Документ v002v710-08, чинний, поточна редакція — Прийняття від 10.09.2008

                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 
В И С Н О В О К
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
у справі за зверненням Верховної Ради України
про надання висновку щодо відповідності законопроекту
про внесення зміни до Конституції України
(щодо обмеження депутатської недоторканності)
вимогам статей 157 і 158 Конституції України

м. Київ Справа N 1-31/2008
10 вересня 2008 року
N 2-в/2008

Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого, доповідача, Бауліна Юрія Васильовича, Бринцева Василя Дмитровича, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Головіна Анатолія Сергійовича, Джуня В'ячеслава Васильовича, Дідківського Анатолія Олександровича, Домбровського Івана Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича, Маркуш Марії Андріївни, Мачужак Ярослави Василівни, Нікітіна Юрія Івановича, Овчаренка В'ячеслава Андрійовича, Стецюка Петра Богдановича, Ткачука Павла Миколайовича, Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на пленарному засіданні справу про надання висновку
щодо відповідності законопроекту про внесення зміни до Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (щодо обмеження депутатської
недоторканності) (реєстр. N 1375 від 18 січня 2008 року) вимогам
статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Приводом для розгляду справи відповідно до статті 159
Конституції України ( 254к/96-ВР ) стало надходження до
Конституційного Суду України законопроекту про внесення зміни до
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (щодо обмеження депутатської
недоторканності) згідно з Постановою Верховної Ради України "Про
включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України
шостого скликання законопроекту про внесення зміни до Конституції
України (щодо обмеження депутатської недоторканності) і про його
направлення до Конституційного Суду України" від 20 березня
2008 року N 149-VI ( 149-17 ) для надання висновку щодо його
відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України
( 254к/96-ВР ).
Підставою для розгляду справи є необхідність надання
Конституційним Судом України висновку щодо відповідності
законопроекту про внесення зміни до Конституції України
( 254к/96-ВР ) (щодо обмеження депутатської недоторканності)
вимогам статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Заслухавши суддю-доповідача Стрижака А.А. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Верховна Рада України відповідно до Постанови "Про
включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України
шостого скликання законопроекту про внесення зміни до Конституції
України (щодо обмеження депутатської недоторканності) і про його
направлення до Конституційного Суду України" від 20 березня
2008 року N 149-VI ( 149-17 ) звернулася до Конституційного Суду
України з клопотанням дати висновок щодо відповідності вимогам
статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ) законопроекту
про внесення зміни до Конституції України ( 254к/96-ВР ) (щодо
обмеження депутатської недоторканності) (реєстр. N 1375 від
18 січня 2008 року) (далі - Законопроект).
У Законопроекті пропонується внести зміну до Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р.,
N 30, ст. 141), виклавши статтю 80 у такій редакції: "Стаття 80.
Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за
результати голосування або висловлювання у парламенті та його
органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп".
Народні депутати України, які подали Законопроект до
Верховної Ради України, обґрунтовують внесення зміни до
Конституції України ( 254к/96-ВР ) необхідністю приведення
інституту депутатської недоторканності в Україні у відповідність з
міжнародними правовими стандартами, забезпечення рівності громадян
України перед законом, створення правових умов для безперешкодного
і ефективного здійснення ними депутатських повноважень.
2. За пунктом 1 частини першої статті 85 Конституції України
( 254к/96-ВР ) до повноважень Верховної Ради України належить
"внесення змін до Конституції України ( 254к/96-ВР ) в межах і
порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції
( 254к/96-ВР )".
Згідно зі статтею 159 Конституції України ( 254к/96-ВР )
законопроект про внесення змін до Конституції України
( 254к/96-ВР ) розглядається Верховною Радою України за наявності
висновку Конституційного Суду України щодо відповідності
законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України
( 254к/96-ВР ).
Конституційний Суд України зазначає, що питання зміни
редакції статті 80 Конституції України ( 254к/96-ВР ) розглядалося
Конституційним Судом України у висновках від 27 червня 2000 року
N 1-в/2000 ( v001v710-00 ), від 11 липня 2000 року N 2-в/2000
( v002v710-00 ), від 5 грудня 2000 року N 3-в/2000
( v003v710-00 ).
