Документ v_319800-98, утратил силу, текущая редакция — Утрата силы от 02.10.2001, основание - v1042600-01

                  ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ 
Л И С Т
N 01-8/319 від 19.08.98
м.Київ
vd980819 vn01-8/319
Арбітражним судам України
( Лист відкликано на підставі Листа Вищого господарського суду
N 01-8/1042 ( v1042600-01 ) від 02.10.2001 )
Про деякі питання практики вирішення спорів за участю
Фонду України соціального захисту інвалідів
( Із змінами, внесеними згідно з Листами Вищого
арбітражного суду
N 01-8/394 ( v_394800-98 ) від 14.10.98
N 01-8/334 ( v_334800-99 ) від 12.07.99
N 01-8/555 ( v_555800-01 ) від 07.05.2001 )

У зв'язку з виникненням питань стосовно розгляду справ за
участю Фонду України соціального захисту інвалідів (далі - Фонд)
та відмовою Конституційного Суду України у відкритті
конституційного провадження щодо офіційного тлумачення статей 19 і
20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в
Україні" ( 875-12 ) Вищий арбітражний суд України вважає за
необхідне повідомити таке. Провадження у справах, яке було зупинено згідно з листом
Вищого арбітражного суду України від 12.02.98 N 05-2/40, підлягає
поновленню. У вирішенні спорів за участю Фонду арбітражним судам слід
враховувати таке.
1. Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) місцеві
ради спільно з підприємствами, об'єднаннями, установами і
організаціями, громадськими організаціями інвалідів, за участю
відділень Фонду, на підставі пропозицій органів Міністерства
соціального захисту населення України щорічно визначають нормативи
робочих місць, призначених для інвалідів (далі - нормативи). Нормативи визначаються для всіх підприємств (об'єднань),
установ і організацій (незалежно від форм власності та
господарювання) у розмірі не менше чотирьох відсотків від
загальної чисельності працюючих; якщо працює від 15 до 25 чоловік,
встановлюється норматив у кількості одного робочого місця. 2. Для підприємств окремих галузей господарства нормативи
можуть визначатися відповідними актами законодавства, які
регулюють діяльність цих галузей. Так, згідно з частиною четвертою
статті 15 Закону України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
створення робочих місць для працевлаштування інвалідів проводиться
підприємствами та організаціями залізничного транспорту загального
користування в розмірі 4 відсотків від чисельності працівників,
зайнятих у підсобно-допоміжній діяльності. Частиною восьмою статті
21 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР )
передбачено створення робочих місць для працевлаштування інвалідів
підприємствами електроенергетики в розмірі також чотирьох
відсотків від чисельності працівників, зайнятих у непромисловому
виробництві. Такі норми законодавчих актів співвідносяться із
згаданою статтею 19 Закону ( 875-12 ) як спеціальні із загальною і
мають застосовуватись у випадках і з підстав, визначених цими
актами. 3. Закон не зазначає форми акта про встановлення нормативу.
Разом з тим необхідно мати на увазі таке. Закон України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) відносить до
повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад
бронювання в порядку, встановленому законом, на підприємствах, в
установах та організаціях незалежно від форм власності робочих
місць, призначених для працевлаштування осіб, які відповідно до
законодавства потребують соціального захисту і не спроможні
конкурувати на ринку праці, визначення нормативів таких робочих
місць; прийняття рішень про створення на підприємствах, установах
та організаціях спеціальних робочих місць для осіб з обмеженою
працездатністю, погодження проведення ліквідації таких робочих
місць (пункт 12 статті 34 названого Закону). Згідно з пунктом 4
статті 23 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"
( 586-14 ) до повноважень місцевої державної адміністрації
належить, зокрема, забезпечення працевлаштування інвалідів,
набуття ними необхідної кваліфікації. ( Абзац перший пункту 3 із
змінами, внесеними згідно з Листом Вищого арбітражного суду
N 01-8/334 ( v_334800-99 ) від 12.07.99 ) Формою реалізації відповідних повноважень названих державних
органів є їхні акти (рішення виконавчого органу ради,
розпорядження голови місцевої державної адміністрації). Отже
зазначеними актами можуть встановлюватись і нормативи робочих
місць, призначених для інвалідів. ( Абзац другий пункту 3 із
змінами, внесеними згідно з Листом Вищого арбітражного суду
N 01-8/334 ( v_334800-99 ) від 12.07.99 ) Підприємства, установи та організації, які вважають, що у
зв'язку з прийняттям відповідних рішень (виданням розпоряджень)
порушуються їхні права та охоронювані законом інтереси, не
позбавлені права на звернення до арбітражного суду із заявами про
визнання цих актів недійсними. Водночас рішення (розпорядження),
прийняті (видані) в межах наданих державним органам повноважень, є
обов'язковими для виконання усіма підприємствами, установами та
організаціями, яких вони стосуються. 4. Згідно із статтею 20 Закону ( 875-12 ) підприємства
(об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності
та господарювання), на яких працює інвалідів менше, ніж
встановлено нормативом, зобов'язані щорічно відраховувати до
відділень Фонду цільові кошти на створення робочих місць,
призначених для працевлаштування інвалідів і на здійснення заходів
