Про затвердження Правил з організації захисту приміщень банків в Україні
Постанова Національного банку України; Правила від 10.02.201663
Документ v0063500-16, чинний, поточна редакція — Редакція від 22.08.2018, підстава - v0093500-18

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10.02.2016  № 63

Про затвердження Правил з організації захисту приміщень банків в Україні

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
№ 390 від 04.10.2016
№ 93 від 14.08.2018}

Відповідно до статей 7, 33 та 56 Закону України "Про Національний банк України", з метою забезпечення банками України захисту здоров'я та життя касових працівників, належних умов схоронності готівки й інших цінностей Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Правила з організації захисту приміщень банків в Україні, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Правління Національного банку України від 04 червня 2013 року № 195/ДСК "Про затвердження Правил з організації захисту приміщень банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21 червня 2013 року за № 1049/23581;

постанову Правління Національного банку України від 18 грудня 2014 року № 817/ДСК "Про затвердження Змін до Правил з організації захисту приміщень банків України".

3. Департаменту грошового обігу (Зайвенко В.П.) довести зміст цієї постанови до відома структурних підрозділів Національного банку України, банків України та Міністерства внутрішніх справ України для використання в роботі.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Смолія Я.В.

5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

Голова

В.О. Гонтарева



ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
10.02.2016 № 63

ПРАВИЛА
з організації захисту приміщень банків в Україні

I. Загальні положення

1. Ці Правила розроблені відповідно до вимог статей 7, 33 та 56 Закону України "Про Національний банк України" і встановлюють мінімальні вимоги до захисту приміщень банків України, їх філій, відділень, а також філій іноземних банків, розташованих на території України (далі - банки). Захист приміщень банків забезпечується технічним станом та організацією охорони цих приміщень.

2. Вимоги до технічного стану приміщень касових вузлів Національного банку України (далі - Національний банк) визначаються іншим відповідним актом Національного банку.

3. Організація охорони Національного банку регулюється Законом України "Про Національний банк України" та іншим відповідним актом Національного банку.

4. У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

1) автоматизована АТМ-система - АТМ-система, що забезпечує видачу готівки та/або інших цінностей (далі - цінності), замовлених клієнтом, і передавання їх працівником банку від АТМ-системи до клієнта та у зворотному напрямку. Автоматизована АТМ-система забезпечує доступ працівника банку тільки до цінностей, які він передає клієнтові та/або приймає від нього, та виключає доступ до цінностей, які зберігаються в АТМ-системі;

2) автоматична АТМ-система - АТМ-система, що забезпечує вкладання і приймання клієнтом цінностей самостійно без участі працівника банку та/або в разі підтвердження працівником банку дозволу на проведення клієнтом операцій з цінностями. Автоматична АТМ-система виключає доступ банківського працівника до цінностей;

3) АТМ-сейф - сейф, що входить до складу АТМ-системи, у якому зберігаються цінності, прийняті або призначені для видачі, технічний стан якого підтверджується сертифікатом відповідності вимогам Національного стандарту України ДСТУ EN 1143-1 "Засоби безпечного зберігання. Вимоги, класифікація та методи випробування на тривкість щодо зламування. Частина 1: Сховища, двері сховищ, сейфи та АТМ-сейфи" (далі - ДСТУ EN 1143-1);

3-1) відсік банку - відокремлений перегородками простір, технічний стан якого відповідає вимогам цих Правил;

{Пункт 4 розділу І доповнено підпунктом 3-1 згідно з Постановою Національного банку № 390 від 04.10.2016}

4) АТМ-система - автоматична, автоматизована або напівавтоматизована касова машина, пристрій для зберігання та автоматичної або автоматизованої, або напівавтоматизованої видачі чи приймання цінностей;

5) власна служба охорони - підрозділ банку, на який покладено функції з фізичної охорони банку, штат якого затверджується керівником банку;

6) двері сховища - двері із замком (замками), ригельним механізмом і рамою спеціальної конструкції, призначені для забезпечення доступу до сховища, технічний стан яких підтверджується сертифікатом відповідності вимогам ДСТУ EN 1143-1;

7) депозитна система - обладнання для внесення на зберігання цінностей, технічний стан якого підтверджується сертифікатом відповідності вимогам Національного стандарту України ДСТУ EN 1143-2 "Засоби безпечного зберігання. Вимоги, класифікація та методи випробування на тривкість щодо зламування. Частина 2. Депозитні системи" (далі - ДСТУ EN 1143-2);

8) інженерно-технічне укріплення - металеві захисні ґрати, кулетривке (ударотривке) скло, металеві захисні ролети (рольставні, ролети, ролети-решітки). У разі встановлення кулетривкого скла скло і рама повинні мати сертифікат відповідності вимогам Національних стандартів України ДСТУ 4546 "Скло в будівництві. Захисне скління. Випробування та класифікація за кулетривкістю" (далі - ДСТУ 4546) та ДСТУ 4547 "Вікна, двері та жалюзі. Кулетривкість. Вимоги та класифікація" (далі - ДСТУ 4547). У разі встановлення ударотривкого скла скло і рама повинні мати сертифікат відповідності вимогам ДСТУ EN 356 "Скло в будівництві. Захисне скління. Випробування та класифікація за тривкістю щодо ручного зламування" і ДСТУ EN 1627 "Вікна, двері та жалюзі. Тривкість щодо зламування. Класифікація та технічні вимоги";

