Про стягнення грошових коштів
Вищий господарський суд; Постановление, Дело от 02.07.200837/200
Документ v_200600-08, текущая редакция — Принятие от 02.07.2008


 
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 02.07.2008                                        Справа N 37/200 
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.08.2008 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
 головуючого                 Подоляк О.А. 
суддів: Грека Б.М.,
Дерепи В.І.,
розглянувши ВАТ "Західенерго"
у відкритому судовому
засіданні касаційну
скаргу
на ухвалу від 26.03.2008 р. Київського
апеляційного господарського суду
за заявою ВАТ "Західенерго"
про перегляд від 09.03.2005 р. Київського
за нововиявленими апеляційного господарського
обставинами постанови суду
у справі N 37/200
за позовом ВАТ "Західенерго"
(надалі - Товариство)
до ДП "Енергоринок"
(надалі - Підприємство)
третя особа Національна комісія регулювання
без самостійних вимог електроенергетики України
про стягнення 473 875 688,58 грн.
за участю представників:
від позивача - Галецький В.Г.
від відповідача - Сарасека Ю.В.
від третьої особи - не з'явились
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2004 р. позов задоволено: стягнено з Підприємства на користь Товариства 536 228 404,26 грн. боргу, 19 055 602,83 грн. пені, 47 713 460,92 грн. інфляційних нарахувань, 20 140 917,09 відсотків річних.
 
     Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2004 р. скасовано, в позові відмовлено.
 
     Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2005 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. залишено без змін.
 
     Ухвалою Верховного Суду України від 31.08.2005 р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 13.07.2005 р.
 
     В жовтні 2005 р. Товариство звернулось до суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. за нововиявленими обставинами.
 
     Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. залишено без змін, а заяву Товариства - без задоволення.
 
     Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2006 р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 р. залишено без змін.
 
     Ухвалою Верховного Суду України від 21.12.2006 р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 25.10.2006 р.
 
     В листопаді 2006 р. Товариство звернулось до суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. за нововиявленими обставинами.
 
     Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. залишено без змін.
 
     Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2007 р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2007 р. залишено без змін.
 
     Ухвалою Верховного Суду України від 06.09.2007 р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 13.07.2005 р.
 
     В липні 2007 р. Товариство звернулось до суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. за нововиявленими обставинами.
 
     Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. залишено без змін.
 
     Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2007 р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 р. залишено без змін.
 
     Ухвалою Верховного Суду України від 24.01.2008 р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 19.12.2007 р.
 
     В січні 2008 р. Товариство звернулось до суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. за нововиявленими обставинами.
 
     Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 р. (судді: Корсак В.А., Коршун Н.М., Авдеєва П.В.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. залишено без змін.
 
     Не погоджуючись із ухвалою Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для розгляду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
 
     У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
 
     Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
 
     Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
 
     Відповідно до статті 112 ГПК України ( 1798-12 ) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
 
     При цьому, результат перегляду безпосередньо пов'язаний із встановленням господарським судом наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначенням їх істотності для правильного вирішення спору.
 
     Тому, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
 
     Виходячи із змісту ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
 
     На підставі згаданої статті судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України ( 1798-12 ).
 
     Як вказано у пункті 5 постанови Пленумом Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року за N 1 ( v0001700-81 ) не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.
 
     Аналогічне роз'яснення міститься у пункті 1.1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21 травня 2002 року за N 04-5/563 ( v_563600-02 ) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ). Відповідно до пункту 1.3 цього ж Роз'яснення ( v_563600-02 ) не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.
 
     Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. обґрунтовується тим, що відповідно до вимог ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) відповідач повинен сплачувати кошти позивачу за продану електроенергію керуючись алгоритмом використання коштів оптового ринку електричної енергії.
 
     Товариство звертаючись з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. зазначає, що Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" N 2711 ( 2711-15 ) від 23.06.2005 р. (надалі - Закон), встановлює іншій механізм розрахунків.
 
     Зазначеним Законом ( 2711-15 ), на думку Товариства, визначено інші, шляхи погашення заборгованості. Тому, оскаржувач вважає, що є всі підстави для перегляду постанови за нововиявленими обставинами з урахуванням Закону ( 2711-15 ).
 
     Проте, апеляційним господарським судом встановлено, що Закон ( 2711-15 ) набув чинності 27.07.2005 р., а постанову Київського апеляційного господарського суду у справі N 37/200 було прийнято 09.03.2005 р., тобто на момент прийняття постанови апеляційною інстанцією вищевказаного Закону ( 2711-15 ) прийнято не було.
 
     Виносячи оскаржувану ухвалу про залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. суд виходив з відсутності нововиявлених обставин, що виключає перегляд судового рішення в порядку розділу XIII ГПК України ( 1798-12 ).
 
     Вказаний висновок суду відповідає фактичним обставинам, наявним матеріалам справи та нормам процесуального права, є законним та обґрунтованим.
 
     За таких обставин, суд правомірно вказав на відсутність підстав для задоволення заяви Товариства про перегляд судового рішення в порядку розділу XIII ГПК України ( 1798-12 ).
 
     Згідно п. 3 ч. 5 ст. 114 ГПК України ( 1798-12 ) у разі залишення постанови без змін виноситься ухвала.
 
     Відповідно до положень п. 1 ст. 111-9, ч. 2 ст. 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
 
     Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що ухвала апеляційного господарського суду винесена із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
 
     Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм законодавства при винесенні ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
 
     Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ), суд П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу ВАТ "Західенерго" залишити без задоволення.
 
     Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 р. у справі N 37/200 залишити без змін.
 
 Головуючий, суддя                                       О.Подоляк 
Судді Б.Грек
В.Дерепа



вверх