Документ n0025700-98, текущая редакция — Принятие от 21.09.1998

                                                          
ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 21.09.98

У зв'язку з безпідставним притягненням особи до
адміністративної відповідальності за прояв
неповаги до суду постанови судді скасовано, а
адміністративну справу закрито

(Витяг)

Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука
Полтавської області від 6 серпня 1998 р. до Б. застосовано
адміністративне стягнення у вигляді арешту строком на три доби на
підставі ч. 2 ст. 185-3 КпАП ( 80731-10 ) за явну неповагу до
судді. За протестом прокурора м. Кременчука постановою того ж судді
від 7 серпня 1998 р. попередню постанову змінено і на Б. накладено
штраф у сумі 100 грн. на підставі ст. 185 КпАП ( 80731-10 ). За скаргою Б. Голова Верховного Суду України обидві постанови
районного судді скасував і справу щодо Б. закрив, зазначивши у
постанові таке. Постановою судді від 6 серпня 1998 р. до Б. застосовано арешт
на підставі ч. 2 ст. 185-3 КпАП ( 80731-10 ), а постановою від 7
серпня 1998 р. на неї накладено штраф на підставі ст. 185 КпАП.
Проте наявні у справі матеріали не дозволяють дійти висновку, що
Б. вчинила правопорушення, передбачене названими статтями. Статтею 185-3 КпАП ( 80731-10 ) встановлено адміністративну
відповідальність за прояв неповаги до суду, зокрема ч. 2 цієї
статті - за злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд. Відповідно до ст. 185 КпАП ( 80731-10 ) до адміністративної
відповідальності можуть бути притягнуті особи за злісну непокору
законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при
виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих
дій щодо члена громадського формування з охорони громадського
порядку або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні
громадського порядку. У постановах судді зазначено, що Б., працюючи кондуктором
автобуса, виявила явну неповагу до судді. Проте на порушення вимог
ст. 283 КпАП ( 80732-10 ) в них не викладено обставин, які були
встановлені при розгляді справи, не вказано, в чому конкретно
виявилася неповага до судді. Лише в протоколі про адміністративне провадження від 6 серпня
1998 р. зазначено, що Б. як кондуктор, працюючи на автобусному
маршруті, вчинила явну неповагу до судді, намагаючись висадити
його з автобуса. Всупереч вимогам статей 251, 255 КпАП ( 80732-10 ) у справі
не зібрано доказів, на підставі яких можна було б зробити висновки
про наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Пояснень Б., як і пояснень свідків та потерпілого, у ній немає.
Хоча подія відбулася в автобусі, а не в суді, протокол про
адміністративне правопорушення складено не уповноваженою особою
внутрішніх справ, а секретарем судового засідання, яка на місці
події присутня не була. З протоколом Б. не ознайомили, права й
обов'язки, передбачені ст. 268 КпАП, їй не роз'яснювали.
Адміністративну справу було розглянуто суддею, який мав давати в
ній пояснення як потерпілий. Усе це позбавило суддю можливості неупереджено вирішити
справу й об'єктивно встановити, чи було вчинено правопорушення і в
чому воно полягало, чи винна в ньому Б. та чи підлягає вона
адміністративній відповідальності. ________________
Примітка. У зв'язку з безпідставним притягненням Б. до
адміністративної відповідальності за поданням Голови Верховного
Суду України щодо судді, який розглядав справу, рішенням
кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Полтавської області
застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді пониження
кваліфікаційного класу з другого до третього. До дисциплінарної відповідальності притягнуто також
працівників прокуратури та органу внутрішніх справ, які причетні
до провадження адміністративної справи щодо Б.
Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 4, 1998 р.



вверх