Документ v007p710-08, чинний, поточна редакція — Прийняття від 17.04.2008

                                                          
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
у справі за конституційним поданням 63 народних
депутатів України про офіційне тлумачення положень
статті 18 Закону України "Про Вищу раду юстиції"
(справа щодо припинення повноважень члена
Вищої ради юстиції)

м. Київ Справа N 1-21/2008
17 квітня 2008 року
N 7-рп/2008

Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого, Бринцева Василя Дмитровича, Головіна Анатолія Сергійовича - доповідача, Джуня В'ячеслава Васильовича, Дідківського Анатолія Олександровича, Домбровського Івана Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича, Маркуш Марії Андріївни, Мачужак Ярослави Василівни, Овчаренка В'ячеслава Андрійовича, Стецюка Петра Богдановича, Ткачука Павла Миколайовича, Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним
поданням 63 народних депутатів України про офіційне тлумачення
положень статті 18 Закону України "Про Вищу раду юстиції" від
15 січня 1998 року N 22/98-ВР ( 22/98-ВР ) (Відомості Верховної
Ради України, 1998 р., N 25, ст. 146).
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР )
стало конституційне подання 63 народних депутатів України.
Підставою для розгляду справи згідно з частиною першою статті
93 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є
практична необхідність в офіційній інтерпретації положень статті
18 Закону України "Про Вищу раду юстиції" ( 22/98-ВР ).
Заслухавши суддю-доповідача Головіна А.С. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 63 народних
депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з
клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 18 Закону
України "Про Вищу раду юстиції" ( 22/98-ВР ) (далі - Закон), у
контексті яких просить роз'яснити:
1) чи передбачають ці положення можливість припинення
повноважень члена Вищої ради юстиції суб'єктом формування її
складу поза встановленими нею підставами;
2) чи допускається припинення повноважень члена Вищої ради
юстиції суб'єктом формування її складу через порушення ним присяги
або скоєння аморального вчинку за відсутності оцінки Вищою радою
юстиції цих фактів та рішення про наявність підстав для припинення
повноважень члена Вищої ради юстиції.
Народні депутати України також просять дати офіційне
тлумачення терміна "аморальний вчинок", застосованого в абзаці
першому пункту 8 частини першої цієї статті ( 22/98-ВР ).
Автори клопотання вважають, що незважаючи на те, чи член
Вищої ради юстиції призначений органом, чи він входить до її
складу за посадою, рішення щодо доцільності продовження його
повноважень у разі порушення ним присяги або скоєння аморального
вчинку приймає Вища рада юстиції і направляє до органу, який його
призначив.
2. Свої позиції щодо питань, порушених у конституційному
поданні, висловили Президент України, Голова Верховного Суду
України, Генеральна прокуратура України, Вища рада юстиції,
Міністерство юстиції України, Спілка адвокатів України, вчені
Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого,
Одеської національної юридичної академії, Львівського
національного університету імені Івана Франка.
3. Вирішуючи питання про офіційне тлумачення положень статті
18 Закону ( 22/98-ВР ), Конституційний Суд України виходить з
такого.
3.1. У статті 131 Конституції України ( 254к/96-ВР )
зазначено, що Вища рада юстиції складається з двадцяти членів.
Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України,
з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих
навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради
юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників
прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради
юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр
юстиції України, Генеральний прокурор України.
Порядок призначення членів Вищої ради юстиції закріплено у
статтях 8, 9, 10, 11, 12, 13 ( 22/98-ВР ), а підстави припинення
їх повноважень - у частині першій статті 18 Закону ( 22/98-ВР ).
Зі змісту конституційного подання випливає, що перше питання
народних депутатів України зводиться до тлумачення саме положень
частини першої цієї статті ( 22/98-ВР ).
Системний аналіз цих положень та Закону ( 22/98-ВР ) в
цілому, здійснений Конституційним Судом України, свідчить, що
перелік підстав для припинення повноважень члена Вищої ради
юстиції, встановлених частиною першою статті 18 Закону
( 22/98-ВР ), є вичерпним і не допускає припинення повноважень з