{Підпункт 8 пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

9) касовий вузол - комплекс поєднаних між собою приміщень банку, що ізольовані від інших приміщень банку і в яких здійснюються операції з цінностями;

10) напівавтоматизована АТМ-система - АТМ-система, що забезпечує видачу цінностей, замовлених клієнтом, і передавання їх працівником банку від АТМ-системи до клієнта та у зворотному напрямку. Напівавтоматизована АТМ-система забезпечує доступ працівника банку як до цінностей, що передаються, так і до цінностей, що зберігаються в АТМ-системі;

11) передсховище - приміщення з обмеженим доступом, що безпосередньо межує із сховищем і унеможливлює спостереження за порядком відчинення та зачинення дверей сховища;

12) робоче місце касира - місце працівника банку, який здійснює операції з цінностями;

12-1) пункт дистанційного обслуговування - відсіки банку, що тимчасово розміщуються в селищі або селі в спеціально обладнаному автомобілі, стан захисту якого підтверджується сертифікатом відповідності вимогам Державного стандарту України ДСТУ 3975 "Захист панцеровий спеціалізованих автомобілів. Загальні технічні вимоги" (далі - ДСТУ 3975), або в малій архітектурній формі, стан захисту якої підтверджується сертифікатом відповідності вимогам ДСТУ 4547;

{Пункт 4 розділу І доповнено підпунктом 12-1 згідно з Постановою Національного банку № 390 від 04.10.2016}

13) сейф - механічне захисне устаткування, технічний стан якого підтверджується сертифікатом відповідності вимогам ДСТУ EN 1143-1;

14) сертифікат відповідності - сертифікат, який підтверджує відповідність продукції установленим вимогам стандарту, оформлений і виданий відповідно до Законів України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" та "Про акредитацію органів з оцінки відповідності";

{Підпункт 14 пункту 4 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 93 від 14.08.2018}

15) суб'єкт охорони - підрозділ Міністерства внутрішніх справ України чи іншого органу державної влади або суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії;

16) сховище - приміщення для зберігання цінностей, технічний стан якого підтверджується сертифікатом відповідності вимогам ДСТУ EN 1143-1;

17) сховище для індивідуальних сейфів - приміщення для тимчасового зберігання цінностей клієнтів, технічний стан якого підтверджується сертифікатом відповідності вимогам ДСТУ EN 1143-1.

Інші терміни, що вживаються в цих Правилах, наведені в законах України, нормативно-правових актах з питань засобів охоронного призначення та засобів безпечного зберігання, національних і галузевих стандартах України.

5. Банк зобов'язаний захистити приміщення банку з використанням засобів інженерно-технічного укріплення, системи тривожної сигналізації (у тому числі системи охоронної сигналізації, автоматизованої системи тривожної сигналізації, ручної системи тривожної сигналізації, які є складовими частинами системи тривожної сигналізації), фізичної охорони тощо.

6. Банк зобов'язаний розробити внутрішнє положення про організацію охорони та технічний стан приміщень банку, яке затверджується внутрішнім актом банку (наказом, розпорядженням тощо), і визначає вид охорони (власна служба охорони та/або суб'єкт охорони, обладнання приміщень банку технічними засобами системи тривожної сигналізації) та вимоги до:

{Абзац перший пункту 6 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

1) організації охорони банку;

2) технічного стану приміщень банку;

3) обладнання приміщень банку системою відеоспостереження.

7. Банк має право встановлювати додаткові вимоги до технічного стану приміщень банку, системи тривожної сигналізації, якими обладнуються ці приміщення, та фізичної охорони банку.

8. Банк зобов'язаний забезпечити дотримання вимог цих Правил.

ІІ. Вимоги до технічного стану приміщень банку

9. Банк зобов'язаний визначити перелік потрібних приміщень банку та їх обладнання залежно від виду банківських операцій, що здійснюються банком, та специфіки його роботи з метою забезпечення безпечної роботи працівників банку і схоронності цінностей.

10. Банк зобов'язаний обладнати засобами інженерно-технічного укріплення зовнішні вікна цокольних та підвальних поверхів, приміщень касового вузла, приміщень для виготовлення й оброблення ламінованих карток, підрозділів захисту інформації, архівів та підрозділів охорони.

{Пункт 10 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 93 від 14.08.2018}

11. Банк зобов'язаний виключити можливість перетинання шляхів пересування клієнтів і транспортування цінностей, а також спостерігання клієнтами й особами, робота яких не пов'язана із цінностями, за переміщенням цінностей і роботою з ними працівників банку. Це забезпечується планувальними рішеннями приміщень банку та/або організаційними заходами та/або застосуванням електронного й електромеханічного обладнання систем контролю доступу, яке відповідає вимогам Національного стандарту України ДСТУ EN 60839-11-1 "Системи тривожної сигналізації та електронні системи безпеки. Частина 11-1. Електронні системи контролювання доступу. Вимоги до систем та її складників" (далі - ДСТУ EN 60839-11-1).

