Документ v0140359-07, поточна редакція — Прийняття від 17.08.2007

                                                          
ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ
П О С Т А Н О В А
17.08.2007 N 140
Про відмову в реєстрації ініціативної
групи всеукраїнського референдуму за народною
ініціативою, утвореної на зборах громадян
України, що відбулися 31 липня 2007 року
в місті Ржищів Київської області

До Центральної виборчої комісії 2 серпня 2007 року надійшло
подання Ржищівського міського голови Ремеза В.А. від 2 серпня
2007 року N 4-49-198 щодо реєстрації ініціативної групи
всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
Розглянувши вищезазначене подання та додані до нього
документи, Центральна виборча комісія встановила.
У місті Ржищів Київської області 31 липня 2007 року в Будинку
культури за адресою вул. Леніна, 5, відбулися збори громадян
України для утворення ініціативної групи всеукраїнського
референдуму за народною ініціативою, на яких згідно з протоколом
цих зборів узяли участь 203 особи. Учасниками зборів одноголосно
схвалено пропозицію про проведення всеукраїнського референдуму за
народною ініціативою та затверджено формулювання питань, які
пропонується винести на всеукраїнський референдум:
"1. Чи підтримуєте Ви президентську форму правління, за якої
Президент України обирається всенародно, є главою держави і очолює
Уряд України?
2. Чи підтримуєте Ви парламентську форму правління, за якої
посада Президента України скасовується, Уряд України призначається
і звільняється Верховною Радою України, а Прем'єр-міністр України
є главою держави?
3. Чи підтримуєте Ви обрання та відкликання суддів народом?
4. Чи підтримуєте Ви розширення прав місцевого самоврядування
з наданням всім органам місцевого самоврядування права формувати
власні виконавчі органи?
5. Чи підтримуєте Ви встановлення дієвого контролю за владою
через надання конституційного статусу парламентській опозиції?
6. Чи підтримуєте Ви скасування недоторканості вищих
керівників держави, народних депутатів України та суддів?
7. Чи підтримуєте Ви скасування всіх пільг вищим керівникам
держави, посадовим особам та народним депутатам України?
8. Чи підтримуєте Ви позбавлення мандатів депутатів всіх
рівнів, які порушили обіцянки перед народом, - з наданням права
ухвалення відповідних рішень з'їздам партій (блоків)?
9. Чи підтримуєте Ви спрощення процедур проведення
всеукраїнських та місцевих референдумів для залучення народу до
безпосереднього здійснення влади?"
Здійснивши у межах своїх повноважень перевірку питань, які
пропонується винести на всеукраїнський референдум за народною
ініціативою, щодо їх відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) та Закону України "Про всеукраїнський та місцеві
референдуми" ( 1286-12 ), Центральна виборча комісія відзначає
таке.
Відповідно до статей 1, 20 Закону України "Про Центральну
виборчу комісію" ( 1932-15 ) Центральна виборча комісія є постійно
діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі
Конституції України ( 254к/96-ВР ), цього та інших законів України
і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і
проведення всеукраїнського референдуму в порядку та в межах,
встановлених цим та іншими законами України.
Комісія організовує підготовку і проведення всеукраїнського
референдуму, реєструє ініціативні групи з всеукраїнського
референдуму, а також очолює систему комісій з референдуму, які
утворюються для організації підготовки та проведення
всеукраїнського референдуму.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 березня
2000 року N 3-рп ( v003p710-00 ) (справа про всеукраїнський
референдум за народною ініціативою) сформульовано правову позицію,
за якою Конституційний Суд України вважає необґрунтованою думку,
згідно з якою ні Центральна виборча комісія, ні Президент України,
ні інші державні органи не повноважні здійснювати перевірку щодо
відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) питань, які
пропонуються ініціативними групами громадян для всеукраїнського
референдуму за народною ініціативою.
Враховуючи викладене, Центральною виборчою комісією здійснено
перевірку відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР )
предмета всеукраїнського референдуму за народною ініціативою,
запропонованого на вищевказаних зборах громадян України.
Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року
N 6-рп ( v006p710-05 ) (справа про здійснення влади народом)
встановлює, що "результати народного волевиявлення у визначених
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України формах
безпосередньої демократії є обов'язковими". У зв'язку із цим
Конституційний Суд України, виходячи з положень статей 69, 72
Конституції України ( 254к/96-ВР ), сформулював правову позицію,
що у разі схвалення питань всеукраїнським референдумом за народною
ініціативою, ці питання є обов'язковими для розгляду і прийняття
рішень відповідними органами державної влади в порядку,
визначеному Конституцією України ( 254к/96-ВР ), зокрема її
розділом XIII "Внесення змін до Конституції України" та законами
України (Рішення Конституційного Суду України 27 березня 2000 року
N 3-рп ( v003p710-00 ) (справа про всеукраїнський референдум за
народною ініціативою). Також відповідно до цього Рішення
( v003p710-00 ) метою референдуму є з'ясування позиції громадян
України щодо ряду актуальних питань, а також внесення у зв'язку із
цим відповідних змін до Основного Закону України ( 254к/96-ВР ).
