Document v034u710-09, current version — Adoption on June 24, 2009

                           У Х В А Л А 
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті
конституційного провадження у справі
за конституційним зверненням
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Амальгама Люкс" щодо офіційного тлумачення
положень частини першої статті 500
Цивільного кодексу України та статті 34
Господарського процесуального кодексу України
у їх співвідношенні

м. Київ, Справа N 2-35/2009
24 червня 2009 року
N 34-у/2009

Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого, Бауліна Юрія Васильовича, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Головіна Анатолія Сергійовича, Джуня В'ячеслава Васильовича, Дідківського Анатолія Олександровича, Домбровського Івана Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича - доповідача, Маркуш Марії Андріївни, Мачужак Ярослави Василівни, Нікітіна Юрія Івановича, Овчаренка В'ячеслава Андрійовича, Стецюка Петра Богдановича, Ткачука Павла Миколайовича, Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного
провадження у справі за конституційним зверненням Товариства з
обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" щодо офіційного
тлумачення положень частини першої статті 500 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) та статті 34 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) у їх співвідношенні.
Заслухавши суддю-доповідача Лилака Д.Д. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне звернення - Товариство з
обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" - звернувся до
Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне
тлумачення положень частини першої статті 500 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (далі - ЦК України), згідно з якими будь-яка
особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо
було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах
своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в
Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого
використання, має право на безоплатне продовження такого
використання або використання, яке передбачалося зазначеною
підготовкою (право попереднього користувача), в аспекті таких
питань:
- "чи може будь-яка особа набути право попереднього
користувача на торговельну марку, якщо вона сама не
використовувала таку торговельну марку на території України, але в
інтересах такої особи її використовувала інша особа?";
- "як саме слід розуміти фразу "в інтересах своєї діяльності
добросовісно використала торговельну марку в Україні", які саме
інтереси та яка діяльність маються на увазі, які саме конкретні
дії слід вважати добросовісним використанням торговельної марки, а
які недобросовісним?";
- "що саме слід розуміти під значною і серйозною підготовкою
для такого використання торговельної марки, а також які саме
конкретні дії є значними та серйозними в даному контексті?".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс"
виходить з того, що відповіді на зазначені питання мають визначити
докази, які повинні підтверджувати факт виникнення права
попереднього користування торговельною маркою в Україні.
Крім того автор клопотання просить роз'яснити положення
статті 34 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (далі - ГПК України), згідно з якими господарський суд
приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини
справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими
засобами доказування. Зазначене положення ГПК України ( 1798-12 )
він просить роз'яснити у співвідношенні з положеннями частини
першої статті 500 ЦК України ( 435-15 ).
Практичну необхідність в офіційному тлумаченні наведених
положень кодексів суб'єкт права на конституційне звернення вбачає
у наявності різної судової практики щодо застосування частини
першої статті 500 ЦК України ( 435-15 ) та статті 34 ГПК України
( 1798-12 ). Автор конституційного звернення посилається на
рішення Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2007 року,
постанову Київського апеляційного господарського суду від
13 травня 2008 року та постанову Вищого господарського суду
України від 23 вересня 2008 року у справі N 12/487 за його позовом
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фікосота Синтез" та
Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства
освіти і науки України про визнання недійсним свідоцтва та за
зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Фікосота Синтез" до нього та Державного департаменту
інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про
визнання попереднім користувачем. Згідно із зазначеними актами,
зокрема, задоволено зустрічний позов і визнано Товариство з
обмеженою відповідальністю "Фікосота Синтез" попереднім
користувачем спірної з заявником торговельної марки у зв'язку з
тим, що останнє на підставі наданих суду доказів добросовісно
використовувало спірний знак для товарів та послуг на території
України до дати подання заявки на торговельну марку.
Також автор клопотання посилається на рішення господарських
судів в інших справах щодо визнання права попереднього користувача
торговельної марки, якими суди в одних випадках (постанова
Київського апеляційного господарського суду від 13 листопада
2007 року у справі N 8/228/21 за позовом Відкритого акціонерного
товариства "Продовольча компанія "Ясен" до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Нептун" про припинення порушення прав на