ІІІ. Вимоги до організації охорони приміщень банку

12. Банк зобов'язаний обрати вид охорони приміщень банку залежно від обсягів цінностей, місця розташування приміщення банку, строку зберігання цінностей, облаштування касового вузла банку та інших чинників, що впливають на організацію охорони приміщень банку.

13. Банк зобов'язаний організувати охорону будівель, споруд та окремих приміщень банку, у яких розташовуються підрозділи, зберігаються готівка та інші цінності, із залученням власної служби охорони та/або суб'єкта охорони.

14. Банк має право використовувати комбінований варіант охорони приміщень банку із залученням:

1) власної служби охорони та суб'єкта охорони;

2) власної служби охорони та кількох суб'єктів охорони;

3) кількох суб'єктів охорони.

15. Банк зобов'язаний забезпечити розмежування зон і обсягів відповідальності та часу охорони між суб'єктами охорони та/або між власною службою охорони та суб'єктами охорони.

16. Для обсягів цінностей, що становлять 4000 або більше мінімальних розмірів заробітної плати банк зобов'язаний визначити один з таких видів охорони:

1) цілодобова фізична охорона власною службою охорони банку з цілодобовим підключенням системи тривожної сигналізації до пульта спостереження власної служби охорони та/або суб'єкта охорони;

2) цілодобова фізична охорона суб'єктом охорони з цілодобовим підключенням системи тривожної сигналізації до пульта спостереження власної служби охорони та/або суб'єкта охорони;

3) поєднання видів охорони, визначених підпунктами 1, 2 пункту 16 розділу ІІІ цих Правил.

17. Для обсягів цінностей, що становлять менше ніж 4000 мінімальних розмірів заробітної плати, банк зобов'язаний визначити один з таких видів охорони:

1) фізична охорона (цілодобова, денна тощо) власною службою охорони банку з цілодобовим підключенням системи тривожної сигналізації до пульта спостереження власної служби охорони та/або суб'єкта охорони;

2) фізична охорона (цілодобова, денна тощо) суб'єктом охорони з цілодобовим підключенням системи тривожної сигналізації до пульта спостереження власної служби охорони та/або суб'єкта охорони;

3) цілодобова охорона тільки за допомогою системи тривожної сигналізації, підключеної до пульта спостереження власної служби охорони та/або суб'єкта охорони;

4) поєднання видів охорони, визначених підпунктами 1 - 3 пункту 17 розділу ІІІ цих Правил.

18. Внутрішнє положення про технічний стан та організацію охорони приміщень банку, розроблене банком відповідно до пункту 6 розділу І цих Правил має передбачати:

1) організацію пропускного та внутрішньо-об'єктового режимів;

2) місце встановлення технічних засобів системи тривожної сигналізації та їх кількість;

3) мінімальні строки (у хвилинах) реагування суб'єкта (суб'єктів) охорони, власної служби охорони на сигнал спрацювання системи тривожної сигналізації;

4) дії працівників банку і суб'єкта (суб'єктів) охорони в разі спрацювання системи тривожної сигналізації;

5) порядок взаємодії між власною службою охорони та суб'єктом та/або суб'єктами охорони, взаємодію між кількома суб'єктами;

6) методичні рекомендації з питань реагування працівників банку в разі вчинення протиправних дій;

7) графік проведення навчань і періодичних інструктажів із працівниками банку з питань забезпечення особистої безпеки та дій персоналу в непередбачених ситуаціях;

8) порядок взаємодії в разі нападу, злочинного посягання, спрацювання системи тривожної сигналізації, виникнення інших непередбачених ситуацій;

9) технічні засоби тривожної сигналізації з передаванням тривожних сповіщень:

на пост власної служби охорони банку та/або суб'єкта (суб'єктів) охорони;

на пульт спостереження власної служби охорони банку та/або суб'єкта (суб'єктів) охорони;

10) порядок і періодичність проведення контролю за справністю засобів тривожної сигналізації (системи охоронної та тривожної сигналізації) приміщень касового вузла.

{Пункт 18 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

19. Банк зобов'язаний у разі збільшення обсягів цінностей уживати додаткових заходів щодо посилення охорони, технічного стану приміщень банку, інших заходів за умови виконання вимог цих Правил під час роботи із цінностями для протидії злочинним посяганням.

IV. Вимоги до обладнання приміщень банку системою тривожної сигналізації

20. Банк зобов'язаний обладнати сховище та/або сховище для індивідуальних сейфів:

{Абзац перший пункту 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

1) першим рубежем системи охоронної сигналізації - безпосередньо двері сховища та/або сховища для індивідуальних сейфів сповіщувачем, що реагує на їх відчинення;

{Підпункт 1 пункту 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

2) другим рубежем системи охоронної сигналізації - об'єм сховища та/або сховища для індивідуальних сейфів за допомогою сповіщувача дуального (комбінованого) типу з різним фізичним принципом дії.

{Підпункт 2 пункту 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

21. Банк зобов'язаний обладнати сховище, сховище для індивідуальних сейфів, сейф, що використовується як сховище, сейф з індивідуальними сейфами кодовим пристроєм керування приладами приймально-контрольними (далі - ППК) установлення під охорону та зняття з-під охорони рубежів охоронної сигналізації.