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України,
викладеною у Рішенні від 9 червня 1998 року N 8-рп/98
( v008p710-98 ) у справі щодо внесення змін до Конституції України
( 254к/96-ВР ) (абзац шостий пункту 3 мотивувальної частини),
обов'язковій перевірці Конституційним Судом України щодо
відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) підлягає не тільки законопроект, а й усі
поправки, внесені до нього у процесі його розгляду на пленарному
засіданні Верховної Ради України.
3. За статтею 158 Конституції України ( 254к/96-ВР )
законопроект про внесення змін до Конституції України
( 254к/96-ВР ), який розглядався Верховною Радою України, і закон
не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не
раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього
законопроекту (частина перша); Верховна Рада України протягом
строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі
положення Конституції України ( 254к/96-ВР ) (частина друга).
Верховна Рада України цього скликання Законопроект не
розглядала і не змінювала положення статті 80 Конституції України
( 254к/96-ВР ).
Отже, Законопроект відповідає вимогам статті 158 Конституції
України ( 254к/96-ВР ).
4. Відповідно до статті 157 Конституції України
( 254к/96-ВР ) Основний Закон України не може бути змінено, якщо
зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і
громадянина.
У чинній редакції статті 80 Конституції України
( 254к/96-ВР ) вказується, що народним депутатам України
гарантується депутатська недоторканність (частина перша); народні
депутати України не несуть юридичної відповідальності за
результати голосування або висловлювання у парламенті та його
органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп (частина
друга); народні депутати України не можуть бути без згоди
Верховної Ради України притягнені до кримінальної
відповідальності, затримані чи заарештовані (частина третя).
Конституційний Суд України вже розглядав питання виключення
частини третьої статті 80 Конституції України ( 254к/96-ВР ) на
предмет відповідності статті 157 Конституції України
( 254к/96-ВР ) і дійшов висновку, що такі зміни стосуються лише
спеціального статусу народних депутатів України і не впливають на
зміст конституційних прав і свобод людини і громадянина (їх
скасування чи обмеження) (Висновок Конституційного Суду України
від 27 червня 2000 року N 1-в/2000 ( v001v710-00 ) у справі про
внесення змін до статей 76, 80, 90, 106 Конституції України)
( 254к/96-ВР ).
Отже, Конституційний Суд України вважає, що запропонована
редакція статті 80 Конституції України ( 254к/96-ВР ) не
передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і
громадянина і є такою, що не суперечить вимогам статті 157
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
5. Конституція України ( 254к/96-ВР ) не може бути змінена,
якщо зміни спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення
територіальної цілісності України, а також в умовах воєнного або
надзвичайного стану (стаття 157 Конституції України)
( 254к/96-ВР ).
Конституційний Суд України дійшов висновку, що запропонована
в Законопроекті зміна до статті 80 Конституції України
( 254к/96-ВР ) не спрямована на ліквідацію незалежності чи на
порушення територіальної цілісності України. На момент надання
висновку в державі не введено воєнний або надзвичайний стан. Отже,
Законопроект відповідає вимогам статті 157 Конституції України
( 254к/96-ВР ).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 157, 158,
159 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 51, 63, 66, 67,
69 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
д і й ш о в в и с н о в к у:
1. Визнати таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158
Конституції України ( 254к/96-ВР ), законопроект про внесення
зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської
недоторканності) (реєстр. N 1375 від 18 січня 2008 року)
( 149-17 ), яким пропонується:
"1. Статтю 80 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (Відомості
Верховної Ради України, 1996 р., N 30, ст. 141) викласти в такій
редакції:
"Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної
відповідальності за результати голосування або висловлювання у
парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу
чи наклеп".
2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування".
2. Висновок Конституційного Суду України у справі за
зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо
відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції
України (щодо обмеження депутатської недоторканності) (реєстр.
N 1375 від 18 січня 2008 року) ( 149-17 ) вимогам статей 157 і 158
Конституції України ( 254к/96-ВР ) є обов'язковим до виконання,
остаточним і не може бути оскаржений.
Висновок Конституційного Суду України підлягає опублікуванню
у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

ОКРЕМА ДУМКА
судді Конституційного Суду України Кампа В.М.
