Про затвердження режимів рибальства у 2016 році
Мінагрополітики України; Приказ от 06.01.20162
Документ z0109-16, действует, текущая редакция — Принятие от 06.01.2016
( Последнее событие — Вступление в силу, произошло 12.02.2016. Посмотреть в истории? )

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

06.01.2016  № 2


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 січня 2016 р.
за № 109/28239

Про затвердження режимів рибальства у 2016 році

Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", підпункту 2 пункту 3 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, та з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2016 році;

2) Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2016 році;

3) Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2016 році.

2. Департаменту тваринництва подати наказ у встановленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Перший заступник Міністра

Я.В. Краснопольський

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного агентства
рибного господарства України

В.о. Голови Державної
регуляторної служби України

В.о. Міністра екології
та природних ресурсів України



Я.Б. Ковалів


О.М. Мірошніченко


С.І. Курикін



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства аграрної політики
та продовольства України
06.01.2016  № 2


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 січня 2016 р.
за № 109/28239

РЕЖИМ
рибальства в басейні Азовського моря у 2016 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року № 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за № 43/4264 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях:

задухові (передзадухові) періоди - періоди підвищеної смертності водних біоресурсів, що викликані змінами гідрохімічних показників у водному об’єкті рибогосподарського значення;

каравка - різновид ставного невода, який складається із сіткової пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше трьох метрів, має постійно закріплені стінки і одне спрямовуюче крило;

кільцевий невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції;

кошільний невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця;

молодь - узагальнена вікова і розмірна категорія, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості; непромислова риба;

прилов - будь-який із представлених в улові видів, за винятком основного, а також молодь регульованих видів або таких, що охороняються;

улов - сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вимірах.

4. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об’єктів, які визначені у положеннях про них та в проектах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Наукові лови у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Кількість суден, рибалок та знарядь лову у межах конкретних територій та об’єктів природно-заповідного фонду розглядається та схвалюється науково-технічними радами їх спеціальних адміністрацій.

5. Користувачі, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та бичків механізованими драгами щодоби у встановлений час повинні надавати до Управління оперативну інформацію про:

улов;

райони лову;

прилов особин непромислового розміру (молоді);

прилов осетрових та судака.

6. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

7. Органи рибоохорони можуть за обґрунтуванням з науковими установами переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу.

Оперативне регулювання промислу суднами азовської хамси, тюльки, піленгаса та бичків (початок та закриття промислу, розширення та закриття окремих районів, закриття промислу відповідно до Правил рибальства) здійснюється робочою групою з охорони і контролю вилучення водних біологічних ресурсів Українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі (далі - Робоча група). Терміни лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

8. Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства України (далі - Управління) здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами в басейні Азовського моря, а про улови азовської хамси та оселедця чорноморсько-азовського прохідного - в Азовському і Чорному морях, та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за встановленими формами про вилов до Державної Азовської морської екологічної інспекції.

Промисел азовської хамси, тюльки та камбали-калкана азовської здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу вилучення (ліміту) без розподілу на національні квоти між Україною та Російською Федерацією.

Не встановлюються загальнобасейнові обсяги вилучення (ліміти) для малоцінних видів риб (карась сріблястий, атерина, перкарина та інші) і не обмежується прилов цих видів при веденні спеціалізованого промислу інших видів риб.

Обмін інформацією про обсяг вилучення кожного виду проводиться Робочою групою в період промислу щотижня. При освоєнні 80 % обсягу вилучення (ліміту) кожного виду обмін інформацією проводиться щодня, а при освоєнні 95 % промисел припиняється. Використання залишку обсягу вилучення (ліміту) визначається Робочою групою.

9. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).

10. Заготівля плідників осетрових видів риб здійснюється з 01 вересня до 30 листопада з використанням 12-частикових ставних неводів відповідно до дозволів на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, занесених до Червоної книги України. Прилов судака та частикових риб при здійсненні осінньої заготівлі осетрових обліковується в рахунок промислових квот користувачів, які здійснюють заготівлю.

11. Допустимі показники прилову та дії користувачів у випадках їх перевищення:

1) максимально допустимий прилов осетрових на промислі:

тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;

бичків:

драгами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

крупновічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 тонну улову;

дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

2) прилов водних біоресурсів при промислі інших видів риб будь-якими знаряддями лову не повинен перевищувати 50 % від маси всього улову за промислове зусилля. Ця норма не поширюється на прилови карася сріблястого, атерини, перкарини та інших малоцінних видів риб.

У разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, не зазначених в дозвільних документах, вони повинні з якнайменшими ушкодженнями, незалежно від їх стану, випускатися в природне середовище існування, і користувач зобов'язаний:

змінити позицію лову активними знаряддями добування (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, знаряддя лову мають знаходитись на відстані не менш ніж 5 морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або встановлення, повторне здійснення операцій по добуванню водних біоресурсів активними знаряддями лову у районі робіт допускається не раніше ніж через 24 години), якщо після зміни позиції відмічається перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, припинити добування (вилов) водних біоресурсів у цьому районі;

при роботі пасивними знаряддями лову, при перевищенні допустимого прилову водних біоресурсів привести знаряддя лову в неробочий стан або зняти; поновлення вилучення (вилову) водних біоресурсів у тому самому місці допускається не раніше ніж через 24 години; відобразити свої дії в суднових документах і промисловому журналі;

3) виловлена засобами лову риба, у тому числі судак звичайний, у разі її невідповідності встановленим нормам прилову особин непромислового розміру має бути випущена у водойму.

На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за лов повинні повідомити про це Робочу групу протягом доби.

При першому виявленні прилову осетрових вище встановлених норм на всіх видах промислу органи рибоохорони на підставі результатів перевірок, здійснених протягом трьох діб, приймають рішення щодо припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються за результатами робіт контрольних знарядь лову, кількість яких встановлюється органами рибоохорони.

12. Допускається промисел:

1) оселедця чорноморсько-азовського прохідного у Керченській протоці:

одностінними сітками у кількості 1000 одиниць та ставними неводами - з 01 січня до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня;

закидними неводами у кількості 2 одиниці - з 01 січня до 31 березня і з 01 жовтня до 31 грудня.

Промисловий розмір оселедця - 15 см. Допустимий прилов його молоді відповідно до встановлених Правилами рибальства норм для цінних видів риб становить 8 %. Розмір вічка у знаряддях для лову оселедця повинен бути не менше: а = 20, 22 та 24 мм відповідно в котлі, дворі та крилах ставних неводів; а = 20, 24 та 30 мм відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів; а = 26 мм - у сітках. Довжина однієї сітки не більше 75 м, довжина однієї ставки сіток (сіткового порядку) не повинна перевищувати 750 м.

Розподіл вказаної кількості сіток та волоків між користувачами здійснює Управління за їх письмовими заявами з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

2) хамси:

кошільними неводами в передпротоковій частині Азовського моря від меридіана 37° сх. д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря та в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня;

ставними неводами (з кроком вічка 6,5 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с. Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня до 20 грудня, а в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня;

ставними неводами (кроком вічка а = 6,5 мм) у п’ятикилометровій прибережній зоні від с. Соляне до с. Нововідрадне (загальна кількість неводів на дільниці не більше 5 одиниць) - з 20 вересня до 20 грудня;

різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі до 38 м) з кроком вічка в кутці а = 6,5 мм у передпротоковій частині Азовського моря від меридіана 37° сх. д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря та в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня. Загальна кількість тралів - 7 одиниць.

Розподіл вказаної кількості тралів між користувачами здійснює комісія Управління за їх письмовими заявами з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

3) бичків:

механізованими драгами в Азовському морі (за винятком п’ятикілометрової прибережної зони) в районі, обмеженому:

на заході - лінією, що з’єднує маяк острова Бирючий та протоку Тонку, далі на південь по береговій лінії до мису Хроні, далі по прямій лінії до мису Ахілеон;

на сході - лінією, що з’єднує край Білосарайської коси - буй Єленінської банки (46°35'7'' пн. ш. 37°24'3'' сх. д.) - буй Железинської банки (46°13'5'' пн. ш. 37°25'20'' сх. д.) і далі за напрямком до Ачуєвського маяка до перетину з лінією мису Ахілеон - маяк Ахтарський та від цієї точки до мису Ахілеон. У задуховий період добування (вилов) бичків у зазначеному районі здійснюється (включно в п’ятикілометровій прибережній зоні) з 15 березня до 15 квітня (промисел у весняний період) та з 15 серпня до 15 грудня (промисел у літньо-осінньо-зимовий період). У період з 15 березня до 15 квітня промисел здійснюється 6 механізованими драгами (строк подання заяв - до 01 березня), у період з 15 серпня до 15 грудня, а також у задуховий період, - 45 механізованими драгами з мінімальним розміром (кроком вічка) у матні а = 18 мм. Розподіл вказаної кількості драг між користувачами здійснює комісія Управління за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Весняний (з 15 березня до 15 квітня) промисел бичків механізованими драгами здійснюється до освоєння 25 % загального ліміту бичків, передбаченого для цього виду промислу в Україні. Мінімальний розмір вічка у матні а = 20 мм, норми прилову - аналогічні встановленим для промислу бичків механізованими драгами у літньо-осінньо-зимовий період;

ручними і напівмеханізованими драгами, закидними неводами (волоками), каравками, ятерами та підйомними пастками вздовж українського узбережжя Азовського моря у п’ятикілометровій зоні від Керченської протоки до краю Бердянської коси та від мису Ахілеон до краю коси Довгої, а також у Таганрозькій затоці - з 15 серпня до 15 грудня, а також у передзадуховий та задуховий періоди;

