У Міністерстві юстиції розглянуто питання щодо права органів державної контрольно-ревізійної служби при проведенні контрольних заходів визначати розмір заподіяних збитків чи матеріальної шкоди та повідомляється.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу" 2939-12 головним завданням контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудитута інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до пунктів 3 та 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550 550-2006-п , акт ревізії - це документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.
вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб служби та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії;
констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено це питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.
Зазначеними Законом 2939-12 та Порядком 550-2006-п не передбачено визначення посадовими особами органів державної контрольно-ревізійної служби розміру заподіяних державі збитків чи матеріальної шкоди.
Проте, враховуючи завдання зазначених органів, які полягають в контролі за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів необоротних та інших активів, та правильністю визначання потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства у цій сфері можна зробити лише на підставі визначення фактично використаних (наявних) активів (фінансових ресурсів, майна) і порівняння їх з встановленими законодавством.
Тому, на нашу думку, повноваження щодо контролю за витрачанням відповідних ресурсів та надання висновку про наявність або відсутність порушення законодавства включає і визначення розміру збитків (кількісну характеристику невідповідності законодавству відповідних активів).