{Пункт 21 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 93 від 14.08.2018}

22. Банк зобов'язаний обладнати поверхню сховища та/або сховища для індивідуальних сейфів додатковим рубежем за допомогою сповіщувачів, що реагують на руйнування поверхні ззовні, якщо немає оглядового коридору або простору із зовнішнього боку відповідної поверхні цих сховищ.

23. Банк зобов'язаний обладнати сейф, що використовується як сховище та/або сейф з індивідуальними сейфами:

1) першим рубежем системи охоронної сигналізації - безпосередньо двері сейфа сповіщувачем, що реагує на їх відчинення;

{Підпункт 1 пункту 23 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

2) другим рубежем системи охоронної сигналізації - зовнішні поверхні сейфа за допомогою сповіщувачів, що реагують на його руйнування ззовні.

24. Банк зобов'язаний застосовувати сповіщувачі з різними фізичними принципами дії для першого та другого рубежів системи охоронної сигналізації сховища, сховища для індивідуальних сейфів та/або сейфа з індивідуальними сейфами.

25. Банк зобов'язаний розташовувати кодовий пристрій керування ППК системи охоронної сигналізації сховища, сховища для індивідуальних сейфів, сейфа, що використовується як сховище, сейфа з індивідуальними сейфами в передсховищі та/або в приміщенні, що виконує функції передсховища для встановленого в ньому сейфа.

{Пункт 25 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

26. Банк зобов'язаний визначити внутрішнім актом банку перелік осіб, допущених до роботи з кодовими пристроями керування ППК.

{Пункт 26 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

27. Банк зобов'язаний розміщувати систему передавання тривожних сповіщень у приміщенні охорони або в приміщенні банку з обмеженим доступом. Зазначені приміщення з обмеженим доступом мають бути визначені внутрішнім актом банку.

{Пункт 27 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

28. Банк зобов'язаний опломбувати та/або опечатати або обладнати антисаботажними пристроями з цілодобовим підключенням до системи передавання сповіщень:

1) ППК;

{Підпункт 1 пункту 28 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

2) кодові пристрої керування ППК;

{Підпункт 2 пункту 28 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

3) розподільчі та з'єднувальні коробки шлейфів сигналізації.

29. Банк зобов'язаний обладнати передсховище, приміщення, що виконує функції передсховища для встановленого в ньому сейфа та/або сейфа з індивідуальними сейфами (далі - передсховище), сповіщувачами системи охоронної сигналізації об'ємного типу.

30. Банк зобов'язаний обладнати двері до касового вузла та двері передсховища сповіщувачами системи охоронної сигналізації, що реагують на відчинення.

{Пункт 30 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

31. Банк зобов'язаний обладнати оглядовий коридор, простір між оболонкою сховища та/або сховища для індивідуальних сейфів і перекриттям поверху об'ємними сповіщувачами, що підключаються до рубежу системи охоронної сигналізації передсховища.

32. Банк зобов'язаний обладнати системою охоронної сигналізації:

1) зовнішні двері (не залежно від їх призначення та конструкції), віконні отвори приміщень касового вузла, цокольного, першого та останнього поверхів, підвалів і горищ незалежно від їх призначення та наявності в них цінностей, а також приміщень, доступ до яких можливий із пожежних сходів, покрівель прибудов;

{Підпункт 1 пункту 32 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 93 від 14.08.2018}

2) вентиляційні канали водостічні труби, люки, шлюзи, інші комунікаційні та конструктивні прорізи розміром понад 150 х 150 мм, через які або за допомогою яких можливе несанкціоноване проникнення до приміщень банку, що охороняються.

33. Необхідність обладнання системою охоронної сигналізації приміщень другого та наступних поверхів визначається банком з урахуванням факторів можливого несанкціонованого проникнення до них.

34. Банк зобов'язаний обладнати об'ємними сповіщувачами системи охоронної сигналізації приміщення банку, які суміжні з небанківськими приміщеннями.

35. Банк зобов'язаний обладнати сповіщувачами ручної системи тривожної сигналізації сховища, передсховища, шляхи транспортування цінностей, робочі місця касирів (у тому числі пункти скупки дорогоцінних та банківських металів), бокси інкасації, приміщення завідувача каси, а також усі стаціонарні пости охорони. Сповіщувачі ручної системи тривожної сигналізації встановлюються в місцях, непомітних для сторонніх осіб, і мають забезпечувати зручність подачі сигналів тривоги в будь-яких ситуаціях.

36. Банк зобов'язаний забезпечити працівників власної служби охорони банку та суб'єкта охорони радіоканальними сповіщувачами системи тривожної сигналізації для дистанційної подачі сигналу "Тривога".

37. Банк зобов'язаний обладнати робоче місце касира (працівника банку, який здійснює операції із цінностями під час обслуговування клієнтів) сповіщувачем прихованої автоматичної (автоматизованої) подачі сигналу "Тривога" (наприклад, сповіщувачем типу "Імітатор банківської упаковки банкнот у 100 листів", "Остання банкнота", "Імітатор ключів від сейфа" тощо).

