Про визнання недійсним договору
Вищий господарський суд; Постановление, Дело от 19.06.20083/229-07
Документ v_229600-08, текущая редакция — Принятие от 19.06.2008

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.2008 Справа N 3/229-07
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.08.2008
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Бернацької Ж.О. - головуючої (доповідач),
Барицької Т.Л.,
Воліка І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
фізичної особи-підприємця Тавенка Юрія Степановича на рішення
господарського суду Київської області від 22-30.08.2007 р. та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 26.12.2007 р. в справі N 3/229-07 господарського суду
Київської області за позовом відкритого акціонерного товариства
імені Васильєва до фізичної особи-підприємця Тавенка Юрія
Степановича про визнання недійсним договору та за зустрічним
позовом фізичної особи-підприємця Тавенка Юрія Степановича до
відкритого акціонерного товариства імені Васильєва про визнання
права власності
за участю представників сторін:
від позивача: Ващенко М.С.,
від відповідача: Тавенка Ю.С., Жури О.М., Дигаса Ж.Т., -
В С Т А Н О В И В:
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 18.06.2008 р. по
19.06.2008 р.
Позивач - відкрите акціонерне товариство імені Васильєва у
червні 2007 року звернувся до господарського суду з позовом до
відповідача - фізичної особи-підприємця Тавенка Ю.С. про визнання
недійсним фінансово-лізингового договору від 25.02.2000 р.,
укладеного між відкритим акціонерним товариством імені Васильєва
та приватним підприємцем Тавенком Ю.С., припинивши його дію на
майбутнє.
Фізична особа-підприємець - Тавенок Ю.С. 06.07.2007 р.
звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до
відкритого акціонерного товариства імені Васильєва про визнання
права власності на предмет лізингу.
Рішенням господарського суду Київської області від
22-30.08.2007 р. (суддя Кошик А.Ю.) первісний позов задоволено:
визнано недійсним фінансово-лізинговий договір укладений
25.02.2000 р. між відкритим акціонерним товариством імені
Васильєва та приватним підприємцем Тавенком Ю.С., який не
відповідає вимогам закону; стягнуто з фізичної особи-підприємця
Тавенка Ю.С. на користь відкритого акціонерного товариства імені
Васильєва 85 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу; в
задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 26.12.2007 р. (судді: Зеленіна Н.І. -
головуюча, Жук Г.А., Мостова Г.І.) рішення господарського суду
Київської області від 22-30.08.2007 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими актами, відповідач -
фізична особа-підприємець Тавенок Ю.С. звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати їх та прийняти нове рішення про задоволення зустрічного
позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що при винесенні вказаних
судових актів судами обох інстанцій порушені норми матеріального
та процесуального права.
Вислухавши представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з
наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція, на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що оскаржувані судові акти не відповідають вимогам
закону, виходячи з наступного.
Судами обох інстанцій встановлено, що згідно наказу
регіонального відділення фонду державного майна України по
Київській області від 11.04.1997 р. N 7/41-ВП "Про перетворення
орендного колективного сільськогосподарського підприємства імені
Васильєва у відкрите акціонерне товариство", регіональне
відділення Фонду державного майна України по Київській області
передало відкритому акціонерному товариству імені Васильєва
об'єкти нерухомого майна.
Одним з переданих об'єктів нерухомого майна є будівля
інженерно-технічного корпусу, оціночна вартість якої складає
102417 грн.
Згідно викопіювання до акту від 22.02.2000 р., земельна
ділянка надана під забудову інженерно-технічного корпусу разом із
санітарною зоною складає 0,18 га.
25.02.2000 р. між відкритим акціонерним товариством імені
Васильєва (лізингодавець) та приватним підприємцем Тавенок Ю.С.
(лізингоодержувач) укладено фінансово-лізинговий договір.
Відповідно до розділу 1 вказаного договору, лізингодавець
передає, а лізингоодержувач одержує в тимчасове користування
будівлю та землю; вартість майна та землі, що надані в лізинг
складає 102417 грн.
Згідно розділу 5 спірного договору, лізингоодержувач
зобов'язується здійснювати лізингові платежі за будівлю в розмірі
425 грн. кожного місяця.
Підпунктом 5.4. договору визначено, що лізингова плата не
переглядається сторонами протягом лізингового строку.
Крім того, у вказаному розділі зазначено, що до складу
лізингової плати входять амортизаційні відрахування.
Лізингова плата за згодою сторін може вноситись в натуральній
або змішаній формі продуктами харчування, товарами, послугами, що
регулюються окремими договорами.
Розділом 8 договору визначено, що майно і земля переходять у
власність лізингоодержувача, в разі внесення в повному обсязі
належної лізингової плати; лізингоодержувач має право у будь-який
момент викупити лізинговане майно та землю.
За умовами договору, строк лізингу складає 20 років з моменту
прийняття майна та землі, що надані в лізинг за актом.
Будівля інженерно-технічного корпусу 30.02.2000 р. від
відкритого акціонерного товариства імені Васильєва до приватного
підприємця Тавенок Ю.С. за актом, згідно вказаного
фінансово-лізингового договору.
Звертаючись до господарського суду з позовом, відкрите
акціонерне товариство імені Васильєва просило визнати недійсним
вказаний фінансово-лізинговий договір на підставі статті 48
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (в редакції 1963 року), який
не відповідає вимогам Закону України "Про лізинг" ( 723/97-ВР ).
У матеріалах справи міститься заява представника позивача
відкритого акціонерного товариства імені Васильєва Ващенка О.В.
про поновлення строку позовної давності з огляду на поважність
причин її пропуску.
У відзиві на позов відповідач - фізична-особа підприємець
Тавенок Ю.С. посилався на пропуск позивачем позовної давності без
поважних причин, у зв'язку чим просив відмовити в позові.
Однак, всупереч положенням Господарського процесуального
кодексу України рішення та постанова не містять висновку щодо
даної заяви, що є порушенням принципу рівності учасників процесу;
при перегляді справи в суді апеляційної інстанції вказане
порушення не враховано.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що суди попередніх інстанцій, приймаючи
оскаржувані рішення та постанову, не надали оцінку вказаній заяві,
що є порушенням норм матеріального права та процесуального права,
а тому рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа -
передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Тавенка Юрія
Степановича задовольнити частково.
Рішення господарського суду Київської області від
22-30.08.2007 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 26.12.2007 р. в справі N 3/229-07
господарського суду Київської області скасувати, а справу
направити на новий розгляд в іншому складі суду до господарського
суду Київської області.
Головуючий, суддя: Ж.Бернацька
Судді: Т.Барицька
І.Волік



вверх