Про затвердження Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі
Постанова Національного банку України; Інструкція, Форма типового документа, Доручення, Реєстр від 22.07.2014435
Документ v0435500-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 20.07.2018, підстава - v0077500-18

ПРАВЛІННЯ  НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.07.2014  № 435

Про затвердження Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
№ 798 від 08.12.2014
№ 349 від 24.06.2016
№ 77 від 16.07.2018}

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Національний банк України”, з метою забезпечення функціонування банківської системи України та безперебійного фінансування потреб держави та життєдіяльності населення в умовах надзвичайного режиму роботи Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі (далі - Інструкція), що додається.

2. Генеральному департаменту регулювання грошового обігу (Зайвенко В.П.), Департаменту платіжних систем та розрахунків (Кравець В.М.) у місячний строк з дня затвердження Інструкції розробити та затвердити Порядок банківського обслуговування мобільними установами банків військових частин, підприємств, організацій, населення на окремих територіях за місцем їх розташування в разі виникнення нештатної ситуації, що унеможливлює роботу банківської системи в звичайному режимі (далі - надзвичайний режим роботи).

3. Надзвичайний режим роботи для окремих банків або банківської системи України запроваджується та скасовується рішенням Правління Національного банку України.

{Пункт 3 в редакції Постанови Національного банку № 77 від 16.07.2018}

4. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Правління Національного банку України: від 29 грудня 2003 року № 594 “Про затвердження Положення про порядок ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності Національного банку України та відновлення бухгалтерського обліку в разі порушення безперервності його ведення в особливий період”, від 21 січня 2004 року № 24 “Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України”, від 22 квітня 2004 року № 180 “Про затвердження Положення про телекомунікаційне забезпечення Національного банку України в особливий період”.

5. Контроль за виконанням цієї постанови залишаю за собою.

Голова

В.О. Гонтарева



ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
22.07.2014 № 435

ІНСТРУКЦІЯ
щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі

{У тексті Інструкції слова "Центральна розрахункова палата", "відділ (управління) грошового обігу в регіоні", "начальник відділу (управління) грошового обігу в регіоні" у всіх відмінках замінено відповідно словами "Департамент інформаційних технологій", "підрозділ грошового обігу в регіоні", "керівник підрозділу грошового обігу в регіоні" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 77 від 16.07.2018}

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція розроблена відповідно до вимог Конституції України, Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про Національний банк України", інших актів законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).

2. Ця Інструкція визначає порядок проведення банківських операцій, опис змін у технологіях їх проведення, окремі питання організації діяльності Національного банку, банків України (далі - банки), а також дій працівників Національного банку, пов'язаних із виконанням таких операцій у разі виникнення нештатного режиму, що унеможливлює роботу банківської системи у звичайному порядку (далі - надзвичайний режим роботи).

3. Вимоги цієї Інструкції поширюються на Національний банк, банки та небанківські установи - учасників системи електронних платежів (далі - СЕП) у разі запровадження надзвичайного режиму роботи.

4. Надзвичайний режим роботи для окремих банків або банківської системи України запроваджується та скасовується рішенням Правління Національного банку.

Правління Національного банку приймає рішення про створення комісії (робочої групи), визначає її склад, розподіл повноважень та строки дії.

{Пункт 4 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 77 від 16.07.2018}

5. До повноважень комісії (робочої групи) належать, зокрема, такі питання:

1) координація робіт щодо забезпечення безперервної роботи та відновлення діяльності банківської системи;

2) координація роботи банківської системи з готівкою, прийняття рішень з питань, що виникають під час надзвичайного режиму роботи;

3) забезпечення взаємодії з банками, Державною казначейською службою України та координації спільних дій для здійснення розрахунків за їх дорученнями;

4) взаємодія з правоохоронними та іншими державними органами;

5) організація необхідної допомоги працівникам Національного банку.

Комісія (робоча група) приймає рішення щодо інших питань, які виникають під час надзвичайного режиму роботи та відновлення діяльності банківської системи.

6. Правління Національного банку має право прийняти рішення щодо призупинення, заборони діяльності банків чи здійснення окремих операцій.

7. Директори департаментів, Центрального сховища, Державної скарбниці України, генеральний директор Банкнотно-монетного двору, представник Національного банку в регіоні України (інший працівник Національного банку на підставі наказу Національного банку), мають право визначити план дій та/або прийняти рішення для забезпечення роботи підрозділу залежно від обставин, що виникли в умовах надзвичайного режиму роботи, та узгодити його з комісією (робочою групою).

{Абзац перший пункту 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 77 від 16.07.2018}

Для розроблення та вжиття заходів щодо забезпечення організації роботи можуть бути створені спеціальні комісії в регіонах України.

8. Банки приймають рішення щодо розроблення планів дій, створення комісій (робочих груп), визначення порядку внутрішніх банківських процедур здійснення операцій в умовах надзвичайного режиму роботи, а також щодо відновлення діяльності. Банки узгоджують відповідні плани дій з комісією (робочою групою) Національного банку за необхідності.

9. Голова, перший заступник і заступники Голови Національного банку, представники Національного банку в регіонах України [керівники підрозділів грошового обігу в регіоні/інший працівник Національного банку на підставі наказу Національного банку], директор Департаменту інформаційних технологій, генеральний директор/заступник генерального директора Банкнотно-монетного двору, директори/заступники директорів Центрального сховища, Державної скарбниці України (далі - Керівник) та керівники банків у разі запровадження надзвичайного режиму роботи мають насамперед уживати заходів, спрямованих на забезпечення збереження життя і здоров'я працівників.

10. Керівник/керівник банку залежно від ситуації, що склалася, приймає рішення щодо:

1) посилення охорони банку, організації взаємодії з підрозділами Міністерства внутрішніх справ України з метою недопущення проникнення сторонніх осіб на територію банку, їх втручання в робочий процес;

2) проведення евакуації працівників, матеріальних та культурних цінностей відповідно до розроблених планів евакуації;

3) ужиття заходів для забезпечення належного захисту і збереження активів, печаток, штампів банку, інших цінностей, облікової інформації про операції банків, первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку тощо;

4) визначення відповідальних виконавців для здійснення операцій та надання їм певних повноважень. Повноваження, відповідальність, взаємозаміщення працівників банку щодо виконання ними функціональних обов'язків визначаються відповідно до положень про структурні підрозділи та посадових інструкцій.

11. Під час надзвичайного режиму роботи за рішенням Керівника дозволяється вжиття заходів, спрямованих на запобігання загрозі життю і здоров'ю працівників Національного банку та збереження майна України без дотримання вимог нормативно-правових актів, технологічних інструкцій, описів операційних процесів, оплата рахунків.

12. У разі прийняття Керівником відповідного письмового рішення та неможливості здійснити його передавання з використанням засобів автоматизованих систем оброблення інформації, така інформація може бути передана за допомогою електронної пошти, телефонного зв'язку (телефонограми) або інших засобів комунікації. Прийнята (передана) телефоном інформація реєструється в Журналі реєстрації прийнятих телефонограм (далі - Журнал). Журнал оформляється та реєструється відповідно до вимог Інструкції з організації документування управлінської інформації в Національному банку України.

У таких випадках допускається проведення операцій на підставі копій документів та/або з оформленням первинних документів на паперових носіях на підставі телефонограм.