стосовно Висновку Конституційного Суду України
у справі за зверненням Верховної Ради України
про надання висновку щодо відповідності законопроекту
про внесення зміни до Конституції України ( 254к/96-ВР )
(щодо обмеження депутатської недоторканності)
вимогам статей 157 і 158 Конституції України
( 254к/96-ВР )

Не заперечуючи в цілому позитивний характер Висновку
Конституційного Суду України від 10 вересня 2008 року N 2-в/2008
(далі - Висновок) стосовно відповідності законопроекту про
внесення зміни до Конституції України ( 254к/96-ВР ) (щодо
обмеження депутатської недоторканності) (далі - Законопроект)
вимогам статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ), на
підставі статті 64 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ) вважаю за необхідне викласти окрему думку стосовно
методології та окремих аспектів Висновку.
Відповідно до статті 159 Конституції України ( 254к/96-ВР )
законопроект про внесення змін до Конституції України
( 254к/96-ВР ) розглядається Верховною Радою України за наявності
висновку Конституційного Суду України щодо відповідності
законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України
( 254к/96-ВР ).
Так, частина перша статті 157 Конституції України
( 254к/96-ВР ) забороняє внесення змін до Конституції України
( 254к/96-ВР ), якщо вони передбачають скасування чи обмеження
прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на
ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності
України. Відповідно до частини другої статті 157 Конституція
України ( 254к/96-ВР ) не може бути також змінена в умовах
воєнного або надзвичайного стану. Стаття 158 Основного Закону
України ( 254к/96-ВР ) встановлює обмеження щодо повторного
прийняття законопроекту про внесення змін або повторної зміни
одних і тих самих положень Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Тобто Конституційний Суд України, крім перевірки додержання
процедурних вимог статті 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
формально зобов'язаний перевіряти відповідність пропонованих змін
до Конституції України ( 254к/96-ВР ) нормам розділу II та
принаймні статей 1, 2 чинної Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Разом з тим обов'язок Конституційного Суду України перевіряти
законопроект про внесення змін до Конституції України
( 254к/96-ВР ) на відповідність статтям 157 і 158 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) не виключає можливості факультативної
перевірки такого законопроекту на відповідність іншим статтям
Конституції України ( 254к/96-ВР ), зокрема основоположним засадам
конституційного ладу, викладеним в її розділах I, III, оскільки
саме відповідність законопроекту цим засадам дає підстави для
висновку про його принципову конституційність.
Зважаючи на те, що згідно з частиною першою статті 22
Конституції України ( 254к/96-ВР ) права і свободи людини і
громадянина, закріплені Конституцією України ( 254к/96-ВР ), не є
вичерпними, Конституційний Суд України мав би перевіряти, чи не
порушують законопроекти про внесення змін до Конституції України
( 254к/96-ВР ) усталені в його практиці загальні принципи права,
які стосуються прав і свобод людини і громадянина. Наприклад, у
Рішенні від 24 березня 2005 року N 2-рп/2005 ( v002p710-05 )
(справа про податкову заставу) Конституційний Суд України
підтвердив загальний принцип непорушності прав і свобод людини і
громадянина, вказавши на нього як на одну з найважливіших умов
визначеності відносин між людиною та державою; а в Рішенні від
11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 ( v008p710-05 ) (справа про рівень
пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) Конституційний
Суд України визначив принцип, згідно з яким діяльність
правотворчих і правозастосовчих органів держави, зокрема в сфері
соціального захисту громадян має здійснюватися на підставі
принципів справедливості, гуманізму та верховенства Конституції
України ( 254к/96-ВР ).
Значимість норм розділів I, III Конституції України
( 254к/96-ВР ) для української конституційно-правової системи
підкреслюється особливим, ускладненим порядком внесення змін до
них. Водночас при внесенні поправок до інших розділів Конституції
України ( 254к/96-ВР ) ці зміни можуть опосередковано деформувати
зміст положень розділів I, III, змінюючи їх фактично. Так,
закріплення конституційною реформою 2004 року
партійно-імперативного депутатського мандата певним чином призвело
до зміни конституційно-політичного режиму, визначеного у розділах
I, III Конституції України ( 254к/96-ВР ) (статтях 1, 5, 15 тощо),
оскільки цей мандат є несумісним із принципами демократичного
ладу, зокрема вільним або національним депутатським мандатом (про
це зазначають вітчизняні експерти(1), фахівці Європейської Комісії
"За демократію через право" (Венеціанська Комісія)(2) тощо). Зміна
основ конституційного ладу в неконституційний спосіб впливає на
звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина.
