що кваліфікують актив як такий, що може бути прийнятий у забезпечення як виняток, та періодичності їх перегляду;
випадків прийому платіжною організацією в забезпечення інших видів активів, ніж ті, що зазначені в пункті 5.1.1?
5.1.3. У який спосіб платіжна організація здійснює моніторинг відповідності активів, прийнятих у забезпечення, вимогам, установленим нею?
5.1.4. Чи виявляє та знижує платіжна організація можливий ризик того, що її вплив на контрагента, від якого прийнято забезпечення, підвищиться тоді, коли його кредитоспроможність знизиться? Якщо так, то в який спосіб (наприклад, шляхом обмеження прийому в забезпечення активів, емітентом яких є платіжна організація або сам контрагент чи пов'язані особи)?

Підпункти 1 - 4 пункту 11 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

5.2. Платіжна організація повинна встановити обґрунтовані методи оцінки та розробити умови розрахунку вартості активів, які приймаються в забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику, які повинні регулярно перевіряти їх адекватність з урахуванням потенційних стресових ринкових ситуацій

5.2.1.3 якою періодичністю платіжна організація здійснює переоцінку активів, прийнятих у забезпечення?
5.2.2. Чи уповноважена платіжна організація самостійно оцінювати активи, прийняті в забезпечення, якщо ринкові ціни не відображають їх реальну вартість?
5.2.3. Як платіжна організація розраховує вартість активу, прийнятого в забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику?
5.2.4. У який спосіб платіжна організація перевіряє адекватність процедури та параметри розрахунку вартості активів, прийнятих у забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику, у тому числі щодо потенційного зниження вартості активів, що мають бути ліквідовані, у стресових ринкових ситуаціях? З якою періодичністю платіжна організація здійснює таку перевірку?

Підпункти 1 - 4 пункту 11 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

5.3. Платіжна організація повинна встановлювати умови зменшення вартості предметів застави, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику, у період стабільності фінансової системи з максимально можливим урахуванням потенційних стресових ринкових ситуацій та зміни вартості предмета застави (далі - проциклічні коригування)

5.3.1. Чи виявляє та оцінює потенційну проциклічність платіжна організація під час установлення параметрів розрахунку вартості предметів застави, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику? У який спосіб платіжна організація враховує необхідність зниження проциклічних коригувань (наприклад, шляхом врахування періодів стресових ринкових ситуацій під час визначення параметрів розрахунку вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику)?

Підпункти 1 - 4 пункту 11 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

5.4. Платіжна організація повинна диверсифікувати активи, які вона приймає в забезпечення

5.4.1. Описати політику виявлення та оцінки концентрації активів. Які фактори враховує платіжна організація під час встановлення цієї політики (наприклад, зниження ліквідаційної вартості внаслідок надмірної концентрації або зміну ринкових умов)?
5.4.2. Описати процедуру визначення адекватності та перегляду політики виявлення й оцінки концентрації активів. З якою періодичністю платіжна організація переглядає та визначає адекватність цієї політики?

Підпункти 1 - 4 пункту 11 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

5.5. Платіжна організація, яка приймає забезпечення, що виражене в іноземній валюті та/або розміщене за межами країни, та/або емітоване нерезидентом, повинна мінімізувати ризики, пов'язані з його використанням та вживати заходів, щоб воно могло бути використане своєчасно

Для платіжних систем, які приймають забезпечення, виражене в іноземній валюті та/або розміщене за межами країни, та/або емітоване нерезидентом
5.5.1. На які додаткові правові, операційні, ринкові та інші ризики наражається платіжна організація, яка приймає забезпечення, що виражене в іноземній валюті та/або розміщене за межами країни, та/або емітоване нерезидентом? У який спосіб платіжна організація мінімізує ці ризики?
5.5.2 У який спосіб платіжна організація гарантує можливість своєчасного використання забезпечення, вираженого в іноземній валюті та/або розміщеного за межами України, та/або емітованого нерезидентом?

Підпункти 1 - 4 пункту 11 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

5.6. Платіжна організація повинна застосовувати обґрунтовану та гнучку систему управління заставою

5.6.1. Описати системи управління заставою в платіжній системі (наявність та реалізація процедур оцінки, прийняття, обліку, зберігання, моніторингу, заміни забезпечення тощо).
5.6.2. Чи відстежує платіжна організація повторне використання предметів застави та свої права на ці активи? Якщо так, то в який спосіб?
5.6.3. Яким чином та з якою періодичністю платіжна організація враховує будь-які зміни, виявлені під час здійснення поточного управління заставою?
5.6.4. Указати посаду або назву структурного підрозділу, відповідального за управління заставою у платіжній системі (за наявності)

Підпункти 1 - 4 пункту 11 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 6. Гарантійний депозит
Не застосовується до платіжних систем

Принцип 7. Управління ризиком ліквідності у платіжній системі
Застосовується до платіжних систем, що наражаються на ризик ліквідності з боку учасників платіжної системи або інших осіб, з якими платіжна організація має договірні відносини
Платіжна організація повинна здійснювати ефективну кількісну оцінку, моніторинг та управління ризиком ліквідності. Платіжна організація повинна підтримувати достатні ліквідні активи (у всіх необхідних валютах) для забезпечення виконання зобов'язань упродовж щонайменше одного операційного дня, у тому числі у випадку надзвичайної ситуації (зокрема, у випадку невиконання зобов'язання прямим учасником та непрямими учасниками, за дорученням яких діє зазначений прямий учасник, що призведе до найбільшого сукупного ризику ліквідності платіжної системи в надзвичайній ситуації)

7.1. Платіжна організація повинна мати чітку систему управління ризиком ліквідності, на який вона наражається учасниками платіжної системи, розрахунковим банком, банками, у яких відкриті рахунки платіжної організації, депозитарними установами, постачальниками ліквідності й іншими особами

7.1.1. Описати систему управління ризиком ліквідності, на який платіжна система наражається учасниками, розрахунковим банком, банками, у яких відкриті рахунки платіжної організації, депозитарними установами, постачальниками ліквідності тощо (у кожній відповідній валюті).
7.1.2. Якими є розмір та потреба в ліквідності, джерела ризику ліквідності, що виникає в платіжній системі у кожній відповідній валюті?
7.1.3. Чи враховує платіжна організація та яким чином ураховує потенційний сукупний ризик ліквідності, на який її наражають прямі та непрямі учасники платіжної системи, а також інші особи, що виконують кілька функцій у платіжній системі (наприклад, учасник платіжної системи, який одночасно є розрахунковим банком)?

Підпункт 1 пункту 5 розділу VI, підпункт 2 пункту 1, підпункти 1 та 2 пункту 2, пункт 3 розділу VII, пункти 1 та 10 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

7.2. Платіжна організація повинна мати достатні операційні та аналітичні інструменти для постійного та своєчасного виявлення, кількісної оцінки та моніторингу своїх грошових потоків, уключаючи використання денної ліквідності

7.2.1. Які операційні та аналітичні інструменти та яким чином використовує платіжна організація для виявлення, кількісної оцінки та моніторингу грошових потоків, уключаючи використання денної ліквідності?

Пункт 6 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

7.3. Платіжна організація повинна підтримувати ліквідні активи в достатній кількості (у всіх відповідних валютах) для забезпечення виконання зобов'язань щонайменше упродовж операційного дня та, якщо це передбачено, упродовж операційного часу, одного чи кількох днів у разі різних потенційних надзвичайних ситуацій, у тому числі невиконання зобов'язань прямими та непрямими учасниками, за дорученням яких діє зазначений прямий учасник, що призведе до найбільшого сукупного ризику ліквідності платіжної системи в надзвичайній ситуації, тощо

7.3.1. Яким чином платіжна організація встановлює обсяг ліквідних активів (у кожній відповідній валюті), необхідних для здійснення розрахунків щонайменше впродовж операційного дня, та, якщо це передбачено впродовж операційного часу, одного чи кількох днів? Які потенційні стрес-сценарії використовує платіжна організація для підтвердження визначеного обсягу ліквідних активів? Чи включають зазначені сценарії випадок невиконання зобов'язань прямим учасником та непрямими учасниками платіжної системи, за дорученням яких діє зазначений прямий учасник, що призведе до найбільшого сукупного ризику ліквідності платіжної системи в надзвичайних ситуаціях?
7.3.2. Який розмір дефіциту ліквідності може виникнути в платіжній системі?

