Документ v0002760-07, утратил силу, текущая редакция — Утрата силы от 25.02.2013, основание - v0006760-13

                                                          
ПЛЕНУМ ВИЩОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
02.04.2007 N 2
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Вищого адміністративного суду
N 6 ( v0006760-13 ) від 25.02.2013 }
Про практику застосування адміністративними
судами положень Кодексу адміністративного
судочинства України під час розгляду спорів
щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим
процесом чи процесом референдуму

Відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) громадяни
мають право брати участь в управлінні державними справами, у
всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати та бути
обраними до органів державної влади та органів місцевого
самоврядування. Народне волевиявлення здійснюється через вибори,
референдум та інші форми безпосередньої демократії. Вибори до
органів державної влади та органів місцевого самоврядування є
вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого
виборчого права шляхом таємного голосування.
Згідно з положеннями Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (далі - КАС України), який набув чинності
1 вересня 2005 року, на спори щодо правовідносин, пов'язаних з
виборчим процесом чи процесом референдуму, поширюється компетенція
адміністративних судів.
Точне і неухильне додержання адміністративними судами норм
КАС України ( 2747-15 ) під час розгляду спорів щодо
правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом
референдуму, є неодмінною умовою забезпечення їх правильного,
справедливого і швидкого вирішення з метою захисту прав, свобод та
інтересів виборців та інших суб'єктів виборчого процесу чи процесу
референдуму.
Вивчення судової практики у справах щодо спорів, пов'язаних з
виборчим процесом чи процесом референдуму, показує, що деякі суди
допускають помилки в застосуванні положень КАС України
( 2747-15 ), який регулює ці питання, іноді за його нормами
вирішують спори, що належить вирішувати за правилами цивільного
судочинства, або спори, які перебувають за межами виборчого
процесу тощо.
З метою поліпшення розгляду справ цієї категорії та
роз'яснення питань, що виникли під час розгляду цих справ у
адміністративних судах, Пленум Вищого адміністративного суду
України П О С Т А Н О В И В:
1. Звернути увагу адміністративних судів на те, що відповідно
до статті 5 КАС України ( 2747-15 ) адміністративне судочинство
здійснюється відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ),
цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість
яких надана Верховною Радою України. З огляду на зазначену норму адміністративні суди під час
вчинення будь-яких процесуальних дій у процесі розгляду та
вирішення спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом
референдуму, повинні керуватися правилами та приписами лише
перерахованих у статті 5 КАС України ( 2747-15 )
нормативно-правових актів незалежно від можливої наявності інших
нормативно-правових актів, зокрема законів, які визначають засади,
порядок та організацію проведення виборів та в яких можуть бути
окремі положення щодо вчинення процесуальних дій судами. Винятками з цього правила можуть бути особливості,
передбачені матеріальними і процедурними нормами зазначених
законів, з яких випливає право особи на звернення до суду у
виборчому процесі чи процесі референдуму або можливість особи бути
відповідачем у таких спорах.
2. Пунктом 5 частини першої статті 17 КАС України ( 2747-15 )
встановлено, що на спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим
процесом чи процесом референдуму, поширюється компетенція
адміністративних судів. Судам необхідно мати на увазі, що відповідно до зазначеної
норми до адміністративної юрисдикції належать усі спори, пов'язані
з виборчим процесом чи процесом референдуму, незалежно від того,
чи є стороною у цьому спорі суб'єкт владних повноважень. Поняття виборчого процесу або процесу референдуму Кодексом
адміністративного судочинства України не визначено, а тому судам
слід звертатися до Законів України "Про вибори Президента України"
( 474-14 ) від 18 березня 2004 року N 1630-IV ( 1630-15 ), "Про
вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ) в редакції від
7 липня 2005 року N 2777-IV ( 2777-15 ), "Про вибори депутатів
Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та
сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 року
N 1667-IV ( 1667-15 ) (із змінами, внесеними згідно з Кодексом