{Пункт 37 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

38. Банк зобов'язаний підключити сигнали технічних засобів системи тривожної сигналізації до системи передавання тривожних сповіщень власної служби охорони банку та/або суб'єкта охорони.

{Пункт 38 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

39. Банк має право визначати необхідність обладнання технічними засобами системи тривожної сигналізації та їх підключення до системи передавання тривожних сповіщень власної служби охорони банку та/або суб'єкта охорони для приміщень банку, не зазначених у пунктах 20 - 37 розділу IV цих Правил.

{Пункт 39 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

40. Банк, у якому обсяги цінностей становлять менше ніж 100 мінімальних розмірів заробітної плати, має право визначити необхідність виконання вимог, зазначених у пунктах 20 -38 розділу IV цих Правил.

41. Банк зобов'язаний обладнати системою відеоспостереження з обов'язковою реєстрацією та архівацією відеосигналу з відеокамер у цілодобовому режимі строком не менше ніж:

1) 14 діб - робоче місце касира, зону клієнтів біля робочого місця касира та вхід/вихід клієнтів до банку;

2) 60 діб - сховище для індивідуальних сейфів та/або приміщення, у якому встановлено сейф з індивідуальними сейфами.

{Пункт 41 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 93 від 14.08.2018}

42. Банк, розташований у селищі або селі, у якому обсяги цінностей становлять менше ніж 20 мінімальних заробітних плат, має право визначати необхідність обладнання приміщень банку системою відеоспостереження.

43. Банк має право визначати необхідність обладнання технічними засобами тривожної сигналізації та їх підключення до системи передавання тривожних сповіщень власної служби охорони або суб'єкта охорони депозитної системи залежно від технології роботи депозитної системи.

{Пункт 43 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

44. Банк зобов'язаний обладнати технічні засоби системи тривожної сигналізації аварійним живленням. Аварійне живлення має забезпечити роботу системи тривожної сигналізації протягом не менше ніж 12 годин у черговому режимі в разі відключення основних джерел електропостачання.

45. Банк зобов'язаний використовувати для захисту приміщень банку та будівельних конструкцій технічні засоби системи тривожної сигналізації, що мають сертифікат відповідності.

V. Вимоги до приміщень касового вузла

46. До приміщень касового вузла належать:

1) приміщення сховища;

2) приміщення передсховища;

3) приміщення завідувача каси;

4) приміщення, у якому розташовані робочі місця касирів;

5) приміщення для перерахування банкнот і монет;

6) приміщення для приймання-передавання цінностей інкасаторам;

7) приміщення для зберігання пакувальних і допоміжних матеріалів;

8) приміщення для зберігання особистих речей і одягу працівників каси;

9) приміщення для відпочинку працівників каси та приймання їжі;

10) приміщення боксу інкасації;

11) санітарно-гігієнічні приміщення для працівників каси;

12) інші приміщення (коридори).

47. Банк зобов'язаний визначити перелік потрібних приміщень касового вузла та їх обладнання залежно від банківських операцій, що здійснюються банком, та специфіки його роботи за умови забезпечення безпечної роботи працівників банку і забезпечення схоронності цінностей.

48. Банк має право розміщувати окремі приміщення касового вузла за межами касового вузла за умови розміщення їх в одній будівлі (за однією адресою місцезнаходження) та за умови виконання вимог цих Правил під час роботи з цінностями.

49. Банк зобов'язаний виключити можливість несанкціонованого доступу до приміщень касового вузла.

50. Банк зобов'язаний обладнати сторону робочого місця касира (працівника банку, який здійснює операції із цінностями під час обслуговування клієнтів, приймання-передавання цінностей інкасаторам), що орієнтована до клієнта елементами відгороджувальних конструкцій, технічний стан яких підтверджується сертифікатом відповідності вимогам ДСТУ 4546, з класом тривкості не менше ніж СК2 та ДСТУ 4547, з класом тривкості не нижче ніж ОЗК2 (далі - конструктивні елементи).

{Пункт 50 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

51. Банк має право визначити необхідність облаштування робочого місця касира конструктивними елементами з урахуванням чинників, що можуть впливати на безпеку банку та схоронність цінностей, у разі:

1) розташування банку в селищі або селі, у якому обсяги цінностей становлять менше ніж 20 мінімальних заробітних плат;

2) обладнання робочого місця касира автоматизованою або напівавтоматизованою АТМ-системою.

52. Банк повинен визначити ліміт цінностей, що можуть зберігатися в робочий час в автоматизованій АТМ-системі на робочому місці касира не обладнаному конструктивними елементами, який має становити не більше ніж 600 мінімальних заробітних плат.

53. Банк має право визначати ліміт цінностей, що можуть зберігатися в робочий час у напівавтоматизованій АТМ-системі на робочому місці касира не обладнаному конструктивними елементами, який має становити не більше ніж 200 мінімальних заробітних плат.

54. Не допускається зберігання в неробочий час цінностей в автоматизованій та напівавтоматизованій АТМ-системі, які не обладнані АТМ-сейфами.