інших підстав органом, що його призначив.
3.2. З другого питання суб'єкта конституційного подання
вбачається необхідність офіційного тлумачення положення частини
другої статті 18 Закону ( 22/98-ВР ), за яким рішення про
припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках,
передбачених пунктом 8 частини першої цієї статті ( 22/98-ВР ),
тобто у разі порушення ним присяги або скоєння аморального вчинку,
приймається органом, що призначив члена Вищої ради юстиції.
Народні депутати України вважають, що Вища рада юстиції,
припиняючи у таких випадках повноваження члена Вищої ради юстиції,
має надати органу, що його призначив, оцінку цих фактів та рішення
про наявність підстав для припинення таких повноважень.
З'ясування змісту частини другої статті 18 Закону
( 22/98-ВР ) у системному зв'язку з абзацом другим пункту 8
частини першої цієї статті ( 22/98-ВР ) свідчить, що для
припинення суб'єктом призначення повноважень члена Вищої ради
юстиції у разі порушення ним присяги або скоєння аморального
вчинку оцінка і рішення Вищої ради юстиції не передбачені.
Законодавець встановив, що Вища рада юстиції приймає рішення
тільки щодо доцільності припинення повноважень особою, яка входить
до її складу за посадою, якщо нею порушено присягу, і направляє це
рішення до органу, що її обрав чи призначив.
З огляду на викладене Конституційний Суд України дійшов
висновку, що положення частини другої статті 18 Закону
( 22/98-ВР ) у контексті положень пункту 8 частини першої цієї
статті ( 22/98-ВР ) в аспекті конституційного подання треба
розуміти так, що рішення про припинення повноважень члена Вищої
ради юстиції у разі порушення ним присяги або скоєння аморального
вчинку приймається органом, що його призначив, і надання цьому
органу Вищою радою юстиції оцінки таких фактів та рішення про
наявність підстав припинення повноважень Законом ( 22/98-ВР ) не
визначено.
Разом з тим Конституційний Суд України зазначає, що при
порушенні присяги членом Вищої ради юстиції, який призначений
відповідним органом, Вища рада юстиції може надати цьому органу
оцінку такого факту.
3.3. Народні депутати України також просять дати офіційне
тлумачення терміна "аморальний вчинок", застосованого в абзаці
першому пункту 8 частини першої статті 18 Закону ( 22/98-ВР ).
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 39 Закону України
"Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) у конституційному
поданні зазначається правове обґрунтування тверджень щодо
необхідності в офіційному тлумаченні, проте суб'єкт права на
конституційне подання цих вимог не дотримав. Отже, конституційне
провадження у цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 2
статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150, 153
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтею 13, пунктом 2 статті
45, статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, частиною першою статті 95
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
пунктом 1 параграфа 51 Регламенту Конституційного Суду України
( v001z710-97 ), Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. Положення частини першої статті 18 Закону України "Про
Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року N 22/98-ВР ( 22/98-ВР )
в аспекті конституційного подання треба розуміти так, що перелік
підстав для припинення повноважень члена Вищої ради юстиції
органом, що його призначив, є вичерпним, припинення повноважень за
інших підстав зазначеним Законом ( 22/98-ВР ) не встановлено.
2. В аспекті конституційного подання положення частини другої
статті 18 Закону України "Про Вищу раду юстиції" ( 22/98-ВР ) у
взаємозв'язку з положенням абзацу першого пункту 8 частини першої
цієї статті ( 22/98-ВР ) треба розуміти так, що рішення про
припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у разі порушення
ним присяги приймає орган, що його призначив, і надання цьому
органу Вищою радою юстиції оцінки таких фактів та рішення про
наявність підстав для припинення повноважень вказаним Законом
( 22/98-ВР ) не передбачено.
3. Припинити конституційне провадження щодо офіційного
тлумачення терміна "аморальний вчинок", застосованого в абзаці
першому пункту 8 частини першої статті 18 Закону України "Про Вищу
раду юстиції" ( 22/98-ВР ), на підставі пункту 2 статті 45 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) -
невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
4. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути
оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ



вгору