Пункт 4 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

7.4. З метою забезпечення мінімального обсягу необхідних ліквідних активів платіжна організація може використовувати як основні ліквідні активи в кожній відповідній валюті: грошові кошти в центральному банку та кредитоспроможних банках, відкриті кредитні лінії, укладені валютні свопи та підтверджені угоди репо, а також предмети застави, що збираються та можуть бути оперативно реалізовані, а також інвестиції, які можуть бути негайно конвертовані в грошові кошти, у тому числі в надзвичайних ситуаціях (далі - основні ліквідні активи). Якщо платіжна організація має постійний доступ до кредиту в центральному банку, то вона має право враховувати його під час встановлення відповідності вимогам щодо забезпечення мінімального обсягу необхідних ліквідних активів за умови наявності в платіжної організації забезпечення, яке може бути прийняте цим центральним банком (або інших потенційних угод із центральним банком). Усі основні ліквідні активи повинні бути доступними у будь-який момент часу

7.4.1. Розкрити інформацію щодо складу та обсягу основних ліквідних активів, які має у своєму розпорядженні платіжна організація у кожній відповідній валюті. Яким чином та в який термін ці ліквідні активи можуть стати доступними для платіжної організації?
7.4.2. Описати механізми, що узгоджені та використовуються платіжною організацією для конвертації активів, прийнятих у забезпечення, у готівкові кошти з можливістю негайного їх використання. Яким чином платіжна організація може підтвердити, що зазначені механізми матимуть високу надійність у надзвичайній ситуації? Чи були виявлені платіжною організацією будь-які потенційні перешкоди щодо доступу до своїх ліквідних активів, якщо так, то які саме?
7.4.3. Якщо платіжна організація має постійний доступ до кредиту центрального банку, у якому обсязі потенційно можуть бути залучені кошти з метою відповідності вимогам щодо наявності мінімальних ліквідних активів у відповідних валютах?
7.4.4. Чи є достатнім обсяг доступних основних ліквідних активів у кожній відповідній валюті для забезпечення здійснення своєчасних розрахунків, чим це підтверджується?

Пункт 4 та підпункт 1 пункту 11 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

7.5. Платіжна організація має право доповнювати основні ліквідні активи, перелічені в пункті 7.4, додатковими активами, що можуть потенційно бути легко реалізовані або використані як забезпечення для кредитної лінії, свопа, угоди репо, у тому числі, якщо останні угоди не можуть бути попередньо узгоджені, а їх виконання - підтверджене. У випадку, якщо платіжна організація не має доступу до кредиту центрального банку, вона повинна підтримувати ті активи, які зазвичай приймаються центральним банком як забезпечення. Платіжна організація не повинна розглядати можливість отримання екстреного кредиту центрального банку як частину плану щодо підтримання або поповнення ліквідності

7.5.1. Розкрити інформацію щодо обсягу та складу додаткових ліквідних активів, які має у своєму розпорядженні платіжна організація.
7.5.2. Яким чином платіжна організація визначає, що додаткові ліквідні ресурси за необхідності будуть реалізовані або прийняті як забезпечення для отримання коштів у необхідній валюті, у тому числі в надзвичайній ситуації?
7.5.3. Яка частка додаткових ліквідних активів відповідає вимогам, установленим Національним банком до активів, які можуть бути прийняті ним у заставу для регулювання ліквідності банків?
7.5.4. У яких випадках платіжна організація використовує додаткові ліквідні активи в доповнення або замість основних ліквідних активів?
7.5.5. Чи відповідає обсяг наявних додаткових та основних ліквідних активів потребам у ліквідності, виявленим під час стрес-тестування для визначення адекватності ліквідних активів відповідно до ключового положення 7.8?

Пункт 4 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

7.6. Платіжна організація повинна надавати постачальникам ліквідності (як учасникам платіжної системи, так і третім особам) достатньо інформації для управління ризиком ліквідності, на який вони наражаються, установити механізм контролю здатності постачальників ліквідності виконувати покладені на них зобов'язання та управляти ризиком ліквідності та регулярно його здійснювати. Під час цього контролю може враховуватися потенційний доступ постачальника ліквідності до кредиту в центральному банку. Платіжна організація повинна регулярно здійснювати тестування процедур оцінки ліквідності активів та постачальників ліквідності

7.6.1. Чи залучає платіжна організація кошти учасників платіжної системи чи інших постачальників ліквідності для забезпечення достатності основних ліквідних активів? Якщо так, то хто є постачальниками ліквідності? Чи визначає платіжна організація, що кожен потенційний постачальник ліквідності має достатньо інформації для розуміння та управління супутнім ризиком ліквідності у кожній відповідній валюті, яким чином?
7.6.2. Яким чином платіжна організація встановлює, що кожен із потенційних постачальників ліквідності спроможний виконувати свої зобов'язання у всіх відповідних валютах на постійній основі?
7.6.3. Чи враховує платіжна організація доступ постачальників ліквідності до кредиту центрального банку під час оцінки обсягу активів, що можуть бути від них залучені?
7.6.4. Яким чином платіжна організація перевіряє доступність ліквідних активів постачальників ліквідності та з якою періодичністю?

Пункт 4 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

7.7. Платіжна організація, що має доступ до рахунку в Національному банку, а також послуг з виконання платежів та розрахунків та/або послуг, пов'язаних із цінними паперами, що надаються Національним банком, має надавати перевагу їх використанню

7.7.1. Чи має платіжна організація доступ або право на отримання доступу до рахунків, послуг із виконання платежів та розрахунків та/або послуг, пов'язаних із цінними паперами, що надаються Національним банком (в кожній відповідній валюті)?
7.7.2. Чи використовує платіжна організація доступні їй послуги центральних банків для здійснення платежів і розрахунків та управління ризиком ліквідності, що виникає у кожній відповідній валюті?
7.7.3. Якщо платіжна організація користується іншими послугами, ніж ті, що пропонуються центральним банком та є доступними для неї, чи проаналізовано потенціал для підвищення якості управління ризиком ліквідності шляхом розширення використання послуг центрального банку?
7.7.4. Які перспективи щодо розширення переліку послуг, що надаються центральним банком та є доступними для платіжної організації, визначені нею?


7.8. Платіжна організація повинна визначити обсяг та на регулярній основі здійснювати аналіз достатності ліквідних активів шляхом стрес-тестування. Платіжна організація повинна встановити прозорі процедури звітування про результати стрес-тестування відповідним органам платіжної організації, уповноваженим на прийняття рішень, та використання цих результатів для оцінки адекватності та коригування своєї системи управління ризиками. Під час проведення стрес-тестування платіжна організація повинна враховувати широкий спектр можливих сценаріїв. У сценаріях повинні враховуватися та передбачатися пікові значення історичної зміни цін (на фінансові інструменти, заставу тощо), ураховуватися зміни інших ринкових факторів, випадки невиконання зобов'язань учасниками в різні періоди часу, проблеми щодо отримання фінансових ресурсів, а також коло можливих стрес-сценаріїв у різноманітних надзвичайних ситуаціях. Сценарії повинні враховувати структуру та особливості функціонування платіжної системи, уключати всіх осіб, що можуть нести ризик ліквідності (розрахункові банки; банки, в яких відкриті рахунки платіжної організації; депозитарні установи; постачальники ліквідності; пов'язані платіжні системи), та, якщо можливо, розроблятися на багатоденний період. Платіжна організація повинна документально підтвердити обсяги та форму ліквідних активів усіх видів та встановити відповідні механізми управління ними

7.8.1. Яким чином платіжна організація використовує стрес-тестування для визначення необхідного обсягу та перевірки достатності ліквідних активів у кожній відповідній валюті? З якою періодичністю здійснюється стрес-тестування щодо ліквідних активів?
7.8.2. Описати процес звітування щодо результатів стрес-тестування особам, уповноваженим на прийняття рішень у платіжній організації, з метою забезпечення своєчасної оцінки та коригування розміру і складу ліквідних активів платіжної організації та системи управління ризиком ліквідності.
7.8.3. Описати сценарії, що використовуються платіжною організацією для стрес-тестування. Чи враховують вони випадки невиконання зобов'язань учасниками в різні періоди часу, пікові значення історичної зміни цін (на фінансові інструменти, заставу тощо), зміни інших ринкових факторів, проблеми щодо отримання фінансових ресурсів, а також різні надзвичайні ситуації?
7.8.4. Чи враховують сценарії та стрес-тести особливості здійснення платежів та розрахунків у платіжній системі (наприклад, у режимі реального часу або відкладені платежі; з або без гарантії тощо) та ризик ліквідності, який несе безпосередньо платіжна організація та учасники платіжної системи? Якщо так, то яким чином?
7.8.5. Чи враховують сценарії та стрес-тести обсяг та прояв потреб у ліквідних активах та супутні джерела ризиків, що виникають у платіжній системі, з метою своєчасного виконання нею платіжних зобов'язань, ураховуючи те, що окремі особи виконують у платіжній системі кілька функцій? Якщо так, то яким чином?
7.8.6. З якою періодичністю та яким чином платіжна організація оцінює ефективність та відповідність параметрів та припущень, що застосовуються під час стрес-тестування?
7.8.7. Описати процедуру валідації обраної моделі управління ризиком ліквідності, тобто підтвердження її результативності. З якою періодичністю здійснюється підтвердження результативності обраної моделі?
7.8.8. Чи обґрунтовані та визначені механізми управління обсягом та видами ліквідних активів? Якщо так, то якими документами?

Пункт 4 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

7.9. Платіжна організація повинна встановити чіткі правила та процедури, що дозволять їй своєчасно здійснювати розрахунки впродовж операційного дня або впродовж операційного часу одного чи кількох днів у випадку невиконання зобов'язань одним або групою учасників. Ці правила та процедури повинні регулювати непередбачуваний і потенційно непокритий дефіцит ліквідності та мати за мету уникнення відміни невиконаних учасником зобов'язань, відкликання або затримки розрахунку за платіжними зобов'язаннями у день укладення угоди. Ці правила та процедури повинні також встановлювати процес поповнення ліквідних активів, що можуть бути використані у надзвичайній ситуації для забезпечення продовження надійної та ефективної діяльності платіжної системи

7.9.1. Яким чином правила платіжної системи та встановлені процедури дають змогу платіжній організації своєчасно здійснювати розрахунки впродовж операційного дня у випадку невиконання зобов'язань одним або групою учасників?
7.9.2. Яким чином відповідно до правил платіжної системи та встановлених процедур регулюється непередбачуваний і потенційно непокритий дефіцит ліквідності та уникається відміна невиконаних учасником зобов'язань, відкликання або затримка розрахунку за платіжними зобов'язаннями в день їх виникнення?
7.9.3. Описати правила та процедури, що дають змогу платіжній організації поповнювати ліквідні активи в надзвичайній ситуації.