від 6 липня 2005 року N 2747-IV ( 2747-15 ) та Законом від
21 грудня 2005 року N 3253-IV ( 3253-15 ), "Про всеукраїнський та
місцеві референдуми" від 3 липня 1991 року N 1286-XII
( 1286-12 ) (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України
від 19 червня 1992 року N 2481-XII ( 2481-12 ), від 11 липня
2001 року N 2628-III ( 2628-14 ) та інших нормативно-правових
актів, якими визначено етапи (початок, проходження та закінчення)
виборчого процесу та процесу референдуму. Спори, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності
виборчих комісій чи комісій з референдуму, які виникли поза межами
етапів виборчого процесу та процесу референдуму або не стосуються
виборчого процесу чи процесу референдуму, не належать до спорів,
пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, а тому
визначення юрисдикції таких спорів та їх розгляд проводяться в
загальному порядку. Разом з тим необхідно звернути увагу судів на те, що згідно
зі статтею 72 Конституції України ( 254к/96-ВР ) всеукраїнський
референдум призначається Верховною Радою України або Президентом
України відповідно до їхніх повноважень, а згідно зі статтею 21
Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми"
( 1286-12 ), пункту 3 частини другої статті 26 Конституції
Автономної Республіки Крим ( rb239k002-98 ), прийнятої Законом
України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим"
від 23 грудня 1998 року N 350-XIV ( 350-14 ), пункту 3 частини
другої статті 9 Закону України "Про Верховну Раду Автономної
Республіки Крим" від 10 лютого 1998 року N 90/98-ВР ( 90/98-ВР )
рішення про проведення місцевих референдумів приймаються
відповідною місцевою радою, Верховною Радою Автономної Республіки
Крим. Прийняттю такого рішення передує певна процедура, визначена
Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", через
яку реалізується право вимоги проведення референдуму. Тому суди
повинні враховувати, що всі спори щодо правовідносин, пов'язаних з
реалізацією права вимоги щодо проведення та призначення
референдуму, також повинні розглядатися за особливостями,
визначеними Кодексом адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) для розгляду спорів, пов'язаних з виборчим процесом та
процесом референдуму.
3. Визначаючи спір щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим
процесом чи процесом референдуму, за суб'єктним складом
(сторонами), судам необхідно керуватися тим, хто є позивачем у
справі (суб'єкт виборчого процесу, ініціативна група референдуму,
інші суб'єкти ініціювання референдуму) та хто є відповідачем у
справі, оскільки не кожна особа може бути стороною у такому спорі. Загальне право на подання позову в спорі, пов'язаному з
виборчим процесом чи процесом референдуму, належить суб'єктам
виборчого процесу, а також ініціативній групі референдуму, іншим
суб'єктам ініціювання референдуму, як це передбачено частиною
першою статті 172 КАС України ( 2747-15 ). Ця норма є бланкетною,
вона відсилає до нормативно-правових актів, якими регулюється
виборчий процес чи процес референдуму та які визначають коло
суб'єктів виборчого процесу чи процесу референдуму. Відповідно до частини другої статті 172 КАС України
( 2747-15 ) виборці мають таке право лише в разі порушення їх
виборчих прав чи інтересів у цих процесах особисто, крім випадків,
визначених статтею 173 цього Кодексу, за якою виборець може
звернутися до суду про включення або виключення зі списку виборців
не лише себе особисто, а й інших осіб. Разом з тим судам необхідно мати на увазі, що суб'єкти
виборчих процесів чи процесів референдумів мають право на
звернення до суду щодо вирішення зазначених спорів лише в тому
виборчому процесі або процесі референдуму, в якому вони набули
свого статусу суб'єкта виборчого процесу чи процесу референдуму. Крім того, судам слід ураховувати, що в зазначеному порядку
звернутися до суду мають право особи, які мають намір реалізувати
своє право на участь у виборчому процесі чи процесі референдуму
або набути статусу суб'єкта виборчого процесу чи процесу
референдуму, у разі відмови в цьому виборчими комісіями чи
комісіями з референдуму або органами державної влади чи органами
місцевого самоврядування. Якщо така відмова неоскаржена або
визнана законною, то ці особи не мають права оскаржувати подальші
рішення, дії та бездіяльність виборчих комісій чи комісій з
референдуму або органів державної влади чи органів місцевого
самоврядування у виборчому процесі чи процесі референдуму як
суб'єкти відповідного процесу та не мають права в подальшому на
подання позову в зазначеному порядку.