13. Правління Національного банку в разі наявності перешкод для виконання Операційним департаментом, представником Національного банку в регіоні України та/або керівником підрозділу грошового обігу в регіоні (іншим працівником Національного банку на підставі наказу Національного банку) функцій та повноважень приймає рішення щодо передавання виконання цих функцій (повноважень) Операційному департаменту або представникові Національного банку та/або начальникові відділу (управління) грошового обігу (іншому працівникові Національного банку на підставі наказу Національного банку) в іншому регіоні України.

14. У разі запровадження надзвичайного режиму роботи банки та Національний банк мають за потреби забезпечити проведення операцій у святкові, вихідні дні та неробочий час.

Банки та Операційний департамент у встановленому порядку можуть здійснювати операції за рахунками банків, роботу яких у СЕП тимчасово припинено, у межах залишку коштів на їх рахунках, не обтяженого іншими зобов'язаннями.

{Абзац другий пункту 14 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 77 від 16.07.2018}

15. Національний банк має право в умовах надзвичайного режиму роботи вимагати будь-яку додаткову інформацію від банків відповідно до прийнятих Керівником/особою, якій було делеговано виконання повноважень цих посадових осіб або комісією (робочою групою) рішень.

16. Вимоги цієї Інструкції можуть використовуватися в діяльності Національного банку та банків України в особливий період.

II. Управління Національним банком грошово-кредитним та валютним ринком

17. Національний банк у разі запровадження надзвичайного режиму роботи може на підставі нормативно-правових та/або розпорядчих актів Національного банку уносити зміни до порядку формування і зберігання обов'язкових резервів, а також до порядку надання та погашення кредитів рефінансування.

18. У разі запровадження надзвичайного режиму роботи Правління Національного банку може змінити окремі норми щодо організації та функціонування валютного ринку, міждержавних розрахунків, здійснення валютних операцій (торговельних, неторговельних та операцій, пов'язаних із рухом капіталу), переміщення валютних цінностей через митний кордон України тощо.

III. Організація міжбанківських переказів через СЕП

19. У разі виникнення обставин, що перешкоджають штатній роботі учасників СЕП, Національний банк забезпечує обслуговування учасників СЕП у надзвичайному режимі роботи і повідомляє учасників СЕП про переведення СЕП у надзвичайний режим роботи.

20. Учасник СЕП зобов'язаний ужити заходів для усунення загрози втрати засобів захисту інформації, електронних архівів, комп'ютерної техніки в разі запровадження надзвичайного режиму роботи.

{Пункт 20 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 77 від 16.07.2018}

21. Учасник СЕП має право організувати роботу в приміщенні іншої організації за попереднім погодженням із Національним банком і з дотриманням правил використання і зберігання засобів захисту інформації в разі запровадження надзвичайного режиму роботи. Учасник СЕП зобов'язаний надіслати до Національного банку копію розпорядчого акта про роботу в приміщенні іншої організації.

{Пункт 21 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 77 від 16.07.2018}

22. Учасник СЕП має право в разі необхідності визначити тимчасовий порядок використання та зберігання засобів захисту інформації за попереднім погодженням із Національним банком. Учасник СЕП зобов'язаний надіслати копію розпорядчого акта про введення в дію тимчасового порядку до Національного банку.

{Пункт 22 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 77 від 16.07.2018}

23. Під час роботи СЕП у надзвичайному режимі учасник СЕП зобов'язаний:

1) оперативно приймати платежі у відповідь у файловому режимі та надсилати квитанції $S до Центру оброблення СЕП (далі - ЦОСЕП) не пізніше ніж через дві години після формування файла $B;

2) у разі виникнення обставин, що перешкоджають його штатній роботі в СЕП, негайно повідомляти про це Департамент інформаційних технологій.

24. Банк, який має філії - учасники СЕП, або Державна казначейська служба України (далі - банк) зобов'язані:

1) контролювати роботу своїх філій/територіальних органів Державної казначейської служби України (далі - філії);

2) у разі виникнення обставин, що перешкоджають штатній роботі філій у СЕП, негайно повідомляти Департамент інформаційних технологій;

3) у разі неможливості функціонування філії негайно приймати рішення про перспективи відновлення її роботи або взяття на себе виконання міжбанківського переказу за дорученнями клієнтів філії.

25. Банк, філія якого призупинила роботу в СЕП, зобов'язаний протягом доби прийняти рішення про можливість/неможливість продовження роботи філії в СЕП та строки відновлення її роботи (до двох банківських днів).

Банк у разі неможливості відновлення роботи філії протягом двох банківських днів повинен або прийняти рішення про виключення філії з Довідника учасників СЕП, або визначити та погодити з Національним банком тимчасовий порядок здійснення платежів від/на адресу цієї філії та довести його до відома всіх учасників СЕП.

26. Якщо під час надзвичайного режиму роботи учасник СЕП не має змоги здійснювати міжбанківський переказ коштів через СЕП і не повідомив про причини Національний банк, то Національний банк з метою мінімізації системних ризиків має право:

1) за рішенням директора Департаменту інформаційних технологій або особи, яка його заміщує, тимчасово призупинити приймання початкових платежів до СЕП на адресу цього учасника/від цього учасника та проінформувати про це всіх учасників СЕП;

2) за рішенням Голови Національного банку або особи, яка його заміщує, виключити учасника з Довідника учасників СЕП та проінформувати про це всіх учасників СЕП.

27. Листи Національного банку, у яких повідомлятиметься про призупинення приймання початкових платежів у СЕП на адресу відповідного учасника, є підставою для повернення клієнтам без виконання документів на переказ на адресу цього учасника.

28. Якщо надзвичайна ситуація негативно впливає на адміністративно-територіальну одиницю України в цілому, то заступник Голови Національного банку, до повноважень якого належить питання організації здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП, або особа, яка його заміщує, має право прийняти рішення про обмеження виконання учасниками адміністративно-територіальної одиниці України початкових платежів та/або про повне припинення платежів у відповідь на адресу учасників СЕП, розміщених у цій адміністративно-територіальній одиниці України.

IV. Припинення роботи учасника в СЕП без повідомлення Національного банку

29. Персонал ЦОСЕП виявляє учасників СЕП, які не надсилають початкових платежів і не квитують файли $B більше ніж дві години протягом робочого дня (09.00 - 18.00), і вживає заходів для з'ясування ситуації. Якщо учасник СЕП є філією, то до з'ясування ситуації залучається банк, якому належить ця філія.

30. Якщо учасник СЕП не виходить на зв'язок у телекомунікаційній мережі Національного банку, не отримує адресовану йому інформацію в системі електронної пошти Національного банку, не відповідає за жодним з телефонів, які були надані учасником Національному банку, у тому числі для оперативного зв'язку з питань роботи в СЕП або для оповіщення в надзвичайних ситуаціях, не повідомив Національний банк про виникнення надзвичайної ситуації, то Департамент інформаційних технологій негайно призупиняє його роботу в СЕП у такому порядку:

1) директор Департаменту інформаційних технологій приймає рішення про призупинення операцій учасника в СЕП;

2) персонал ЦОСЕП установлює заборону приймання платежів у СЕП від цього учасника і від інших учасників СЕП на адресу цього учасника;

3) директор Департаменту інформаційних технологій доповідає про ситуацію, що склалася, заступникові Голови Національного банку, до повноважень якого належить питання організації здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП, або особі, яка його заміщує;

4) Департамент інформаційних технологій надсилає лист усім учасникам СЕП, Департаменту безпеки за підписом директора Департаменту інформаційних технологій про зупинення роботи учасника до з'ясування ситуації. Департамент безпеки на підставі цього листа вживає відповідних заходів, що унеможливлюють сертифікацію відкритих ключів цього учасника до з'ясування ситуації.