Підпункти 4 - 8 пункту 2 розділу IX, підпункт 1 пункту 1 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 8. Остаточність розрахунків у платіжній системі
Платіжна організація повинна забезпечувати остаточність розрахунків у платіжній системі не пізніше кінця дати валютування. Платіжна організація повинна забезпечувати остаточність розрахунків у режимі реального часу або впродовж операційного дня

8.1. Платіжна організація повинна чітко визначити у правилах момент остаточності розрахунків

8.1.1. У який момент розрахунок у платіжній системі вважається остаточним? Чи встановлено момент остаточності розрахунку документально, у якому документі? Яким чином ця інформація представлена для ознайомлення та для кого вона є доступною?
8.1.2. За яких умов розрахунок за зобов'язанням між платіжною організацією та учасниками платіжної системи або між учасниками платіжної системи відповідно до законів України, нормативно-правових актів Національного банку, правил платіжної системи є завершеним?
8.1.3. Чи здійснює платіжна організація юридичну експертизу (або застосовує інші способи) для підтвердження високого ступеня правової визначеності в тому, що остаточність розрахунків буде досягнута в усіх відповідних юрисдикціях, суб'єктом права яких є платіжна система та її учасники?

Підпункти 2 та 3 пункту 5 розділу VI, підпункти 1 та 2 пункту 1, підпункт 1 пункту 2 розділу X, підпункт 1 пункту 1 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

8.2. Платіжна організація повинна забезпечувати остаточність розрахунку не пізніше завершення дати валютування, а перевага повинна надаватися розрахункам упродовж операційного дня та в режимі реального часу з метою зниження розрахункового ризику. Платіжна організація, що здійснює операції на великі суми, повинна розглянути можливість здійснення розрахунків у режимі валових розрахунків у режимі реального часу або з багаторазовим обробленням упродовж дня

8.2.1. Чи дозволяє побудова платіжної системи забезпечувати остаточність розрахунку на дату валютування? У який спосіб платіжна організація забезпечує остаточність розрахунків не пізніше завершення запланованої дати валютування?
8.2.2. Чи виникали в платіжній системі ситуації виконання зобов'язання пізніше строку, обумовленого правилами платіжної системи, угодами або іншими документами платіжної організації? Якщо так, то за яких умов виникали подібні ситуації? Які заходи були вжиті платіжною організацією з метою подальшого уникнення подібних ситуацій?
8.2.3. Чи забезпечуються в платіжній системі розрахунки в режимі реального часу або до завершення операційного дня? Чи інформує платіжна організація учасників платіжної системи про те, що розрахунок є остаточним, якщо так, то яким чином?
8.2.4. Якщо розрахунки здійснюються періодично, то якою є періодичність оброблення зобов'язань та впродовж якого часу вони обробляються? Яким є порядок дій, якщо учасник платіжної системи не має достатньо коштів на момент розрахунку? Чи включаються ці трансакції в розрахунок у наступному періоді? Якщо так, то яким є статус таких операцій і в який момент настає остаточність розрахунку за ними?
Для систем міжбанківських розрахунків, що не забезпечують здійснення розрахунків упродовж операційного дня/у режимі реального часу
8.2.5. Чи розглядала платіжна організація можливість впровадження одного з зазначених режимів, що заважає впровадити зазначений режим розрахунку?

Підпункти 2 та 3 пункту 5 розділу VI, підпункти 1 та 2 пункту 1, підпункт 1 пункту 2 розділу X, підпункт 1 пункту 1 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

8.3. Платіжна організація повинна визначити момент, після настання якого всі неврегульовані зобов'язання не можуть бути відкликані учасником

8.3.1. У який спосіб платіжна організація встановлює момент, коли документи на переказ/кошти вже не можуть бути відкликані учасником? У який спосіб платіжна організація не допускає одностороннього відкликання прийнятих, але необроблених документів на переказ після визначеного моменту?
8.3.2. За яких умов може бути відкликаний документ на переказ, прийнятий платіжною системою/кошти після моменту, зазначеного в пункті 8.3.1 (наприклад, якщо переказ поставлено в чергу)? Хто має право відкликати документ на переказ/кошти? Описати процедуру та порядок відкликання документів на переказ.
8.3.3. За яких умов платіжна організація допускає подовження строку можливості відкликання документів на переказ/коштів?
8.3.4. Якими документами визначена інформація, зазначена в пунктах 8.3.1 - 8.3.3, та для кого вона є доступною?

Підпункти 2 та 3 пункту 5 розділу VI, підпункти 1 та 2 пункту 1, підпункт 1 пункту 2 розділу X, підпункт 1 пункту 1 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 9. Організація грошових розрахунків у платіжній системі
Платіжна організація, якщо це не суперечить законодавству, повинна здійснювати розрахунки в коштах, розміщених на рахунках у центральному банку. Якщо розрахунки здійснюються у коштах, розміщених на рахунках не в центральному банку, то платіжна організація повинна мінімізувати та контролювати кредитний ризик та ризик ліквідності, що виникає внаслідок зв'язків із розрахунковим банком або самостійного виконання розрахунків

9.1. Платіжна організація в тих випадках, коли це можливо та доцільно, повинна здійснювати розрахунки в коштах, розміщених на рахунку в центральному банку для уникнення кредитного ризику та ризику ліквідності

9.1.1. Хто виконує функцію розрахункового банку в платіжній системі? У який спосіб організовані розрахунки в платіжній системі? Якщо платіжна система забезпечує здійснення розрахунків у різних валютах, то як організовано розрахунки у кожній валюті?
9.1.2. Якщо платіжна організація не здійснює розрахунки через рахунок у Національному банку, то зазначте причини


9.2. Якщо платіжна організація не здійснює розрахунки через центральний банк, вона повинна здійснювати розрахунки безризиковими активами або активами з низьким кредитним ризиком та ризиком ліквідності

Для платіжних систем, розрахунки в яких здійснюються платіжною організацією самостійно або через розрахунковий банк (крім Національного банку)
9.2.1. Яким чином платіжна організація здійснює оцінку кредитного ризику та ризику ліквідності активів, що використовуються для розрахунків?
9.2.2. Якщо розрахунки в платіжній системі здійснюються через розрахунковий банк, то зазначити вимоги, установлені платіжною організацією до розрахункового банку. Якими документами визначена ця інформація?

Підпункт 2 пункту 2 розділу X постанови від 28 листопада 2014 року № 755

9.3. Якщо платіжна організація здійснює розрахунки через розрахунковий банк (крім центрального банку), вона повинна здійснювати моніторинг, управління та обмеження свого кредитного ризику та ризику ліквідності, на який її наражає розрахунковий банк. Розрахунковий банк повинен бути об'єктом регулювання та банківського нагляду, бути платоспроможним, відповідати нормативам достатності та адекватності капіталу, мати доступ до ліквідності та необхідну операційну спроможність. Платіжна організація повинна встановити вимоги до розрахункового банку і контролювати їх дотримання. Платіжна організація також повинна здійснювати моніторинг та управління концентрацією кредитного ризику та ризику ліквідності, що створюються розрахунковим банком

Для платіжних систем, розрахунки в яких здійснюються через розрахунковий банк (крім Національного банку)
9.3.1. У який спосіб та з якою періодичністю платіжна організація перевіряє дотримання розрахунковим банком вимог, установлених до нього платіжною організацією?
9.3.2. Яким чином платіжна організація здійснює моніторинг, управління та обмеження кредитного ризику та ризику ліквідності, на який її наражає розрахунковий банк? Чи здійснює платіжна організація та в який спосіб моніторинг та управління концентрацією поточного та майбутнього кредитного ризику та ризику ліквідності, на який вона наражається в результаті такої взаємодії?
9.3.3. Чи оцінює платіжна організація та в який спосіб потенційні збитки та дефіцит ліквідності у випадку неплатоспроможності розрахункового банку?

Пункт 10 розділу IX, підпункт 2 пункту 1 розділу X постанови від 28 листопада 2014 року № 755

9.4. Платіжна організація, що здійснює розрахунки самостійно, повинна мінімізувати і контролювати свій кредитний ризик та ризик ліквідності

Для платіжних систем, розрахунки в яких здійснюються платіжною організацією самостійно
9.4.1. У який спосіб платіжна організація мінімізує та контролює кредитний ризик і ризик ліквідності?