4. Судам необхідно мати на увазі, що всі виборчі комісії
(комісії з референдуму), їх голови, заступники голів, секретарі та
члени є суб'єктами владних повноважень, оскільки відповідно до
Закону України "Про Центральну виборчу комісію" ( 1932-15 ),
статей 24, 25 Закону України "Про вибори народних депутатів
України" ( 1665-15 ), статей 19, 20 Закону України "Про вибори
депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад
та сільських, селищних, міських голів" ( 1667-15 ), статей 24, 26
Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми"
( 1286-12 ), статей 21, 22 Закону України "Про вибори Президента
України" ( 474-14 ) виборчі комісії або комісії з референдуму є
спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати
підготовку та проведення відповідних виборів або референдуму і
забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства
України щодо відповідних виборів або референдуму. Тому суди
повинні розглядати та вирішувати зазначені спори, в яких однією зі
сторін є виборча комісія (комісія з референдуму), її голова,
заступник голови, секретар та члени, з урахуванням особливостей
адміністративного судочинства у спорах із суб'єктом владних
повноважень.
5. Вирішуючи питання про предметну та територіальну
підсудність справи, судам необхідно керуватися загальними
правилами глави 1 розділу II КАС України ( 2747-15 ) з урахуванням
особливостей, визначених частинами третьою-п'ятою статті 172,
частиною другою статті 173, частиною третьою статті 174, частиною
третьою статті 175, частиною шостою статті 177 КАС України та
застосовувати ці особливості, якщо є розбіжності між ними та
загальними правилами. Відповідно до пункту 5 розділу VII Прикінцеві та перехідні
положення КАС України ( 2747-15 ) до початку діяльності окружних
та апеляційних адміністративних судів спори щодо правовідносин,
пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму,
розглядаються відповідно місцевими та апеляційними загальними
судами, зокрема й у випадках, якщо сторонами у них є лише юридичні
особи. Керуючись вимогами, передбаченими частиною першою статті 21
КАС України ( 2747-15 ), не можуть розглядатися в одному
провадженні кілька пов'язаних між собою вимог, які не підсудні
одному адміністративному суду, у спорах, пов'язаних з виборчим
процесом чи процесом референдуму. Частиною другою статті 21 КАС України ( 2747-15 ) передбачено
можливість розгляду в одному провадженні вимоги про відшкодування
шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю
суб'єкта владних повноважень, лише разом з вимогою про визнання
зазначених рішень, дій чи бездіяльності протиправними. В інших
випадках вимоги про відшкодування шкоди в порядку
адміністративного судочинства розглядатися не можуть. Тому судам
слід мати на увазі, що з вимогою у спорі, пов'язаному з виборчим
процесом чи процесом референдуму, в одному провадженні не може
розглядатися вимога про відшкодування шкоди, оскільки особливості,
встановлені статтями 172-179 КАС України, не поширюються на
розгляд такої вимоги. Позовна заява, в якій є декілька пов'язаних між собою вимог у
спорі щодо виборчого процесу чи процесу референдуму, які не
підсудні одному суду, на стадії відкриття провадження у справі в
частині, яка не підсудна відповідному суду, повертається
позивачеві, а в іншій частині вирішується питання про її прийняття
та про відкриття провадження. Якщо порушення правил предметної підсудності виявилось на
стадії судового розгляду справи, то в такому разі за правилами
статті 22 КАС України ( 2747-15 ) суд позовну заяву в частині, яка
йому непідсудна, повинен передати до іншого належного
адміністративного суду, якому підсудна справа в зазначеній частині
вимог. Так само суд повинен вчинити, якщо після відкриття
провадження, але до початку судового розгляду виявилося, що
провадження у справі за частиною позовних вимог відкрито без
дотримання правил територіальної підсудності. Позовні заяви з вимогою стосовно спору, пов'язаного з
виборчим процесом чи процесом референдуму, та з вимогою, не
пов'язаною з цими процесами, які підсудні одному адміністративному
суду, не можуть розглядатися разом, а тому суди в порядку,
встановленому статтею 116 КАС України ( 2747-15 ), повинні
роз'єднати такі вимоги в самостійні провадження. Оскільки відповідно до частини другої статті 6 КАС України
( 2747-15 ) ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його
справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона
віднесена цим Кодексом, то порушення правил підсудності може бути
однією з підстав для скасування судового рішення.
