Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заснування та умови діяльності інформаційно-культурних центрів
Російська Федерація, Кабинет Министров Украины; Соглашение, Международный документ от 27.02.1998
Документ 643_090, действует, текущая редакция — Ратификация от 08.04.1999, основание - 583-XIV
( Последнее событие — Вступление в силу, произошло 17.04.2012, основание - v1397321-12. Посмотреть в истории? )


Угода
між Кабінетом Міністрів України
і Урядом Російської Федерації про заснування
та умови діяльності інформаційно-культурних центрів
( Угоду ратифіковано Законом N 583-XIV ( 583-14 )
від 08.04.99 )
Дата підписання: 27.02.1998 Дата ратифікації Україною: 08.04.1999 Дата набрання чинності для України: 17.04.2012
Кабінет Міністрів України і Уряд Російської Федерації, надалі
іменовані Сторонами, враховуючи інтерес народів України і Російської Федерації у
взаємному ознайомленні з гуманітарними і культурними цінностями,
збереженні та розвитку традиційних культурних зв'язків, надаючи великого значення підвищенню поінформованості
громадськості про розвиток політичних, економічних, культурних,
наукових і освітніх процесів в Україні і Російській Федерації, керуючись принципами і Положеннями Хельсинкського Заключного
акта Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі,
документами заключних зустрічей у м.м. Мадриді й Відні, а також
Паризькою Хартією для нової Європи ( 995_058 ), прагнучи сприяти розвиткові двосторонніх гуманітарних,
культурних, науково-технічних і інформаційних зв'язків, домовились про таке:
Стаття 1
Сторони засновують на основі взаємності Культурний центр
України в м.Москві та Російський центр науки і культури в
м.Києві, надалі іменовані Центрами. Сторони можуть на засадах взаємної домовленості відкривати
філії Центрів або їх представництва в інших містах обох держав.
Стаття 2
Культурний центр України в м.Москві та його філії здійснюють
свою діяльність під загальним керівництвом глави дипломатичного
представництва України в Російській Федерації і Міністерства
культури і мистецтв України. Російський центр науки і культури в м.Києві та його філії
здійснюють свою діяльність під загальним керівництвом глави
дипломатичного представництва Російської Федерації в Україні та
Російського центру міжнародного наукового і культурного
співробітництва при Уряді Російської Федерації, який забезпечує
роботу зазначеного Центру та його філій.
Стаття 3
З метою здійснення своєї діяльності Центри можуть
встановлювати контакти з міністерствами, відомствами, державними і
недержавними закладами і організаціями, місцевими органами влади і
окремими фізичними особами країни перебування.
Стаття 4
Головними завданнями Центрів є: - участь у реалізації програм міжнародного співробітництва у
галузі розвитку гуманітарних, науково-технічних, культурних та
інформаційних зв'язків; - ознайомлення зарубіжної громадськості з історією і
культурою, внутрішньою та зовнішньою політикою, досягненнями в
галузі науки, культури і економіки двох країн; - сприяння встановленню і розвитку контактів і
співробітництва між творчими і культурно-просвітницькими
організаціями обох країн, вивченню мов народів двох країн; - сприяння розвитку контактів по лінії міжнародних,
регіональних і національних урядових і неурядових організацій,
використання інформаційних можливостей Центрів з метою створення
сприятливих умов для розширення науково-технічного і культурного
співробітництва обох країн; - взаємодія з регіональними філіями Центрів для надання
підтримки розвитку контактів між Україною і Російською Федерацією
в галузі гуманітарних, науково-технічних, культурних і професійних
зв'язків, сприяння встановленню та розвитку партнерських відносин
між містами й регіонами України і Російської Федерації; організація інформаційно-рекламної роботи в галузі науки і
техніки.
Стаття 5
Центри відповідно до покладених на них завдань: - створюють інформаційно-довідкові фонди і банки даних з
питань культурного, науково-технічного, суспільно-політичного і
економічного розвитку своїх країн, проводять конференції,
симпозіуми, консультації з проблем міжнародного гуманітарного,
наукового, культурного і ділового співробітництва; - здійснюють інформаційне та консультативне обслуговування
заінтересованих організацій та окремих громадян країни перебування
з питань встановлення контактів з організаціями своєї країни в
галузі культури, освіти, науки і техніки; - здійснюють культурно-просвітницьку роботу й інформаційну
діяльність серед співвітчизників, які постійно проживають у країні
перебування, підтримують зв'язки з їх об'єднаннями; - організують виступи художніх колективів і окремих
виконавців, теле- та кіноперегляди; - проводять експонатні виставки, фотовиставки, виставки
художніх творів та виробів народної творчості; - створюють громадські ради й клуби за різними напрямами
своєї діяльності, у роботі яких можуть брати участь авторитетні
представники місцевої громадськості та ділових кіл, діячі науки і
культури, зарубіжні представництва, організації обох країн, засоби
масової інформації; - організують у країні перебування вивчення мов і культур
народів своїх країн, навчальні стажування для громадян країн
перебування, надають методичну допомогу науковцям і викладачам
мови й літератури народів своїх країн, які працюють у місцевих
наукових і навчальних закладах; - сприяють добору і направленню на навчання і стажування до
своїх країн громадян країни перебування, роботі асоціацій та
клубів випускників учбових закладів своїх країн по підтримці
зв'язків з цими учбовими закладами, а також організують семінари з
підвищення їх кваліфікації; - забезпечують роботу своїх бібліотек та інших інформаційних
служб для заінтересованих організацій та окремих громадян країни
перебування; - співпрацюють з асоціаціями і товариствами дружби,
навчальними, культурними й науковими установами країни
перебування, культурно-інформаційними центрами третіх країн для
проведення спільних заходів. Центри можуть здійснювати інші види діяльності, що
відповідають цілям цієї Угоди.
