Ухвала Конституційного Суду України
про відмову у відкритті конституційного
провадження у справі за конституційним
поданням Міністерства економіки та з
питань європейської інтеграції України
про офіційне тлумачення положення
статті 2 Закону України "Про акредитацію
органів з оцінки відповідності"
розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України про офіційне тлумачення положення статті 2 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" 2407-14 (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 32, ст. 170).
Заслухавши суддю-доповідача Селівона М.Ф. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положення статті 2 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" 2407-14 (далі - Закон).
Згідно з цією статтею Закон 2407-14 регулює правовідносини, пов'язані з акредитацією органів з оцінки відповідності, та поширюється на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, національний орган з акредитації, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та виду діяльності, що діють в Україні.
Як зазначається у конституційному поданні, у статті 10 Закону 2407-14 , що визначає органи з оцінки відповідності, які можуть бути акредитовані національним органом з акредитації, не міститься жодних обмежень щодо місця (країни) їх реєстрації. Проте стаття 2 Закону 2407-14 обмежує сферу його застосування. Словосполучення "що діють в Україні" не дає чіткої однозначної відповіді, чи можливе поширення положень Закону 2407-14 на підприємства, які не є резидентами України, тобто чи можлива їх акредитація в Національному агентстві з акредитації України (НААУ).
Суб'єкт права на конституційне подання порушує питання, чи може НААУ акредитувати іноземні органи з оцінки відповідності, що діють у законодавчо нерегульованій сфері, та іноземні лабораторії, що діють у законодавчо регульованій сфері, оскільки чинне законодавство України дає чітку відповідь тільки на те, які органи з оцінки відповідності можуть бути органами із сертифікації в законодавчо регульованій сфері. У статті 12 Закону України "Про підтвердження відповідності" 2406-14 (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 32, ст. 169) встановлено, що такими органами можуть бути виключно резиденти України.
2. Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 29 червня 2004 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" 422/96-ВР - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Законом України "Про Конституційний Суд України" 422/96-ВР .
3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.
Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" 422/96-ВР підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України 254к/96-ВР та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України 254к/96-ВР та законів України (частина перша статті 93); у конституційному поданні повинно бути зазначене правове обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні (пункт 4 частини другої статті 39).
Статтею 2 Закону 2407-14 визначено суб'єктів правовідносин, пов'язаних з акредитацією органів з оцінки відповідності. Це - органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, національний орган з акредитації, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та виду діяльності, що діють в Україні. У статті 10 Закону 2407-14 дається перелік органів з оцінки відповідності, які згідно з цим Законом 2407-14 можуть бути акредитовані національним органом з акредитації, тобто це органи, що діють в Україні. Тому твердження Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України на обгрунтування конституційного подання, що між положеннями зазначених статей Закону 2407-14 є неузгодженість, невмотивоване.
Не можна вважати правовим обгрунтуванням також посилання суб'єкта права на конституційне подання на те, що в чинному законодавстві України йдеться тільки про органи із сертифікації в законодавчо регульованій сфері. У статті 12 Закону України "Про підтвердження відповідності" 2406-14 визначено уповноважені органи із сертифікації, що здійснюють діяльність у законодавчо регульованій сфері. Органи з оцінки відповідності, які можуть бути акредитовані національним органом з акредитації, визначено у Законі України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" 2407-14 .
Отже, конституційне подання не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про Конституційний Суд України" 422/96-ВР , а тому підстав для відкриття конституційного провадження у справі немає.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України 254к/96-ВР , статтями 39, 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" 422/96-ВР , Конституційний Суд України
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України про офіційне тлумачення положення статті 2 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" 2407-14 на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" 422/96-ВР - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Законом України "Про Конституційний Суд України" 422/96-ВР .