6. За правилами частин першої та другої статті 24 КАС України
( 2747-15 ) колегією у складі трьох суддів розглядаються і
вирішуються в першій інстанції виборчі спори щодо правовідносин,
пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, які
підсудні лише окружному адміністративному суду. Спори, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму,
підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам,
розглядаються і вирішуються суддею одноособово, крім випадків,
коли ці суди розглядають справи, підсудні окружним
адміністративним судам, до початку діяльності останніх. Суди повинні враховувати, що попереднє судове засідання у
спорах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму,
відповідно до частини другої статті 111 КАС України ( 2747-15 )
проводиться суддею одноособово незалежно від предмета спору та/чи
підсудності справи. Якщо ж на цій стадії буде вирішуватись питання
про закінчення розгляду справи, то за наявності умов, передбачених
частинами першою та другою статті 24 КАС України, справа повинна
розглядатися і вирішуватися колегію у складі трьох суддів. Зазначені положення необхідно враховувати апеляційним судам
під час перевірки законності оскаржуваних рішень судів першої
інстанції щодо їх ухвалення повноважним складом суду.
7. Суди зобов'язані виключити із практики випадки
необґрунтованого повернення позовної заяви, залишення її без руху
чи без розгляду та відмови у відкритті провадження у справі. У випадку невідповідності поданої позовної заяви у спорі,
пов'язаному з виборчим процесом чи процесом референдуму, формі та
змісту, які передбачені статтями 105, 106 КАС України ( 2747-15 ),
така позовна заява в порядку частини першої статті 108 КАС України
залишається без руху, якщо не порушено строк звернення до суду або
вона подана в межах строку, після закінчення якого не може бути
вирішений такий спір. Оскільки за правилами частини першої статті 172 КАС України
( 2747-15 ) право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність
виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають
суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а
також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання
референдуму, то в позовній заяві обов'язково повинен зазначатися
юридичний статус позивача із зазначенням документа, який
підтверджує цей статус. А якщо ні, то така позовна заява
залишається без руху з наданням терміну для усунення недоліків. Аналогічно повинні поступати суди у справах щодо оскарження
рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств,
установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих
працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство
про вибори та референдум, а також у справах щодо оскарження дій
або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партій
(блоків), місцевих організацій партій (блоків), їхніх посадових
осіб, уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших
суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від
суб'єктів виборчого процесу. Що ж стосується виборця, то він, оскаржуючи рішення, дії чи
бездіяльність виборчої комісії, комісій з референдуму, членів цих
комісій, у позовній заяві також повинен зазначати, яким чином таке
рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси
щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його
особисто, крім спорів щодо уточнення списків виборців. У випадку неусунення зазначених недоліків у встановлений
судом строк такі позовні заяви за правилами пункту 1 частини
третьої статті 108 КАС України ( 2747-15 ) повертаються
позивачеві. Також суди мають право повертати позовні заяви зі спорів,
пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, з інших
підстав, перерахованих у частині третій статті 108 цього Кодексу
( 2747-15 ). Якщо на стадії судового розгляду буде встановлено, що позивач
не наділений правом у зазначеному порядку оскаржувати рішення, дії
або бездіяльність виборчих комісій чи інших відповідачів, то в
такому разі суди повинні відмовити в задоволенні позову. За цими ж правилами повинні діяти суди стосовно справ, у яких
позивачем є виборець, крім справ щодо уточнення списку виборців,
якщо буде встановлено, що оскаржуваним рішенням, дією чи
бездіяльністю виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих
комісій не порушені особисто його виборчі права та інтереси. Тобто, розглядаючи такі справи, суди повинні перевірити, чи
має право позивач звертатися до суду з відповідними вимогами, і
лише в разі встановлення такого права перевіряти правомірність
оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій,
комісій з референдуму, членів цих комісій.
8. Позовна заява або апеляційна скарга у спорах, пов'язаних з
виборчим процесом чи процесом референдуму, залишається без
розгляду, якщо позивач пропустив строк звернення до суду або її
подано після закінчення встановленого строку для розгляду таких
спорів. Оскільки частиною п'ятою статті 179 КАС України ( 2747-15 )
встановлено, що позовні заяви у спорах, пов'язаних з виборчим
процесом чи процесом референдуму, подані з пропущенням строку,
залишаються без розгляду, то положення статті 100 цього Кодексу в
цих спорах не застосовуються. У разі пропущення строку звернення до суду позовні заяви у
спорах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму,
залишаються судами без розгляду на будь-якій стадії проходження
справи в суді: відкриття провадження, попереднього та судового
розгляду справи. Таким же чином вирішується питання апеляційним
судом у випадку виявлення подібної підстави у суді апеляційної
інстанції під час перевірки законності та обґрунтованості рішення
суду першої інстанції. Також суди під час розгляду спору, пов'язаного з виборчим
процесом чи процесом референдуму, повинні залишати позовні заяви
без розгляду у випадках, передбачених частиною першою статті 155
КАС України ( 2747-15 ). Однак суди повинні враховувати, що під час розгляду спорів,
пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, положення
пункту 4 частини першої статті 155 КАС України ( 2747-15 ) не
застосовуються, оскільки за правилами статей 172-175 цього Кодексу
неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином
повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду зазначених спорів.