Якщо, на думку Конституційного Суду України, пропоновані
зміни до Конституції України ( 254к/96-ВР ) можуть загрожувати
основам конституційного ладу України, то вважаю, що Суд має право
(і одночасно зобов'язаний) перевірити законопроекти про такі зміни
на відповідність нормам розділів I, III Конституції України
( 254к/96-ВР ). Інакше формальний підхід або методологія перевірки
законопроектів про внесення змін до Конституції України
( 254к/96-ВР ) може призводити до різних негативних наслідків:
провокувати правовий хаос, спричиняти дисбаланс у відносинах гілок
влади тощо.
Відповідно до статті 68 Закону України "Про Конституційний
Суд України" ( 422/96-ВР ) у справі відкривається нове провадження
при виявленні нових обставин по справі, які не були предметом
розгляду Конституційного Суду України, але які існували на час
розгляду і прийняття рішення або дачі висновку в справі. Тому
вважаю, що висновки, вже надані Конституційним Судом України щодо
проектів змін до Конституції України ( 254к/96-ВР ), в яких не
було проведено перевірку пропонованих змін на відповідність
основам конституційного ладу, а також тим правам людини, що
закріплені у правових позиціях Суду, можуть бути переглянуті
згідно із зазначеною нормою.
В даному випадку Законопроект, який був предметом розгляду
Конституційного Суду України, мав корелюватися з системним
підходом до правових наслідків його впровадження, з урахуванням
конкретної суспільно-політичної ситуації в державі. Метою
обмеження депутатської недоторканності у Законопроекті, зокрема,
було визначено подолання корупції у парламенті та припинення
зловживання правом з боку народних депутатів України, створення
необхідних правових умов для безперешкодного і ефективного
здійснення ними депутатських повноважень. Для адекватного
вирішення питання про відповідність Законопроекту положенням
статті 157 Конституції України ( 254к/96-ВР ) слід було не тільки
взяти до уваги попередні висновки Конституційного Суду України
щодо цих питань, а й проаналізувати співвідношення пропонованих у
Законопроекті змін та положень про конституційний лад держави.
Таким чином, вважаю, що у мотивувальній частині Висновку
Конституційний Суд України мав зазначити, що, забезпечуючи
верховенство Конституції України ( 254к/96-ВР ), крім перевірки
додержання статей 157 і 158, він з власної ініціативи перевірив
проект внесення змін до Конституції України ( 254к/96-ВР ) на
відповідність іншим положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ),
зокрема розділів I, III, які визначають основи конституційного
ладу, підтвердивши чи спростувавши відповідність Законопроекту їх
положенням, та на відповідність правовим позиціям Конституційного
Суду України з питань прав і свобод людини і громадянина.

Суддя Конституційного Суду України В.М.Кампо
16.09.2008 р.
--------------- (1) Речицький В., Захаров Є. Конституційна реформа 2004 року
і права людини // Права людини. - 2005. - N 7; Лемак В.
Конституційна реформа: окреслити предмет дискусії // Дзеркало
тижня. - 2008. - 7-13 червня.
(2) Висновок Європейської Комісії "За демократію через право"
(Венеціанська Комісія) від 13 червня 2005 року N 339/2005 щодо
змін до Конституції України ( 254к/96-ВР ), прийнятих 08.12.2004.

ОКРЕМА ДУМКА
судді Конституційного Суду України Бринцева В.Д.
стосовно Висновку Конституційного Суду України
у справі за зверненням Верховної Ради України
про надання висновку щодо відповідності законопроекту
про внесення зміни до Конституції України ( 254к/96-ВР )
(щодо обмеження депутатської недоторканності)
вимогам статей 157 і 158 Конституції України
( 254к/96-ВР )

Висновком від 10 вересня 2008 року N 2-в/2008 (далі -
Висновок) Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає
вимогам статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
законопроект про внесення зміни до Конституції України
( 254к/96-ВР ) (щодо обмеження депутатської недоторканності)
(реєстр. N 1375 від 18 січня 2008 року), яким пропонується:
"1. Статтю 80 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (Відомості
Верховної Ради України, 1996 р., N 30, ст. 141) викласти в такій
редакції:
"Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної
відповідальності за результати голосування або висловлювання у
парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу
чи наклеп".
