Про відшкодування шкоди
637; Постановление, Дело от 22.02.20053/156-2/209
Документ v_156600-05, текущая редакция — Принятие от 22.02.2005

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2005 Справа N 3/156-2/209
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Чернова Є.В., суддів: Цвігун В.Л.,
Продаєвич Л.В., розглянув касаційну скаргу Птахофабрики
"Давидівська" у формі ТзОВ на постанову від 09-16.11.2004
Львівського апеляційного господарського суду та ухвалу від
28.05.2004 господарського суду Львівської області у справі
N 3/156-2/209 за позовом Давидівської сільської ради до
Птахофабрики "Давидівська" у формі ТзОВ, 3-ті особи на стороні
позивача: 1. Державне управління екології та природних ресурсів у
Львівської області; 2. Пустомитівська районна рада;
3. Пустомитівська районна державна адміністрація, за участю
прокурора Львівської області про відшкодування шкоди, заподіяної
самовільним користуванням надрами, в сумі 2540167,47 грн. У справі
взяли участь представники позивача: Кацер Ю.І., довір. від
18.02.2005, відповідача: Парамонов С.О., довір. N 55/1 від
21.02.2005.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.05.2004
було призначено комплексну судову екологічну, ґрунтознавчу та
бухгалтерську експертизу, оскільки в судовому засіданні неможливо
дослідити, в якому стані перебуває об'єкт, щодо якого виник
спір, - Давидівське родовище (суддя О. Зварич).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
09-16.11.2004 ухвалу господарського суду Львівської області від
28.05.2004 залишено без змін (колегія суддів: П. Скрутовський -
головуючий, В. Онишкевич, М. Слука).
В поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати
прийняті у справі постанову апеляційного господарського суду та
ухвалу господарського суду. Скаргу мотивовано тим, що суд першої
інстанції в цілому неправильно визначив коло питань, які необхідно
з'ясувати експертові, призначив судову експертизу, яка жодним
чином не стосується предмету спору, та доручив проведення такої
експертизи організації, яка провести її не може.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Порядок призначення судових експертиз, обов'язки, права та
відповідальність судового експерта, організація проведення
експертиз та оформлення їх результатів визначаються Законом
України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ) та Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ).
Приписами статті 41 вказаного Кодексу ( 1798-12 ) визначено,
що експертиза може бути призначена як за клопотанням осіб, які
беруть участь у справі, так і з ініціативи самого суду в будь-якій
стадії процесу до прийняття рішення зі спору. Господарський суд
призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають
при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Учасники судового процесу мають право пропонувати
господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим
експертом, але остаточне коло цих питань встановлюється
господарським судом в ухвалі.
Відповідно до статей 106 та 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ухвали місцевого
господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному та
касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), тобто приписи вказаних
статей надають право перевірки в апеляційному та касаційному
порядку лише тих ухвал, щодо яких це прямо зазначено у відповідній
статті Господарського процесуального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції має право призначити судову
експертизу відповідно до ст. 41 ГПК України ( 1798-12 ) з
винесенням ухвали, однак ця ухвала не підлягає оскарженню.
Ухвала господарського суду Львівської області від 28.05.2004
може бути оскаржена тільки в частині зупинення провадження у
справі відповідно до п. 1 ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова
Львівського апеляційного господарського суду підлягає залишенню
без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Птахофабрики "Давидівська" у формі ТзОВ
залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 09-16.11.2004 у справі N 3/156-2/209
господарського суду Львівської області - без змін.



вверх