Документ v0457600-09, поточна редакція — Прийняття від 30.07.2009

                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
30.07.2009 N 01-08/457
Господарські суди України

Про деякі питання щодо звільнення
від сплати державного мита громадянами,
які здійснюють підприємницьку діяльність
без створення юридичної особи

У судовій практиці постали питання, пов'язані з наданням
пільг зі сплати державного мита громадянами, що здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і які є
інвалідами I та II груп та виступають учасниками судового процесу
в господарському суді. У зв'язку з цим Вищий господарський суд
України звернувся з відповідним запитом до Державної податкової
адміністрації України, яка повідомила таке: "Відповідно до Закону України від 25 червня 1991 року
N 1251-XII ( 1251-12 ) "Про систему оподаткування" (із змінами та
доповненнями) державне мито належить до загальнодержавних податків
і зборів (обов'язкових платежів).
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом
Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 ( 7-93 )
"Про державне мито" з відповідними змінами і доповненнями
(далі - Декрет).
Перелік найменувань документів і дій, за які сплачується
державне мито, наведено у статті 2, а розмір ставок державного
мита - у статті 3 Декрету ( 7-93 ).
Перелік фізичних осіб, які звільняються від сплати державного
мита, а також дій, за які не сплачується державне мито, наведено у
статті 4 Декрету ( 7-93 ). Зокрема, відповідно до пункту 18
статті 4 Декрету ( 7-93 ) від сплати державного мита звільняються
інваліди I та II групи.
При цьому статтею 1 Закону України від 21 березня 1991 року
N 875-XII ( 875-12 ) "Про основи соціальної захищеності інвалідів
в Україні" (далі - Закон) визначено, що інваліди в Україні
володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних,
особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України
( 254к/96-ВР ) та іншими законодавчими актами.
Статтею 2 цього Закону ( 875-12 ) встановлено, що інвалідом є
особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим
захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що
призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в
соціальній допомозі і захисті.
Відповідно до статті 17 вказаного Закону ( 875-12 ) з метою
реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з
урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується
право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а
також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка
не заборонена законом.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа-підприємець, як
учасник судового процесу, при цьому цей громадянин є інвалідом I
або II групи, має право користуватися пільгою, визначеною в абзаці
п'ятому пункту 18 статті 4 Декрету" ( 7-93 ).
Наведена правова позиція повідомляється до відома та для
врахування у роботі.
У зв'язку з викладеним відкликається інформаційний лист
Вищого арбітражного суду України від 25.09.97 N 01-8/359
( v_359800-97 ) "Про деякі питання щодо вирішення спорів,
пов'язаних з поданням позовів громадянами, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи".
Заступник Голови Вищого
господарського суду України В.Москаленко



вгору