Документ n0079700-00, текущая редакция — Принятие от 27.12.2000

    СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ 
У Х В А Л А
від 27.12.2000

(Витяг)

У липні 2000 р. в Одеський обласний суд надійшло клопотання
від Азербайджанського державного Каспійського морського
пароплавства (далі - пароплавство) про визнання і виконання на
території України рішення Міжнародного морського та річкового
арбітражного суду при БІНСА (далі - ММРАС при БІНСА) від 30
вересня 1999 р., яким зобов'язано Державну судноплавну компанію
"Чорноморське морське пароплавство" (далі - судноплавна компанія)
виплатити суму позову - 340 тис. 609 доларів 11 центів США,
винагороду адвокату - 34 тис. доларів 91 цент та сплатити
арбітражний і реєстраційний збори у сумі 8 тис. 760 доларів США.
Посилаючись на те, що зазначене рішення добровільно боржником не
виконується, пароплавство просило задовольнити його клопотання. Ухвалою Одеського обласного суду від 20 жовтня 2000 р.
клопотання задоволено. У скарзі судноплавна компанія просила скасувати зазначену
ухвалу як незаконну. Заслухавши доповідача, пояснення представника пароплавства та
перевіривши матеріали справи, судова колегія в цивільних справах
Верховного Суду України визнала, що скарга задоволенню не підлягає
з таких підстав. Згідно зі ст. 1 Закону від 24 лютого 1994 р. "Про міжнародний
комерційний арбітраж" ( 4002-12 ) (далі - Закон) цей Закон
застосовується до міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце
арбітражу знаходиться на території України. Однак положення,
передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 Закону, застосовуються і в тих
випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ММРАС при БІНСА
від 30 вересня 1999 р. судноплавну компанію зобов'язано виплатити
пароплавству 340 тис. 690 доларів 11 центів США, винагороду
адвокату - 34 тис. доларів 91 цент та сплатити арбітражний і
реєстраційний збори у сумі 8 тис. 760 доларів США. Спір був
вирішений цим судом на підставі Міжнародного договору про передачу
у Міжнародний морський та річковий арбітражний суд при БІНСА
спорів, що виникають між судновласниками - учасниками Міжнародної
асоціації судновласників Чорноморського басейну, від 5 травня 1998
р. Цей договір був підписаний і сторонами у справі. Порядок визнання та виконання рішень ММРАС при БІНСА
визначений Конвенцією про визнання і виконання іноземних
арбітражних рішень ( 995_070 ), укладеною в м. Нью-Йорку в 1958 р.
(набула чинності для України 10 січня 1961 р.; далі - Конвенція),
та Законом ( 4002-12 ). Зокрема, згідно зі ст. 35 Закону
арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було
постановлено, визнається обов'язковим і при поданні до
компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням
положень цієї статті та ст. 36. Оскільки судноплавна компанія, зокрема її орган управління,
знаходиться на території Одеської області, надходження клопотання
про визнання і виконання зазначеного рішення до Одеського
обласного суду не суперечило ні Конвенції ( 995_070 ), ні
внутрішньому законодавству України. Відповідно до ст. 5 Конвенції ( 995_070 ) і ст. 36 Закону
( 4002-12 ) у визнанні й виконанні арбітражного рішення може бути
відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване,
лише за умови, що ця сторона подасть компетентній владі
(компетентному суду) за місцем, де запитуються визнання й
виконання, докази того, що: сторони в арбітражній угоді були за застосованим до них
законом якоюсь мірою недієздатними або ця угода недійсна за
законом, якому сторони підпорядкували цю угоду, а за відсутності в
арбітражній угоді вказівки про нього - за законом держави, де
рішення було постановлено; сторона, проти якої постановлено рішення, не була належним
чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний
розгляд чи з інших причин не могла подати свої пояснення; дане рішення постановлене щодо спору, не передбаченого
арбітражною угодою або такою, що не підпадає під умови останньої
чи арбітражного застереження в договорі сторін, або містить
постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди чи
арбітражного застереження; склад арбітражного органу або арбітражний процес не
відповідали угоді сторін чи, за відсутності такої, закону тієї
держави, де мав місце арбітраж; рішення ще не стало обов'язковим для сторін чи було
скасовано, або його виконання було зупинено компетентною владою
(компетентним судом) держави, в якій воно було постановлене чи
закон якої було застосовано. Оскільки судноплавна компанія жодних доказів, які були б
підставою для відмови у визнанні і виконанні зазначеного рішення
на території України, не надала, обласний суд обгрунтовано
задовольнив клопотання пароплавства. Викладені у скарзі доводи
необгрунтовані. Враховуючи, що ухвала Одеського обласного суду відповідає
матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування
немає, судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України
залишила ухвалу без зміни, а скаргу судноплавної компанії - без
задоволення.
"Рішення Верховного Суду України", 2001 р.



вверх