про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини восьмої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці"
3. Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному поданні щодо конституційності акта (його окремих положень) зазначається, зокрема, обґрунтування тверджень щодо неконституційності акта (його окремих положень).
Аналіз конституційного подання дає підстави для висновку, що автор клопотання, стверджуючи про невідповідність частини восьмої статті 36 Закону № 1105 у редакції Закону № 77 частині першій статті 58 Конституції України, не навів обґрунтування тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень.
Аргументуючи невідповідність оспорюваних положень Закону № 1105 у редакції Закону № 77 положенням частини першої статті 8, частини першої статті 19, частин другої і третьої статті 22 Основного Закону України, автор клопотання обмежується цитуванням відповідних конституційних приписів та окремих юридичних позицій Конституційного Суду України, що не може вважатися обґрунтуванням тверджень їх неконституційності (ухвали Конституційного Суду України від 4 липня 2016 року № 50-у/2016, від 13 липня 2016 року № 56-у/2016).
Крім того питання, порушене суб'єктом права на конституційне подання, спрямоване на отримання консультації щодо застосування частини восьмої статті 36 Закону № 1105 у редакції Закону № 77. Проте надання консультацій з приводу правозастосування не належить до повноважень Конституційного Суду України (ухвала від 31 березня 2010 року № 15-у/2010).
Отже, наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктами 2, 3 і 6 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційному поданні; невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим цим законом; наявність рішення Конституційного Суду України щодо того самого предмета конституційного подання.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 35, 51, 52, 62, 66, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 52 Регламенту Конституційного Суду України, Велика палата Конституційного Суду України