Документ v038u710-05, поточна редакція — Прийняття від 13.10.2005

                           У Х В А Л А 
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті конституційного провадження
у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 38 Конституції України, частини
сьомої статті 15 Закону України
"Про вибори народних депутатів України"

м. Київ Справа N 2-29/2005
13 жовтня 2005 року
N 38-у/2005

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного
Суду України:
Селівона Миколи Федосовича - головуючий, суддя-доповідач, Вознюка Володимира Денисовича, Євграфова Павла Борисовича, Іващенка Володимира Івановича, Костицького Михайла Васильовича, Мироненка Олександра Миколайовича, Німченка Василя Івановича, Пшеничного Валерія Григоровича, Савенка Миколи Дмитровича, Скоморохи Віктора Єгоровича, Станік Сюзанни Романівни, Ткачука Павла Миколайовича, Чубар Людмили Пантеліївни, Шаповала Володимира Миколайовича,
розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження
у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України
про офіційне тлумачення положень частини першої статті 38
Конституції України ( 254к/96-ВР ), частини сьомої статті 15
Закону України "Про вибори народних депутатів України" від
18 жовтня 2001 року N 2766-III ( 2766-14 ) (Відомості Верховної
Ради України, 2001 р., N 51-52, ст. 265) з подальшими змінами та
доповненнями.
Заслухавши суддю-доповідача Селівона М.Ф. та розглянувши
матеріали конституційного подання, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 46 народних
депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з
клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини першої
статті 38 Конституції України ( 254к/96-ВР ), частини сьомої
статті 15 Закону України "Про вибори народних депутатів України"
( 2766-14 ) (далі - Закон) щодо забезпечення реалізації
конституційного права громадян обирати та бути обраними до органів
державної влади.
Відповідно до частини першої статті 38 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) громадяни мають право брати участь в
управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих
референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної
влади та органів місцевого самоврядування. Згідно з частиною
сьомою статті 15 Закону ( 2766-14 ) повторні та проміжні вибори
народного депутата України в одномандатному окрузі протягом одного
року до дня проведення чергових виборів не проводяться.
Необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень
Конституції України ( 254к/96-ВР ) та Закону ( 2766-14 ) народні
депутати України обгрунтовують тим, що у зв'язку із достроковим
припиненням повноважень деяких народних депутатів України через їх
призначення до органів виконавчої влади обмежується право громадян
обирати замість них інших депутатів та бути обраними до органів
державної влади, оскільки відповідно до частини сьомої статті 15
Закону ( 2766-14 ) повторні та проміжні вибори депутата в
одномандатному окрузі протягом одного року до дня проведення
чергових виборів не проводяться.
Автори конституційного подання також вважають, що вказані
положення Закону ( 2766-14 ) не відповідають положенням пунктів 1,
11, 12, 13, 14 статті 24 Закону України "Про статус народного
депутата України" ( 2790-12 ) щодо підтримання народними
депутатами України постійних зв'язків з виборцями, захисту їх
інтересів тощо "аж до проведення наступних виборів у березні
2006 року".
2. Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою
від 11 жовтня 2005 року відмовила у відкритті конституційного
провадження у справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) -
невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ); непідвідомчість
Конституційному Суду України питання, порушеного у конституційному
поданні.
3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного
провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з
такого.
Відповідно до статті 93 Закону України "Про Конституційний
Суд України" ( 422/96-ВР ) підставою для конституційного подання
щодо офіційного тлумачення Конституції України ( 254к/96-ВР ) та
законів України є практична необхідність у з'ясуванні або
роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції
України ( 254к/96-ВР ) та законів України. Конституційне подання
повинно містити правове обгрунтування тверджень щодо необхідності
в офіційному тлумаченні (пункт 4 частини другої статті 39 Закону
України "Про Конституційний Суд України") ( 422/96-ВР ).
Аналіз матеріалів конституційного подання свідчить, що
зазначених вимог додержано не було. Звертаючись до Конституційного
Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення частини першої
статті 38 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та частини сьомої
статті 15 Закону ( 2766-14 ), автори конституційного подання
фактично порушують питання про відповідність положень частини
сьомої статті 15 Закону ( 2766-14 ) Конституції України
( 254к/96-ВР ) (конституційність). Згідно з частиною першою статті
71 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) у
конституційному поданні, яким порушуються питання про
неконституційність законів, інших правових актів Верховної Ради
України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів
України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,
викладаються аргументи і стверджується про неконституційність цих
правових актів. Таке конституційне подання повинно містити правове
обгрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта
(окремих його положень) (пункт 4 частини другої статті 39 Закону
України "Про Конституційний Суд України") ( 422/96-ВР ). Таким
чином, конституційне подання народних депутатів України за змістом
не відповідає зазначеним вимогам Закону України "Про
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
Крім того, у конституційному поданні ставиться питання щодо
відповідності положень частини сьомої статті 15 Закону ( 2766-14 )
положенням пунктів 1, 11, 12, 13, 14 статті 24 Закону України "Про
статус народного депутата України" ( 2790-12 ). Проте розгляд
питань про відповідність положень одних законів положенням інших
законів не належить до повноважень Конституційного Суду України
(статті 147, 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статті 13, 14
Закону України "Про Конституційний Суд України") ( 422/96-ВР ).
Питання несумісності депутатського мандата з іншими видами
діяльності неодноразово вирішувалися Конституційним Судом України
(рішення від 13 травня 1997 року ( v001p710-97 ), 13 травня
1998 року ( v006p710-98 ), 4 липня 2002 року ( v014p710-02 ) та
інші). Щодо посад народного депутата України і члена Кабінету
Міністрів України, то правова позиція Конституційного Суду України
полягає у неприпустимості їх поєднання без будь-яких винятків.
Отже, підстав для відкриття конституційного провадження у
справі немає.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 45, 50, 93 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі
за конституційним поданням 46 народних депутатів України про
офіційне тлумачення положень частини першої статті 38 Конституції
України ( 254к/96-ВР ), частини сьомої статті 15 Закону України
"Про вибори народних депутатів України" ( 2766-14 ) на підставі
пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд
України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність конституційного подання
вимогам, передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР );
непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у
конституційному поданні.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

{ Текст взято з сайту Конституційного Суду України }



вгору