31. Якщо учасник СЕП, чию роботу призупинено, є філією банку, то Департамент інформаційних технологій надсилає лист банку щодо потреби термінового з'ясування ситуації та визначення перспектив відновлення роботи учасника СЕП у штатному режимі.

32. Якщо протягом трьох банківських днів (уключаючи день, у який було встановлено заборону приймання платежів у СЕП) учасник не повідомив Національний банк про наміри відновити свою роботу в СЕП, то на третій банківський день заступник Голови Національного банку, до повноважень якого згідно з розподілом функціональних обов'язків належить питання організації здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП, або особа, яка його заміщує, ініціює перед Головою Національного банку питання про примусове виключення цього учасника з Довідника учасників СЕП.

33. У разі виключення учасника з Довідника учасників СЕП Департамент безпеки вживає відповідних заходів, що скасовують чинність засобів захисту інформації цього учасника.

V. Припинення роботи учасника в СЕП з повідомленням Національного банку

34. Якщо учасник припинив роботу в СЕП, але повідомив Національний банк про перешкоди в своїй роботі і про те, що він планує відновити свою роботу в СЕП, то Національний банк не вживає заходів з обмеження роботи учасника в СЕП.

35. Якщо протягом строку неможливості роботи учасника в СЕП закінчився строк дії його ключів шифрування, то Департамент інформаційних технологій:

1) установлює блокування початкових платежів/платежів у відповідь на адресу цього учасника та повідомляє про це всіх учасників СЕП;

2) скасовує блокування початкових платежів/платежів у відповідь на адресу цього учасника тільки в той банківський день, коли після відновлення можливості роботи учасника в СЕП і генерації ним нових ключів ці нові ключі буде введено в дію.

36. Якщо учасник СЕП протягом трьох банківських днів не відновив своєї роботи в СЕП, то Департамент інформаційних технологій надсилає лист усім учасникам СЕП щодо затримання надходження платежів на рахунки клієнтів, що обслуговуються цим учасником.

VI. Припинення роботи учасника в СЕП у разі захоплення його приміщення озброєними особами або компрометації системи захисту інформації

37. У разі захоплення приміщення учасника СЕП озброєними особами та/або доступу сторонніх осіб до засобів захисту інформації та програмно-технологічних засобів проведення платежів учасник має терміново повідомити про це Департамент інформаційних технологій.

38. Персонал ЦОСЕП негайно встановлює блокування початкових платежів від цього учасника.

39. Учасник відновлює свою роботу в СЕП за штатним місцем розташування після звільнення приміщення або в резервному пункті.

40. Якщо є ризик того, що сторонні особи могли мати доступ до засобів захисту інформації Національного банку, то ці засоби є скомпрометованими. Учасник СЕП зобов'язаний негайно повідомити про це Департамент безпеки. Департамент безпеки вживає відповідних заходів, що скасовують чинність засобів захисту інформації цього учасника. Учасник СЕП зобов'язаний звернутися до Департаменту безпеки за новими засобами захисту інформації та після їх отримання протягом двох робочих днів здійснити перегенерацію всіх ключів, потрібних для роботи в СЕП.

41. Учасник СЕП зобов'язаний повідомити Департамент інформаційних технологій про готовність відновити роботу в СЕП. Департамент інформаційних технологій на підставі отриманого від учасника СЕП повідомлення скасовує блокування початкових платежів від учасника, якщо:

1) ключі не були скомпрометовані, - одразу після отримання повідомлення від учасника;

2) виконувалася перегенерація нових ключів, - на початку того банківського дня, коли нові ключі буде введено в дію.

VII. Призупинення роботи опосередкованого учасника СЕП

42. Банк - власник внутрішньобанківської міжфілійної платіжної системи (далі - ВМПС) на власний розсуд вирішує питання про:

1) відновлення функціонування опосередкованого учасника СЕП;

2) призупинення приймання початкових платежів від опосередкованого учасника в разі підозри на несанкціонований доступ до ВМПС;

3) доведення до опосередкованого учасника платежів, здійснених через СЕП на його адресу під час неможливості роботи у ВМПС.

43. Банк має право звернутися до Національного банку з клопотанням про тимчасове призупинення роботи опосередкованого учасника в СЕП.

VIII. Відновлення функціонування учасника СЕП після тимчасового призупинення роботи

44. Учасник СЕП зобов'язаний повідомити Департамент інформаційних технологій про готовність відновити роботу в СЕП.

45. Персонал ЦОСЕП відновлює дозвіл на приймання платежів у СЕП від/на адресу учасника і надсилає всім учасникам СЕП, Департаменту безпеки лист про відновлення його роботи. Департамент безпеки на підставі цього листа вживає відповідних заходів, що надають можливість сертифікації відкритих ключів цього учасника.

46. Якщо банк установив тимчасовий порядок виконання платежів на адресу цього учасника СЕП, то він зобов'язаний повідомити учасників СЕП про скасування цього тимчасового порядку.

IX. Примусове виключення учасника СЕП з Довідника учасників СЕП

47. Рішення про виключення учасника СЕП з Довідника учасників СЕП приймає Голова Національного банку.

48. Якщо учасник, що виключається з Довідника учасників СЕП, має кореспондентський рахунок, то Операційний департамент списує залишок коштів, що обліковується на його технічному рахунку, на рахунок кредиторської заборгованості, відкритий в Операційному департаменті.

49. Учасник СЕП, якого виключено із Довідника учасників СЕП, зобов'язаний виконати вимоги щодо повернення до Національного банку засобів захисту інформації відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань інформаційної безпеки.

50. Доведення платежів у відповідь, що не були отримані учасником СЕП, виключеним з Довідника учасників СЕП, здійснюється в такому порядку:

1) персонал ЦОСЕП формує за всі дні, коли учасник не працював у СЕП, реєстр платежів з файлів $B, сквитованих уручну, та платежів у режимі реального часу у відповідь (далі - реєстри платежів у відповідь);

2) якщо виключений учасник СЕП є банком, що не має філій, то Департамент інформаційних технологій передає до Операційного департаменту реєстри платежів у відповідь. Операційний департамент здійснює повернення платникам зазначених платежів з рахунку кредиторської заборгованості на підставі реєстрів платежів у відповідь, зазначаючи в призначенні платежу реквізити отримувача платежу, що повертається;

3) якщо виключений учасник СЕП є філією банку, то Департамент інформаційних технологій передає банку файли $B, $V.G/$V.F і реєстри платежів у відповідь за ті дні, у які виключений учасник не мав змоги здійснювати міжбанківські перекази коштів у СЕП. Питання завершення міжбанківського переказу за цими платежами або повернення платежів платникам банк вирішує самостійно.

51. Якщо учасник СЕП є банком, який здійснює міжбанківські перекази коштів у СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, філії якого не припинили роботу в СЕП, то Національний банк не виключає цього учасника з Довідника учасників СЕП, а тільки забороняє початкові платежі/платежі у відповідь на його адресу.

X. Виконання Національним банком операцій у разі неможливості його функціонування в регіоні України

52. У разі виникнення обставин, що унеможливлюють роботу фахівців Національного банку в регіоні України, виконання їх функцій та функціонування відповідних програмних комплексів Національного банку та їх робочих місць у цьому регіоні припиняється.

53. У разі неможливості відновити штатне функціонування в будівлі Національного банку в регіоні України протягом короткого періоду Голова, перший заступник/заступник Голови Національного банку приймають рішення про перенесення обслуговування клієнтів Національного банку за принципом "єдине вікно" на територію іншого підрозділу Національного банку і визначають підрозділи Національного банку, які мають продовжити обслуговування.