Пункт 1 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

9.5. Угоди платіжної організації з розрахунковим банком повинні чітко визначати момент остаточності розрахунків та здійснення розрахунку не пізніше кінця дня, в який переказ був ініційований

Для платіжних систем, розрахунки в яких здійснюються через розрахунковий банк (крім Національного банку)
9.5.1. У який спосіб із розрахунковим банком обумовлено строк здійснення остаточного розрахунку та те, що розрахунки, які здійснюються ним, є остаточними?
9.5.2. Чи завершується переказ коштів через розрахунковий банк не пізніше завершення дня, у який він був ініційований? Якщо ні, то зазначте причини. Чи завершується переказ коштів до кінця операційного дня? Якщо ні, то зазначте причини

Пункт 3 розділу X постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 10. Управління ризиками, пов'язаними з фактичною поставкою
Не застосовується до платіжних систем

Принцип 11. Центральні депозитарії цінних паперів
Не застосовується до платіжних систем

Принцип 12. Обмін активами в платіжній системі
Застосовується до платіжних систем, що здійснюють (або беруть участь у) розрахунки(ах) за двома взаємозалежними зобов'язаннями (наприклад, поставка цінних паперів проти оплати або розрахунок за операціями з купівлі-продажу валюти однієї країни на валюту іншої країни)
Платіжна організація повинна мінімізувати ризик втрати основної суми операції (який виникає, наприклад, коли цінні папери вже доставлені, а оплата за них ще не здійснена) шляхом здійснення остаточного розрахунку за одним із зобов'язань лише після остаточного розрахунку за іншим

12.1. Платіжна організація, що здійснює розрахунки за двома взаємозалежними зобов'язаннями, повинна мінімізувати ризик втрати основної суми операції шляхом забезпечення здійснення остаточного розрахунку за одним із зобов'язань виключно після остаточного розрахунку за іншим незалежно від того, який режим розрахунків застосовується в платіжній системі - валових розрахунків чи відкладених нетто-розрахунків

12.1.1. У якому режимі здійснюються розрахунки за взаємозалежними зобов'язаннями - валових розрахунків чи відкладених нетто-розрахунків?
12.1.2. У який спосіб правова основа, програмно-технічні засоби та система управління ризиками мінімізують ризик втрати основної суми операції? Якими процедурами забезпечується здійснення остаточного розрахунку за одним із зобов'язань лише після остаточного розрахунку за іншим?
12.1.3. Чи є момент остаточності розрахунку за двома взаємозалежними зобов'язаннями одночасним? Якщо ні, то в який момент розрахунок стає безвідкличним і безумовним за кожним із цих зобов'язань? Якими документами визначена ця інформація? Яким чином активи, за якими не завершено розрахунок, захищені від третіх осіб (наприклад, інших кредиторів, податкових органів тощо)?


Принцип 13. Правила та процедури, що належать до випадків невиконання зобов'язань учасником платіжної системи
Платіжна організація повинна встановити ефективні та чітко визначені процедури і порядок дій у разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи. Ці правила та процедури повинні забезпечувати можливість ужиття своєчасних заходів платіжною організацією щодо обмеження втрат і вирішення проблем із ліквідністю для продовження виконання платіжною організацією покладених на неї обов'язків щодо діяльності платіжної системи

13.1. Платіжна організація повинна встановити правила та процедури дій і порядок поповнення ресурсів, що забезпечать продовження виконання платіжною організацією, покладених на неї обов'язків щодо діяльності платіжної системи, у разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи

13.1.1. Зазначити умови (критерії), за яких зобов'язання вважається невиконаним учасником платіжної системи, та/або учасник платіжної системи визнається платіжною організацією таким, що не може продовжувати виконувати зобов'язання у платіжній системі (як із фінансових, так і з операційних причин). Які методи виявлення випадків невиконання зобов'язань учасниками платіжної системи/неможливості продовжувати виконувати зобов'язання в платіжній системі використовуються платіжною організацією? Описати порядок прийняття рішення платіжною організацією про невиконання зобов'язання учасником платіжної системи. Якими документами визначена ця інформація?
13.1.2. Описати:
порядок дій у разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи;
процеси (рішення та дії), що здійснюються автоматизовано в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи та приклади тих рішень, що приймаються залежно від ситуації визначеними особами (у рамках діючого правового поля);
зміни, що вносяться до встановленого порядку здійснення розрахунків у разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи;
порядок управління трансакцією на різних етапах оброблення;
дії платіжної організації, спрямовані на реалізацію трансакцій, які не можуть бути виконані внаслідок невиконання зобов'язань учасником платіжної системи;
функції, обов'язки та відповідальність різних сторін, уключаючи інших учасників платіжної системи в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи;
інші процедури, що застосовуються в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи.
Якими документами визначена ця інформація?
13.1.3. Яким чином правила та процедури, передбачені платіжною організацією, дозволяють їй швидко використати фінансові ресурси, передбачені на покриття втрат та підтримання ліквідності, у разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи?
13.1.4. Описати порядок використання та правила і процедури поповнення ресурсів у разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи. Якими документами визначена ця інформація?

Підпункти 1 - 4 пункту 2 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

13.2. Платіжна організація повинна бути підготовлена до реалізації правил та процедур управління у випадку невиконання зобов'язань учасником платіжної системи, включаючи прийняття ситуативних рішень визначеними особами (у рамках діючого правового поля)

13.2.1. Які засоби комунікації з заінтересованими особами має платіжна організація?
13.2.2. Описати розподіл відповідальності та обов'язків щодо вирішення проблем, пов'язаних із невиконанням зобов'язань учасником платіжної системи, а також порядок дій у випадку такої ситуації. Якими документами визначена ця інформація та з якою періодичністю вона переглядається?

Підпункти 2 - 4 пункту 2 розділу IX, підпункти 4 - 6 пункту 1, пункт 5 розділу XI постанови від 28 листопада 2014 року № 755

13.3. Платіжна організація повинна оприлюднювати ключові аспекти правил та процедур, що належать до невиконання зобов'язань учасником платіжної системи

13.3.1. Чи оприлюднює або надає учасникам платіжної системи платіжна організація інформацію щодо:
умов, за яких зобов'язання учасника вважається невиконаним;
посадових осіб або керівних органів платіжної організації, які мають право приймати рішення в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи;
механізму забезпечення виконання зобов'язань учасника платіжної системи, який не може самостійно їх виконати, перед іншими учасниками платіжної системи та користувачами послуг платіжної системи?
Яким чином оприлюднюється або надається ця інформація?

Підпункт 9 пункту 1 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

13.4. Платіжна організація повинна мінімум раз на рік та після внесення суттєвих змін до правил платіжної системи здійснювати тестування та перегляд процедур і правил, що відносяться до невиконання зобов'язань учасником платіжної системи, та залучати до цього процесу учасників платіжної системи й інших заінтересованих осіб

13.4.1. Чи здійснює платіжна організація тестування та перегляд процедур, що здійснюються в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи?
Якщо так, то надати інформацію щодо:
періодичності проведення таких тестувань та переглядів;
відповідальних за здійснення тестування та перегляду (зазначити посаду або назву підрозділу);
опису сценаріїв потенційного невиконання зобов'язань учасником платіжної системи, які передбачають ці тести;
залучення учасників та інших заінтересованих осіб для тестування та перегляду процедур, що здійснюються в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи;
подальшого використання результатів таких тестів платіжною організацією;
доведення результатів тестів до відома керівних органів, особи(іб) та/або підрозділу(ів), відповідальної(их) за управління ризиками


Принцип 14. Сегрегація та портативність
Не застосовується до платіжних систем

Принцип 15. Управління загальним комерційним ризиком у платіжній системі
Застосовується до платіжних систем, що наражаються на загальний комерційний ризик
Платіжна організація повинна виявляти, здійснювати моніторинг та управління загальним комерційним ризиком та підтримувати в наявності чисті ліквідні активи, що фінансуються за рахунок власного капіталу (наприклад, прості акції, відкриті резерви, нерозподілений прибуток тощо), у достатньому для покриття потенційних загальних збитків від комерційної діяльності обсязі, щоб забезпечити продовження виконання здійснення/надання критичних операцій/послуг платіжної системи, відновлення та/або впорядкованого згортання діяльності платіжної системи, якщо платіжна організація зазнає цих збитків

15.1. Платіжна організація повинна встановити чітку систему моніторингу та управління загальним комерційним ризиком, включаючи втрати від недосконалої реалізації стратегії, направленої на забезпечення конкурентних переваг платіжної системи, невиправдано високих операційних витрат тощо

15.1.1. У які способи платіжна організація виявляє загрози, що можуть спричинити виникнення загального комерційного ризику та їх джерела? Зазначити джерела загального комерційного ризику, який виявлено платіжною організацією.
15.1.2. Яким чином платіжна організація виявляє, здійснює кількісну оцінку, моніторинг та управління своїм загальним комерційним ризиком? Чи враховує та у який спосіб ураховує платіжна організація під час оцінки загального комерційного ризику його потенційний вплив на грошові потоки та капітал платіжної організації?

Підпункт 2 пункту 1, підпункт 1 та 2 пункту 2, пункт 3 розділу VII, пункт 1 та 9 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

15.2. Платіжна організація повинна підтримувати в наявності чисті ліквідні активи, що фінансуються за рахунок власного капіталу платіжної організації у достатньому для продовження безперервного виконання операцій та надання послуг у разі виникнення втрат від загального комерційного ризику. Розмір необхідних чистих ліквідних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу, повинен визначатися відповідно до загального профілю ризику платіжної системи та тривалості часу, необхідного для реалізації заходів щодо відновлення здійснення/надання критичних операцій/послуг платіжної системи або впорядкованого згортання діяльності платіжної системи

15.2.1. Чи підтримує платіжна організація чисті ліквідні активи, що фінансуються за рахунок власного капіталу платіжної організації, в обсязі, достатньому для забезпечення продовження виконання операцій та надання послуг на постійній основі, у тому числі в разі виникнення збитків?
15.2.2. Описати методи та процедури обчислення платіжною організацією обсягу чистих ліквідних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу, необхідних для покриття свого загального комерційного ризику. Яким чином платіжна організація встановлює тривалість та супутні операційні витрати на відновлення здійснення/надання критичних операцій/послуг платіжної системи або впорядковане згортання діяльності платіжної системи?


