Ухвала Конституційного Суду України
про відмову у задоволенні клопотання народного
депутата України Семенюк Валентини Петрівни
про роз'яснення Рішення Конституційного Суду
України від 2 березня 2004 року
розглянув питання про роз'яснення Рішення Конституційного
Суду України від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 ( v004p710-04 )
(справа про права співвласників на допоміжні приміщення
багатоквартирних будинків) за клопотанням народного депутата
України Семенюк Валентини Петрівни.Заслухавши суддю-доповідача Селівона М.Ф. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд УкраїниI. Представник суб'єкта права на конституційне подання -
народний депутат України Семенюк В.П. - звернувся до
Конституційного Суду України з клопотанням про роз'яснення Рішення
Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004
( v004p710-04 ) у справі за конституційним зверненням Ярового
Сергія Івановича та інших громадян про офіційне тлумачення
положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію
державного житлового фонду" ( 2482-12 ) та за конституційним
поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення
положень статей 1, 10 цього Закону ( 2482-12 ).Відповідно до пункту 1 резолютивної частини згаданого Рішення
( v004p710-04 ) "в аспекті конституційного звернення і
конституційного подання положення частини першої статті 1,
положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію
державного житлового фонду" ( 2482-12 ) треба розуміти так:1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища,
колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність
громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у
квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права
власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення
додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку, вступу до нього.1.2. Власник (власники) неприватизованих квартир
багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками)
допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.1.3. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на
надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних
будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень
(оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які
визначають правовий режим власності".1. Чи розуміти визначення у підпункті 1.1 резолютивної
частини Рішення ( v004p710-04 ) "допоміжні приміщення (підвали,
сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.)" як тлумачення терміна
"допоміжні приміщення", чи тлумачення цього терміна в Рішенні
( v004p710-04 ) не давалося, а перелічені в дужках приміщення
взято вибірково зі статті 1 Закону України "Про об'єднання
співвласників багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) та статті 1
Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"
( 2482-12 )?2. Чи віднесені Рішенням ( v004p710-04 ) до допоміжних
приміщень усі, без винятку, підвали чи, як випливає зі статті
1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного
будинку" ( 2866-14 ), лише їх частина, яка функціонально
призначена для забезпечення експлуатації будинку (технічні
приміщення, бойлерні, котельні, сміттєзбірники та інші підвальні
приміщення технічного призначення), а також для побутового
обслуговування мешканців будинку? Що при цьому конкретно треба
розуміти під терміном "побутове обслуговування мешканців будинку",
оскільки побутове обслуговування в цілому є галуззю народного
господарства?3. Чи поширюється визначення терміна "нежилі приміщення",
викладене у статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ), на частину підвальних
приміщень, які є самостійними об'єктами цивільно-правових
відносин?4. Чи поширюється визначення нежилих приміщень у статті
4 Житлового кодексу Української РСР ( 5464-10 ) на частину
підвальних приміщень, які призначені і використовуються для
торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру?5. Якими статтями Цивільного кодексу України ( 435-15 ),
окрім статті 382, слід керуватись при визначенні спільного майна,
зокрема майна права спільної часткової власності, яка для
власників квартир у главі 28 "Право власності на житло" цього
Кодексу ( 435-15 ) взагалі не передбачена?II. Розглядаючи зазначене звернення, Конституційний Суд
України виходить з того, що за змістом параграфа 57 Регламенту
Конституційного Суду України ( v001z710-97 ) рішення
Конституційного Суду України може бути роз'яснене лише в межах
його змісту і з тих питань, які остаточно вирішені на пленарному
засіданні Конституційного Суду України.У Рішенні від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004
( v004p710-04 ), відповідно до заявлених у конституційному
зверненні і конституційному поданні клопотань, дано офіційне
тлумачення положень частини першої статті 1 та пункту 2 статті 10
Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"
( 2482-12 ) щодо права власників приватизованих квартир (кімнат у
квартирах) на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку
(підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.). Зокрема,
вирішено питання, коли і на яких підставах виникає право спільної
власності на допоміжні приміщення, чим таке право підтверджується
та чи потрібно для набуття права спільної власності на допоміжні
приміщення здійснити, як це практикувалося, додаткові дії -
створити товариство чи об'єднання співвласників багатоквартирного
будинку і обов'язково вступити до нього, прийняти будинок на свій
баланс, укласти договір з постачальниками комунальних послуг,
сплатити збір за користування цими послугами, зареєструвати
допоміжні приміщення в бюро технічної інвентаризації тощо.Таким чином, предметом розгляду Конституційного Суду України
були питання, що стосуються набуття громадянами права спільної
власності на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків при
приватизації квартир (кімнат у квартирах).Саме в цьому аспекті Конституційним Судом України дано
офіційне тлумачення відповідних положень Закону ( 2482-12 ).