Керівник департаменту, якому підпорядкований підрозділ, що розташований у будівлі Національного банку в регіоні України, приймає рішення про перенесення діяльності цього підрозділу на територію іншого підрозділу цього самого департаменту та про спосіб виконання операцій фахівцями перенесеного підрозділу або залучення до виконання операцій цього підрозділу інших працівників департаменту.

54. У разі загрози захоплення приміщення будівлі Національного банку в регіоні України і неможливості вивезення комп'ютерного обладнання працівники регіонального відділу інформатизації за окремою вказівкою Голови, першого заступника/заступника Голови Національного банку вживають відповідних заходів щодо знищення інформації на жорстких дисках комп'ютерного обладнання шляхом фізичного руйнування або іншим шляхом (у тому числі допускається застосування спеціального програмного забезпечення), що унеможливлює відновлення інформації. У першу чергу знищенню підлягають жорсткі диски серверного обладнання та ті, що містять інформацію з обмеженим доступом. Про результати знищення складається акт у довільній формі із зазначенням інформації, що розміщувалася на жорстких дисках, умов знищення інформації, дати знищення. Акт підписується працівниками, відповідальними за це комп'ютерне обладнання, і тими, які залучалися до знищення інформації.

55. У разі неможливості вивезення засобів захисту інформації, що є в наявності в будівлі Національного банку в регіоні України (у тому числі повернені банками регіону засоби захисту), працівники Департаменту безпеки вживають відповідних заходів щодо знищення цих засобів захисту інформації шляхом фізичного руйнування або іншим шляхом, що унеможливлює їх відновлення. Про результати знищення складається відповідний акт у довільній формі із зазначенням дати знищення, найменування знищеного засобу захисту інформації, його заводського та інвентарного номерів (у разі наявності), методу знищення, кількості знищених засобів тощо. Акт підписується всіма залученими до цієї роботи працівниками банку.

XI. Виконання банком платіжних доручень клієнтів у разі неможливості працювати в СЕП у штатному режимі або порушення роботи системи автоматизації банку

{Назва розділу XI в редакції Постанови Національного банку № 77 від 16.07.2018}

56. Якщо банк не має змоги здійснювати міжбанківський переказ коштів через СЕП або в разі порушення роботи системи автоматизації банку, то банк зобов'язаний забезпечити приймання від платників платіжних доручень у національній валюті:

1) на паперових носіях за визначеною формою (додаток 1);

2) або в довільній формі із зазначенням обов'язкових реквізитів, визначених нормативно-правовими актами Національного банку;

3) або у формі електронних документів, які надійдуть до банку за допомогою системи дистанційного обслуговування (у разі роботи цієї системи).

57. Платник оформляє платіжне доручення на паперовому носії не менше ніж у чотирьох примірниках з використанням технічних засобів або заповнює власноручно. Під час підписування платіжного доручення не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення.

58. Відповідальний виконавець банку платника:

1) перевіряє заповнення реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника" та "Підписи платника" [у разі електронних розрахункових документів - електронний(і) підпис(и)/електронний(і) цифровий(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України];

2) повертає платнику один примірник платіжного доручення, оформленого на паперовому носії, із заповненим реквізитом "Дата надходження";

3) робить та засвідчує паперову копію електронного розрахункового документа в трьох примірниках (далі - платіжне доручення) у разі його надходження до банку за допомогою системи дистанційного обслуговування;

4) формує платіжні доручення платників у пачки загальною кількістю не більше 100 примірників окремо на кожний банк отримувача (два примірники платіжного доручення за кожною операцією);

5) оформляє в трьох примірниках реєстр платіжних доручень (додаток 2), який засвідчує своїм підписом, підписом головного бухгалтера (його заступника) та меморіальний ордер (додаток 3);

6) надсилає до банку-кореспондента, що обслуговує отримувача, сформовані пачки платіжних доручень і два примірники реєстру платіжних доручень, один примірник меморіального ордера, на підставі якого кошти списані з кореспондентського рахунку банку платника. Додатково може надаватися сканована копія реєстру платіжних доручень (за наявності) на змінному носії інформації з використанням засобів захисту інформації.

{Пункт 58 розділу XI в редакції Постанови Національного банку № 77 від 16.07.2018}

59. Примірник платіжного доручення, на підставі якого списані кошти, реєстр та меморіальний ордер залишаються на зберіганні в банку платника.

60. Відповідальний виконавець банку отримувача:

1) списує кошти з кореспондентського рахунку та зараховує на відповідний балансовий рахунок кошти, одержані від банку платника;

2) звіряє суми платіжних доручень із сумами, що зазначені в реєстрах платіжних доручень;

3) перевіряє правильність заповнення в платіжних дорученнях реквізитів отримувачів: "Отримувач", "Код отримувача", "Рахунок отримувача", "Банк отримувача", "Код банку отримувача";

4) у разі невідповідності номера рахунку отримувача та/або його коду викреслює з реєстру платіжних доручень ті з них, кошти за якими не підлягають зарахуванню на рахунки отримувачів, кожне викреслення засвідчує своїм підписом та засвідчує реєстр своїм підписом, підписом головного бухгалтера (його заступника); на зворотному боці платіжного доручення робить напис про причину його повернення без виконання; списує з відповідного балансового рахунку кошти, які не підлягають зарахуванню на рахунки отримувачів, зараховує на кореспондентський рахунок та повертає їх банку платника на той рахунок, з якого ним здійснювалося перерахування коштів до банку отримувача;

{Підпункт 4 пункту 60 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 77 від 16.07.2018}

5) повертає банку платника один примірник засвідченого реєстру платіжних доручень і примірник платіжного доручення з написом про причину повернення;

6) перераховує кошти з відповідного балансового рахунку на рахунки отримувачів.

61. Банк платника, отримавши від банку отримувача реєстр платіжних доручень і примірник платіжного доручення, що повертається без виконання, списує з кореспондентського рахунку суму, яку повернув банк отримувача, та зараховує її на рахунок платника.

62. Якщо кореспондентських відносин між банком платника та банком отримувача немає, то банк платника надсилає до Операційного департаменту сформовані пачки платіжних доручень та три примірники реєстру платіжних доручень для виконання.

Банк додатково, у разі можливості, надає скановану копію реєстру платіжних доручень (за наявності) на змінному носії інформації з використанням засобів захисту інформації.

{Пункт 62 розділу XI доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 77 від 16.07.2018}

63. Операційний департамент, якщо банк платника не може працювати в СЕП у штатному режимі або в разі порушення роботи системи автоматизації цього банку, для забезпечення виконання міжбанківського переказу через СЕП:

1) виконує списання коштів на загальну суму пачки платіжних доручень із кореспондентського рахунку банку платника відповідно до вимог законодавства України щодо здійснення договірного списання;

2) опрацьовує пачку платіжних доручень одним зі способів:

оформляє меморіальний ордер для кожного платіжного доручення з пачки платіжних доручень. У реквізиті "Призначення платежу" вказуються призначення платежу і реквізити платника, зазначені в платіжному дорученні. Операційний департамент за оформленим меморіальним ордером виконує переказ через СЕП на рахунок отримувача, зазначений у платіжному дорученні;

оформляє меморіальний ордер на загальну суму пачки платіжних доручень. У реквізиті "Призначення платежу" вказуються реквізити реєстру платіжних доручень. Операційний департамент за оформленим меморіальним ордером виконує переказ через СЕП на кореспондентський рахунок банку отримувача і надсилає банку отримувача сформовану пачку платіжних доручень та два примірники реєстру платіжних доручень. Операційний департамент додатково надсилає банку отримувача засобами системи електронної пошти Національного банку скановану копію реєстру платіжних доручень, засвідчену електронним підписом відповідальної особи Операційного департаменту, прирівняним до власноручного відповідно до закону.