зареєстрований знак; рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 27 травня 2008 року та постанова Вищого господарського
суду України від 16 грудня 2008 року у справі N 32/110-07 за
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербитхім" до
суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, третя особа
- Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства
освіти і науки України про зобов'язання вчинити певні дії та за
зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербитхім",
третя особа - Державний департамент інтелектуальної власності
Міністерства освіти і науки України про визнання права
попереднього користувача), з урахуванням встановлених ними
обставин справ, задовольняли вимоги щодо визнання права
попереднього користувача торговельної марки на тій підставі, що
позивачами було належним чином доведено факт добросовісного
використання ними в Україні до часу подання відповідачами заявки
на спірну торговельну марку, а в інших (постанова Київського
апеляційного господарського суду від 29 травня 2007 року у справі
N 21/565 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сучасні комп'ютерні технології" до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Сігма-профі", третя особа - Державний
департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки
України про визнання права попереднього користувача на знак для
товарів і послуг, яка постановою Вищого господарського суду
України від 9 жовтня 2007 року залишена без змін) - відмовляли у
позові про визнання права попереднього користувача на знак для
товарів і послуг у зв'язку з недоведеністю позивачем використання
ним в Україні до дати подання заявки спірної торговельної марки
або здійснення значної і серйозної підготовки для її використання.
Заявник вказує, що внаслідок різного застосування судами
України положень частини першої статті 500 ЦК України ( 435-15 )
було обмежено його виключне право як власника торговельної марки,
передбачене статтею 54 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтею
424 ЦК України ( 435-15 ) та статтею 16 Закону України "Про
охорону прав на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ),
використовувати цю марку.
2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою
від 11 червня 2009 року відмовила у відкритті конституційного
провадження у цій справі.
3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного
провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з
такого.
Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ) конституційне звернення має містити обґрунтування
необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України
( 254к/96-ВР ) або законів України (пункт 4 частини другої статті
42) ( 422/96-ВР ), факти неоднозначного застосування положень
Конституції України ( 254к/96-ВР ) або законів України судами
України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на
конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело
до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94)
( 422/96-ВР ).
Аналіз конституційного звернення та долучених до нього
документів свідчить про відсутність неоднозначного розуміння і
застосування судами України положень частини першої статті 500 ЦК
України ( 435-15 ) та статті 34 ГПК України ( 1798-12 ).
Відмінність у застосуванні вказаних положень зумовлена
встановленням судами загальної юрисдикції різних фактичних
обставин у кожній із судових справ, що ними розглядалися.
Конституційний Суд України зазначає, що роз'яснення положень
частини першої статті 500 ЦК України ( 435-15 ) в аспекті
поставлених у конституційному зверненні питань є наданням суб'єкту
права на конституційне звернення юридичної консультації щодо
застосування частини першої статті 500 ЦК України ( 435-15 ) та
статті 34 ГПК України ( 1798-12 ), а не офіційним тлумаченням їх
положень. Однак надання консультацій згідно зі статтями 147, 150
Конституції України ( 254к/96-ВР ) не належить до питань, які
вирішуються Конституційним Судом України.
На думку автора клопотання, у статті 500 ЦК України
( 435-15 ) не розкрито зміст словосполучень "в інтересах своєї
діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні"
та "значна і серйозна підготовка для використання торговельної
марки", а тому він вважає, що цю прогалину необхідно заповнити
через їх роз'яснення. Проте, заповнення прогалин у законах має
здійснювати законодавець внесенням до них змін і доповнень, а не
Конституційний Суд України шляхом офіційного тлумачення їх
правових норм (окремих положень) або застосуванням
загальнотеоретичних засобів їх подолання - аналогії закону й
аналогії права.
У зв'язку із зазначеним підстав для відкриття конституційного
провадження у справі немає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 14, 42, 45, 50, 94
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі
за конституційним зверненням Товариства з обмеженою
відповідальністю "Амальгама Люкс" щодо офіційного тлумачення
положень частини першої статті 500 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) та статті 34 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) у їх співвідношенні на підставі пунктів 2, 4
частини першої статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд
України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність конституційного звернення
вимогам, передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у
конституційному зверненні.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ



on top