15.3. Платіжна організація повинна розробити та затвердити життєздатний план відновлення та впорядкованого згортання діяльності платіжної системи та мати достатні для його реалізації чисті ліквідні активи. Як мінімум платіжна організація повинна підтримувати у наявності чисті ліквідні активи у розмірі, не меншому за суму операційних витрат впродовж останніх шести місяців. Ці активи повинні доповнювати ресурси, що утримуються для покриття витрат, що виникають у разі невиконання зобов'язання учасником платіжної системи, та інших фінансових ризиків. Капітал, що підтримується платіжною організацією для відповідності іншим міжнародним стандартам/нормативам достатності та адекватності капіталу, а також щодо управління ризиками, може враховуватися у випадках, якщо це необхідно та доцільно з метою уникнення дублювання вимог щодо достатності капіталу

15.3.1. Чи розроблено платіжною організацією стратегію (план) відновлення здійснення/надання критичних операцій/послуг платіжної системи та впорядкованого згортання діяльності платіжної системи? Якщо так, то яким(и) документом(ами) вона визначена? Чи передбачені в плані операційні, технічні або інші вимоги до учасників платіжної системи, дотримання яких забезпечить надання/отримання ними послуг платіжної системи під час або після реалізації заходів щодо відновлення діяльності?
15.3.2. Який обсяг чистих ліквідних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу, підтримує платіжна організація для реалізації плану щодо відновлення та впорядкованого згортання здійснення/надання критичних операцій/послуг платіжної системи? Яким чином платіжна організація визначає достатність цих активів?
15.3.3. Чи відмежовані ресурси, призначені для покриття загального комерційного ризику та витрат, пов'язаних із ним, від ресурсів, призначених для покриття збитків у результаті невиконання зобов'язань учасниками та інших фінансових ризиків?
15.3.4. Чи враховує платіжна організація під час розрахунку розміру активів, необхідних для покриття загального комерційного ризику, власний капітал, що підтримується для відповідності іншим міжнародним стандартам/нормативам достатності та адекватності капіталу, а також щодо управління ризиками? Якщо так, то уточнити, на виконання яких саме стандартів та в якому розмірі?

Підпункт 1 пункту 1 розділу XI постанови від 28 листопада 2014 року № 755

15.4. Активи, що підтримуються платіжною організацією для покриття загального комерційного ризику, повинні мати достатню ліквідність для покриття поточних та прогнозних операційних витрат у рамках різних сценаріїв, у тому числі у несприятливих ринкових умовах

15.4.1. Описати структуру чистих ліквідних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу. Яким чином платіжна організація планує в разі необхідності конвертувати ці активи у готівкові кошти з найменшими втратами за несприятливих умов на ринку?
15.4.2. Чи здійснює платіжна організація регулярну оцінку якості та ліквідності чистих ліквідних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу, для покриття своїх поточних та потенційних операційних витрат у рамках різних сценаріїв, у тому числі за несприятливих умов на ринку? Якщо так, то як здійснюється така оцінка?


15.5. Платіжна організація повинна підтримувати дієвий план залучення додаткового власного капіталу на випадок, якщо розмір її власного капіталу наблизиться або стане нижчим за встановлений мінімум? Цей план повинен бути затверджений керівним органом платіжної організації та регулярно оновлюватися

15.5.1. Чи визначено платіжною організацією план залучення додаткового власного капіталу? Розкрити основні положення плану щодо випадку, коли розмір власного капіталу наблизиться до встановленого мінімуму або стане нижчим за нього.
15.5.2. З якою періодичністю переглядається та оновлюється план поповнення власного капіталу?
15.5.3 Розкрити функції керівного органу платіжної організації щодо перегляду та затвердження плану залучення додаткового власного капіталу в разі необхідності


Принцип 16. Управління депозитарним та інвестиційним ризиками в платіжній системі
Застосовується до платіжних систем, платіжні організації яких інвестують та/або передають на зберігання іншим юридичним особам свої фінансові активи та/або активи учасників платіжної системи
Платіжна організація повинна забезпечувати безпеку своїх власних активів та переданих їй активів своїх учасників і мінімізувати ризик їх втрати або несвоєчасного доступу до них. Платіжна організація повинна інвестувати у фінансові інструменти з мінімальним кредитним, ринковим ризиками та ризиком ліквідності

16.1. Платіжна організація повинна передавати свої активи та активи, отримані від учасників, виключно особам, які є об'єктами регулювання та нагляду, мають чітку облікову практику, відповідні умови зберігання та системи внутрішнього контролю, що забезпечують повний захист цих активів

16.1.1. Якщо платіжна організація передає на зберігання власні активи або активи своїх учасників, за якими критеріями обираються особи, яким вони можуть бути передані? Чи включають ці критерії такі:
особи є об'єктом регулювання та нагляду з боку відповідних органів державної влади;
наявність та реалізація чіткої облікової політики;
умови зберігання;
наявність системи внутрішнього контролю?
16.1.2. У який спосіб та з якою періодичністю платіжна організація контролює, чи відповідає особа, якій передаються на зберігання активи, встановленим платіжною організацією критеріям та впевнюється в тому, що обрані організації мають чітку облікову практику, процедури безпечного зберігання та системи внутрішнього контролю, котрі забезпечують повний захист активів платіжної організації та її учасників?

Підпункт 2 пункту 1, підпункти 1 та 2 пункту 2, пункт 3 розділу VII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

16.2. Платіжна організація повинна мати доступ до своїх активів та активів, отриманих від учасників тоді, коли це необхідно

16.2.1. У який спосіб платіжна організація визначає, що вона має надійну правову базу для примусової реалізації своїх прав та прав учасників платіжної системи на активи, передані на зберігання іншій організації?
16.2.2. У який спосіб платіжна організація забезпечує негайний доступ до активів, у тому числі цінних паперів, що передаються на зберігання особам, які здійснюють діяльність в іншому часовому поясі або іншій юрисдикції, у випадку невиконання зобов'язання учасником?

Підпункт 2 пункту 1, підпункти 1 та 2 пункту 2, пункт 3 розділу VII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

16.3. Платіжна організація повинна оцінювати та аналізувати ризики, пов'язані з організаціями, яким передаються на зберігання активи платіжної організації та її учасників, враховуючи взаємозв'язки з кожною з них

16.3.1. Які методи використовує платіжна організація для оцінки та аналізу ризиків, пов'язаних з особами, яким передаються на зберігання активи платіжної організації та її учасників? Яким чином під час управління цими ризиками платіжна організація враховує взаємозв'язки з кожною особою, якій передаються на зберігання активи, у тому числі щодо осіб, які виконують у платіжній системі кілька функцій (наприклад, учасника, розрахункового банку та постачальника ліквідності)? Чи диверсифікує платіжна організація ризики шляхом передачі на зберігання активів більше ніж одній особі? Яким чином платіжна організація здійснює моніторинг концентрації ризиків, пов'язаних з особами, яким передаються на зберігання активи платіжної організації та її учасників?

Підпункт 2 пункту 1, підпункти 1 та 2 пункту 2, пункт 3 розділу VII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

16.4. Довготермінові завдання інвестиційної діяльності платіжної організації та вибір найефективніших шляхів їх досягнення (інвестиційна стратегія) повинні узгоджуватися із загальною стратегією управління ризиками та повністю доводитися до відома учасників, а інвестиції повинні забезпечуватися або складатися з вимог до високонадійних дебіторів. Інвестиції повинні характеризуватися можливістю бути швидко погашеними з мінімальними втратами (або без втрати) у ціні

16.4.1. Описати інвестиційну стратегію платіжної організації. Чи узгоджує платіжна організація інвестиційну стратегію з загальною стратегією управління ризиками та яким чином? У який спосіб і кому розкривається інформація щодо інвестиційної стратегії?
16.4.2. Яким чином платіжна організація підтверджує, що її інвестиції забезпечуються або складаються з вимог до високонадійних дебіторів?
16.4.3. У який спосіб платіжна організація визначає сукупний ризик, пов'язаний з окремими дебіторами, під час вибору напрямів інвестування? Чи встановлені ліміти для уникнення концентрації кредитного ризику щодо окремих інвестицій та яких саме?
16.4.4. Чи інвестує платіжна організація активи учасників у цінні папери прямих та/або непрямих учасників? Якщо так, зазначити, яких саме.
16.4.5. Яким чином платіжна організація підтверджує, що інвестиції можуть бути швидко погашені з мінімальними втратами (або без втрати) у ціні?