9. Судам слід звернути увагу на те, що частиною восьмою
статті 172 КАС України ( 2747-15 ) встановлено дводенний строк
подання позовних заяв до суду стосовно рішень, дій чи
бездіяльності лише дільничної виборчої комісії, дільничної комісії
з референдуму, членів цих комісій, що мали місце в день
голосування, під час підрахунку голосів та встановлення
результатів голосування на дільниці. Що ж стосується подання позовних заяв щодо рішень, дій чи
бездіяльності інших виборчих комісій чи комісій з референдуму,
членів цих комісій, то вони подаються в п'ятиденний строк,
встановлений частиною шостою статті 172 КАС України ( 2747-15 ).
10. За правилами частини п'ятої статті 179 КАС України
( 2747-15 ) судам необхідно враховувати, що днем подання позовної
заяви або апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного
суду до 24 години цього дня. У випадку незабезпечення роботи суду до зазначеної години
позовну заяву чи апеляційну скаргу, подану у зв'язку з цим
наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк.
11. Суди повинні розглядати спори, пов'язані з виборчим
процесом чи процесом референдуму, у строк, встановлений частиною
одинадцятою статті 172, частиною четвертою статті 173, частиною
сьомою статті 177 КАС України ( 2747-15 ). Однак порушення цього
строку в судах першої інстанції не є підставою для залишення
позовної заяви, а в апеляційній інстанції апеляційної скарги - без
розгляду. У таких випадках позовна заява або апеляційна скарга можуть
бути залишені без розгляду лише в разі, якщо суди не розглянули
справу до настання певної події (частина третя статті 179 КАС
України ( 2747-15 ), після якої судам заборонено розглядати або
продовжувати розгляд зазначених справ.
12. У випадках звернення осіб, які мають право голосу на
відповідних виборах чи референдумі, з позовом про уточнення списку
виборців, зокрема про включення або виключення зі списку інших
осіб, суди відповідно до частини другої статті 53 КАС України
( 2747-15 ) повинні у разі можливості залучити їх (інших осіб) до
участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог
на предмет спору, на стороні позивача або відповідача залежно від
заявлених вимог. Судам під час розгляду та вирішення зазначених вище спорів
необхідно неухильно дотримуватись положень частини четвертої
статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо сприяння реалізації виборчих прав
громадянами, забезпечення свободи політичних дебатів,
неупередженого ставлення засобів масової інформації до кандидатів
у депутати, партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу" від
17 листопада 2005 року N 3099-IV ( 3099-15 ), відповідно до якої
суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців
у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше
ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла
за два дні до дня голосування, - невідкладно. При цьому суди
повинні враховувати, що зміна процесуального законодавства щодо
порядку та строку розгляду цих справ не є порушенням права на
звернення до суду. Зазначені строки також поширюються на вирішення справ з цим
предметом спору апеляційним судом під час перегляду в апеляційній
інстанції рішення суду першої інстанції.
