Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про залізничні перевезення (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)
13. У разі якщо спір виник з міжнародного перевезення, сума штрафу за невірне, неповне та неточне зазначення у накладній відомостей стягується згідно з § 3 статті 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення. Ця Угода не містить заборони щодо зменшення штрафу, тому суди у вирішенні відповідного спору не позбавлені права застосувати положення статті 233 Господарського кодексу України.
Залізниця звернулася до господарського суду з позовом до Товариства про стягнення штрафу за надлишкову масу проти відомостей, зазначених у міжнародній залізничній накладній.
Рішенням господарського суду позов задоволено частково з огляду на застосування судом права щодо зменшення розміру санкцій, а постановою апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення скасовано, відповідні позовні вимоги задоволено з посиланням на відсутність правових підстав для зміни розміру штрафу, передбаченого статтями 118 та 122 Статуту залізниць України.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення місцевого суду, Вищий господарський суд України зазначив таке.
Спір стосується стягнення штрафу за невірне зазначення маси вантажу у міжнародній накладній, за якою Товариством було відправлено зі станції Південної залізниці на станцію Білоруської залізниці вагон з вантажем.
При зважуванні на динамічних тензометричних вагах вагону була виявлена невідповідність маси вантажу даним перевізних документів, а саме перевантаження вагону понад його вантажопідйомність.
У зв’язку із зазначеним порушенням складено акти загальної форми та комерційний акт.
Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно із статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Одночасно суд першої інстанції взяв до уваги, що за приписами статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Беручи до уваги обставини, викладені у клопотанні про зменшення суми нарахованого позивачем штрафу, господарський суд першої інстанції зменшив розмір штрафу.
Суд апеляційної інстанції зі зменшенням суми штрафу не погодився, зазначивши, що суд не мав права зменшувати штраф, передбачений статтями 188 та 122 Статуту залізниць України, оскільки цим змінюється розмір штрафу, встановленого нормативно-правовим актом.
Вищим господарським судом України такий висновок визнано помилковим, оскільки зменшення суми, яка підлягає стягненню, ніяким чином не впливає на розмір неустойки, встановлений Статутом залізниць України.
Вищий господарський суд України зазначив, що судом апеляційної інстанції не враховано та не виправлено помилку господарського суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин норм національного законодавства, в той час як спір виник з міжнародного перевезення, до якого, враховуючи встановлені попередніми судами обставини, підлягає застосуванню § 3 статті 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення.
Статтею 36 цієї Угоди передбачено, що за відсутності у названій Угоді, тарифах та службовій інструкції необхідних положень, застосовуються положення внутрішніх правил сторони, учасниці Угоди.
Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення не містить заборони щодо зменшення штрафу.
Таким чином, приписи статті 233 Господарського кодексу України можуть бути застосовані й до штрафів, передбачених Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (постанова від 17.12.2013 № 922/2524/13).