Пункт 7 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 17. Управління операційним ризиком у платіжній системі
Платіжна організація повинна виявляти всі існуючі внутрішні та зовнішні джерела операційного ризику та знижувати їх вплив шляхом використання належних систем, політики та процедур виявлення, моніторингу, контролю та управління операційним ризиком. Побудова платіжної системи повинна забезпечувати високий ступінь безпеки, операційної надійності та адекватну пропускну спроможність. Управління забезпеченням безперервності діяльності платіжної системи повинно бути спрямоване на своєчасне відновлення операцій та виконання зобов'язань платіжною організацією, в тому числі у випадку масштабної надзвичайної ситуації

17.1. Платіжна організація повинна мати затверджену систему, політику та процедури виявлення, моніторингу, контролю та управління операційним ризиком

17.1.1. У які способи платіжна організація виявляє загрози, що можуть спричинити виникнення операційного ризику, і його внутрішні та зовнішні джерела? Зазначити внутрішні та зовнішні джерела операційного ризику, які виявлено платіжною організацією. Які з виявлених джерел ризиків можуть призвести до порушення безперервності діяльності платіжної системи?
17.1.2. Описати систему, політику та процедури, що використовуються платіжною організацією для моніторингу та управління виявленими операційними ризиками. Якими документами визначена ця інформація?
17.1.3. Яким чином платіжна організація підтверджує належне виконання операційних процедур? Чи враховуються платіжною організацією відповідні міжнародні, національні та галузеві стандарти управління операційним ризиком? Якщо так, уточнити, які саме.
17.1.4. Описати політику найму, навчання та утримання кваліфікованого персоналу платіжної організації. У разі наявності високої плинності кадрів яким чином платіжна організація пом'якшує її наслідки та знижує ризики, пов'язані зі зміною осіб, які обіймають ключові посади? Які заходи, направлені на запобігання шахрайству з боку персоналу, передбачені політикою управління персоналом та управління ризиками?
17.1.5. Яким чином платіжна організація платіжної системи контролює та знижує під час суттєвих змін, що відбуваються в платіжній організації, та реалізації нею масштабних проектів, ризик їх негативного впливу на безперервність діяльності платіжної системи?

Підпункт 4 пункту 1, підпункти 1 та 2 пункту 2, пункт 3 розділу VII, підпункт 9 пункту 1 розділу XI, підпункти 1 - 8 пункту 1, підпункти 1 та 2 пункту 2 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

17.2. Керівні органи платіжної організації повинні чітко розподілити та визначити обов'язки й відповідальність щодо управління операційним ризиком і затвердити систему управління операційним ризиком. Система управління операційним ризиком, операційна політика, процедури та засоби контролю повинні регулярно і після суттєвих змін переглядатися, перевірятися та проходити тестування

17.2.1. Хто відповідає (вказати посаду та/або назву структурного підрозділу) та якими є обов'язки і відповідальність щодо управління операційним ризиком?
17.2.2. Чи здійснюється керівними органами платіжної організації перегляд та затвердження системи управління операційним ризиком, з якою періодичністю?
17.2.3. Описати процедури перегляду і тестування платіжною організацією системи управління операційним ризиком. З якою періодичністю платіжна організація здійснює її перегляд та тестування, в тому числі із залученням учасників платіжної системи?
17.2.4. Чи підлягає система управління операційним ризиком у платіжній системі зовнішньому аудиту?

Підпункт 4 пункту 1 розділу V постанови від 28 листопада 2014 року № 755

17.3. Платіжна організація повинна мати чітко визначені цілі щодо операційної надійності та політики, розроблені для досягнення поставлених цілей

17.3.1. Розкрити кількісні та якісні цілі платіжної організації щодо операційної надійності платіжної системи (у тому числі щодо експлуатаційних характеристик та очікуваного рівня обслуговування). У яких документах вони визначені?
17.3.2. Яким чином досягнення зазначених у пункті 17.3.1 цілей забезпечує високий ступінь операційної надійності діяльності платіжної системи?
17.3.3. Описати політику, розроблену для досягнення поставлених цілей операційної надійності, що гарантують вжиття платіжною організацією у разі потреби необхідних заходів

Підпункти 1 та 2 розділу V постанови від 28 листопада 2014 року № 755

17.4. Платіжна організація повинна забезпечити у надзвичайних ситуаціях надання послуг у платіжній системі на рівні, не нижчому, ніж визначені нею планові показники операційної діяльності

17.4.1. Описати процедуру та періодичність перегляду і тестування платіжною організацією спроможності надавати платіжною системою послуг у платіжній системі на рівні, не нижчому, ніж планові показники діяльності у надзвичайній ситуації.
17.4.2. У який спосіб урегульовуються ситуації, в яких операційна спроможність платіжної системи може бути недостатньою?

Підпункт 8 пункту 1, підпункт 2 пункту 2 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

17.5. Платіжна організація повинна мати політику фізичної та інформаційної безпеки, що враховує всі потенційні загрози

17.5.1. Яким чином платіжна організація знижує загрози фізичній та інформаційній безпеці, в тому числі під час суттєвих змін, що відбуваються у платіжній організації, та реалізації нею масштабних проектів?
17.5.2. Чи враховують політика та процеси, описані у пункті 17.5.1, відповідні міжнародні, національні та галузеві стандарти забезпечення фізичної безпеки? Якщо так, вказати які саме стандарти та яким чином

Підпункти 2 - 6, 9, 14 пункту 1, пункт 12 розділу XI постанови від 28 листопада 2014 року № 755

17.6. Платіжна організація повинна мати план заходів із забезпечення безперервності діяльності платіжної системи (далі - План заходів), що містить потенційні внутрішні та зовнішні загрози для діяльності платіжної системи. План заходів повинен передбачати використання резервної робочої зони та забезпечувати, щоб критичні комп'ютерні системи відновлювали діяльність впродовж двох годин після настання надзвичайної ситуації. План заходів повинен передбачати можливість завершення платіжною системою розрахунків до закінчення дня, коли відбулося порушення в роботі, навіть у надзвичайній ситуації. Платіжна організація повинна регулярно тестувати передбачені планом механізми

17.6.1. Описати цілі, політику та процедури, зазначені в Плані заходів, що дають змогу швидко та своєчасно відновити діяльність платіжної системи і здійснення/надання платіжною системою критичних операцій/послуг після широкомасштабних надзвичайних ситуацій та порушень.
17.6.2. Яким чином відповідно до Плану заходів:
забезпечено відновлення безперервності діяльності та роботи комп'ютерних систем упродовж двох годин після настання надзвичайних подій, що викликали порушення безперервності діяльності платіжної системи;
передбачається завершення платіжною системою розрахунків до кінця дня, у який відбулося порушення безперервності діяльності, в тому числі у надзвичайній ситуації?
17.6.3. Яким чином платіжна організація забезпечує своєчасне визначення статусу всіх трансакцій у разі порушення діяльності платіжної системи; якими є процедури врегулювання ситуації в разі втрати даних (наприклад, звірка даних з учасниками платіжної системи або третьою стороною)? Якими документами визначена ця інформація?
17.6.4. Яким чином процедури управління в разі надзвичайної ситуації забезпечують ефективну комунікацію в платіжній системі та із зовнішніми заінтересованими особами?
17.6.5. Описати порядок використання резервної робочої зони (у тому числі забезпечення резервної робочої зони достатніми ресурсами, функціональністю та необхідним персоналом). Наскільки географічно віддалена резервна робоча зона від основної робочої зони? Чи є профіль ризику резервної робочої зони відмінним від профілю ризику основної робочої зони?
17.6.6. Чи розглядала платіжна організація альтернативні механізми (такі як ручні або паперові процедури обробки тощо), що дають змогу здійснювати обробку термінових трансакцій у надзвичайних ситуаціях? Якщо так, то які саме?
17.6.7. У який спосіб та з якою періодичністю платіжною організацією переглядаються і тестуються План заходів, у тому числі механізми забезпечення безперервності діяльності платіжної системи, порядок дій у надзвичайних ситуаціях?
17.6.8. Чи залучаються до перегляду і тестування Плану заходів учасники платіжної системи, оператори послуг платіжної інфраструктури та інші заінтересовані особи? З якою періодичністю та яким чином вони залучаються до перегляду і тестування зазначених заходів?

Пункти 1 - 7, 10, 11, 13 розділу XI, підпункти 1 - 7 пункту 1, підпункт 1 пункту 2 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

17.7. Платіжна організація повинна виявляти, здійснювати моніторинг та управління операційними ризиками, що створюють для реалізації платіжною системою операцій та надання послуг учасники платіжної системи, постачальники послуг платіжної інфраструктури, комунальні служби тощо. Платіжна організація повинна здійснювати моніторинг та управління ризиками, на які під час здійснення/надання платіжною системою операцій/послуг наражаються інші особи

17.7.1. Які ризики для здійснення/надання платіжною системою операцій/послуг, на які її наражають учасники платіжної системи, інші платіжні системи, системи розрахунків, центральний депозитарій цінних паперів, оператори послуг платіжної інфраструктури, комунальні служби тощо, виявлені платіжною організацією? Чи здійснює платіжна організація моніторинг та управління цими ризиками, якщо так, то яким чином?
17.7.2. Чи виявляє, знижує та здійснює моніторинг ризиків платіжна організація, на які її наражають інші особи, та на які вона наражає інших осіб під час здійснення/надання платіжною системою операцій/послуг, та яким чином?
17.7.3. Чи координує платіжна організація заходи щодо забезпечення безперервності діяльності з іншими особами, з якими пов'язана її діяльність (наприклад, із платіжними системами, системами розрахунків, центральним депозитарієм цінних паперів тощо)?
Для платіжних систем, платіжні організації яких користуються послугами операторів послуг платіжної інфраструктури, що є критичними для здійснення/надання платіжною системою критичних операцій/послуг
17.7.4. Яким чином платіжна організація забезпечує доступність, надійність та відповідність операцій/послуг операторів послуг платіжної інфраструктури тим самим вимогам, що встановлені до платіжної організації?

