Про порушення справи про банкрутство
Вищий господарський суд; Постановление, Дело от 24.06.200823/506-б
Документ v0506600-08, текущая редакция — Принятие от 24.06.2008

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2008 Справа N 23/506-б
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.08.2008
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Панової І.Ю.,
суддів Заріцької А.О.,
Хандуріна М.І.
розглянувши Державної податкової інспекції у
касаційну скаргу Печерському районі м. Києва
на ухвалу господарського суду міста Києва
від 23 січня 2008 року
у справі N 23/506-б
господарського міста Києва
суду
за заявою суб'єкта підприємницької
діяльності Трембача А.П.
до товариства з обмеженою відповідальністю
"ВЕ ЕНД АШ ГРУП"
про порушення справи про банкрутство
ліквідатор Вершинін А.О.
за участю представників:
ліквідатора Вершиніна А.О.,
ДПІ у Печерському Куракіна Ю.В.,
районі м. Києва СПД-ФО Трембача А.П.,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19 листопада
2007 року за заявою суб'єкта підприємницької діяльності
Трембача А.П. (далі - СПД Трембач А.П.) порушено провадження у
справі N 23/506-б про банкрутство товариства з обмеженою
відповідальністю "ВЕ ЕНД АШ ГРУП" (далі - ТОВ "ВЕ ЕНД АШ ГРУП") в
порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (далі - Закон).
В обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство
СПД Трембач А.П. зазначив, що згідно листа Державної податкової
інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 6 листопада
2007 року N 5472/10/26-123 ТОВ "Ве енд аш груп" відсутнє за своєю
адресою. Тобто, ініціюючим кредитором було зроблено висновок
про те, що боржник припинив свою діяльність, товариство разом з
його керівними органами за своєю адресою: м. Київ, вул. Січневого
повстання, 11 А, кв. 54 відсутнє і визначити його місцезнаходження
неможливо (а. с. 18).
Постановою господарського суду міста Києва від 5 грудня
2007 року (суддя Демидова А.М.) ТОВ "ВЕ ЕНД АШ ГРУП" визнано
банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута
призначено керуючого Вершиніна А.О. Постанову направлено сторонам
у справі, ліквідатору боржника, ДПА у м. Києві, ДПІ у
Голосіївському районі м. Києва та Прокуратурі м. Києва (а. с. 36
зворот).
Постанова обґрунтована зокрема тим, що згідно витягу з
довідки з Єдиного державного реєстру станом на 4 грудня 2007 року
статус відомостей про юридичну особу не підтверджено (а. с. 31).
Ухвалою від 23 січня 2008 року затверджено ліквідаційний
баланс банкрута, ТОВ "ВЕ ЕНД АШ ГРУП" ліквідовано, провадження у
справі припинено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою ДПІ у Печерському районі
м. Києва подало до Київського апеляційного господарського суду
апеляційну скаргу, однак ухвалою від 24 квітня 2008 року скаргу
повернуто без розгляду з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі -
ГПК України).
Не погоджуючи з ухвалою суду першої інстанції від 23 січня
2008 року ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулось до Вищого
господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить
скасувати оскаржуване у справі процесуальне рішення, а справу
передати до господарського суду міста Києва.
На думку заявника касаційної скарги, судами порушено норми
матеріального та процесуального права, а саме: ст. 52 Закону
( 2343-12 ), п. 8.2 Інструкції "Про порядок обліку платників
податків" затвердженої наказом Державної податкової адміністрації
України від 19 лютого 1998 року N 80 ( z0172-98 ).
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні
матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та
застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі
ст. 52 Закону ( 2343-12 ), якою передбачено особливості
банкрутства відсутнього боржника.
При розгляді справи за приписами вказаної норми Закону
( 2343-12 ), предметом доказування є визначення місцезнаходження
боржника - юридичної особи, факт відсутності керівних органів
юридичної особи за її місцезнаходженням, факт ненадання боржником
протягом року до органів державної податкової служби податкових
декларацій, документів бухгалтерської звітності та ознак, що
свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наявність доказів
відсутності підприємницької діяльності боржника перевіряється
судом при прийнятті заяви до розгляду або її поверненні. Правова ж
оцінка ознак відсутності підприємницької діяльності боржника
повинна бути надана судом безпосередньо в судовому засіданні під
час з'ясування дійсних обставин справи та перевірки покладених в
основу заяви ініціюючого кредитора фактів.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону ( 2343-12 ) господарський
суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення
провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить
постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом та відкриття
ліквідаційної процедури.
