Про стягнення заборгованості
Вищий господарський суд; Постановление, Дело от 18.06.20081/3/344
Документ v0344600-08, текущая редакция — Принятие от 18.06.2008

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.2008 Справа N 1/3/344
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.08.2008
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П. А. (головуючого),
Вовка І.В.,
Остапенко М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства "ЕНЕРГОРИНОК" на постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 05.03.2008 року щодо скарги
на дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби
Запорізького міського управління юстиції у справі N 1/3/344 за
позовом Державного підприємства "ЕНЕРГОРИНОК" до Відкритого
акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення
заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2007 року стягувач звернувся до господарського суду
Запорізької області зі скаргою на дії Ленінського відділу
Державної виконавчої служби Запорізького міського управління
юстиції про визнання недійсним п. 3 постанови від 01.10.2007 року
у зв'язку з невідповідністю вимогам закону.
Ухвалою господарського суду Запорізької області
від 04.01.2008 року в скарзі відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду
від 05.03.2008 року зазначену ухвалу суду першої інстанції
залишено без змін.
У касаційній скарзі стягувач вважає, що судом неправильно
застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому
просить прийняті ним рішення скасувати та скаргу задовольнити.
Відзиви на касаційну скаргу від державної виконавчої служби
та боржника до суду не надходили.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП "ЕНЕРГОРИНОК"
звернулось до ВДВС Ленінського РУЮ із заявою про примусове
виконання наказу Арбітражного суду Запорізької області
від 23.04.2001 року в справі N 1/3/344.
Постановою ВДВС Ленінського РУЮ від 24.04.2002 року стягувачу
у відкритті виконавчого провадження за зазначеним наказом суду
відмовлено у зв'язку з пропуском строку для пред'явлення наказу до
виконання.
Ухвалою господарського суду Запорізької області
від 20.06.2002 року ці дії Державної виконавчої служби визнано
неправомірними та зобов'язано виконавчу службу відкрити виконавче
провадження на виконання вказаного наказу суду.
На виконання зазначеної ухвали суду 13.09.2002 року Державною
виконавчою службою було відкрито виконавче провадження з виконання
наказу арбітражного суду від 23.04.2001 року N 1/3/344.
Проте у подальшому постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 03.10.2002 року наведену ухвалу суду
першої інстанції було скасовано.
У зв'язку з чим, спірною постановою начальника ДВС постанову
про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2002 року було
скасовано.
За вимогами ст. 121-2 ГПК України ( 1798-12 ), скарги на дії
чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо
виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути
подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з
дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам
стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарги на дії органів Державної виконавчої служби
розглядаються господарським судом, про час і місце якого
повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган
виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи
представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання
не є перешкодою для розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка
надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових
рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом
( 1798-12 ) порядку.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 8 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) контроль за своєчасністю, правильністю,
повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють
начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо
підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого
органу. Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні
контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень,
якщо вони суперечать вимогам Закону ( 606-14 ), вправі своєю
постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ,
винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який
йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести
виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.
Ч. 2 ст. 8-1 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) встановлено, що перевірити законність виконавчого
провадження мають право, начальники відділів державної виконавчої
служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та
Севастопольського міських управлінь юстиції, їх заступники -
виконавче провадження, що перебуває на виконанні підрозділів
примусового виконання рішень таких відділів державної виконавчої
служби та районних, міських (міст обласного значення), районних у
містах відділах державної виконавчої служби, що підпорядковані
зазначеним управлінням юстиції.
Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, з яким погодився
і суд апеляційної інстанції, про недоведеність стягувачем
неправомірності дій начальника Ленінського відділу Державної
виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо
скасування постанови про відкриття виконавчого провадження у
зв'язку з скасуванням судової ухвали на підставі якої виконавче
провадження було відкрито, відповідає вимогам закону та
ґрунтується на матеріалах справи.
Отже, місцевий господарський суд, дійшов правильного
висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про
відсутність правових підстав для задоволення заявлених за скаргою
вимог й обґрунтовано відмовив у скарзі.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийняті у справі судові рішення
відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому вони
підлягають залишиню без змін, а касаційна скарга - без
задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ),
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства "ЕНЕРГОРИНОК"
залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 05.03.2008 року - без змін.
Головуючий суддя П.Гончарук
Судді І.Вовк
М.Остапенко



вверх