Документ va04u710-17, текущая редакция — Принятие от 25.05.2017

УХВАЛА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням" від 22 серпня 1996 року № 992 та пунктів 4, 6, 14, 17 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, затвердженого зазначеною постановою

м. Київ
25 травня 2017 року
№ 4-уп/2017

Справа № 1-14/2017

Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,
Вдовіченка Сергія Леонідовича - доповідача,
Гультая Михайла Мирославовича,
Запорожця Михайла Петровича,
Касмініна Олександра Володимировича,
Колісника Віктора Павловича,
Кривенка Віктора Васильовича,
Литвинова Олександра Миколайовича,
Мельника Миколи Івановича,
Мойсика Володимира Романовича,
Саса Сергія Володимировича,
Сліденка Ігоря Дмитровича,
Тупицького Олександра Миколайовича,
Шаптали Наталі Костянтинівни,
Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням" від 22 серпня 1996 року № 992 зі змінами (далі - Постанова) та пунктів 4, 6, 14, 17 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, затвердженого Постановою (Урядовий кур'єр, 1996 p., 10 жовтня) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Вдовіченка С.Л. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

установив:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 46 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 3 Постанови та пунктів 4, 6, 14, 17 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, затвердженого Постановою (далі - Порядок).

Пунктом 3 Постанови передбачено, що Порядок, затверджений пунктом 1 Постанови, поширюється на осіб, які навчаються за спеціальностями медичного профілю.

У пунктах 4, 6, 14, 17 Порядку зазначено:

- керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за формою згідно з додатком № 1 (пункт 4);

- згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад - забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою (пункт 6);

- у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із служби в Національній поліції у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набуттям громадянства або підданства іншої держави, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (пункт 14);

- випускники вищих навчальних закладів працевлаштовуються на місця, доведені до вищого навчального закладу виконавцями державного замовлення (пункт 17).

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Постанови, якою затверджено Порядок, чим, на думку авторів клопотання, перевищив свої конституційні повноваження та порушив приписи частини другої статті 6, частини другої статті 8, частини першої статті 9, частини другої статті 19, статей 21, 22, частин першої, другої статті 24, частин першої, другої, третьої статті 43, частин першої, третьої, четвертої статті 53, пункту 3 частини першої статті 85, пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України.

Народні депутати України, обґрунтовуючи невідповідність положень Постанови та Порядку вимогам Конституції України, зазначають, що Постанова та Порядок видані відповідно до статті 52 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991 року № 1060-XII зі змінами. Однак Законом України "Про вищу освіту" від 1 липня 2014 року № 1556-VII зі змінами частину другу статті 52 Закону України "Про освіту" виключено, а Кабінет Міністрів України зобов'язано привести свої нормативно-правові акти у відповідність до Закону України "Про вищу освіту" (абзац четвертий підпункту 6 пункту 5 розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення"). Проте Кабінет Міністрів України не виконав цієї вимоги, що, на думку суб'єкта права на конституційне подання, є порушенням частини другої статті 19 Конституції України.

На підтвердження своєї позиції автор клопотання також посилається на Рішення Конституційного Суду України від 4 березня 2004 року № 5-рп/2004 у справі про доступність і безоплатність освіти, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Конвенцію Міжнародної організації праці № 29 про примусову чи обов'язкову працю 1930 року, Конвенцію Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року.

2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 9 березня 2016 року відкрила конституційне провадження у цій справі.

Під час розгляду справи Кабінет Міністрів України Постановою "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 20 квітня 2016 року № 313 вніс зміни до пункту 14 Порядку, згідно з якими розширив перелік підстав, за наявності яких випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

3. Конституційний Суд України вважає, що конституційне провадження у цій справі підлягає припиненню з огляду на те, що під час розгляду справи Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо працевлаштування випускників" від 6 жовтня 2016 року № 1662-VIII (набрав чинності 1 січня 2017 року), яким істотно змінено правове регулювання питань працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, зокрема пункт 4 частини другої статті 13 Закону України "Про вищу освіту" викладено в такій редакції: "4) сприяють працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, що належать до сфери їх управління, здійснюють розподіл випускників вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання) для подальшого проходження служби та надають випускникам інших вищих навчальних закладів інформацію про наявність вакансій у складі юридичних осіб незалежно від форми власності та підпорядкування для можливого працевлаштування"; пункт 10 частини першої статті 26 доповнено словами "та сприяння працевлаштуванню випускників"; частину третю статті 44 доповнено абзацом третім такого змісту: "Право на першочергове зарахування до вищих медичних і педагогічних навчальних закладів за державним замовленням мають особи, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу"; статтю 64 доповнено новою частиною першою такого змісту: "1. Випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи, крім випадків, передбачених цим Законом. Вищі навчальні заклади не зобов'язані здійснювати працевлаштування випускників", а також доповнено частиною четвертою, згідно з якою: "4. Випускникам вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм".

Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо працевлаштування випускників" Кабінет Міністрів України зобов'язано привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом.

Таким чином, актом вищої юридичної сили (законом) врегульовані питання, що є предметом розгляду Конституційного Суду України, а Кабінет Міністрів України не привів у відповідність до Закону України "Про вищу освіту" Постанову та Порядок. Відтак питання працевлаштування випускників мають вирішуватися на підставі закону як вищого за юридичною силою нормативно-правового акта. За таких умов Конституційний Суд України фактично повинен дати оцінку оспорюваним положенням Постанови та Порядку на предмет законності.

Однак вирішення питання щодо законності положень акта Кабінету Міністрів України не належить до повноважень Конституційного Суду України (стаття 150 Конституції України, стаття 14 Закону України "Про Конституційний Суд України", Рішення Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002).

Отже, є підстави стверджувати про непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

Відповідно до пункту 1 § 51 Регламенту Конституційного Суду України Конституційний Суд України припиняє конституційне провадження у справі, якщо в процесі пленарного засідання Конституційного Суду України будуть виявлені підстави для відмови у відкритті конституційного провадження, передбачені у статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України". Таким чином, конституційне провадження у цій справі підлягає припиненню на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 14, 45, 51, 52 Закону України "Про Конституційний Суд України", пунктом 1 § 51 Регламенту Конституційного Суду України, Конституційний Суд України

ухвалив:

1. Припинити конституційне провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням" від 22 серпня 1996 року № 992 зі змінами та пунктів 4, 6, 14, 17 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, затвердженого зазначеною постановою зі змінами, на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.


КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ



вверх