Відповідно до статті 46 Закону України "Про всеукраїнський та
місцеві референдуми" ( 1286-12 ) з метою виявлення волі громадян
при вирішенні важливих питань загальнодержавного значення у
передбаченому цим Законом ( 1286-12 ) порядку можуть проводитися
всеукраїнські дорадчі опитування громадян України (консультативні
референдуми). Результати дорадчого опитування розглядаються і
враховуються при прийнятті рішень відповідними державними
органами. При цьому зазначено, що положення, зокрема статті 3
цього Закону ( 1286-12 ), яка має назву "Предмет всеукраїнського
референдуму", не застосовуються до дорадчого опитування громадян
України (консультативного референдуму).
Враховуючи, що питання, які пропонується винести на
всеукраїнський референдум, за змістом нерозривно пов'язані з
пропозицією щодо внесення змін до Конституції України
( 254к/96-ВР ), а відповідна пропозиція не вноситься, такі питання
не можуть бути предметом дорадчого опитування громадян України
(консультативного референдуму).
Крім того, аналіз положень Закону України "Про всеукраїнський
та місцеві референдуми" ( 1286-12 ) свідчить, що питання, які
пропонується винести на всеукраїнський референдум, мають бути
чітко сформульованими, а також містити назву проекту (проектів)
закону, рішення, що виноситься на референдум, і надавати
можливість громадянину відповісти "так" або "ні" на питання про
прийняття або відхилення цього проекту (проектів) (частина восьма
статті 16, частина перша статті 36).
Таким чином, Конституція України ( 254к/96-ВР ) та закони
України передбачають проведення всеукраїнського референдуму, в
тому числі й за народною ініціативою, лише як зобов'язального
(імперативного) референдуму, результати якого є обов'язковими для
розгляду і прийняття рішень відповідними органами державної влади
в порядку, визначеному Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та
законами України.
Питання, затверджені вищезазначеними зборами громадян, за
своїм змістом відповідно до статей 3, 5 Закону України "Про
всеукраїнський та місцеві референдуми" ( 1286-12 ) не можуть бути
предметом всеукраїнського референдуму, оскільки не передбачають
прийняття рішень щодо внесення змін до Конституції України
( 254к/96-ВР ), прийняття, зміни або скасування законів України чи
їх окремих положень, прийняття рішень, що визначають основний
зміст Конституції України ( 254к/96-ВР ), законів України та інших
правових актів.
Необхідно також зазначити.
До питань "Чи підтримуєте Ви президентську форму правління,
за якої Президент України обирається всенародно, є главою держави
і очолює Уряд України?", "Чи підтримуєте Ви парламентську форму
правління, за якої посада Президента України скасовується, Уряд
України призначається і звільняється Верховною Радою України, а
Прем'єр-міністр України є главою держави?". Ці питання за своїм
змістом є взаємовиключаючими.
З огляду на зміст статті 36 Закону України "Про
всеукраїнський та місцевий референдуми" ( 1286-12 ) у разі
одночасного винесення на всеукраїнський референдум вказаних двох
питань для кожного з них встановлюється окремий бюлетень. У
бюлетені для голосування повинна міститися пропозиція громадянину
відповісти "так" або "ні" на питання, що виноситься на референдум.
Згідно з частиною другою статті 39 цього Закону ( 1286-12 )
громадянин під час заповнення бюлетеня викреслює в ньому одне з
двох слів: "так" або "ні".
Частиною сьомою статті 41 Закону ( 1286-12 ) встановлено, що
проект закону, рішення вважається ухваленим громадянами, якщо за
нього було подано більшість голосів громадян від числа тих, хто
взяв участь у референдумі. У разі якщо більшість громадян подасть
голоси за ствердну відповідь з обох питань, результати референдуму
матимуть суперечливий і такий, що не може бути реалізованим у
жодний спосіб, характер. Відповідні державні органи можуть бути
практично позбавлені можливості врахувати результати референдуму
при прийнятті рішень також і як результати дорадчого опитування
(консультативного референдуму). Це є неприпустимим з урахуванням
Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року
у справі N 1-5/2005 ( v006p710-05 ) (справа про здійснення влади
народом).
До питання "Чи підтримуєте Ви обрання та відкликання суддів
народом"?
