Документ n0049700-81, текущая редакция — Принятие от 08.04.1981

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР

 

УХВАЛА
 

08.04.1981

 
(Витяг)
 
Т. звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин. Заявниця посилалася на те, що 11 липня 1975 р. у м. Севастополі померла її рідна сестра О. і відкрилася спадщина на частину жилого будинку та на грошовий вклад в ощадній касі. Спадкоємців першої черги немає. Оскільки у свідоцтвах про народження О. та її (заявниці) різні записи про прізвища та по батькові, вона не може одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину. Посилаючись на ці обставини, заявниця просила встановити факт, що вона та О. є рідними сестрами.
 
Справа судами розглядалася неодноразово. Останнім рішенням судової колегії Ворошиловградського обласного суду від 28 жовтня 1980 р. заява Т. задоволена, вона визнана рідною сестрою О. У касаційному порядку справа не розглядалася.
 
Рішення судової колегії обласного суду опротестовано в порядку нагляду заступником Голови Верховного Суду УРСР. Протест підлягав задоволенню з таких підстав.
 
Задовольняючи заяву Т. порядком окремого провадження, судова колегія обласного суду виходила з того, що свідки А., К., С., Г. та З. ствердили родинні відносини Т. і О. як рідних сестер. Проте з такими висновками суду і розглядом справи порядком окремого провадження погодитися не можна, оскільки постановлене судовою колегією рішення не відповідає вимогам закону. Відповідно до ст. 255 ЦПК 1502-06, якщо при розгляді справи порядком окремого провадження виникне спір про право, підвідомчий судовим органам, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Такі наслідки настають як при порушенні заінтересованими особами питання про вирішення спору, так і тоді, коли суд сам дійде висновку про наявність спору про право цивільне. Крім того, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб, відповідних органів державного управління, підприємств, установ та організацій.
 
Судова ж колегія обласного суду не виконала вимог закону - не залучила до участі в справі представника фінансового органу, оскільки при відсутності спадкоємців за законом і заповітом спадщина переходить до держави. На майно, що залишилося після смерті О., видано свідоцтво про право на спадщину держави. За таких обставин заява Т. підлягала залишенню без розгляду з роз'ясненням їй права звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
 
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК 1503-06, судова колегія Верховного Суду УРСР протест заступника Голови Верховного Суду задовольнила, рішення судової колегії Ворошиловградського обласного суду скасувала, а заяву Т. залишила без розгляду.
 
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 3 (частина 2), 1995 р.



вверх