Не заперечуючи, що запропонована законопроектом нова редакція
статті 80 Конституції України ( 254к/96-ВР ) безпосередньо не
містить суттєвих невідповідностей положенням статті 157 Основного
Закону України ( 254к/96-ВР ), слід зазначити, що головною
причиною запропонованих конституційних змін є політична складова,
а не правова доцільність, тому що чинна норма Конституції України
( 254к/96-ВР ), в якій депутатська недоторканність розкривається
через додаткові гарантії щодо неможливості без згоди Верховної
Ради України притягнення парламентарів до кримінальної
відповідальності, затримання чи арешту, повністю узгоджується з
конституційними засадами діяльності народних депутатів України як
представників народу у найвищому законодавчому органі держави і
відповідає міжнародно-правовій практиці забезпечення гарантій
депутатської діяльності.
Саме тому Конституційний Суд України у своєму Висновку мав би
як застереження зазначити, що з метою виключення передумов для
популістської критики депутатської "недоторканності", стаття 80
Основного Закону України ( 254к/96-ВР ) дійсно потребує певних
змін, але при цьому вказати на відсутність правових підстав для
повного скасування інституту депутатського імунітету в умовах
перехідного періоду розбудови демократичної правової держави.
Інститут депутатського індемнітету, який законопроектом,
підданим конституційному контролю, передбачається залишити у
повному обсязі, ефективно діє лише за наявності у депутатів
депутатського імунітету, закріпленого у частині третій статті 80
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Аналіз змісту положень цієї конституційної норми свідчить про
те, що народні депутати України не є абсолютно недоторканними.
Вони лише не можуть бути без згоди Верховної Ради України
притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи
заарештовані.
Будь-яких правових перешкод для застосування цього
конституційного механізму немає. Розгляд Верховною Радою України
питання про притягнення народних депутатів України до
відповідальності не виключає такої можливості, а є лише додатковою
гарантією забезпечення законності і передумовою до належної
реалізації представницьких функцій.
Враховуючи наведене, Конституційний Суд України у своєму
Висновку водночас із застереженням міг би запропонувати для
обговорення суб'єктів законодавчої ініціативи варіант викладення у
законопроекті статті 80 Конституції України ( 254к/96-ВР ) в такій
редакції:
"Стаття 80. Народні депутати України користуються
депутатським імунітетом і не можуть бути без згоди Верховної Ради
України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи
заарештовані.
Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності
за результати голосування або висловлювання у парламенті та його
органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп".
Подібне конституційне унормування інститутів депутатського
імунітету і депутатського індемнітету виключить передумови для
критики щодо безмежності депутатської недоторканності і створить
належний конституційний фундамент для забезпечення гарантій
депутатської діяльності відповідно до міжнародних стандартів.

Суддя Конституційного Суду України В.БРИНЦЕВ
15.09.2008 р.

ОКРЕМА ДУМКА
судді Конституційного Суду України Домбровського І.П.
стосовно Висновку Конституційного Суду України
у справі за зверненням Верховної Ради України
про надання висновку щодо відповідності законопроекту
про внесення зміни до Конституції України ( 254к/96-ВР )
(щодо обмеження депутатської недоторканності)
вимогам статей 157 і 158 Конституції України
( 254к/96-ВР )

Приводом для розгляду справи стало надходження до
Конституційного Суду України законопроекту про внесення зміни до
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (щодо обмеження депутатської
недоторканності) (далі - Законопроект) згідно з Постановою
Верховної Ради України "Про включення до порядку денного другої
сесії Верховної Ради України шостого скликання законопроекту про
внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської
недоторканності) і про його направлення до Конституційного Суду
України" від 20 березня 2008 року N 149-VI ( 149-17 ).
