Про визнання недійсним рішення
Постановление Верховного суда Украины; Дело от 16.12.200320/11407-02
Документ v7-02700-03, текущая редакция — Принятие от 16.12.2003

                                                          
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16.12.2003 Справа N 20/11407-02

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі: <...> за участю представника Євпаторійської об'єднаної державної
податкової інспекції - Ушакової Н.М., розглянувши касаційну скаргу
Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції на ухвалу
Вищого господарського суду України від 26 серпня 2003 р. у справі
за позовом ТОВ "Колос" до Євпаторійської об'єднаної державної
податкової інспекції про визнання недійсним рішення,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням господарського суду АР Крим від 24.10.2002 р.,
залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 04.12.2002 р., позов задоволено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2003 р.
повернено касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної
податкової інспекції на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 04.12.2002 р. на підставі п.п. 2, 3, 6
ст. 111-3 ГПК України ( 1798-12 ). Судом зроблено посилання на те,
що касаційну скаргу надіслано до Вищого господарського суду
України через господарський суд АР Крим, у той час як оскаржувану
постанову прийнято Севастопольським апеляційним господарським
судом. Окрім того, у скарзі не зазначено суті порушення або
неправильного застосування норм матеріального чи процесуального
права судом апеляційної інстанції, а доданий до касаційної скарги
фінансовий чек не може вважатися належним доказом відправлення
копії касаційної скарги іншій стороні у справі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.08.2003 р.
відмовлено Євпаторійській об'єднаній державній податковій
інспекції у відновленні строку на подання касаційної скарги на
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
04.12.2002 р.
20 листопада 2003 р. Верховним Судом України порушено
провадження за касаційною скаргою Євпаторійської об'єднаної
державної податкової інспекції, у якій ставиться питання про
скасування ухвали Вищого господарського суду України від
26.08.2003 р. та передачу справи на розгляд до Вищого
господарського суду України. На обгрунтування скарги зроблено
посилання на неправильне застосування норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної
державної податкової інспекції без розгляду з підстав відсутності
поважних причин для відновлення строку на подання касаційної
скарги, суд виходив з помилкової оцінки фактичних обставин справи.
Судом касаційної інстанції не було враховано, зокрема те, що
перше повернення касаційної скарги державної податкової інспекції,
яка була подана вчасно, здійснено з надуманих підстав. Так, суд на
обгрунтування повернення послався на те, що доданий до касаційної
скарги касовий чек не може вважатися належним доказом відправлення
копії касаційної скарги іншій стороні у справі; касаційну скаргу
надіслано до Вищого господарського суду України через
господарський суд АР Крим, у той час як оскаржувану постанову
прийнято Севастопольським апеляційним господарським судом; у
скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування
норм матеріального чи процесуального права судом апеляційної
інстанції.
Посилання суду на те, що доданий до касаційної скарги касовий
чек не може вважатися належним доказом відправлення копії
касаційної скарги іншій стороні у справі не відповідає вимогам
ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ). При наявності сумніву в
достовірності доказу про направлення копії касаційної скарги
стороні у справі суд міг витребувати необхідні докази, а не
повертати касаційну скаргу.
Та обставина, що касаційну скаргу надіслано до Вищого
господарського суду України через господарський суд АР Крим, а не
через Севастопольський апеляційний господарський суд, яким
прийнято оскаржувану постанову, не могла бути підставою для її
повернення та перешкодою для порушення касаційного провадження,
оскільки скарга надійшла разом зі справою.
Касаційна скарга Державної податкової інспекції відповідала й
вимогам п.4 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ). Вона містила
посилання, зокрема на застосування судом положень п.п.7.4.1.
п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ), які не підлягали застосуванню.
Таким чином, повернення судом касаційної інстанції вперше
поданої касаційної скарги не грунтувалося на положеннях чинного
господарського процесуального законодавства, однак всупереч
вимогам ст. 43, 53 ГПК України ( 1798-12 ), ця обставина не була
взята судом до уваги при оцінці поважності причин пропуску строку
на касаційне оскарження при повторному зверненні з касаційною
скаргою.
При наведених обставинах оскаржувана ухвала Вищого
господарського суду України не є законною та обгрунтованою і
підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до Вищого
господарського суду України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова
палата П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної
податкової інспекції задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 26 серпня
2003 р. скасувати та передати справу на розгляд до Вищого
господарського суду України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.



вверх