Про банкрутство
Вищий господарський суд; Постановление, Дело от 01.07.200843/100
Документ v_100600-08, текущая редакция — Принятие от 01.07.2008

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2008 Справа N 43/100
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 04.09.2008
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Короткевича О.Є. (доповідач у справі)
суддів: Мамонтової О.М.,
Хандуріна М.І.
розглянувши матеріали Державної податкової інспекції
касаційної скарги у Голосіївському районі міста Києва
на ухвалу Київського апеляційного
господарського суду
від 24.04.2008 року
у справі N 43/100
за заявою Товариства з обмеженою
відповідальністю "Владар-Київ"
до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Інтуіція"
про Банкрутство
за участю представників сторін: від ДПІ у Печерському районі м. Києва - Корнелюк М.П. дов. за
N 2376/9/10-017 від боржника - не з'явився від ініціюючого кредитора - не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
24.04.2008 року у справі N 43/100 відмовлено Державній податковій
інспекції у Голосіївському районі м. Києва в прийнятті апеляційної
скарги на постанову господарського суду м. Києва від
06.02.2008 року у справі N 43/100.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ДПІ у Голосіївському
районі м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського
апеляційного господарського суду, а справу направити до
апеляційного господарського суду для розгляду по суті, посилаючись
на порушення судом апеляційної інстанції норм ГПК України
( 1798-12 ), Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Ухвалою Вищого господарського суду України від
12.06.2008 року прийнято касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському
районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського
суду від 24.04.2008 року у справі N 43/100 до провадження та
призначено касаційну скаргу до розгляду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
переглянувши в касаційному порядку ухвалу апеляційного
господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин
справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм
матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2008 року
порушено провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою
відповідальністю "Владар-Київ" до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Інтуіція" про банкрутство в порядку ст. 52
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Постановою господарського суду м. Києва від 06.02.2008 року у
справі N 43/100 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтуіція"
визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором
банкрута призначено арбітражного керуючого Лященка М.Є.;
зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання
господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих
йому кредиторів; підприємницьку діяльність банкрута завершено;
строк виконання усіх грошових зобов'язань вважати таким, що настав
з 06.02.2008 року, припинено нарахування неустойки (штрафу,пені),
процентів та економічних санкцій по всіх видах заборгованості
банкрута з 06.02.2008 року, припинено повноваження органів
управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження
майном, а ліквідатора зобов'язано провести ліквідаційну процедуру
та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута строком
до 06.12.2008 року.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) провадження у справах про банкрутство
регулюється цим Законом ( 2343-12 ), Господарським процесуальним
кодексом України ( 1798-12 ), іншими законодавчими актами України.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) встановлено, що
сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник
комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Кредитор це юридична
або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені
документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо
виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а
також органи державної податкової служби та інші державні органи,
які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння
страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування та інші види загальнообов'язкового державного
соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових
платежів).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 52 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) ліквідатор письмово повідомляє про визнання
господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих
йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня
одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з
вимогами до банкрута.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 52 Закону ( 2343-12 )
задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості,
передбаченому ст. 31 цього Закону ( 2343-12 ). Кредитори можуть
оскаржити результати розгляду їх вимог ліквідатором до
господарського суду до затвердження господарським судом
ліквідаційного балансу.
Апеляційним господарським судом встановлено, що ДПІ у
Голосіївському м. Києва не є кредитором Товариства з обмеженою
відповідальністю "Інтуіція" в розумінні положень діючого
законодавства, оскільки на момент звернення з апеляційною скаргою
у даній справі про банкрутство боржника кредитором у встановленому
законодавством порядку не визнавалась.
За змістом пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) держава забезпечує особам право на апеляційне
оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Згідно частини 1 статті 91 ГПК України ( 1798-12 ), сторони у
справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор-апеляційне
подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало
законної сили.
Київський апеляційний господарський суд дійшов вірного
висновку, що, оскільки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не є
стороною у справі N 43/100, то згідно положень Господарського
процесуального кодексу України не має права звернення з
апеляційною скаргою на постанову у даній справі.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду
України, зауважує, що Державна податкова інспекція у
Голосіївському районі м. Києва, в такому випадку, не позбавлена
права звернутись з касаційною скаргою на постанову про визнання
відсутнього боржника банкрутом, в порядку ст. 107 ГПК України
( 1798-12 ), як особа яку не було залучено до участі у справі,
якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується її прав і
обов'язків.
Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ), Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
24.04.2008 року у справі N 43/100 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
24.04.2008 року у справі N 43/100 залишити без змін.
3. Матеріали справи N 43/100 направити до господарського суду
міста Києва.
Головуючий О.Є.Короткевич
Судді О.М.Мамонтова
М.І.Хандурін



вверх