Відтак, у разі наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 52
Закону ( 2343-12 ), суд визнає боржника банкрутом та відкриває
ліквідаційну процедуру, тобто продовжує рух справи про
банкрутство, а за їх відсутності - припиняє провадження у справі
на підставі ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ).
Визнаючи боржника банкрутом, а в подальшому ліквідуючи
банкрута та припиняючи у справі провадження, господарський суд
першої інстанції виходив, зокрема, з того, що боржник та його
керівні органи відсутні за своїм місцезнаходженням, що
підтверджується наданими ініціюючим кредитором доказами.
Проте з цим висновком погодитись не можна, оскільки він не
ґрунтується на законодавстві і не відповідає матеріалам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючим кредитором в
якості доказів відсутності боржника за місцезнаходженням додано до
заяви про порушення провадження у справі про банкрутство
товариства лист ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (а. с. 18), а
також в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного
реєстру (а. с. 31).
В порушення приписів ст. ст. 32, 34, 38, 43 ГПК України
( 1798-12 ) суд першої інстанції залучив до матеріалів справи в
якості доказу відсутності боржника за юридичною адресою, а саме:
м. Київ, вул. Січневого повстання, 11 А, кв. 54, вказаний вище
лист ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України ( 435-15 )
(далі - ЦК України) та до положень п. 5 ст. 1 Закону України "Про
державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
( 755-15 ) (в редакції, чинній на час виникнення спірних
правовідносин) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу
або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи
чи закону виступають від її імені.
Установчі документи боржника в матеріалах справи відсутні,
отже судом не досліджувались.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
( 755-15 ) з метою забезпечення органів державної влади та
учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних
осіб та фізичних осіб - підприємців створюється Єдиний державний
реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної
особи, дати та номеру запису про проведення державної реєстрації
юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до
нього, дати видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію,
дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення
змін до них, про відсутність юридичної особи за її
місцезнаходженням (ст. 17 цього Закону) ( 755-15 ).
Згідно із ст. 19 вказаного Закону ( 755-15 ) юридична особа
щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної
реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати (надіслати
рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку
встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну
особу. Реєстраційна картка про підтвердження відомостей про
юридичну особу залишається державним реєстратором без розгляду,
якщо вона не відповідає вимогам ч. ч. 1, 2 ст. 8 цього Закону
( 755-15 ). Якщо реєстраційна картка про підтвердження відомостей
про юридичну особу не була надана юридичною особою в установлений
цією частиною строк, державний реєстратор зобов'язаний у строк, що
не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для
юридичної особи для подання реєстраційної картки про підтвердження
відомостей про юридичну особу, направити рекомендованим листом
юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному
реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про
юридичну особу. У разі повернення до державного реєстратора
рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про
відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання
юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй
відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження
відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести
до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної
особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність
підтвердження відомостей про юридичну особу.
Враховуючи вказане вище, ініціюючим кредитором не було надано
суду першої інстанції саме витяг з Єдиного державного реєстру про
відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, який є
необхідним для встановлення обставин справи (а. с. 31).
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України ( 1798-12 )
обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути
підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, відсутність ТОВ "ВЕ ЕНД АШ ГРУП" та його керівних
органів за місцезнаходженням є недоведеним фактом, у зв'язку з чим
у господарського суду не було підстав для визнання боржника
банкрутом та його ліквідації за спрощеною процедурою відповідно до
ст. 52 Закону ( 2343-12 ).
Судом першої інстанції зазначені вище вимоги закону не були
взяті до уваги, у зв'язку з чим ухвала господарського суду
міста Києва від 23 січня 2008 року підлягає скасуванню, а справа -
передачі на розгляд до господарського суду першої інстанції. При
розгляді справи господарському суду міста Києва слід врахувати
наведене і вирішити спір відповідно до закону.
Доводи касаційної скарги про порушення судом норм
процесуального права, у зв'язку з неповідомленням органу ДПІ про
порушення справи про банкрутство боржника, колегією суддів не
приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Господарським судом міста Києва ДПІ у Печерському районі м. Києва
було надіслано постанову про визнання ТОВ "ВЕ ЕНД АШ ГРУП"
банкрутом. До того ж, в газеті Голос України від 7 грудня
2007 року N 229 було опубліковано оголошення про порушення справи
про банкрутство ТОВ "ВЕ ЕНД АШ ГРУП".
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва задовольнити.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 23 січня 2008 року
у справі N 23/506-б скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду
міста Києва.
Головуючий І.Ю.Панова
Судді А.О.Заріцька
М.І.Хандурін



вверх