{Пункт 63 розділу XI в редакції Постанови Національного банку № 77 від 16.07.2018}

64. Передавання пакета документів від банку платника до банку отримувача або Операційного департаменту здійснюється спеціальним зв'язком.

65. Бухгалтерський облік міжбанківського переказу коштів, якщо банк не має змоги здійснити його через СЕП, здійснюється відповідно до порядку, викладеного у додатку 4 до цієї Інструкції.

{Пункт 65 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 77 від 16.07.2018}

XII. Порядок організації роботи з готівкою в банківській системі

66. Директори Операційного департаменту та Центрального сховища, представник Національного банку в регіоні України (інший працівник Національного банку на підставі наказу Національного банку), керівник банку щодо якого Правління Національного банку прийняло рішення про надання йому повноважень на зберігання запасів готівки Національного банку (далі - уповноважений банк), зобов'язані:

1) негайно повідомити Голову Національного банку та заступника Голови Національного банку, який згідно з розподілом функціональних обов'язків здійснює загальне керівництво Департаментом грошового обігу, про загрозу нормальним умовам функціонування системи готівкового обігу. Подальші дії щодо роботи з готівкою та іншими цінностями, а також із запасами готівки Національного банку, що зберігаються в уповноважених банках (далі - запаси готівки на зберіганні), мають здійснюватися відповідно до наданих вищезазначеними особами вказівок;

2) ужити запобіжних заходів з метою недопущення втрати готівки та інших цінностей, запасів готівки на зберіганні.

67. Директорами Операційного департаменту, Центрального сховища, керівником уповноваженого банку та представником Національного банку в регіоні України (іншим працівником Національного банку на підставі наказу Національного банку) для розроблення та вжиття заходів щодо забезпечення організації роботи з готівкою та іншими цінностями, запасами готівки на зберіганні, створення належних умов їх зберігання створюються спеціальні комісії (далі - комісії).

68. Для забезпечення потреб економіки в готівкових коштах можуть бути залучені резервні фонди Національного банку, запаси готівки (у тому числі зношеної) у сховищах Національного банку та запаси готівки на зберіганні, залишки готівки в оборотній касі Операційного департаменту, підрозділів грошового обігу в регіонах України та Центрального сховища і залишки готівки в операційних касах банків.

69. Подання заявок на підкріплення готівкою (запасами готівки на зберіганні) та вивезення її надлишків (запасів готівки на зберіганні), подання звітності та надання одержувачам і відправникам відповідних емісійних дозволів (дозволів) здійснюється за допомогою електронної пошти, телефонного зв'язку (телефонограм) або інших засобів комунікації у разі неможливості виконання зазначених функцій засобами автоматизованих систем обробки інформації.

70. Підрозділи перевезення цінностей Центрального сховища здійснюють операції з готівкою в резервних фондах і запасах готівки Національного банку та її перевезення відповідно до письмових вказівок директора Департаменту грошового обігу (або особи, яка його заміщує) за погодженням із заступником Голови Національного банку, який здійснює загальне керівництво Департаментом грошового обігу.

Рішення про використання банкнот стратегічного запасу приймає Голова Національного банку (особа, яка його заміщує) або заступник Голови Національного банку, який здійснює загальне керівництво Департаментом грошового обігу.

71. Операції з готівкою (у тому числі зношеною) у запасах готівки, із залишками готівки в оборотній касі Центрального сховища, Операційного департаменту, підрозділів грошового обігу в регіонах здійснюються відповідно до письмових розпоряджень директора (заступника директора) Центрального сховища, директора Операційного департаменту, керівника підрозділу грошового обігу в регіоні (його заступника) за погодженням представника Національного банку в регіоні України (іншого працівника Національного банку на підставі наказу Національного банку).

Операції із запасами готівки на зберіганні (у тому числі зношеної) в уповноваженому банку здійснюються на підставі дозволів Національного банку.

72. Голова Національного банку або заступник Голови Національного банку, який згідно з розподілом функціональних обов'язків здійснює загальне керівництво Центральним сховищем, визначає підрозділ, який перевозитиме цінності з урахуванням ситуації в регіонах. Підрозділ перевезення цінностей Центрального сховища іншого (пріоритетно сусіднього) регіону здійснює вивезення готівки у разі неможливості перевезення цінностей та/або вивезення готівки силами підрозділу перевезення цінностей Центрального сховища в регіоні після погодження та повідомлення про це Національного банку. Представники Національного банку в регіонах України (інший працівник Національного банку на підставі наказу Національного банку), керівники Центрального сховища та банків з метою мінімізації ризиків щодо збереження готівки та інших цінностей на місцях вирішують питання щодо залучення до супроводження цінностей представників Національної поліції України, Збройних Сил України, правоохоронних та/або військових органів.

Підрозділ Центрального сховища, який здійснює доставку готівки до будівлі Національного банку в регіоні України, забезпечує вивезення готівки з цієї будівлі, якщо в регіоні немає підрозділу перевезення цінностей.

Центральне сховище вивозить готівку оперативним автомобільним транспортом Національного банку та/або спецвагонами Національного банку.

Перевезення готівки здійснюється із залученням посиленої охорони, про що Департамент безпеки разом із Центральним сховищем готує розпорядження Національного банку.

73. Рішення про перевезення готівки підрозділом перевезення цінностей Центрального сховища за заявою банку в межах або за межі регіону приймає Керівник.

74. Працівники підрозділу грошового обігу в регіоні, уповноваженого банку здійснюють приймання та видачу готівки інкасаторам з урахуванням поточної ситуації, у тому числі в неробочий час.

Підрозділи грошового обігу в регіонах у разі потреби прискорення оперативності та підвищення безпеки забезпечують організацію приймання (видачі) від інкасаторів банку доставленої готівки (інкасаторам банку) у приміщеннях касового вузла (передсховищі, касовій кабіні тощо).

75. Касові працівники у разі настання будь-якої загрози схоронності цінностей за письмовим розпорядженням директора Операційного департаменту та представника Національного банку в регіоні України (іншого працівника Національного банку на підставі наказу Національного банку) на всіх робочих місцях пакують готівку та інші цінності, які отримали під свою відповідальність, а також касові документи в мішки, візки, касети з оформленням ярликів до них із зазначенням усіх реквізитів, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку, та опломбовують їх.

Готівка та інші цінності в опломбованих мішках, візках, касетах передаються касовими працівниками матеріально відповідальним особам на тимчасове зберігання до сховищ із відображенням та проставлянням підписів у книзі обліку прийнятої і виданої готівки та інших цінностей.

Для оперативного переміщення мішків, візків, касет з готівкою та іншими цінностями до сховищ залучаються інші касові працівники та інкасатори для надання допомоги.

76. Матеріально відповідальні особи підрозділу грошового обігу в регіоні приймають на тимчасове зберігання до сховища мішки, візки, касети з готівкою та іншими цінностями за написами на ярликах з перевіркою цілісності пломби та відповідності номерів пломб даним ярлика до касети із записами та підписами в книгах обліку прийнятої і виданої готівки та інших цінностей.