ятерами, підйомними пастками, каравками, закидними неводами (волоками) у Таганрозькій затоці та вздовж західного і північного узбережжя Азовського моря від мису Хроні до краю Білосарайської коси, вздовж південного та східного узбережжя Азовського моря від мису Ахілеон до краю коси Довгої - з 01 березня до 30 квітня;

лов бичків ручними драгами, волоками, ятерами та підйомними пастками здійснюється з берега або із плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки;

мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір), - 10 см;

мінімально допустимий розмір вічка:

у бичкових драгах і волоках у матні та приводах а = 18 мм, у крилах - а = 20 мм;

у ставних неводах, каравках, ятерах, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах а = 18 мм.

Розподіл кількості ятерів, підйомних пасток, каравок, ручних драг або закидних неводів (волоків) між користувачами здійснює Управління за їх письмовими заявами з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Висота крила бичкової драги біля клячів повинна бути не більше 1,4 метра.

Довжина драги вимірюється по верхній підборі і не повинна перевищувати 45 метрів. Матня має бути посаджена на нерозтяжні пожилини. На 1 метр пожилини повинно припадати не менше 31 вічка;

4) піленгаса:

закидними неводами, підйомними заводами, ставними неводами (включаючи каравки), підйомними пастками і ятерами у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря, протоці Тонкій, лиманах, за винятком Молочного, Утлюцького, - з 15 лютого до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня;

закидними неводами, ставними неводами, підйомними пастками, каравками і ятерами в Сиваші - з 01 липня по 31 грудня;

закидними неводами, підйомними заводами, ставними неводами і ятерами у Керченській протоці - з 01 січня по 15 червня та з 15 серпня по 31 грудня;

закидними неводами, підйомними заводами, ставними неводами і ятерами в Утлюцькому лимані - з 01 січня по 15 червня та з 15 серпня по 31 грудня;

ставними неводами, каравками, підйомними пастками та ятерами у Таганрозькій затоці - з 01 березня до 15 травня.

Мінімально допустимий крок вічка в знаряддях лову (у матні) при промислі піленгаса (крім Сиваша) а = 32 мм.

Розподіл кількості закидних неводів, ставних неводів (включаючи каравки), підйомних заводів та пасток, ятерів між користувачами здійснює Управління за їх письмовими заявами з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

лов піленгаса волоками, закидними неводами та ятерами здійснюється з берега або із плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки;

5) тюльки:

ставними неводами (100 одиниць) у Таганрозькій затоці з 01 березня до 15 червня;

ставними неводами у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка коси Бирючий острів до Білосарайської коси з 01 березня до 15 червня;

лов тюльки ставними неводами здійснюється із плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки;

різноглибинними тралами розміром по верхній підборі до 38 метрів з кроком вічка в кутці а = 6,5 мм у строки і в районах, передбачених Правилами рибальства для промислу цього об’єкта кошільними неводами. Загальна кількість тралів - 7 одиниць. Розподіл вказаної кількості тралів між користувачами здійснює комісія Управління за їх письмовими заявами з урахуванням Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

6) азово-чорноморських кефалей:

волоками, ставними неводами та підйомними заводами у Керченській протоці - з 01 червня до 31 грудня;

волоками й одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 01 вересня до 31 грудня;

лов волоками здійснюється з берега або із плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки;

7) частикових риб (судака звичайного, ляща, тарані, чехоні, товстолобика, білого амура, сазана (коропа), сома, берша, краснопірки, карася сріблястого, плоскирки, окуня, білизни, лина, верховодки):

ставними неводами, каравками, підйомними пастками і ятерами у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря, за винятком району на захід від лінії с. Нововідрадне, - маяк Бирючий острів - з 01 січня до 15 травня та з 01 вересня до 31 грудня, в Таганрозькій затоці - з 01 березня до 15 травня;

8) гамарид ручними сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня;

9) креветок:

волоками довжиною до 6 метрів з розміром вічка не менше а = 6,5 мм і сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня;

волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше а = 6,5 мм, ятерами з кроком вічка а = 6,5-10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня;

10) хірономід у водоймах Азовського басейну, включаючи затоку Сиваш та Утлюцький лиман, мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м з капронового газу, рамками-ситами розміром до 1 м-2 із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) - з 01 січня до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня;

11) артемії у солоних озерах та лиманах Азовського басейну (включаючи Сиваш):

рачків артемії - волоками (довжиною до 15 м), сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м-2), пастками - з 01 червня до 30 вересня. Для лову артемії застосовуються волоки, сачки та пастки, виготовлені з газового полотна або капронового сита;

цист (діапазирувальних яєць) артемії - скребками, совковими лопатами та ручними засобами на березі (штормові викиди), а також із поверхні води із застосуванням насоса або водяної помпи - з 01 жовтня до 31 грудня;

12) дрібних масових морських риб (тюлька, атерина, пеpкаpина, бички) - ставними неводами в Керченській протоці і в прибережній зоні Азовського моря від мису Хроні до с. Нововідрадне - з 01 березня до 15 квітня. У випадку початку весняного ходу хамси до 15 квітня органи рибоохорони можуть припинити цей промисел достроково.

