про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини восьмої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці"
1. Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на предмет відповідності частині першій статті 8, частині першій статті 19, частинам другій, третій статті 22, частині першій статті 58 Конституції України (конституційності) частину восьму статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105) у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28 грудня 2014 року № 77-VIII (далі - Закон № 77). В оспорюваній нормі установлено, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
На підставі наведеного Верховний Суд України дійшов висновку, що встановлення на невизначений період зворотної дії в часі частини восьмої статті 36 Закону № 1105 у редакції Закону № 77 призвело до правової невизначеності у законодавстві, у зв'язку з чим вказана норма суперечить частині першій статті 8 Конституції України, за якою в Україні визнається і діє принцип верховенства права.