Матеріально відповідальні особи підрозділу грошового обігу в регіоні передають представникові Департаменту безпеки ключі та печатки від сховищ після замикання сховищ та здавання їх під охорону.

77. Директори Операційного департаменту, Центрального сховища, представник Національного банку в регіоні України (інший працівник Національного банку на підставі наказу Національного банку), керівник уповноваженого банку зобов'язані забезпечити пошкодження та/або знищення ключів та кодів від сховищ та ґратчастих дверей у разі загрози незаконного проникнення до будівлі Національного банку в регіоні України, Операційного департаменту, Центрального сховища чи уповноваженого банку.

Пошкодження/знищення ключів від сховищ та ґратчастих дверей здійснюється в присутності комісії визначеною Керівником особою в механічний або хімічний спосіб. Про факт пошкодження/знищення ключів оформляється акт у довільній формі, який підписується членами комісії та залученими до цієї роботи працівниками Операційного департаменту, Центрального сховища, підрозділу грошового обігу в регіоні, уповноваженого банку. Один примірник акта надсилається до Департаменту безпеки Національного банку.

Коди знищуються шляхом їх блокування адміністратором або через механічне руйнування блоку вводу кодів.

78. Розпорядженням Голови Національного банку (або заступника Голови Національного банку, який здійснює загальне керівництво Департаментом грошового обігу) визначається перелік підрозділів грошового обігу в регіонах, уповноважених банків, до/від яких мають бути в першу чергу вивезені банкноти, сувенірна продукція, інвестиційні та пам'ятні монети з дорогоцінних металів у разі настання будь-якої загрози схоронності цінностей.

За розпорядженням директора Центрального сховища, Операційного департаменту або представника Національного банку в регіоні України (іншого працівника Національного банку на підставі наказу Національного банку) банкноти, сувенірна продукція, інвестиційні та пам'ятні монети з дорогоцінних металів пакуються в мішки з оформленням у встановленому порядку ярликів до них із зазначенням усіх необхідних реквізитів.

79. Операційний департамент, Центральне сховище, підрозділи грошового обігу в регіонах України, уповноважені банки тимчасово припиняють операції з касового обслуговування за рішенням Правління Національного банку, що обов'язково доводиться до відома банків регіону.

80. Представник Національного банку в регіоні (інший працівник Національного банку на підставі наказу Національного банку) забезпечує на підставі розпорядження Національного банку під контролем керівника підрозділу грошового обігу в регіоні та в межах технологічної зони контролю відеокамер типу С пошкодження банкнот національної валюти, що зберігаються у сховищах, розташованих у будівлі Національного банку в регіоні, у разі неможливості вивезення банкнот національної валюти зі сховищ, розташованих у будівлі Національного банку.

81. Керівник уповноваженого банку забезпечує пошкодження запасів готівки Національного банку на зберіганні в присутності комісії у разі неможливості вивезення запасів готівки на зберіганні з уповноваженого банку на підставі розпорядження Національного банку.

82. Банкноти повинні бути пошкоджені у спосіб, який забезпечує переведення їх у неплатіжний стан механічним способом.

Про факт пошкодження банкнот оформляється акт у довільній формі із зазначенням номіналу, кількості, суми готівки та способу пошкодження. Акт підписується всіма залученими до цієї роботи працівниками підрозділу грошового обігу в регіоні, уповноваженого банку. Один примірник акта надсилається до Департаменту грошового обігу Національного банку.

Уповноважений банк повинен передати пошкоджені банкноти із запасів готівки на зберіганні разом із другим примірником акта про пошкодження до Національного банку.

83. Операційний департамент, Центральне сховище, підрозділи грошового обігу в регіонах здійснюють утилізацію, пошкоджують (крім випадку, передбаченого пунктом 80 розділу XII цієї Інструкції) або знищують готівку та інші цінності в Центральному сховищі і будівлях Національного банку в регіонах України за рішенням Правління Національного банку.

Зазначені рішення надсилаються засобами спеціального зв'язку з підтвердженням про їх отримання.

84. Операційний департамент, Центральне сховище та підрозділи грошового обігу в регіонах передають один комплект дублікатів ключів від усіх сховищ та сейфів на тимчасове зберігання до Департаменту безпеки з оформленням такого передавання в установленому порядку.

Департамент безпеки визначає місце зберігання дублікатів ключів від сховищ і сейфів. Порядок зберігання (знищення) цих дублікатів ключів визначається окремим розпорядженням Національного банку.

85. Банк у разі неможливості вивезення готівки та інших цінностей забезпечує на підставі розпорядження Національного банку (яке надане на їх клопотання) пошкодження банкнот національної валюти механічним способом з метою переведення їх у неплатіжний стан.

Про факт пошкодження банкнот оформляється акт у довільній формі із зазначенням номіналу, кількості, суми готівки і підписується всіма залученими до цієї роботи працівниками банку.

Відшкодування банку коштів за пошкоджену готівку здійснюється в разі її передавання до підрозділу грошового обігу в регіоні разом з актом про пошкодження.

86. Банки та підрозділи грошового обігу в регіонах не мають права здійснювати обмін фізичним та юридичним особам неплатіжних справжніх банкнот, пошкоджених механічним способом відповідно до вимог цієї Інструкції.

Банки зобов'язані вилучати під час приймання готівки від фізичних і юридичних осіб або в разі їх звернення щодо обміну неплатіжні справжні банкноти, пошкоджені механічним способом з обов'язковою втратою внаслідок пошкодження визначених Національним банком критеріїв платіжності банкнот національної валюти України, і в установленому порядку передавати їх як сумнівні до уповноважених підрозділів Національного банку для проведення досліджень.

Експерт уповноваженого підрозділу Національного банку досліджує пошкоджені банкноти та на підставі результатів досліджень з урахуванням інформації про пошкодження банками банкнот складає відповідний акт про дослідження сумнівних банкнот, у якому обов'язково зазначаються встановлені ознаки пошкодження банкнот та робиться висновок (у разі встановлення) про пошкодження банкнот під час надзвичайного режиму.

Банкноти, визнані за результатами дослідження пошкодженими під час надзвичайного режиму, зберігаються в сховищах, розташованих у будівлях Національного банку в регіоні України до їх передавання у встановленому порядку правоохоронним органам для проведення відповідних розслідувань.

87. Підрозділ банку в разі неможливості передавання зразків банкнот гривні національної валюти до банку - юридичної особи (іншого підрозділу цього банку) або до відповідного підрозділу грошового обігу в регіоні за окремим рішенням Голови Національного банку (або особи, яка його заміщує) та/або заступника Голови Національного банку, який здійснює загальне керівництво Департаментом грошового обігу (або особою, яка його заміщує), здійснює їх знищення самостійно в будь-який спосіб.

Банк за результатами знищення зразків банкнот національної валюти інформує Національний банк про кількість і суму знищених зразків банкнот національної валюти з розподілом за номіналами та надсилає до Національного банку один примірник відповідного акта про знищення зразків банкнот національної валюти.

88. Банки отримують готівку (у разі дозволу і зношену) для підкріплення операційних кас після здійснення розрахунків за готівку для своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, соціальних доплат, інших грошових виплат. Такі операції здійснюються на підставі окремого розпорядження Національного банку, в якому мають бути врегульовані умови отримання готівки, у разі неможливості переказу безготівкових коштів за готівку.

Банки залежно від обставин, що склалися, самостійно визначають режим та умови своєї діяльності.