____________

Примітка. Початок весняного ходу хамси визначається науково-дослідними (науковими) установами або органами рибоохорони у разі прилову хамси 20 % по масі і вище від загального улову дрібних морських риб;

13) ручний збір штормових викидів зостери на узбережжі та в прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту;

14) вилучення водних біоресурсів як прилову при веденні промислового рибальства тільки за наявності у користувача квот на вилов цих водних біоресурсів або права на їх вилов (добування) у межах загального ліміту;

15) лов закидними неводами (волоками) і ручними драгами, а також встановлення інших стаціонарних знарядь лову здійснюються у прибережній зоні від берегової лінії вглиб моря на віддаленні:

в Азовському морі - до 5 км;

в Керченській протоці і в Таганрозькій затоці - до зовнішніх кордонів судноплавних каналів;

16) рапанів - скребачками, пiдсаками, щипцями, підйомними пастками, збирання руками (включаючи водолазний спосіб) у Керченськiй протоцi - протягом усього року.

13. Мінімальний розмір камбали-калкана, допустимий до вилучення (промисловий розмір), - 27 см. Особини камбали-калкана, що не досягли промислового розміру, повинні випускатися у рибогосподарський водний об'єкт.

14. Забороняються:

1) промисел судака звичайного і піленгаса сітками в Азовському морі (включаючи Таганрозьку затоку);

2) спеціалізований промисел камбали-калкана та піленгаса з використанням сіток;

3) спеціалізований промисел піленгаса з використанням кошільних та кільцевих неводів;

4) промисел глоси у Сиваші;

5) промисел азово-чорноморських кефалей волоками в Азовському морі вздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси;

6) промисел мідій;

7) вилучення ікряних самиць раків;

8) будь-який промисел протягом усього року:

у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що з’єднують точки з такими координатами:

46°54'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;

46°50'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;

46°50'30" пн. ш., 38°15'00" сх. д.;

46°52'00" пн. ш., 38°12'30" сх. д.;

46°54'30" пн. ш., 38°12'30" сх. д. і далі до початкової точки;

у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами:

46°17'00" пн. ш., 37°25'30" сх. д.;

46°11'15" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;

46°06'00" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;

46°06'00" пн. ш., 37°28'45" сх. д.;

46°14'15" пн. ш., 37°25'45" сх. д. і далі до початкової точки;

9) вибирати з водних об’єктів знаряддя лову або садки (кукани), що не належать даному користувачеві. У разі їх вимушеного вибирання при потраплянні в активні знаряддя лову, зачепленні плавзасобами тощо обов’язково внести відповідний запис у судновий журнал та сповістити про це органи рибоохорони;

10) вилучення об’єктів, занесених до Червоної книги України.

15. Бирками маркуються тільки пасивні знаряддя лову. Бирки кріпляться на:

ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості до крила;

ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;

підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;

сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з країв сітки.

16. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

17. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів внаслідок задухових ситуацій, здійснюється меліоративний відлов (відповідно до статті 47 Закону України "Про тваринний світ").

18. Користувачі, що здійснюють меліоративний відлов, зобов’язані:

вести журнал обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів;

щодня надавати до Управління дані про кількість використаних знарядь лову, кількість та типи задіяних плавзасобів, кількість вилучених водних біоресурсів, гідрометеообставини.

Після припинення меліоративного відлову користувачі протягом доби надають до Управління звіти про вилучення водних біоресурсів під час проведення меліоративного відлову та журнали обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів.

19. Управління здійснює централізований збір і узагальнення даних про вилучення водних біоресурсів у період проведення меліоративних відловів у басейні Азовського моря. Узагальнена інформація після закінчення відловів передається до Держрибагентства та Державної Азовської морської екологічної інспекції.

20. Для обліку бичків, вилучених у випадку проведення меліоративних відловів у місцях виникнення задухових (передзадухових) ситуацій, Держрибагентством утворюється резерв з ліміту їх вилову в лиманах та прибережній п’ятикілометровій зоні заток українського узбережжя в обсязі 2000 тонн, у разі використання цього резерву вилучення бичків здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу добування (ліміту) морського промислу.

21. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідних органів рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

Директор
Департаменту тваринництва


М.М. Кваша



вверх