13. Положеннями статті 178 КАС України ( 2747-15 )
передбачено випадки здійснення представництва у справах,
пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, без
додаткового уповноваження. Документом, що підтверджує повноваження
таких представників, є відповідне посвідчення, видане в порядку,
встановленому законом про вибори чи референдум. Тому суди повинні мати на увазі, що у всіх інших випадках
стосовно справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом
референдуму, представництво здійснюється за загальними правилами,
встановленими статтями 56-61 КАС України ( 2747-15 ). Крім того, суди повинні враховувати, що особа (без
додаткового уповноваження), яка здійснює представництво у справах,
пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, має право
на вчинення від імені суб'єкта, якого вона представляє, усіх
процесуальних дій, які може вчинити цей суб'єкт (частина перша,
шоста статті 59 КАС України ( 2747-15 ). Частиною другою статті 178 КАС України ( 2747-15 )
встановлено, що особа, яка відповідно до закону про вибори чи
референдум зареєстрована як уповноважена особа (представник)
партії (блоку), місцевої організації партії (блоку), діє як
представник відповідної партії (блоку), місцевої організації
партії (блоку) у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи
процесом референдуму, без додаткового уповноваження. Відповідно до
частини сьомої статті 56 КАС України керівники або представники
партій (блоків), уповноважені статутом, також мають право від їх
імені підписувати позовні заяви до суду та представляти їхні
інтереси як законні представники. У разі, якщо позовну заяву від імені позивача подано особою,
яка не має повноважень на ведення справи, суди повинні повертати
таку позовну заяву (пункт 4 частини третьої статті 108 КАС України
( 2747-15 ), а якщо це виявлено під час судового засідання, -
залишати її без розгляду (пункт 2 частини першої статті 155 КАС
України). Недотримання цих положень судами першої інстанції під час
розгляду та вирішення справ, пов'язаних з виборчим процесом чи
процесом референдуму, є підставою для скасування апеляційними
судами ухвалених рішень судів першої інстанції із залишенням
позовних заяв без розгляду. Цими ж правилами повинні керуватися апеляційні суди під час
прийняття апеляційних скарг та розгляду справ у апеляційній
інстанції. Разом з тим апеляційні суди повинні враховувати, що якщо суд
першої інстанції розглянув та вирішив справу без дотримання
зазначених правил представництва і представник позивача, який не
має повноважень на ведення справи, подає апеляційну скаргу, то
такі обставини не є підставою для залишення апеляційної скарги без
розгляду, а є лише підставою для скасування рішення суду першої
інстанції із залишенням позовної заяви без розгляду.
14. Відповідно до глави 2 розділу III КАС України ( 2747-15 )
суди у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом
референдуму, можуть як проводити попереднє судове засідання, так і
призначати справу до судового розгляду без проведення попереднього
судового засідання залежно від обставин конкретного провадження.
15. За положеннями статті 117 КАС України ( 2747-15 ) суд за
клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити
ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову,
зокрема, може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта
владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, або
заборонити вчиняти певні дії. Однак судам під час розгляду виборчих спорів та спорів у
процесі референдуму слід мати на увазі, що з метою забезпечення
позову суди не можуть зупиняти дію рішень чи забороняти вчиняти
дії виборчим комісіям чи комісіям з референдуму, в результаті чого
буде зупинено виборчий процес чи процес референдуму, крім заборони
оприлюднювати результати виборів у випадку їх оскарження.
16. За частиною шостою статті 173 та пунктом 5 частини першої
статті 256 КАС України ( 2747-15 ) негайно виконуються лише
постанови адміністративного суду щодо внесення змін у списки
виборців, тому під час ухвалення інших постанов у спорі щодо
правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом
референдуму, суди не можуть звертати їх до негайного виконання.
17. Оскільки частиною другою статті 177 КАС України
( 2747-15 ) встановлено, що копії судового рішення невідкладно
видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм,
якщо вони не були присутні під час його проголошення, то під час
розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом
референдуму, застосування правил частини четвертої статті 167 КАС
України щодо проголошення вступної та резолютивної частини
постанови, складеної відповідно до вимог частини третьої статті
160 КАС України, не допускається.
18. Частиною п'ятою статті 177 КАС України ( 2747-15 )
встановлено, що судові рішення за наслідками розгляду справ,
визначених статтями 172-175 цього Кодексу, можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку, а частиною дев'ятою цієї статті встановлено,
що рішення суду апеляційної інстанції є остаточним. З огляду на зазначені приписи рішення судів першої та
апеляційної інстанцій щодо спорів, пов'язаних з виборчим процесом
чи процесом референдуму, не можуть переглядатися в касаційному
порядку. Разом з тим вони можуть переглядатися за нововиявленими
обставинами, але при цьому суди повинні враховувати, що перегляд
судових рішень за зазначеними обставинами можливий, якщо заява
подана до настання події або дати (години), після настання яких
суд не може розглядати справи, за якими ухвалені судові рішення,
які просять переглянути за нововиявленими обставинами, інакше така
заява залишається без розгляду. Також вона залишається без
розгляду у випадку, коли суд не встиг розглянути її до настання
зазначених подій або дати (години) для розгляду спорів, пов'язаних
з виборчим процесом чи процесом референдуму. Винятком з цих правил є перегляд за нововиявленими
обставинами судових рішень у справах щодо встановлення
відповідними виборчими комісіями результатів виборів, за якими
перегляд за нововиявленими обставинами може порушуватись в
загальному порядку, але їх розгляд відбувається з особливостями,
встановленими статтями 172-179 КАС України ( 2747-15 ).
