що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці і зібралася 19 травня 1925 року на свою 7-му сесію,постановивши прийняти ряд пропозицій щодо юрисдикції в галузі
спорів щодо відшкодування працівникам, що є частиною першого
питання порядку денного сесії,ухвалює цього десятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот
двадцять п'ятого року наступну рекомендацію, яка буде називатися
Рекомендацією 1925 року щодо юрисдикції в галузі відшкодування
працівникам і яка підлягає поданню членам Міжнародної організації
праці для розгляду з метою впровадження її в життя через
законодавство кожної країни або іншим шляхом відповідно до
положень Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ):беручи до уваги, що спори про відшкодування працівникам
стосуються не лише тлумачення законів і правил, але також і питань
професійного характеру, які потребують точного знання умов праці,
наприклад питань щодо характеру підприємства, притаманного йому
ризику, відносин між відповідною працею і нещасним випадком,
способу підрахунку заробітку, ступеня непрацездатності,
можливостей для працівника пристосуватися до іншої професії,беручи до уваги, що працівники та роботодавці мають необхідні
знання і досвід в галузі таких питань і що спори щодо
відшкодування могли б розв'язуватися більш справедливо, якби вони
брали участь в органах, яким доручається розв'язання таких спорів,беручи до уваги також, що в багатьох країнах можливо
заручитися участю роботодавців і працівників у таких органах без
шкоди для існуючої юридичної системи,Генеральна конференція рекомендує, щоб кожний член
Міжнародної організації праці враховував такі принципи та правила:Усі спори щодо відшкодування працівникам мають переважно
розглядатися спеціальним судом або арбітражним органом, до складу
яких, з додатковою участю або без такої участі професійних судей,
входить рівне число представників працівників і роботодавців,
призначених в статусі асесорів їхніми відповідними організаціями
або за пропозицією таких організацій, або які охоплюють
представників роботодавців і працівників із складу інших
соціальних установ, або які обрані окремими виборчими органами
роботодавців і працівників.У випадках, коли спори щодо відшкодування працівникам
розглядаються звичайним судом, такий суд повинен, на прохання
будь-якої із заінтересованих сторін, заслухати представників
роботодавців і працівників як експертів у будь-якому разі, коли
стосується питання професійного характеру і, зокрема,
непрацездатності.
Рекомендація щодо юрисдикції в галузі відшкодування працівникам N 23
Рекомендація щодо юрисдикції в галузі відшкодування працівникам N 23
395;
Рекомендации, Международный документ
от 10.06.1925
№ 23
Документ 993_113, текущая редакция — Принятие от 10.06.1925