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України "Про
всеукраїнський та місцеві референдуми" ( 1286-12 ) на
всеукраїнський референдум не виносяться питання, пов'язані з
обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать
до компетенції Верховної Ради України, Президента України та
Кабінету Міністрів України.
Призначення професійних суддів на посаду відповідно до
статті 128 Конституції України ( 254к/96-ВР ) здійснюється
Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного
Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в
порядку, встановленому законом.
Формулювання зазначеного питання також не дозволяє зробити
висновок щодо суб'єктів (Український народ, члени певної
територіальної громади тощо), які прийматимуть рішення про обрання
та відкликання окремого судді або всіх суддів України, у разі
ствердної відповіді на нього.
До питання "Чи підтримуєте Ви розширення прав місцевого
самоврядування з наданням всім органам місцевого самоврядування
права формувати власні виконавчі органи?".
Формулювання цього питання затверджено учасниками зборів без
урахування змісту поняття "місцеве самоврядування", визначеного
частиною першою статті 140 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
згідно з якою Дмісцеве самоврядування є правом територіальної
громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську
громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно
вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції
( 254к/96-ВР ) і законів України".
Використання прикметника "дієвий" у питанні "Чи підтримуєте
Ви встановлення дієвого контролю за владою через надання
конституційного статусу парламентській опозиції?" унеможливлює
точне розуміння та втілення у будь-які норми права як ствердної,
так і негативної відповіді громадян на нього. Однаковою мірою
такий висновок стосується і використання словосполучення "вищі
керівники держави" у питаннях "Чи підтримуєте Ви скасування
недоторканості вищих керівників держави, народних депутатів
України та суддів?", "Чи підтримуєте Ви скасування всіх пільг
вищим керівникам держави, посадовим особам та народним депутатам
України?".
Крім того, Конституційним Судом України неодноразово було
розглянуто проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний
захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян
на достатній життєвий рівень, і сформулювано правову позицію,
згідно з якою Конституція ( 254к/96-ВР ) та закони України
виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують
додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У Рішеннях
Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації,
гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою
конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження
змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або
внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України
( 254к/96-ВР ) не допускається (Рішення Конституційного Суду
України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99 ( v008p710-99 ), від
20 березня 2002 року N 5-рп/2002 ( v005p710-02 ), від 17 березня
2004 року N 7-рп/2004 ( v007p710-04 ), від 1 грудня 2004 року
N 20-рп/2004) ( v020p710-04 ).
Поняття "посадова особа" та "посадова особа державного
органу" не є тотожними.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну службу"
( 3723-12 ) посадовими особами вважаються керівники та заступники
керівників лише державних органів та їх апарату, інші державні
службовці, на яких законами або іншими нормативними актами
покладено здійснення організаційно-розпорядчих та
консультативно-дорадчих функцій.
У зв'язку із цим скасування всіх пільг посадовим особам
недержавних підприємств, установ чи організацій є звуженням змісту
та обсягу існуючих прав і свобод людини.
Конституція України ( 254к/96-ВР ) (стаття 74) встановлює, що
референдум не допускається щодо законопроектів з питань, зокрема
податків.
Пропоноване ж на всеукраїнський референдум питання
потребуватиме внесення змін до законів та правових актів, які
мають силу закону, що регулюють відносини оподаткування громадян
(Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ),
Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито") ( 7-93 ),
оскільки одним з видів пільг, тобто встановленими законодавством
або іншими нормативними актами переваг, що надаються особі
порівняно з іншими громадянами, є звільнення певних категорій осіб
від сплати податків.
До питання "Чи підтримуєте Ви позбавлення мандатів депутатів
всіх рівнів, які порушили обіцянки перед народом, - з наданням
права ухвалення відповідних рішень з'їздам партій (блоків)?"
Інститут дострокового припинення повноважень народних
депутатів України та депутатів місцевих рад не містить поняття
"позбавлення депутата мандата". Пропорційна система, за якою
обираються народні депутати України, депутати Верховної Ради
Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад (крім сільських
та селищних), не дозволятиме встановлювати тих депутатів, які
теоретично можуть порушити "обіцянки перед народом", у зв'язку з
неможливістю існування як суб'єкта, так і об'єкта порушення. Отже,
винесення на всеукраїнський референдум зазначеного питання також
буде суперечити Конституції України ( 254к/96-ВР ) та Закону
України "Про всеукраїнський та місцевий референдуми" ( 1286-12 ).
До питання "Чи підтримуєте Ви спрощення процедур проведення
всеукраїнських та місцевих референдумів для залучення народу до
безпосереднього здійснення влади?"
Референдум є однією із форм безпосередньої демократії, через
яку здійснюється народне волевиявлення (стаття 69 Конституції
України) ( 254к/96-ВР ). Частиною першою статті 1 Закону України
"Про всеукраїнський та місцеві референдуми" ( 1286-12 )
встановлено, що референдуми проводяться з метою забезпечення
народовладдя і безпосередньої участі громадян в управлінні
державними та місцевими справами в Україні. Референдум - це спосіб
прийняття громадянами України шляхом голосування законів України,
інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого
значення. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 92 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) організація і проведення референдумів
визначаються виключно законами України. Зазначене питання не
містить точно сформульованих законодавчих пропозицій, що
суперечить статті 3, частині восьмій статті 16, статті 46 Закону
України "Про всеукраїнський та місцевий референдуми" ( 1286-12 ).
Слід також відзначити, що учасниками зборів одноголосно
обрано ініціативну групу в складі 20 осіб, якій доручено збирання
підписів громадян під вимогою про проведення всеукраїнського
референдуму за народною ініціативою. Перевіркою відповідності
поданих до Центральної виборчої комісії документів вимогам Закону
України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" ( 1286-12 )
встановлено, що документи зборів не відповідають вимогам цього
Закону ( 1286-12 ) також і з нижченаведених підстав.
Відповідно до частин четвертої, восьмої статті 16 цього
Закону ( 1286-12 ) перед початком зборів проводиться реєстрація
учасників зборів, складається їх список із зазначенням прізвищ,
імен та по батькові, місця проживання. На зборах обирається їх
голова і секретар, подальший порядок денний повинен включати
обговорення доцільності проведення референдуму. Документи
проведених зборів - список їх учасників, протокол зборів, точне
формулювання питань, що пропонується винести на референдум, та
список членів ініціативної групи із зазначенням даних документів,
що посвідчують їх особи, підписуються головою та секретарем
зборів. На порушення цієї статті Закону в списках учасників зборів
N 8 щодо громадянина Сольоного С. (порядковий N 3) не зазначено
його імені, по батькові та дати народження.
Також під час перевірки поданих матеріалів виявлено, що на
порушення частин другої та четвертої статті 16 вказаного Закону
( 1286-12 ) в списку учасників зборів щодо 174 осіб не зазначено
місця їх проживання.
У протоколі зборів громадян України з питань проведення
всеукраїнського референдуму затверджено порядок денний зборів, до
якого включено, зокрема, питання формулювання та затвердження
питань, які пропонується винести на всеукраїнський референдум.
Центральною виборчою комісією виявлено, що за результатами
обговорення порядку денного учасниками зборів не було підтримано
винесення на всеукраїнський референдум питання: "Чи підтримуєте Ви
парламентську форму правління, за якої посада Президента України
скасовується, Уряд України призначається і звільняється Верховною
Радою України, а Прем'єр-Міністр України є главою держави?", яке в
подальшому включено до переліку питань, які виносяться на
всеукраїнський референдум, що є порушенням частини п'ятої статті
16 цього ж Закону ( 1286-12 ).
Разом з тим, у поданому до Центральної виборчої комісії
протоколі зборів громадян України не міститься відомостей про
обрання складу ініціативної групи, якій доручається організація
збирання підписів громадян.
Крім того, щодо осіб Вітренко Н.Г., Пасько Л.А.,
Терещенко А.С., які включені до списку членів ініціативної групи
всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, не зазначено
дані документів, що посвідчують їх особи, чим порушено вимогу
частини восьмої статті 16 Закону України "Про всеукраїнський та
місцевий референдуми" ( 1286-12 )
На порушення частини п'ятої статті 16 цього Закону
( 1286-12 ) окремий документ із точним формулюванням питання, що
пропонується винести на всеукраїнський референдум, відсутній.
Виходячи з того, що всі без винятку питання, які пропонується
винести на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, не
сформульовані у вигляді законодавчих пропозицій, а отже, не
відповідають вимогам статей 3 та 46 Закону України "Про
всеукраїнський та місцевий референдуми" ( 1286-12 ), вони не
можуть бути предметом всеукраїнського референдуму.
Враховуючи викладене, відповідно до статей 22, 74, 69, 92,
128 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статей 1-3, 5, 16, 36, 46
Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми"
( 1286-12 ), керуючись статтями 1, 12, 13 пунктом 3 статті 17,
статтею 20 Закону України "Про Центральну виборчу комісію"
( 1932-15 ), Центральна виборча комісія п о с т а н о в л я є:
1. Відмовити в реєстрації ініціативної групи всеукраїнського
референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах громадян
України, що відбулися 31 липня 2007 року в місті Ржищів Київської
області.
2. Копію цієї постанови надіслати Ржищівській міській раді
Київської області.
Голова Центральної виборчої комісії В.ШАПОВАЛ



вгору