55. Площа та розміщення робочого місця касира, обладнаного автоматизованою або напівавтоматизованою АТМ-системою, розраховується відповідно до технічних вимог її виробника та зручності роботи із цінностями.

56. На робочому місці касира, обладнаному автоматизованою або напівавтоматизованою АТМ-системою без застосування конструктивних елементів (далі - неізольоване робоче місце касира), цінності повинні зберігатися в автоматизованій або напівавтоматизованій АТМ-системі. Банк має право зберігати в робочий час на неізольованому робочому місці касира, обладнаному автоматизованою або напівавтоматизованою АТМ-системою, готівкові кошти в національній валюті (банкноти дрібного номіналу та монети) загальним обсягом не більше ніж 10 мінімальних заробітних плат поза цими системами для видачі решти. У разі зберігання цінностей у неробочий час в автоматизованій або напівавтоматизованій АТМ-системі такі АТМ-системи мають обладнуватися АТМ-сейфом відповідно до вимог пункту 76 розділу IX цих Правил.

57. Банк зобов'язаний під час улаштування неізольованого робочого місця касира враховувати таке:

1) місце розташування банку (відділення, філії);

2) місце і схему розташування неізольованого робочого місця в приміщеннях банку (мінімальну віддаленість від приміщень касового вузла тощо);

3) технічні характеристики автоматизованої або напівавтоматизованої АТМ-системи (затримка в часі відкривання, можливість подачі сигналу "Тривога", закріплення АТМ-системи до підлоги тощо);

4) наявність та вид охорони;

5) характер проведення операцій.

58. Неізольоване робоче місце касира конструктивно облаштовується стійкою або столом, що відділяє працівника банку від клієнта.

{Пункт 58 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 93 від 14.08.2018}

59. Банк зобов'язаний у разі улаштування неізольованого робочого місця касира у внутрішньому положенні про організацію охорони та технічний стан приміщень банку, розробленого відповідно до вимог пункту 6 розділу I цих Правил, додатково визначити таке:

1) місце і схему розташування неізольованого робочого місця касира;

2) ліміт цінностей в автоматизованій або напівавтоматизованій АТМ-системі щодо кожного робочого місця касира із забезпеченням автоматичного контролю за його дотриманням, а в разі його перевищення заблокувати обслуговування клієнтів;

3) порядок інкасації неізольованого робочого місця касира та шляхи транспортування цінностей;

4) облаштування неізольованого робочого місця касира системою відеоспостереження;

5) інші заходи, що за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи сприятимуть створенню безпечних умов роботи та схоронності цінностей на неізольованому робочому місці касира.

VI. Вимоги до сховища

60. Банк зобов'язаний визначити клас опору сховища, дверей сховища та сейфа, що використовується як сховище (далі - сховище), залежно від обсягу цінностей, що зберігаються в сховищі, відповідно до вимог, передбачених у додатку до цих Правил.

61. Якщо сховище та двері сховища мають різні класи опору згідно з ДСТУ EN 1143-1, то в цілому клас опору сховища визначається за найменшим класом опору.

62. Банк має право перевищувати визначений додатком до цих Правил максимальний обсяг цінностей, що зберігаються в сховищі, у разі укладання зі страховою компанією договору на страхування цінностей, що зберігаються в сховищі. Максимальний обсяг цінностей, що зберігається в сховищі, не повинен перебільшувати обсяг цінностей встановлений договором страхування цінностей.

63. Банк зобов'язаний у разі укладання із страховою компанією договору страхування цінностей, що зберігаються в сховищі, у внутрішньому положенні про організацію охорони та технічний стан приміщень банку, розробленому відповідно до вимог пункту 6 розділу I цих Правил, додатково визначити максимальний обсяг цінностей, що може зберігатись у сховищі, з урахуванням вимог пункту 62 розділу VI цих Правил.

64. Банк має право визначати необхідність застосування сховища для зберігання цінностей, обсяг яких не перевищує 20 мінімальних заробітних плат.

65. Банк зобов'язаний забезпечити вхід (доступ) до сховища через передсховище.

66. Приміщення, у якому встановлено сейф або кілька сейфів, що використовуються як сховища, виконує функції передсховища.

VII. Вимоги до улаштування депозитної системи

67. Депозитна система, що застосовується банком для обслуговування клієнтів та інкасаторів, повинна мати сертифікат відповідності вимогам ДСТУ EN 1143-2.

68. Банк має право визначити клас опору депозитної системи згідно з ДСТУ EN 1143-2.

69. Банк зобов'язаний визначити місце встановлення депозитної системи та її облаштування з урахуванням вимог та рекомендацій виробника відповідної депозитної системи.

VIII. Вимоги до улаштування сховища для індивідуальних сейфів та/або сейфа з індивідуальними сейфами

70. Сховище для індивідуальних сейфів та/або сейф з індивідуальними сейфами призначені для тимчасового зберігання цінностей клієнтів.

71. Сховище для індивідуальних сейфів та/або сейф з індивідуальними сейфами повинні мати сертифікат відповідності вимогам ДСТУ EN 1143-1.

72. Банк має право визначити клас опору сховища для індивідуальних сейфів та/або сейфа з індивідуальними сейфами згідно з ДСТУ EN 1143-1.