Підстава для її розгляду - визначена статтею 159 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) необхідність висновку Конституційного Суду
України щодо відповідності Законопроекту вимогам статей 157 і 158
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Внесений Законопроект передбачає зміну до статті 80
Конституції України ( 254к/96-ВР ) і викладення її в такій
редакції: "Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної
відповідальності за результати голосування або висловлювання у
парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу
чи наклеп".
Конституційний Суд України (далі - Суд) у Висновку від
10 вересня 2008 року N 2-в/2008 (далі - Висновок) зазначив, що
Законопроект відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції
України ( 254к/96-ВР ).
Вважаю, що Висновок є помилковим з таких підстав.
1. У запропонованій Законопроектом редакції статті 80
Конституції України ( 254к/96-ВР ) фактично залишено без будь-яких
змін положення чинної частини другої статті 80 Конституції України
( 254к/96-ВР ). Частини першу та третю цієї норми виключено з
тексту Конституції України ( 254к/96-ВР ), хоча про це в
Законопроекті не зазначено.
Право Верховної Ради України вносити зміни до Конституції
України ( 254к/96-ВР ) шляхом вилучення з неї окремих статей чи
норм не заперечується. Правомірність реалізації такої форми
правотворення підтверджено практикою Суду. Відповідно до Висновку
Суду від 27 червня 2000 року N 1-в/2000 ( v001v710-00 ) у справі,
в якій було порушено питання про внесення змін до Конституції
України ( 254к/96-ВР ) шляхом виключення частини третьої статті 80
Конституції України ( 254к/96-ВР ), таке виключення не суперечить
статті 157 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Виходячи із зазначеного можна дійти висновку, що в
Законопроекті, який подано до Суду, мала бути окрема норма про
виключення частин першої та третьої статті 80 Конституції України
( 254к/96-ВР ). За таких обставин Суд, як і в зазначеному вище
випадку, перевірив би відповідність таких дій вимогам статей 157 і
158 Конституції України ( 254к/96-ВР ) і дав би свій висновок.
Однак цього зроблено не було.
Такий спосіб внесення зміни до Конституції України
( 254к/96-ВР ), який мав місце у даній справі, можна розцінити як
завуальоване намагання вилучити з неї суттєво важливу норму
(конституційну гарантію депутатської недоторканності) без
попереднього конституційного контролю.
Враховуючи це, Суд зобов'язаний був розглянути по суті це
питання і дати свій висновок щодо відповідності виключення частини
першої статті 80 Конституції України ( 254к/96-ВР ) положенням
статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Проте Суд від вирішення цього питання ухилився.
Необхідно зазначити, що такий прецедент є небезпечним і вніс
невизначеність у подальшу роботу єдиного органу конституційної
юрисдикції України. При такому підході до проблем конституційних
змін можливі варіанти завуальованого вилучення окремих
конституційних норм під виглядом внесення змін до Конституції
України ( 254к/96-ВР ).
На мій погляд, в Суду були всі правові підстави визнати
внесений на розгляд Законопроект, хоча б стосовно виключення із
статті 80 Конституції України ( 254к/96-ВР ) її частини першої,
таким, що не відповідає статті 157 Конституції України
( 254к/96-ВР ), з таких підстав.
В частині першій статті 80 Конституції України ( 254к/96-ВР )
закріплено інститут депутатської недоторканності.
Відповідно до Основного Закону України ( 254к/96-ВР ) Україна
є демократичною, правовою державою (стаття 1), з республіканською
формою правління (частина перша статті 5); державна влада в
Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу,
виконавчу та судову (частина перша статті 6). Єдиним органом
законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України
(стаття 75 Конституції України) ( 254к/96-ВР ), конституційний
склад якої становить чотириста п'ятдесят народних депутатів
України (частина перша статті 76).
Обов'язковим елементом конституційно-правового статусу
народного депутата України є депутатська недоторканність.
Суд визначив, що депутатська недоторканність має цільове
призначення - забезпечення безперешкодного та ефективного
здійснення народним депутатом України своїх функцій. Вона не є
особистим привілеєм, а має публічно-правовий характер (абзац
перший пункту 4 мотивувальної частини Рішення Суду від 27 жовтня
1999 року N 9-рп/99) ( v009p710-99 ).