19. Відповідно до частини сьомої статті 177 КАС України
( 2747-15 ) суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний
строк після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Тому
суди першої інстанції повинні враховувати, що правила статті 188
КАС України щодо строків направлення апеляційних скарг разом зі
справою до суду апеляційної інстанції у спорах, що пов'язані з
виборчим процесом чи процесом референдуму, не поширюються. Суд
першої інстанції після отримання апеляційної скарги повинен
негайно направити її разом зі справою до відповідного суду
апеляційної інстанції. Відповідно до вимог частини другої статті 186 КАС України
( 2747-15 ) апеляційна скарга подається до місцевого суду, який
розглядав справу, а копія надсилається до суду апеляційної
інстанції. Тому, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності
порушення дводенного строку, встановленого для подання апеляційної
скарги, апеляційні суди повинні керуватися тією датою надходження
апеляційної скарги до будь-якого із цих судів, яка є першою.
20. Оскільки відповідно до частини дев'ятої статті 177 КАС
України ( 2747-15 ) будь-яке рішення суду апеляційної інстанції
(судді суду апеляційної інстанції) у спорі, пов'язаному з виборчим
процесом чи процесом референдуму, є остаточним, то ухвали суду
апеляційної інстанції (судді суду апеляційної інстанції) про
повернення позовних заяв, які непідсудні цьому суду, про залишення
апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги та
інші рішення суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному
порядку не підлягають.
21. Положення частини дев'ятої статті 177 КАС України
( 2747-15 ) щодо неможливості повернення судом апеляційної
інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи на новий
розгляд поширюється на всі випадки скасування апеляційним судом
рішення суду першої інстанції, яким вирішено спір по суті,
незалежно від підстав скасування. Тому суди апеляційної інстанції, розглядаючи спори, пов'язані
із виборчим процесом чи процесом референдуму, не мають права
застосовувати положення статті 204 КАС України ( 2747-15 ) в
частині обов'язкового направлення справи на новий розгляд у разі
скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції із зазначених
у цій статті підстав. Також не може суд апеляційної інстанції повернути справу в
суд першої інстанції після скасування ухвали суду першої інстанції
для додаткової перевірки тих питань та підстав, з огляду на які
була постановлена скасована ухвала. У разі ж скасування ухвал суду першої інстанції, які стали
перешкодою для відкриття провадження у справі та розгляду справи
по суті, апеляційний суд направляє такі справи до суду першої
інстанції для відкриття провадження у справі, розгляду по суті або
продовження розгляду.
22. При отриманні позовної заяви у спорі, пов'язаному з
виборчим процесом чи процесом референдуму, суд апеляційної
інстанції може повернути її позивачеві лише за не підсудністю,
оскільки повернення позовної заяви з інших підстав, передбачених
частиною третьою статті 108 КАС України ( 2747-15 ), не належить
до його компетенції.
23. Судові рішення у спорах щодо правовідносин, пов'язаних з
виборчим процесом чи процесом референдуму, розглянутих судами
першої інстанції за загальними правилами адміністративного
судочинства, не можуть переглядатися в апеляційній інстанції у
провадженні за особливостями, встановленими для розгляду таких
спорів. У такому разі апеляційний суд повинен скасувати рішення
суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд у
порядку із зазначеними особливостями.
24. Розглядаючи спори, пов'язані з виборчим процесом чи
процесом референдуму, адміністративним судам слід вживати заходів
для посилення попереджувального та виховного впливу судових
процесів цієї категорії справ. З цією метою слід усунути випадки формального підходу до
процесуальних норм та спрощеності під час розгляду цієї категорії
спорів, а також більш повно виявляти причини та умови, що сприяли
виникненню спірних правовідносин. На виявлені під час розгляду
справ факти порушень судам необхідно реагувати окремими ухвалами
відповідно до положень статті 166, частини першої статті 177 КАС
України ( 2747-15 ). Особливу увагу суди апеляційної інстанції повинні приділяти
фактам порушення строків та порядку розгляду справ судами першої
інстанції, а у випадку виявлення таких - реагувати на них шляхом
постановлення окремих ухвал на адресу органів, які мають право
ініціювати питання про притягнення винних суддів до дисциплінарної
відповідальності.
Голова Вищого адміністративного
суду України О.М.Пасенюк



вверх