73. Банк зобов'язаний улаштувати та обладнати відповідні кабіни клієнтів таким чином, щоб унеможливити спостереження за діями клієнтів.

74. Банк зобов'язаний виключити можливість спостерігання за роботою з цінностями працівників банку під час пересування клієнта до сховища для індивідуальних сейфів та/або приміщення, у якому встановлено сейф з індивідуальними сейфами. Це забезпечується планувальними рішеннями приміщень банку та/або організаційними заходами, та/або застосуванням електронного та електромеханічного обладнання систем контролю доступу, яке має відповідати вимогам ДСТУ EN 60839-11-1.

75. Банк зобов'язаний забезпечити зберігання цінностей клієнта в індивідуальному сейфі, який установлено в сховищі для індивідуальних сейфів, або в сейфі з індивідуальними сейфами.

IX. Вимоги до АТМ-сейфа та пункту обміну іноземних валют

76. Банк має право визначати клас опору АТМ-сейфа, необхідність застосування та тип прихованих пасток (хімічні, сльозогінної дії тощо) для обладнання автоматичних АТМ-систем і організацію охорони автоматичних АТМ-систем, залежно від місця його встановлення та обсягів цінностей, що можуть у ньому зберігатися.

77. Пункт обміну іноземних валют, призначений для проведення валютно-обмінних операцій, розташовується в межах касового вузла або в інших приміщеннях банку, або за межами банку в приміщеннях будівель, визначених у Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000.

78. Банк зобов'язаний облаштувати пункт обміну іноземних валют відповідно до вимог пунктів 50 - 59 розділу V цих Правил.

X. Розрахунок обсягу цінностей

79. Обсяг цінностей для банку розраховується як середньоденний показник за останні шість місяців на час проведення розрахунку, а саме:

1) для банку - сума залишків готівки на кінець операційного дня в національній та іноземній валютах у гривнях (рахунок 1001) та банківських металів на кінець операційного дня в гривнях (рахунок 1101);

2) для відділення банку (філії) - сума залишків готівки на кінець операційного дня в національній та іноземній валютах у гривнях (рахунок 1002) та банківських металів на кінець операційного дня в гривнях (рахунок 1102).

80. Якщо банк здійснює щоденне вивезення цінностей у кінці операційного дня і сума залишків на його рахунках 1001 (1002) та 1101 (1102) дорівнює нулю, то розрахунок обсягу цінностей здійснюється на підставі середньоденних оборотів цінностей.

81. Обсяг цінностей для пункту обміну іноземної валюти, розташованого за межами приміщення банку, розраховується як середньоденний показник загальної суми авансів у національній та іноземній валютах за останні шість місяців. Для цього розрахунку аванси в іноземній валюті розраховуються за офіційним курсом, що встановлюється Національним банком на останній день кожного місяця.

82. Новостворений банк зобов'язаний розрахувати обсяг цінностей на підставі оборотів цінностей, з якими банк планує здійснювати операції.

XI. Вимоги до пункту дистанційного обслуговування

83. Банк зобов'язаний улаштувати пункт дистанційного обслуговування:

1) у спеціально обладнаному автомобілі, стан захисту внутрішнього панцерування всіх вертикальних площин та даху якої підтверджується сертифікатом відповідності вимогам ДСТУ 3975, з класом захисту не нижче ніж ПЗСА-3;

2) у малій архітектурній формі, стан захисту внутрішнього панцерування всіх вертикальних площин та даху якої підтверджується сертифікатом відповідності вимогам ДСТУ 4547, з класом захисту не нижче ніж ОЗК3.

84. Банк має право розміщувати робочі місця касирів пункту дистанційного обслуговування в приміщеннях будівель, що розташовані в селищі або селі. Облаштування таких робочих місць касирів має відповідати вимогам Правил, що встановлюють вимоги до банку, у якому обсяги цінностей становлять менше ніж 20 мінімальних заробітних плат та який розташований у селищі або селі.

85. До пункту дистанційного обслуговування належать:

1) кабіна водія (у разі розміщення в спеціально обладнаному автомобілі);

2) відсік розташування охорони;

3) відсік розташування робочих місць касирів;

4) санітарно-гігієнічний відсік;

5) відсік для приймання їжі працівників мобільної каси.

86. Банк має право облаштувати пункт дистанційного обслуговування додатковими відсіками, залежно від банківських послуг.

87. Банк зобов'язаний поруч із відсіком розташування робочих місць касирів облаштувати зону перебування клієнтів.

88. Банк зобов'язаний улаштувати пункт дистанційного обслуговування захисним склінням, стан захисту якого підтверджується сертифікатом відповідності вимогам ДСТУ 4546, з класом опору не нижче ніж СК3.

89. Банк зобов'язаний обладнати захисне скло пункту дистанційного обслуговування протиосколковою плівкою.

90. Банк зобов'язаний виключити можливість несанкціонованого доступу до відсіку розташування робочих місць касирів.

91. Банк зобов'язаний обладнати сторону відсіку розташування робочих місць касирів, що орієнтована до зони перебування клієнтів, лотком для передавання цінностей та документів конструкцією, що унеможливлює прямий контакт касира з клієнтом.

