Документ v027u710-15, поточна редакція — Прийняття від 01.07.2015

УХВАЛА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина України Хейфеца Сергія Максовича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 55 Конституції України

м. Київ
1 липня 2015 року
№ 27-у/2015

Справа № 2-26/2015

Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого, доповідача,
Бринцева Василя Дмитровича,
Гультая Михайла Мирославовича,
Запорожця Михайла Петровича,
Касмініна Олександра Володимировича,
Литвинова Олександра Миколайовича,
Мельника Миколи Івановича,
Саса Сергія Володимировича,
Сергейчука Олега Анатолійовича,
Сліденка Ігоря Дмитровича,
Стецюка Петра Богдановича,
Шаптали Наталі Костянтинівни,
Шевчука Станіслава Володимировича,
Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина України Хейфеца Сергія Максовича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 55 Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача Бауліна Ю.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

установив:

1. Громадянин України Хейфец С.М. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини другої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс) у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 55 Конституції України в аспекті того, які обставини можна вважати перешкодою для подальшого кримінального провадження при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною другою статті 424 Кодексу ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим кодексом; заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень Кодексу суб'єкт права на конституційне звернення обґрунтовує неоднозначним, на його думку, їх застосуванням судами України, зокрема Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ як судом касаційної інстанції, що призвело до порушення його права на судовий захист, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання про відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Першою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 24 червня 15 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні зазначається обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42); підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94).

Аналіз конституційного звернення та доданих до нього копій судових рішень дає підстави для висновку, що автор клопотання не навів фактів неоднозначного застосування судами України положень Кодексу, щодо офіційного тлумачення яких він звернувся. Під неоднозначним застосуванням положень Конституції України або законів України слід розуміти різне застосування одних і тих же норм цих правових актів судами України, іншими органами державної влади за однакових юридично значимих обставин (Ухвала Конституційного Суду України від 12 травня 2010 року № 31-у/2010).

Так, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в одному випадку відкрив касаційне провадження за скаргою Хейфеца С.М., тому що вважав, що вона подана з дотриманням порядку та строків касаційного оскарження, встановлених у статті 426 Кодексу, і її зміст відповідав вимогам статті 427 Кодексу (ухвала від 10 вересня 2013 року), а в іншому - відмовив у відкритті касаційного провадження, посилаючись на положення частини другої статті 424 Кодексу, оскільки оскаржені судові рішення не перешкоджали подальшому кримінальному провадженню (ухвала від 12 вересня 2014 року). При цьому в першому випадку Хейфец С.М. оскаржував рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у розгляді його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку щодо нього, а в другому - стосовно залишення його заяви без руху. Таким чином, суд касаційної інстанції приймав рішення за різних юридично значимих обставин.

Аналіз долучених до конституційного звернення матеріалів також вказує на те, що положення частини другої статті 424 Кодексу застосовані Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ лише в ухвалі від 12 вересня 2014 року. В інших судових рішеннях вони не застосовувалися. За правовою позицією Конституційного Суду України, якщо надані суб'єктом права на конституційне звернення матеріали вказують на те, що відповідні положення Конституції України або законів України у судових рішеннях не застосовувалися, то вони не можуть бути розглянуті Конституційним Судом України як такі, що підтверджують неоднозначне застосування цих положень судами України (Ухвала від 26 жовтня 2011 року № 54-у/2011).

Отже, автор клопотання не дотримав вимог пункту 4 частини другої статті 42, статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45 цього закону - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом.

2.2. Конституція України містить вичерпний перелік повноважень Конституційного Суду України, зокрема надання офіційного тлумачення Конституції України та законів України (статті 147, 150).

Із змісту конституційного звернення вбачається, що автор клопотання просить надати не офіційне тлумачення положень частини другої статті 424 Кодексу у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 55 Конституції України, а юридичну консультацію щодо застосування цих положень Кодексу в аспекті порушеного у конституційному зверненні питання.

Однак Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що надання консультацій чи роз'яснень з питань правозастосування не належить до його повноважень (ухвали від 31 березня 2010 року № 15-у/2010, від 14 жовтня 2014 року № 88-у/2014, від 13 травня 2015 року № 19-у/2015).

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі за пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина України Хейфеца Сергія Максовича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 55 Конституції України на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією країни, цим законом; непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.


КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ



вгору