Ухвала Конституційного Суду України
про відмову у задоволенні клопотання народного
депутата України Семенюк Валентини Петрівни
про роз'яснення Рішення Конституційного Суду
України від 2 березня 2004 року
розглянув питання про роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 v004p710-04 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) за клопотанням народного депутата України Семенюк Валентини Петрівни.
Заслухавши суддю-доповідача Селівона М.Ф. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
I. Представник суб'єкта права на конституційне подання - народний депутат України Семенюк В.П. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням про роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 v004p710-04 у справі за конституційним зверненням Ярового Сергія Івановича та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" 2482-12 та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону 2482-12 .
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини згаданого Рішення v004p710-04 "в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" 2482-12 треба розуміти так:
1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
1.2. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
1.3. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності".
1. Чи розуміти визначення у підпункті 1.1 резолютивної частини Рішення v004p710-04 "допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.)" як тлумачення терміна "допоміжні приміщення", чи тлумачення цього терміна в Рішенні v004p710-04 не давалося, а перелічені в дужках приміщення взято вибірково зі статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" 2866-14 та статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" 2482-12 ?
2. Чи віднесені Рішенням v004p710-04 до допоміжних приміщень усі, без винятку, підвали чи, як випливає зі статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" 2866-14 , лише їх частина, яка функціонально призначена для забезпечення експлуатації будинку (технічні приміщення, бойлерні, котельні, сміттєзбірники та інші підвальні приміщення технічного призначення), а також для побутового обслуговування мешканців будинку? Що при цьому конкретно треба розуміти під терміном "побутове обслуговування мешканців будинку", оскільки побутове обслуговування в цілому є галуззю народного господарства?
3. Чи поширюється визначення терміна "нежилі приміщення", викладене у статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" 2866-14 , на частину підвальних приміщень, які є самостійними об'єктами цивільно-правових відносин?
4. Чи поширюється визначення нежилих приміщень у статті 4 Житлового кодексу Української РСР 5464-10 на частину підвальних приміщень, які призначені і використовуються для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру?
5. Якими статтями Цивільного кодексу України 435-15 , окрім статті 382, слід керуватись при визначенні спільного майна, зокрема майна права спільної часткової власності, яка для власників квартир у главі 28 "Право власності на житло" цього Кодексу 435-15 взагалі не передбачена?
II. Розглядаючи зазначене звернення, Конституційний Суд України виходить з того, що за змістом параграфа 57 Регламенту Конституційного Суду України v001z710-97 рішення Конституційного Суду України може бути роз'яснене лише в межах його змісту і з тих питань, які остаточно вирішені на пленарному засіданні Конституційного Суду України.
У Рішенні від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 v004p710-04 , відповідно до заявлених у конституційному зверненні і конституційному поданні клопотань, дано офіційне тлумачення положень частини першої статті 1 та пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" 2482-12 щодо права власників приватизованих квартир (кімнат у квартирах) на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.). Зокрема, вирішено питання, коли і на яких підставах виникає право спільної власності на допоміжні приміщення, чим таке право підтверджується та чи потрібно для набуття права спільної власності на допоміжні приміщення здійснити, як це практикувалося, додаткові дії - створити товариство чи об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і обов'язково вступити до нього, прийняти будинок на свій баланс, укласти договір з постачальниками комунальних послуг, сплатити збір за користування цими послугами, зареєструвати допоміжні приміщення в бюро технічної інвентаризації тощо.
Таким чином, предметом розгляду Конституційного Суду України були питання, що стосуються набуття громадянами права спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків при приватизації квартир (кімнат у квартирах).
Саме в цьому аспекті Конституційним Судом України дано офіційне тлумачення відповідних положень Закону 2482-12 . Питання про тлумачення терміна "допоміжні приміщення" Конституційний Суд України не вирішував, оскільки в конституційних поданні і зверненні воно не порушувалося.
Тому наведений у підпункті 1.1 резолютивної частини Рішення v004p710-04 перелік допоміжних приміщень "(підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.)" не є офіційним тлумаченням терміна "допоміжні приміщення" та інших термінів, що вживаються у законах, які згадані у клопотанні народного депутата України Семенюк В.П.
Пункт 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" 2482-12 , офіційне тлумачення положень якого було дано Конституційним Судом України, не містить термінів "побутове обслуговування мешканців будинку", "нежилі приміщення". Вони вживаються у статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" 2866-14 та у статті 4 Житлового кодексу Української РСР 5464-10 , які не були предметом розгляду Конституційного Суду України у згаданому провадженні.
Клопотання щодо роз'яснення, якими статтями Цивільного кодексу України 435-15 "слід керуватися при визначенні спільного майна, зокрема майна права спільної часткової власності", про необхідність надання якого також наголошується у клопотанні, не охоплюється змістом питань, які вирішувалися Конституційним Судом України.
Отже, питання, за роз'ясненням яких звернулася народний депутат України Семенюк В.П., не були предметом розгляду Конституційного Суду України при прийнятті Рішення v004p710-04 , а тому підстав для їх роз'яснення немає.
III. Відмовляючи у наданні роз'яснення Рішення від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 v004p710-04 слід мати на увазі, що згідно з положенням пункту 3 параграфа 57 Регламенту Конституційного Суду України v001z710-97 рішення, висновок Конституційного Суду України можуть бути роз'яснені лише за клопотанням однієї із сторін конституційного провадження. Тобто сторона конституційного провадження самостійно звертається до Конституційного Суду України з відповідним клопотанням.
Стороною конституційного провадження відповідно до положень параграфа 32 Регламенту Конституційного Суду України v001z710-97 , зокрема, є суб'єкти права на конституційне подання, конституційне звернення, які звернулися до Конституційного Суду України.
З конституційним поданням про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" 2482-12 до Конституційного Суду України зверталися 60 народних депутатів України, які, як і автор конституційного звернення Яровий С.І. та інші громадяни, є стороною у цій справі.
Представник сторони конституційного провадження відповідно до статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" 422/96-ВР має правовий статус учасника конституційного провадження і діє лише в межах положень, визначених параграфом 34 Регламенту Конституційного Суду України v001z710-97 , які не передбачають його права самостійно заявляти клопотання про роз'яснення рішення Конституційного Суду України.
З огляду на викладене підстав для задоволення клопотання про роз'яснення Рішення від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 v004p710-04 немає.
Враховуючи наведене та керуючись параграфом 57 Регламенту Конституційного Суду України v001z710-97 , Конституційний Суд України
1. Відмовити у задоволенні клопотання народного депутата України Семенюк Валентини Петрівни про роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 v004p710-04 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків).