Документ v007p710-21, чинний, поточна редакція — Прийняття від 20.10.2021


у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Чернігівоблбуд“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту „б“ пункту 1 частини третьої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“


установив:

1. Приватне акціонерне товариство „Чернігівоблбуд“ (далі - „Чернігівоблбуд“) звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) підпункт „б“ пункту 1 частини третьої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“ від 4 вересня 2008 року № 500-VI зі змінами (далі - Закон № 500), яким передбачено, що включений до статутного капіталу товариства гуртожиток передається у власність територіальної громади без згоди власника гуртожитку за рішенням суду.


1.1. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що гуртожиток для малосімейних, введений в експлуатацію в грудні 1988 року, належить „Чернігівоблбуд“ на праві приватної власності.

Право приватної власності на гуртожиток „Чернігівоблбуд“ набув у зв’язку з приватизацією цілісного майнового комплексу, до якого належав і гуртожиток, на підставі договору купівлі-продажу комунального майна, укладеного 27 липня 1994 року між Фондом комунального майна та приватизації Чернігівської обласної ради народних депутатів та товариством покупців Чернігівського обласного проєктного ремонтно-будівельного орендного підприємства „Чернігівоблбуд“, правонаступником якого є „Чернігівоблбуд“.

За чинним на час проведення приватизації Чернігівського обласного проєктного ремонтно-будівельного орендного підприємства „Чернігівоблбуд“ законодавством України гуртожитки не були об’єктами державного житлового фонду, що підлягають приватизації громадянами України чи передаванню в комунальну власність, і могли бути включені до майна підприємств, які підлягали приватизації.

Чернігівська міська рада рішенням від 30 грудня 2013 року затвердила Програму передання гуртожитків у власність територіальної громади міста Чернігова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2014-2015 роки, включивши до переліку і гуртожиток, що належить на праві приватної власності „Чернігівоблбуд“. Чернігівська міська рада листом від 15 квітня 2019 року запропонувала „Чернігівоблбуд“ надати згоду на передання гуртожитку в комунальну власність. Проте „Чернігівоблбуд“ відмовився надавати таку згоду.

Чернігівська міська рада звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до „Чернігівоблбуд“ про зобов’язання передати гуртожиток на безкомпенсаційній основі в комунальну власність територіальної громади міста Чернігова. Позов було подано після того, як сторони не змогли дійти згоди щодо вирішення питання про передання гуртожитку в комунальну власність, у тому числі на компенсаційній основі.

Господарський суд Чернігівської області рішенням від 10 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15 січня 2020 року, позов задовольнив повністю.

Верховний Суд постановою від 7 липня 2020 року касаційну скаргу „Чернігівоблбуд“ залишив без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без зміни.

„Чернігівоблбуд“ вважає, що застосування судами підпункту „б“ пункту 1 частини третьої статті 14 Закону № 500, на підставі якого було здійснено примусове передавання на безкомпенсаційній основі у власність територіальної громади гуртожитку, включеного до статутного капіталу „Чернігівоблбуд“, призвело до порушення права „Чернігівоблбуд“ на попереднє і повне відшкодування вартості майна, встановленого статтею 41 Конституції України.




вгору