Ухвала Конституційного Суду України
про відмову у задоволенні клопотання народного
депутата України Семенюк Валентини Петрівни
про роз'яснення Рішення Конституційного Суду
України від 2 березня 2004 року
II. Розглядаючи зазначене звернення, Конституційний Суд України виходить з того, що за змістом параграфа 57 Регламенту Конституційного Суду України v001z710-97 рішення Конституційного Суду України може бути роз'яснене лише в межах його змісту і з тих питань, які остаточно вирішені на пленарному засіданні Конституційного Суду України.
У Рішенні від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 v004p710-04 , відповідно до заявлених у конституційному зверненні і конституційному поданні клопотань, дано офіційне тлумачення положень частини першої статті 1 та пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" 2482-12 щодо права власників приватизованих квартир (кімнат у квартирах) на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.). Зокрема, вирішено питання, коли і на яких підставах виникає право спільної власності на допоміжні приміщення, чим таке право підтверджується та чи потрібно для набуття права спільної власності на допоміжні приміщення здійснити, як це практикувалося, додаткові дії - створити товариство чи об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і обов'язково вступити до нього, прийняти будинок на свій баланс, укласти договір з постачальниками комунальних послуг, сплатити збір за користування цими послугами, зареєструвати допоміжні приміщення в бюро технічної інвентаризації тощо.
Таким чином, предметом розгляду Конституційного Суду України були питання, що стосуються набуття громадянами права спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків при приватизації квартир (кімнат у квартирах).
Саме в цьому аспекті Конституційним Судом України дано офіційне тлумачення відповідних положень Закону 2482-12 . Питання про тлумачення терміна "допоміжні приміщення" Конституційний Суд України не вирішував, оскільки в конституційних поданні і зверненні воно не порушувалося.
Тому наведений у підпункті 1.1 резолютивної частини Рішення v004p710-04 перелік допоміжних приміщень "(підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.)" не є офіційним тлумаченням терміна "допоміжні приміщення" та інших термінів, що вживаються у законах, які згадані у клопотанні народного депутата України Семенюк В.П.
Пункт 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" 2482-12 , офіційне тлумачення положень якого було дано Конституційним Судом України, не містить термінів "побутове обслуговування мешканців будинку", "нежилі приміщення". Вони вживаються у статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" 2866-14 та у статті 4 Житлового кодексу Української РСР 5464-10 , які не були предметом розгляду Конституційного Суду України у згаданому провадженні.
Клопотання щодо роз'яснення, якими статтями Цивільного кодексу України 435-15 "слід керуватися при визначенні спільного майна, зокрема майна права спільної часткової власності", про необхідність надання якого також наголошується у клопотанні, не охоплюється змістом питань, які вирішувалися Конституційним Судом України.
Отже, питання, за роз'ясненням яких звернулася народний депутат України Семенюк В.П., не були предметом розгляду Конституційного Суду України при прийнятті Рішення v004p710-04 , а тому підстав для їх роз'яснення немає.