89. Операції з готівкою в неробочий час, у вихідні та святкові дні здійснюються з оформленням касових документів за поточною датою проведення операцій із зазначенням часу або напису чи проставлянням штампа "вечірня" або "післяопераційний час".

90. Підготовка документів та облік операцій з готівкою в банках, підрозділах грошового обігу в регіонах здійснюються з використанням комп'ютерної техніки або в ручному режимі на паперових носіях. Бланки первинних, облікових і розпорядчих актів у необхідній кількості мають бути завчасно підготовлені відповідно до зразків, визначених нормативно-правовими актами Національного банку.

91. Керівники підрозділів перевезення валютних цінностей та інкасації коштів банків визначають режим та умови роботи цих підрозділів за погодженням із керівником банку залежно від обставин, що склалися.

91-1. Керівники підрозділів перевезення валютних цінностей та інкасації коштів банків мають адекватно оцінити ймовірні ризики з урахуванням оперативної обстановки на маршрутах, психологічного навантаження, виду та обсягів перевезень, часу їх проведення, складності маршрутів і здійснити відповідне посилення бригад інкасації під час планування та здійснення операцій із перевезення валютних цінностей та інкасації коштів.

Керівники підрозділів перевезення валютних цінностей та інкасації коштів банків зобов'язані постійно проводити аналіз маршрутів із перевезення валютних цінностей та інкасації коштів та здійснювати їх коригування за безпечнішими напрямками перевезень.

91-2. Банки, що мають розгалужену мережу відділень та філій, мають заздалегідь визначити порядок вивезення цінностей зі своїх відділень та філій.

91-3. Банк з метою забезпечення безперебійного обслуговування невідкладних фінансових потреб військових частин, суб'єктів господарювання і населення на окремих територіях може організовувати в структурі банку/філії/відділення власні мобільні підрозділи відповідно до вимог Порядку банківського обслуговування мобільними підрозділами банку військових частин, суб'єктів господарювання, населення в разі запровадження надзвичайного режиму роботи, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2014 року № 578/ДСК Літер "В" (зі змінами), якщо функціонування відокремлених підрозділів банків у звичайному режимі неможливе або небезпечне.

Порядок надання мобільними підрозділами банків банківських послуг визначається внутрішнім положенням банку відповідно до законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку з урахуванням можливостей ручного оформлення облікових документів за операціями.

{Розділ XII в редакції Постанови Національного банку № 77 від 16.07.2018}

XIII. Особливості роботи інформаційних систем Національного банку

92. Централізовані інформаційні системи Національного банку та засоби резервування і відновлення роботи децентралізованих систем у звичайному режимі функціонують у будівлях Національного банку в м. Києві.

93. Під час надзвичайного режиму роботи Голова Національного банку, перший заступник або заступники Голови Національного банку приймають рішення про:

1) зупинення виконання будь-яких технічних функцій і функціонування будь-яких інформаційних систем Національного банку або їх обмеження на свій розсуд відповідно до умов, що зумовили надзвичайний режим роботи Національного банку;

2) припинення обслуговування будь-яких клієнтів і припинення/призупинення роботи в інформаційних системах Національного банку будь-яких учасників;

3) перенесення строків фактурування та стягнення оплати за послуги, надані Національним банком.

Рішення про необхідний мінімум технічних функцій інформаційних систем Національного банку, що мають виконуватися, та застосування нестандартних способів їх виконання приймає Голова Національного банку, його перший заступник або заступники залежно від ситуації, що склалася.

Національний банк терміново доводить зазначені рішення до відома банків та інших установ, на діяльність яких впливають ці рішення.

94. Під час надзвичайного режиму роботи Національного банку за умови можливості забезпечення роботи в м. Києві діяльність окремих підрозділів та інформаційних систем, що забезпечують продовження виконання функцій Національного банку, організовується за штатним місцем їх роботи або в будь-якій із будівель Національного банку залежно від ситуації, що склалася.

У разі перенесення роботи з однієї будівлі до іншої підрозділи, залучені до виконання функцій Національного банку (далі - залучені підрозділи), мають право використовувати будь-які приміщення, технічне і комп'ютерне забезпечення та інші потрібні ресурси.

Для працівників, залучених до виконання функцій Національного банку в надзвичайному режимі роботи, і для обслуговуючого персоналу інформаційних систем мають бути забезпечені такі умови: вхід до відповідної будівлі та доступ до робочих місць у цілодобовому режимі; можливість перевезення потрібної комп'ютерної та іншої техніки, інших матеріальних цінностей з основного місця їх розміщення.

У разі перенесення роботи залучених підрозділів до іншої будівлі ті підрозділи, які не залучені до роботи, зупиняють свою діяльність, а їх працівники звільняють робочі місця.

95. Під час надзвичайного режиму роботи Національного банку в разі неможливості продовження роботи в м. Києві або наявності достатніх підстав на це робота залучених підрозділів та інформаційних систем продовжується в розміщеному поза межами м. Києва резервному пункті або будівлі Національного банку в регіоні України, визначеному рішенням Голови Національного банку або його першого заступника, або заступника. Департамент забезпечення діяльності Національного банку України забезпечує перевезення до цього резервного пункту потрібної комп'ютерної та іншої техніки, працівників, залучених до виконання функцій Національного банку в надзвичайному режимі роботи, обслуговуючого персоналу і розробників інформаційних систем, інших залучених працівників.

XIV. Організація та ведення бухгалтерського обліку під час надзвичайного режиму роботи

96. Керівники банків мають забезпечити роботу служби бухгалтерського обліку.

Банки мають скласти на останню звітну дату оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість (додаток 5).

97. Банки можуть не застосовувати такі принципи бухгалтерського обліку:

1) безперервність;

2) нарахування доходів і витрат;

3) оцінку.

98. Банки можуть не здійснювати нарахування амортизації активів і не формувати резерви на покриття можливих втрат за активами та за позабалансовими зобов'язаннями.

99. Операції, що здійснюються банками, мають бути відображені за відповідними рахунками плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Національного банку згідно з їх призначенням. У разі прийняття рішення про здійснення платежів за відсутності коштів банки можуть використовувати рахунки дебіторської заборгованості та кредити овердрафт шляхом дебетування поточних рахунків клієнтів.

100. Якщо банки не можуть забезпечити ведення бухгалтерського обліку з використанням комп'ютерної техніки, то операції банку реєструються у відповідних книгах (відомостях, журналах тощо) на паперових носіях. Банки мають забезпечити запас відповідних бланків на паперових та електронних носіях для здійснення операцій під час надзвичайного режиму роботи.

101. У разі ведення бухгалтерського обліку в ручному режимі реєстрація операцій банків здійснюється щодня на підставі первинних документів шляхом записів у допоміжних книгах (відомостях, журналах тощо) (додаток 6) та головній книзі (додаток 7).

102. Детальна інформація про операцію за кожним контрагентом банку, що реєструється в бухгалтерському обліку в ручному режимі, відображається в допоміжних бухгалтерських книгах.

У допоміжних книгах проводки за операціями здійснюються за аналітичними рахунками безпосередньо відповідальними виконавцями.

Дані, що містяться в допоміжних книгах, щодня відображаються в головній книзі.

103. У головній книзі запис операцій здійснюється за синтетичними рахунками. За кожним синтетичним рахунком зазначаються обороти за кредитом і дебетом однією сумою та виводиться сальдо.

104. У разі неможливості здійснення реєстрації операцій в автоматизованій системі банку та зведення меморіальних документів керівник має забезпечити збереження первинних документів, на підставі яких видані кошти, здійснені перекази для відображення таких операцій у регістрах бухгалтерського обліку у відновлювальному періоді.