Пункти 8, 9, 12 розділу XI постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 18. Вимоги щодо доступу та участі у платіжній системі
Платіжна організація повинна мати об'єктивні, ризик-орієнтовані критерії участі в платіжній системі, що забезпечують рівний та відкритий доступ до платіжної системи та є публічно доступними

18.1. Платіжна організація повинна надавати рівний та відкритий доступ до своїх послуг прямим учасникам та, якщо це доцільно, непрямим учасникам та іншим платіжним системам, системам розрахунків, центральному депозитарію цінних паперів, який базується на обґрунтованих ризик-орієнтованих вимогах щодо участі

18.1.1. Розкрити критерії та вимоги щодо участі в платіжній системі (у тому числі технічні, фінансові, юридичні). Якими документами визначена ця інформація?
18.1.2. Яким чином зазначені в пункті 18.1.1 критерії та вимоги дають змогу забезпечити рівний та відкритий доступ до послуг, що надаються платіжною системою прямим і непрямим учасникам, іншим платіжним системам, системам розрахунків та центральному депозитарію цінних паперів, а також ураховують ризики?

Пункт 9.2.1 Закону про платіжні системи;
пункти 1 - 3 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755

18.2. Вимоги щодо участі у платіжній системі повинні бути обґрунтованими з точки зору безпеки й ефективності діяльності платіжної системи та ринків, які вона обслуговує, повинні враховувати ризики, на які наражається платіжна система в ході діяльності, та оприлюднюватися. Платіжна організація повинна встановити такі умови участі, що передбачають мінімальне обмеження доступу до платіжної системи з дотриманням встановлених вимог щодо управління ризиками у платіжній системі

18.2.1. Яким чином вимоги щодо участі в платіжній системі обґрунтовані з точки зору безпеки й ефективності діяльності платіжної системи й ринків, які вона обслуговує, та враховують ризики, з якими пов'язана діяльність платіжної системи?
18.2.2. Чи є серед вимог щодо участі в платіжній системі вимоги не обґрунтовані з точки зору управління ризиками в платіжній системі, але вимагаються відповідно до законодавчо встановлених норм? Якщо так, зазначити ці вимоги.
18.2.3. Чи встановлені платіжною організацією будь-які особливі вимоги до визначених нею категорій учасників або окремих учасників (наприклад, чи надається перевага або чи встановлюються додаткові вимоги залежно від показників або видів діяльності учасника, залежно від того, є учасник кредитною чи не кредитною установою, чи представляє учасник інтереси третьої особи, чи є він об'єктом регулювання та нагляду з боку центрального банку тощо)? Якщо так, зазначити ці вимоги.
18.2.4. Чи переглядаються платіжною організацією критерії та вимоги щодо участі в платіжній системі з метою забезпечення мінімального обмеження доступу до послуг платіжної системи? З якою періодичністю переглядаються й оновлюються критерії та вимоги щодо участі в платіжній системі?
18.2.5. Чи оприлюднює платіжна організація критерії та вимоги щодо участі в платіжній системі? Якщо так, то яким чином?

Пункт 9.2.1 Закону про платіжні системи;
пункти 1 - 3 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755

18.3. Платіжна організація повинна на регулярній основі контролювати дотримання учасниками платіжної системи встановлених нею критеріїв і вимог щодо участі в платіжній системі, а також мати чіткі та публічно доступні критерії й процедури призупинення та впорядкованого виключення з платіжної системи учасника, що порушив умови участі або вже не відповідає їм

18.3.1. Яким чином та з якою періодичністю платіжна організація контролює дотримання учасниками платіжної системи встановлених нею критеріїв та вимог щодо участі в платіжній системі? У який спосіб платіжна організація підтверджує, що інформація, яка використовується для контролю, є точною та актуальною?
18.3.2. Розкрити політику платіжної організації щодо учасників, профіль ризиків яких погіршується (наприклад, застосування додаткових інструментів управління ризиками, посилення контролю за такими учасниками).
18.3.3. Описати процедуру призупинення та впорядкованого виключення з платіжної системи учасника, що порушив критерії та вимоги щодо участі або вже не відповідає їм.
18.3.4. Чи оприлюднює платіжна організація інформацію щодо процедури призупинення та впорядкованого виключення з платіжної системи учасника, що порушив критерії та вимоги щодо участі або вже не відповідає їм? Якщо так, то яким чином?

Пункт 9.2.1 Закону про платіжні системи
пункти 1 - 3 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 19. Багаторівнева структура участі в платіжній системі
Застосовується до платіжних систем, у яких передбачена багаторівнева структура участі
Платіжна організація повинна виявляти суттєві ризики, що виникають унаслідок багаторівневої структури участі, здійснювати моніторинг та управління ними

19.1. Платіжна організація повинна забезпечувати, щоб її правила, процедури та угоди дозволяли їй отримувати інформацію щодо непрямих учасників з метою виявлення, моніторингу та управління ризиками, що виникають внаслідок багаторівневої структури участі

19.1.1. Чи передбачена в платіжній системі багаторівнева структура участі?
19.1.2. Яким чином платіжна організація збирає інформацію про непрямих учасників платіжної системи? Як забезпечується збір цієї інформації платіжною організацією та з якою періодичністю?
19.1.3. Яким чином платіжна організація оцінює ризики, що виникають унаслідок багаторівневої структури участі?
19.1.4. Які суттєві ризики, пов'язані з багаторівневою структурою участі, виявлені платіжною організацією? Яким чином платіжна організація мінімізує ці ризики?

Підпункти 1, 2 пункту 4, підпункти 1 - 3 пункту 5, пункт 6 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755

19.2. Платіжна організація повинна встановлювати суттєві залежності між прямими та непрямими учасниками, які можуть мати потенційний негативний вплив на діяльність платіжної системи

19.2.1. Чи виявляє платіжна організація залежності між прямими та непрямими учасниками платіжної системи, що можуть вплинути на діяльність платіжної системи? За яких умов залежність між прямими та непрямими учасниками платіжної системи вважається платіжною організацією такою, що може вплинути на діяльність платіжної системи?

Підпункти 1, 2 пункту 4, підпункти 1 - 3 пункту 5, пункт 6 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755

19.3. Платіжна організація повинна виявляти непрямих учасників, частка операцій яких у платіжній системі є суттєвою відносно загального їх обсягу, та непрямих учасників, кількість та сума операцій яких у платіжній системі є значними порівняно з обсягами операцій прямого учасника, з яким ними укладено договір на надання послуг платіжної системи, та не відповідає можливостям прямого учасника щодо управління ризиками, пов'язаними зі здійсненням цих операцій

19.3.1. Чи виявляє та в який спосіб платіжна організація:
співвідношення операцій, які прямий учасник здійснює від імені непрямих учасників та операцій прямого учасника;
прямих учасників, які діють від імені значної кількості непрямих учасників;
непрямих учасників, кількість та сума операцій яких є значними по відношенню до загальної кількості та суми операцій, що здійснюються в платіжній системі;
непрямих учасників, кількість та сума операцій яких у платіжній системі є значними порівняно з обсягами операцій прямого учасника, з яким ними укладено договір на надання послуг платіжної системи, та не відповідає можливостям прямого учасника щодо управління ризиками, пов'язаними зі здійсненням цих операцій?
19.3.2. На які ризики наражають платіжну систему непрямі учасники та які методи управління ризиками, пов'язаними з ключовими непрямими учасниками, використовує платіжна організація?

Підпункти 1, 2 пункту 4, підпункти 1 - 3 пункту 5, пункт 6 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755

19.4. Платіжна організація повинна на регулярній основі відстежувати ризики, що виникають внаслідок багаторівневої структури участі та, якщо необхідно, знижувати їх

19.4.1. Описати політику та процедуру перегляду й оновлення правил та процедур, пов'язаних із мінімізацією ризиків, що виникають унаслідок багаторівневої структури участі. З якою періодичністю вони переглядаються?
19.4.2. Зазначити критерії, які використовує платіжна організація для визначення необхідності застосування заходів щодо мінімізації ризиків, пов'язаних із багаторівневою структурою участі. Яким чином платіжна організація здійснює моніторинг та мінімізацію цих ризиків?

Підпункти 1, 2 пункту 4, підпункти 1 - 3 пункту 5, пункт 6 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 20. Зв'язки системи розрахунків з іншими юридичними особами
Не застосовується до платіжних систем

Принцип 21. Ефективність та результативність діяльності платіжної системи
Платіжна організація системно важливої платіжної системи зобов'язана забезпечувати ефективність (тобто з мінімальними витратами) та результативність (тобто досягати поставлених цілей) виконання вимог учасників та ринків, які вона обслуговує

21.1. Платіжна організація повинна мати структуру, технології та процедури, що відповідають вимогам учасників платіжної системи та ринкам, які вона обслуговує, зокрема, щодо вибору механізмів розрахунків та клірингу, операційної структури, фінансових інструментів, за якими здійснюється кліринг, розрахунки та облік

21.1.1. Яким чином платіжна організація визначає, що обрана нею структура та процедури (включаючи механізми клірингу та розрахунків, взаємозв'язки з операторами послуг платіжної інфраструктури, послуги та продукти, що нею надаються, технології та процедури, в тому числі процедури та стандарти передавання інформації) враховують вимоги учасників та ринків, які вона обслуговує?
21.1.2. Яким чином платіжна організація визначає, що вона відповідає вимогам учасників та ринків, які обслуговує (наприклад, шляхом отримання відгуків та скарг, опитувань)?