щодо їх соціально-трудової та професійної реабілітації. Визначення
розміру відповідних коштів, терміни і порядок надходження їх до
Фонду встановлено пунктом 3 Інструкції про порядок надходження,
обліку й витрачання коштів Фонду України соціального захисту
інвалідів, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної
політики України, Міністерства фінансів України і Державної
податкової адміністрації України від 02.08.99 N 130/171/398
( z0592-99 ) (з наступними змінами). ( Абзац перший пункту 4 із
змінами, внесеними згідно з Листом Вищого арбітражного суду
N 01-8/555 ( v_555800-01 ) від 07.05.2001 ) У вирішенні спорів у справах за позовами Фонду до
підприємств, установ, організацій про стягнення цих відрахувань
необхідно враховувати таке. 4.1. Абзацом другим пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про
внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування"
( 77/97-ВР ) (в редакції Закону України від 04.06.97) передбачено,
що дія цього Закону не поширюється на надходження коштів, зокрема,
з неподаткових платежів до Державного бюджету України (в тому
числі до Фонду соціального захисту інвалідів), які визначаються
Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. У
зв'язку з цим слід мати на увазі, що платежі (надходження) до
Фонду визначені як одне з джерел доходу Державного бюджету України
як на 1997, так і на 1998 рік (відповідно стаття 3 Закону України
"Про Державний бюджет України на 1997 рік" ( 404/97-ВР ) і стаття
6 Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік"
( 796/97-ВР ). До того ж відрахування до Фонду не мають характеру
обов'язкових платежів і сплачуються лише в тому разі, якщо
підприємством, установою чи організацією не виконуються нормативи
по створенню робочих місць, призначених для працевлаштування
інвалідів. Ці платежі мають характер санкцій за нестворення
робочих місць. З наведеного, зокрема, випливає, що відрахування до Фонду,
про які йдеться у статті 20 Закону ( 875-12 ), не належать до
податків і зборів (обов'язкових платежів), справляння яких
передбачене Законом України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ). 4.2. Відповідно до пункту 3 Положення про робоче місце
інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 N 314
( 314-95-п ) "Про організацію робочих місць та працевлаштування
інвалідів", робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно
відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів
відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією за участю
представників МСЕК (медико-соціальної експертної комісії), органів
Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і
введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Якщо створене робоче місце інваліда фактично не введено в дію
шляхом працевлаштування інваліда, то підприємство, установа чи
організація не звільняється від обов'язку щодо сплати відрахувань
до Фонду на підставі статті 20 Закону, оскільки зазначена норма не
ставить відповідний обов'язок підприємства, установи, організації
у залежність від будь-яких обставин, з яких інвалід не працює на
цьому підприємстві, в установі, організації. 4.3. Згідно з підпунктом 3.6 названої Інструкції ( z0592-99 )
відрахування цільових коштів підприємства проводять відповідно до
чинного законодавства за рахунок прибутку, який залишається в
їхньому розпорядженні; у разі відсутності коштів стягнення може
бути проведено, зокрема шляхом звернення стягнення на майно
підприємства у відповідності з чинним законодавством. Проте стаття
20 Закону не ставить обов'язок підприємств, установ та організацій
щодо здійснення відрахувань до Фонду у залежність від наявності чи
відсутності прибутку у відповідних суб'єктів господарювання.
Необхідно також мати на увазі, що чинні законодавчі акти не
надають Фондові права подавати позови про звернення стягнення на
майно підприємств. Проте відповідне звернення за заявою Фонду
можливе у порядку і на умовах, передбачених статтею 121
Арбітражного процесуального кодексу України" ( 1798-12 ).
( Підпункт 4.3 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Листом
Вищого арбітражного суду N 01-8/555 ( v_555800-01 ) від
07.05.2001 )

( Підпункт 4.4 пункту 4 виключено на підставі Листа Вищого
арбітражного суду N 01-8/555 ( v_555800-01 ) від 07.05.2001 )

4.4. Відповідно до пункту 11 затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 18.07.91 N 92 ( 92-91-п )
Положення про Фонд України соціального захисту інвалідів, (у
редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.98 N
1538) Фонд і його відділення в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі є юридичними особами. Отже,
як Фонд, так і його відділення можуть здійснювати повноваження
сторони у справі у порядку та на підставах, визначених
Арбітражним процесуальним кодексом України ( 1798-12 ). ( Пункт
в редакції Листа Вищого арбітражного суду N 01-8/394
( v_394800-98 ) від 14.10.98; із змінами, внесеними згідно з
Листом Вищого арбітражного суду N 01-8/334 ( v_334800-99 ) від
12.07.99 )
5. У зв'язку з надісланням цього листа відкликається пункт 5
інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 24.11.97
N 01-8/452 ( v_452800-97 ) "Про деякі питання практики
застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні
спорів" (Інформаційний вісник Вищого арбітражного суду України 4
за 1997 рік, стор.93).
В.о.Голови Вищого
арбітражного суду України М.Гречківський



вверх