Питання про тлумачення терміна "допоміжні приміщення"
Конституційний Суд України не вирішував, оскільки в конституційних
поданні і зверненні воно не порушувалося.Тому наведений у підпункті 1.1 резолютивної частини Рішення
( v004p710-04 ) перелік допоміжних приміщень "(підвали, сараї,
кладовки, горища, колясочні і т.ін.)" не є офіційним тлумаченням
терміна "допоміжні приміщення" та інших термінів, що вживаються у
законах, які згадані у клопотанні народного депутата України
Семенюк В.П.Пункт 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного
житлового фонду" ( 2482-12 ), офіційне тлумачення положень якого
було дано Конституційним Судом України, не містить термінів
"побутове обслуговування мешканців будинку", "нежилі приміщення".
Вони вживаються у статті 1 Закону України "Про об'єднання
співвласників багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) та у статті 4
Житлового кодексу Української РСР ( 5464-10 ), які не були
предметом розгляду Конституційного Суду України у згаданому
провадженні.Клопотання щодо роз'яснення, якими статтями Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) "слід керуватися при визначенні
спільного майна, зокрема майна права спільної часткової
власності", про необхідність надання якого також наголошується у
клопотанні, не охоплюється змістом питань, які вирішувалися
Конституційним Судом України.Отже, питання, за роз'ясненням яких звернулася народний
депутат України Семенюк В.П., не були предметом розгляду
Конституційного Суду України при прийнятті Рішення
( v004p710-04 ), а тому підстав для їх роз'яснення немає.III. Відмовляючи у наданні роз'яснення Рішення від
2 березня 2004 року N 4-рп/2004 ( v004p710-04 ) слід мати на
увазі, що згідно з положенням пункту 3 параграфа 57 Регламенту
Конституційного Суду України ( v001z710-97 ) рішення, висновок
Конституційного Суду України можуть бути роз'яснені лише за
клопотанням однієї із сторін конституційного провадження. Тобто
сторона конституційного провадження самостійно звертається до
Конституційного Суду України з відповідним клопотанням.Стороною конституційного провадження відповідно до положень
параграфа 32 Регламенту Конституційного Суду України
( v001z710-97 ), зокрема, є суб'єкти права на конституційне
подання, конституційне звернення, які звернулися до
Конституційного Суду України.З конституційним поданням про офіційне тлумачення положень
статей 1, 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового
фонду" ( 2482-12 ) до Конституційного Суду України зверталися 60
народних депутатів України, які, як і автор конституційного
звернення Яровий С.І. та інші громадяни, є стороною у цій справі.Представник сторони конституційного провадження відповідно до
статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ) має правовий статус учасника конституційного
провадження і діє лише в межах положень, визначених
параграфом 34 Регламенту Конституційного Суду України
( v001z710-97 ), які не передбачають його права самостійно
заявляти клопотання про роз'яснення рішення Конституційного Суду
України.З огляду на викладене підстав для задоволення клопотання про
роз'яснення Рішення від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004
( v004p710-04 ) немає.Враховуючи наведене та керуючись параграфом 57 Регламенту
Конституційного Суду України ( v001z710-97 ), Конституційний Суд
України1. Відмовити у задоволенні клопотання народного депутата
України Семенюк Валентини Петрівни про роз'яснення Рішення
Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004
( v004p710-04 ) (справа про права співвласників на допоміжні
приміщення багатоквартирних будинків).
Про відмову у задоволенні клопотання народного депутата України Семенюк Валентини Петрівни про роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 2 березня...
Про відмову у задоволенні клопотання народного депутата України Семенюк Валентини Петрівни про роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 [...]
Ухвала Конституційного суду України
від 12.05.2004
№ 46-у/2004
Документ v046u710-04, поточна редакція — Прийняття від 12.05.2004