"Крім того, депутатська недоторканність не є виключно
індивідуальним правом народного депутата України. Вона спрямована
також на забезпечення нормального функціонування парламенту"
(абзац шостий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини
Висновку Суду від 11 липня 2000 року N 2-в/2000) ( v002v710-00 ).
У пункті 5 мотивувальної частини Рішення Суду від 26 червня
2003 року N 12-рп/2003 ( v012p710-03 ) визначено правову позицію,
за якою "згідно з частиною першою статті 80 Конституції України
( 254к/96-ВР ) народним депутатам України гарантується депутатська
недоторканність. Відповідне положення міститься і в частині першій
статті 27 Закону про статус ( 2790-12 ). Депутатська
недоторканність є елементом статусу народного депутата України і
конституційною гарантією, яка спрямована на створення належних
умов для безперешкодного та ефективного здійснення ним
депутатської діяльності (депутатських повноважень). Вона не є
особистим привілеєм, а має публічно-правовий характер. Її мета -
не тільки убезпечити народного депутата України від незаконного
втручання в його депутатську діяльність, а й сприяти належному
функціонуванню парламенту".
Відповідно до правової позиції Суду, викладеної в цьому ж
Рішенні, положення частини першої статті 80 Конституції України
( 254к/96-ВР ), за яким народним депутатам України гарантується
депутатська недоторканність, та відповідне положення частини
першої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата
України" ( 2790-12 ) треба розуміти так, що депутатська
недоторканність як елемент статусу народного депутата України є
конституційною гарантією безперешкодного та ефективного здійснення
народним депутатом України своїх повноважень і передбачає
звільнення його від юридичної відповідальності у визначених
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) випадках та особливий порядок
притягнення народного депутата України до кримінальної
відповідальності, його затримання, арешту, а також застосування
інших заходів, пов'язаних з обмеженням його особистих прав і
свобод (підпункт 1.1 пункту 1 резолютивної частини)
( v012p710-03 ).
Відповідно до частини другої статті 5 Конституції України
( 254к/96-ВР ) "носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в
Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи
державної влади та органи місцевого самоврядування". Обираючи
представників народу до парламенту, виборці делегують народним
депутатам України частину власних владних повноважень, в тому
числі й з метою забезпечення оптимального механізму захисту прав і
законних інтересів громадян. Важливість виконання покладених на
народних депутатів України обов'язків зумовлює необхідність
встановлення конституційних гарантій депутатської недоторканності,
яка має безпосередній зв'язок з можливістю забезпеченням прав і
свобод людини і громадянина.
Таким чином, вилучення з тексту Конституції України
( 254к/96-ВР ) положення про гарантію депутатської недоторканності
порушує основи діяльності не тільки народного депутата України, а
й Верховної Ради України в цілому як парламенту. Без належного
функціонування парламенту неможливе виконання головного обов'язку
держави - утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина
друга статті 3 Конституції України) ( 254к/96-ВР ). Тому вилучення
частини першої статті 80 Конституції України ( 254к/96-ВР ) у
запропонованій редакції Законопроекту уможливлює скасування та
обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Отже, на мою думку, Законопроект, який фактично призводить до
виключення з тексту Конституції України ( 254к/96-ВР ) зазначеного
положення про гарантію депутатської недоторканності (частина перша
статті 80 Конституції України) ( 254к/96-ВР ), є таким, що
суперечить вимогам статті 157 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
2. Запропонована нова редакція статті 80 Конституції України
( 254к/96-ВР ) фактично повністю відтворює текст чинної частини
другої статті 80 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Відповідно до статті 159 Конституції України ( 254к/96-ВР )
до повноважень Суду належить надання висновку щодо відповідності
Законопроекту про внесення змін до Конституції України
( 254к/96-ВР ) вимогам статей 157 і 158 Конституції України
( 254к/96-ВР ). Однак до повноважень Суду не належить надання
висновку про відповідність цим статтям чинних положень Конституції
України ( 254к/96-ВР ).
Виходячи з викладеного вважаю, що Суд не мав повноважень
надавати висновок щодо відповідності внесеного Законопроекту
вимогам статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Суддя Конституційного Суду України І.ДОМБРОВСЬКИЙ



вгору