105. Меморіальні документи дня, на підставі яких були здійснені операції та відображені в бухгалтерському обліку з використанням комп'ютерної техніки, мають бути сформовані, зброшуровані і звірені з оборотно-сальдовим балансом банку. У разі виявлення розбіжностей здійснюється вивіряння документів та оборотів за кожним балансовим рахунком.

106. У разі ведення бухгалтерського обліку операцій у ручному режимі меморіальні документи, сформовані та зброшуровані, звіряються з даними, зазначеними в головній книзі.

107. Меморіальні документи, що сформовані, зброшуровані та звірені з оборотно-сальдовим балансом, зберігаються в спеціально відведених безпечних місцях. Зберігання електронних архівів має бути організовано таким чином, щоб у разі потреби забезпечити їх передавання в належному стані (з описом структури архівів).

108. Допоміжні книги бухгалтерського обліку зберігаються у відповідних підрозділах банку, що відповідають за здійснення окремих видів операцій.

XV. Організація та проведення роботи з відновлення бухгалтерського обліку

109. Банки після закінчення дії надзвичайного режиму роботи мають провести роботу з відновлення бухгалтерського обліку.

110. З метою відновлення бухгалтерського обліку операцій банки мають створити комісію (робочу групу), склад якої затверджується згідно з наказом керівника банку. До складу комісії повинні входити керівники відповідних структурних підрозділів банку (їх заступники), головний бухгалтер (його заступник) та інші посадові особи.

111. Відтворення облікової інформації щодо активів і пасивів банків здійснюється з використанням резервної інформаційної бази даних за період, що передував надзвичайному режиму роботи, з обов'язковим відображенням у балансі всіх операцій, які були здійснені протягом періоду надзвичайного режиму роботи.

112. У разі повної втрати резервної інформаційної бази даних відновлення бухгалтерського обліку здійснюється на підставі наявних документів, підтверджень про здійснення операцій тощо.

113. Для забезпечення виконання робіт з відновлення бухгалтерського обліку комісія має вжити таких заходів:

1) визначити перелік працівників, які залучатимуться до відновлення бухгалтерського обліку;

2) провести ревізію готівки та інших цінностей. За результатами інвентаризації і ревізії мають бути складені відповідні акти;

3) провести інвентаризацію активів, зобов'язань, позабалансових рахунків банків;

4) отримати документи, на підставі яких здійснювалися операції в період надзвичайного режиму роботи;

5) передбачити способи введення інформації до автоматизованої системи банку.

114. У разі ведення бухгалтерського обліку в ручному режимі (з обробленням інформації на паперовому носії) накопичену за цей час облікову інформацію потрібно ввести до автоматизованої системи банку.

Банк має здійснити на підставі первинних документів звірку інформації за сумами операцій, виконаних у період надзвичайного режиму роботи в розрізі клієнтів, банків-кореспондентів.

115. Банк складає баланс на дату, з якої він починає працювати у звичайному режимі, на основі оборотно-сальдового балансу, оборотно-сальдової відомості на останню звітну дату, даних допоміжних і головної книг, накопичених первинних документів, згідно з якими здійснено операції протягом надзвичайного режиму роботи, і відповідних документів про результати проведеної ревізії та інвентаризації, звірки з контрагентами.

{Інструкція в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016}

Директор Департаменту
банківської безпеки


В.С. Фастовець



Додаток 1
до Інструкції щодо організації роботи
банківської системи
в надзвичайному режимі
(пункт 56 розділу XI)

ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ

{Додаток 1 в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 77 від 16.07.2018}


Додаток 2
до Інструкції щодо організації роботи
банківської системи
в надзвичайному режимі
(пункт 58 розділу XI)

РЕЄСТР ПЛАТІЖНИХ ДОРУЧЕНЬ

{Додаток 2 в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016}


Додаток 3
до Інструкції щодо організації роботи
банківської системи
в надзвичайному режимі
(пункт 58 розділу XI)

МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР

{Додаток 3 в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016}



Додаток 4
до Інструкції щодо організації роботи
банківської системи
в надзвичайному режимі
(пункт 65 розділу XI)

ВІДОБРАЖЕННЯ
в бухгалтерському обліку міжбанківського переказу в разі неможливості здійснювати його через СЕП у штатному режимі

1. Банк платника відображає в бухгалтерському обліку списання коштів із поточних рахунків платників такими проводками:

1) зараховує на рахунок кредиторської заборгованості:

Дебет рахунку

Поточні рахунки платників;

Кредит рахунку

Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками;

2) виписує на загальну суму меморіальний ордер та здійснює таку проводку:

Дебет рахунку

Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками;

Кредит рахунку

Кореспондентський рахунок;

3) у разі повернення від банку отримувача платіжного доручення без виконання здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку

Кореспондентський рахунок;

Кредит рахунку

Поточні рахунки платників.

2. Банк отримувача здійснює такі бухгалтерські проводки:

1) списує з кореспондентського рахунку:

Дебет рахунку

Кореспондентський рахунок;

Кредит рахунку

Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками;

2) зараховує на поточні рахунки клієнтів:

Дебет рахунку

Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками;

Кредит рахунку

Поточні рахунки отримувачів;

3) у разі невідповідності номера рахунку отримувача та/або його коду банк списує з рахунку "Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками" кошти, які не підлягають зарахуванню на рахунки отримувачів, і зараховує їх на кореспондентський рахунок такими проводками:

Дебет рахунку

Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками;

Кредит рахунку

Кореспондентський рахунок.

3. Якщо банк платника має здійснити платіж на адресу банку отримувача, з яким не встановлено кореспондентських відносин, то банк платника здійснює платіж через банк-кореспондент, у якого відкритий рахунок банку отримувача, на підставі платіжного доручення із зазначенням відповідної інформації щодо операції. Банк-кореспондент (третій банк) виступає агентом для здійснення такого переказу.

Платник виписує платіжне доручення на паперових носіях у чотирьох примірниках, з яких два примірники залишаються в банку платника, а два - передаються до банку отримувача. Банк платника подає повідомлення банку-кореспонденту про здійснення платежу на користь банку отримувача із зазначенням усіх реквізитів платника та отримувача переказу. У такому разі здійснюються такі бухгалтерські проводки:

1) банк платника здійснює такі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку

Поточний рахунок платника;

Кредит рахунку

Кореспондентський рахунок банку-кореспондента;

2) банк-кореспондент здійснює такі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку

Кореспондентський рахунок банку платника;

Кредит рахунку

Кореспондентський рахунок банку отримувача;

3) банк отримувача здійснює такі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку

Кореспондентський рахунок банку отримувача;

Кредит рахунку

Поточний рахунок отримувача.

{Додаток 4 в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 77 від 16.07.2018}



Додаток 5
до Інструкції щодо організації роботи
банківської системи
в надзвичайному режимі
(пункт 96 розділу XIV)

ОБОРОТНО-САЛЬДОВИЙ БАЛАНС/ОБОРОТНО-САЛЬДОВА ВІДОМІСТЬ

{Додаток 5 в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016}


Додаток 6
до Інструкції щодо організації роботи
банківської системи
в надзвичайному режимі
(пункт 101 розділу XIV)

ДОПОМІЖНА КНИГА

{Додаток 6 в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016}


Додаток 7
до Інструкції щодо організації роботи
банківської системи
в надзвичайному режимі
(пункт 101 розділу XIV)

ГОЛОВНА КНИГА

{Додаток 7 в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016}



вгору