92. Банк зобов'язаний обладнати пункт дистанційного обслуговування системою відстеження рухомих об'єктів з передачею сигналу тривожного сповіщення до пульта спостереження суб'єкта охорони.

93. Банк зобов'язаний обладнати робоче місце касира (та кабіну водія в разі розміщення в спеціально обладнаному автомобілі) кнопкою для подачі тривожного сповіщення до пульта спостереження суб'єкта охорони. Зазначені кнопки встановлюються в місцях, непомітних для сторонніх осіб, і мають забезпечувати зручність застосування в будь-яких ситуаціях.

94. Банк зобов'язаний обладнати системою відеоспостереження з обов'язковою реєстрацією та архівацією відеосигналу строком не менше ніж три доби робоче місце касира, зону перебування клієнтів біля робочого місця касира, вхід/вихід клієнтів.

95. Банк зобов'язаний обладнати пункт дистанційного обслуговування, розміщений в спеціально обладнаному автомобілі, ширококутною камерою спостереження заднього виду.

96. Банк зобов'язаний обладнати пункт дистанційного обслуговування супутниковим зв'язком, системою кондиціювання, опалення, вентиляції, пожежогасіння та автономного живлення.

97. Банк зобов'язаний обладнати двері пункту дистанційного обслуговування ригельною механічною системою замикання, крім дверей, що забезпечують вхід/вихід до зони перебування клієнтів.

98. Банк зобов'язаний обладнати двері пункту дистанційного обслуговування, що забезпечують вхід/вихід до зони перебування клієнтів, системою електромеханічного замикання/відмикання. Управління такою системою має здійснюватись із відсіку розташування робочих місць касирів (та кабіни водія в разі розміщення в спеціально обладнаному автомобілі).

99. Не дозволяється зберігання в неробочий час цінностей в пункті дистанційного обслуговування, розміщеному в спеціально обладнаному автомобілі.

100. Банк має право зберігати цінності, обсяг яких не перевищує 200 мінімальних заробітних плат, у пункті дистанційного обслуговування, розміщеному в малій архітектурній формі, у сховищі не нижче ІІ класу опору за ДСТУ EN 1143-1.

101. Банк зобов'язаний обладнати пункт дистанційного обслуговування евакуаційним люком.

102. Банк зобов'язаний обладнати відсік розташування робочих місць касирів (та кабіну водія в разі розміщення в спеціально обладнаному автомобілі) звуковою та світловою сигналізацією незачинених ригелів механічної системи замикання дверей пункту дистанційного обслуговування.

103. Банк зобов'язаний обладнати відсік розташування робочих місць касирів (та кабіну водія в разі розміщення в автомобілі) та відсік розташування охорони переговорним пристроєм для внутрішніх переговорів.

104. Банк зобов'язаний організувати охорону пункту дистанційного обслуговування, розміщеного в спеціально обладнаному автомобілі, із залученням власної служби та/або суб'єкта (суб'єктів) охорони.

105. Банк зобов'язаний визначати вид охорони пункту дистанційного обслуговування, розміщеного в малій архітектурній формі, залежно від обсягів цінностей, місць тимчасового розташування та інших чинників, що впливають на безпечну роботу персоналу.

106. Банк зобов'язаний забезпечити страхування життя та здоров'я персоналу пункту дистанційного обслуговування.

107. Банк зобов'язаний розробити внутрішнє положення про організацію охорони та технічного стану пункту дистанційного обслуговування, яке затверджується внутрішнім актом банку (наказом, розпорядженням тощо) і визначає:

1) вид охорони;

2) облаштування робочого місця касира;

3) ліміт цінностей, що можуть зберігатися в робочий час;

4) порядок взаємодії персоналу в разі нападу, злочинного посягання, виникнення інших непередбачених ситуацій;

5) графік проведення навчань і періодичних інструктажів із персоналом з питань забезпечення особистої безпеки та дій персоналу в непередбачених ситуаціях.

{Правила доповнено новим розділом XI згідно з Постановою Національного банку № 390 від 04.10.2016}

Директор Департаменту
грошового обігу


В.П. Зайвенко

ПОГОДЖЕНО


Заступник Голови
Національного банку України


Я.В. Смолій


Додаток
до Правил з організації захисту
приміщень банків в Україні
(у редакції постанови Правління
Національного банку України
04.10.2016 № 390)
(пункт 60 розділу VI)

МАКСИМАЛЬНІ ОБСЯГИ
готівки та/або інших цінностей, що зберігаються у сховищі та сейфі (крім АТМ-сейфа), що використовується як сховище, залежно від класу опору за ДСТУ EN 1143-1


з/п

Клас опору згідно з ДСТУ EN 1143-1

Максимальні обсяги готівки та/або інших цінностей
(у розмірі мінімальних заробітних плат)

1

2

3

1

II

2 000

2

III

4 000

3

IV

6 000

4

V

10 000

5

VI

20 000

6

VII

50 000

7

VIII

100 000

8

IX

150 000

9

X

200 000

10

XI

400 000

11

XII

600 000

12

XIII

понад 600 000

{Додаток в редакції Постанови Національного банку № 390 від 04.10.2016}




вгору