21.2. Платіжна організація повинна чітко встановлювати цілі та завдання діяльності платіжної системи, що є вимірюваними та досяжними, такі як мінімальний рівень обслуговування (наприклад, час обробки трансакції), очікування щодо управління ризиками (наприклад, щодо мінімального рівня наявних ресурсів), пріоритети розвитку (наприклад, щодо впровадження нових послуг та продуктів)

21.2.1. Якими є операційні цілі та завдання діяльності платіжної системи?
21.2.2. Чи є цілі та завдання діяльності платіжної системи, визначені платіжною організацією, чіткими, вимірюваними та досяжними?
21.2.3. Якою мірою вже реалізовано поставлені цілі? Яким чином платіжна організація платіжної системи визначає та оцінює ступінь реалізації поставлених цілей? Якими документами визначена ця інформація?

Підпункти 1, 2 пункту 1, підпункт 1 пункту 4 розділу V постанови від 28 листопада 2014 року № 755

21.3. Платіжна організація повинна встановлювати порядок контролю за ефективністю та результативністю діяльності платіжної системи та регулярно здійснювати такий контроль

21.3.1. Описати процеси та показники, які використовує платіжна організація для оцінювання ефективності і результативності діяльності платіжної системи (наприклад, щодо оцінювання досягнутих показників обсягів діяльності, витрат, порівняння з результатами діяльності конкурентів, проведення тендерів на послуги операторів послуг платіжної інфраструктури, шляхом встановлення відповідності стандартам, вимогам тощо).
21.3.2. З якою періодичністю здійснюється оцінка ефективності та результативності діяльності платіжної системи?

Пункт 2 розділу V постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 22. Стандарти та процедури передавання інформації в платіжній системі
Принцип є рекомендованим, але не обов'язковим для застосування платіжними системами, що здійснюють виключно внутрішньодержавну діяльність
Платіжна організація повинна застосовувати або як мінімум забезпечувати сумісність із міжнародними стандартами передавання інформації

22.1. Платіжна організація повинна застосовувати або як мінімум забезпечувати сумісність із міжнародними стандартами передавання інформації

22.1.1. Чи застосовує платіжна організація міжнародні процедури та міжнародні стандарти передавання інформації? Якщо так, то які саме? Якщо ні, то яким чином забезпечується сумісність із міжнародними процедурами передавання інформації та міжнародними стандартами передавання інформації?
22.1.2. Якщо платіжною організацією не використовуються жодні міжнародні стандарти передавання інформації, яким чином забезпечується сумісність з системами, що передають або конвертують формат повідомлень та даних відповідно до міжнародних стандартів, у національний еквівалент і навпаки?
Для платіжних систем, що здійснюють транскордонну діяльність
22.1.3. Яким чином в операційних процедурах, процесах та системах використовуються міжнародні процедури та міжнародні стандарти передавання повідомлень або забезпечується сумісність під час здійснення транскордонних операцій?

Пункт 4 розділу X постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 23. Оприлюднення та надання інформації платіжною організацією
Платіжна організація повинна мати чіткі та вичерпні правила і процедури та забезпечувати необхідною інформацією учасників платіжної системи з метою розуміння ними ризиків, вартості послуг та інших матеріальних витрат, що виникають у результаті участі в платіжні системі. Всі правила та ключові процедури повинні бути публічно доступними

23.1. Платіжна організація повинна визначати чіткі та вичерпні правила і процедури діяльності платіжної системи, які повинні бути у повному обсязі доступними учасникам платіжної системи та оприлюднюватися (за винятком інформації, що є конфіденційною)

23.1.1. У яких документах встановлені правила та процедури діяльності платіжної системи, що розкривають:
організаційну структуру платіжної системи;
права та обов'язки платіжної організації платіжної системи, її учасників;
систему управління ризиками в платіжній системі;
порядок вступу та виходу із системи, умови участі в платіжній системі;
порядок ініціювання та здійснення переказу і взаєморозрахунків за цим переказом у платіжній системі;
дії в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи;
порядок вирішення спорів учасників між собою та між учасниками і користувачами;
процедури відновлення діяльності платіжної системи та впорядкованого згортання діяльності платіжної системи тощо.
Яким чином і для кого є доступною ця інформація?
23.1.2. У який спосіб платіжна організація визначає, що правила та процедури, встановлені нею, є чіткими та вичерпними?
23.1.3. Чи міститься у правилах платіжної системи (або інших документах платіжної організації) інформація щодо процедур та дій у нестандартних ситуаціях? Якщо так, то яка саме інформація?
23.1.4. У який спосіб та для кого є доступною інформація щодо процесу внесення змін до правил та процедур, що застосовуються в платіжній системі?
23.1.5. Чи є публічно доступними правила платіжної системи та основні процедури, що застосовуються в платіжній системі? Яким чином платіжна організація розкриває їх?

Пункт 1 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

23.2. Платіжна організація повинна чітко сформулювати та публічно розкривати опис структури та операцій, що здійснюються у платіжній системі, а також права й обов'язки платіжної організації та учасників, так, щоб учасники могли оцінити ризики, на які вони наражаються внаслідок участі у платіжній системі

23.2.1. У яких документах міститься інформація щодо структури платіжної системи та операцій, що нею здійснюються? Яким чином і для кого є доступною інформація про структуру платіжної системи та здійснювані нею операції?
23.2.2. Яким чином і для кого є доступною інформація про повноваження платіжної організації самостійно приймати ключові рішення, що безпосередньо впливають на діяльність платіжної системи?
23.2.3. Яка інформація надається платіжною організацією учасникам платіжної системи щодо їх прав, обов'язків та ризиків, пов'язаних з участю в платіжній системі?

Підпункти 2, 7, 9, 10 пункту 1, пункт 4 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

23.3. Платіжна організація повинна надавати необхідну документацію та здійснювати навчання для учасників платіжної системи з метою сприяння розумінню правил та процедур діяльності, а також ризиків, пов'язаних з участю у платіжній системі

23.3.1. Яким чином платіжна організація забезпечує розуміння учасниками правил та процедур діяльності платіжної системи та ризиків, пов'язаних з участю?
23.3.2. Чи існує підтвердження того, що заходи, описані у відповіді на запитання
23.3.1, забезпечують розуміння учасниками правил та процедур діяльності платіжної системи та ризиків, пов'язаних з участю в платіжній системі?
23.3.3. Описати дії платіжної організації при виявленні учасника платіжної системи, дії якого свідчать про нерозуміння ним правил та процедур діяльності платіжної системи, а також пов'язаних із нею ризиків.

Підпункти 1 та 2 пункту 3 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

23.4. Платіжна організація повинна публічно розкривати інформацію щодо вартості послуг, що нею надаються, та про політику надання знижок. Платіжна організація повинна надавати детальний опис вартості послуг, що надаються платіжною системою на платній основі, з метою можливості їх порівняння

23.4.1. Чи є публічно доступною інформація про вартість послуг, що пропонуються платіжною системою користувачам послуг, та щодо політики надання знижок? Яким чином розкривається ця інформація?
23.4.2. Яким чином платіжна організація повідомляє учасників платіжної системи та громадськість про зміну вартості послуг, що надаються нею, та в який термін?
23.4.3. Чи є публічно доступним опис послуг, що надаються платіжною системою на платній основі? Чи дає змогу опис послуг та їх вартості, що оприлюднюється, порівняти їх з аналогічними послугами, що надаються іншими платіжними системами?
23.4.4. Яку інформацію про технології та процедури передачі інформації, що нею використовуються, а також інші фактори, які впливають на операційні витрати і вартість послуг платіжної організації, розкриває платіжна організація?

Підпункти 7 та 8 пункту 1, пункт 2 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

23.5. Платіжна організація повинна публічно розкривати та регулярно оновлювати інформацію щодо діяльності, структури платіжної системи, відповідності її діяльності міжнародним стандартам оверсайта тощо. Платіжна організація повинна також розкривати базові дані щодо кількості та сум операцій, що здійснюються платіжною системою.

23.5.1. Коли востаннє оприлюднювалася інформація щодо діяльності, структури платіжної системи, відповідності її діяльності міжнародним стандартам оверсайта тощо? З якою періодичністю платіжною організацією оновлюються зазначені дані? Чи оновлюються дані щонайменше один раз на два роки та після суттєвих змін у платіжній системі?
23.5.2. Які кількісні дані щодо діяльності платіжної системи розкриваються публічно? З якою періодичністю оновлюється інформація?
23.5.3. Яка ще інформація щодо платіжної системи є публічно доступною?
23.5.4. Яким чином (наприклад, засобами Інтернету) та якими мовами оприлюднюється інформація про платіжну систему?

Пункт 1 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755

Принцип 24. Розкриття ринкових даних торговими репозиторіями
Не застосовується до платіжних систем


Додаток 2
до Методики комплексного
оцінювання системно
важливих платіжних систем
(пункт 4 розділу I)

РЕЗУЛЬТАТИ
самооцінювання системно важливої платіжної системи



вгору