Стаття 6
Центри реєструються як юридичні особи згідно чинного
законодавства країни перебування.
Стаття 7
За згодою відповідних органів країни перебування Центри
можуть здійснювати діяльність поза своїми приміщеннями.
Стаття 8
Сторони забезпечують безперешкодний доступ громадськості на
заходи, що проводять Центри. Сторони на засадах взаємності вживають необхідних заходів для
забезпечення безпеки персоналу і приміщень Центрів, а також
заходів, які ними проводяться.
Стаття 9
Інформаційно-культурна діяльність Центрів здійснюється на
некомерційній основі. Водночас для часткового відшкодування своїх
витрат Центри можуть: - брати плату за відвідування заходів, які вони організують,
за навчання та інші види діяльності; - продавати періодичні видання, каталоги, афіши, програми,
книги, картини і репродукції, аудіовізуальні й дидактичні
матеріали незалежно від способу запису інформації, інші предмети,
безпосередньо пов'язані з заходами, які вони організують, за
умови, що ці предмети не продаватимуться через торговельну мережу
країни перебування і що це не завдасть шкоди правилам торговельної
діяльності, а також не порушить прав інтелектуальної власності; - мати книгарні, ресторани, кафе, кафетерії та сувенірні
кіоски для обслуговування відвідувачів Центру, а також готельні
приміщення для тимчасового проживання гостей Центру; - здавати в оренду приміщення, що належать Центру.
Стаття 10
Сторони на умовах взаємності сприятимуть одна одній у наданні
підходящих земельних ділянок, а також в оренді, придбанні і
будівництві будинків (приміщень) для розміщення Центрів згідно
чинного законодавства. Роботи по проектуванню, будівництву і обладнанню Центрів
здійснюватимуться після отримання дозволу на їх будівництво,
відповідно до правил містобудування держави перебування Стороною,
що направляє, яка запрошує підрядників на свій вибір.
Стаття 11
Податковий режим для Центрів та їх персоналу визначається
законодавством країни перебування, враховуючи принцип взаємності.
Стаття 12
На засадах взаємності Сторони звільнюють Центри від сплати
митних податків (за винятком митних зборів) щодо: - каталогів, плакатів, афіш, програм, книг, картин,
аудіовідеозаписів та дидактичних матеріалів, які ввозяться і не
призначені для продажу, і що забезпечують нормальну роботу
Центрів, матеріалів і обладнання для будівництва Центрів; - обладнання, меблів, матеріалів і транспортних засобів, що
ввозяться тимчасово і необхідні для функціонування Центрів,
кінофільмів, які демонструватимуться в Центрах або за їх межами в
рамках заходів, що їх організовують Центри, а також будь-яких
інших матеріалів, предметів або обладнання, необхідних для
функціонування Центрів, згідно з переліком, текст якого може
змінюватися і доповнюватися.
Стаття 13
Кожна із Сторін призначає персонал свого Центру. Цей персонал
може складатися з громадян держави, що направляє, держави
перебування або третьої держави. В останньому випадку призначення
повинне бути узгоджене з органами влади держави перебування. Директор та заступник директора Центру можуть бути членами
дипломатичного персоналу посольства держави, що направляє. Чисельність персоналу Центрів встановлюється за взаємною
домовленістю Сторін. Сторони взаємно інформуватимуть одна одну про комплектування
персоналу Центрів, а також про вступ співробітників на посаду і
припинення їх роботи.
Стаття 14
На співробітників Центрів і членів їх сімей, які є
громадянами держави, що направляє, і постійно не проживають в
країні перебування, поширюється трудове законодавство і режим
соціального забезпечення держави, що направляє.
Стаття 15
Сторона, що приймає, дозволяє співробітникам Центру Сторони,
що направляє, і членам їх сімей, які проживають разом з ними,
ввезення і вивезення протягом усього терміну роботи рухомого майна
(включаючи транспортні засоби), що їм належать, із звільненням від
плати митних податків (окрім митних зборів). Це звільнення діє
тільки протягом періоду роботи співробітників у Центрі. Зазначені
предмети можуть бути відчужені ними тільки за умови сплати мита і
виконання інших вимог, встановлених законодавством країни
перебування.
Стаття 16
Кожна Сторона на засадах взаємності надає членам персоналу
Центру іншої Сторони, а також членам їх сімей, які проживають
разом з ними, пільги, передбачені законодавством держави, що
приймає, з питань видачі віз і дозволів на проживання на її
території.
Стаття 17
Кожна Сторона в разі необхідності сприятиме підбору квартир
для співробітників Центрів іншої Сторони.
Стаття 18
Суперечки щодо тлумачення і застосування цієї угоди
вирішуватимуться шляхом переговорів по дипломатичних каналах.
Стаття 19
Ця Угода набуває чинності з дати останнього письмового
повідомлення, що підтверджує виконання Сторонами відповідних
внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності цієї
Угоди. Ця Угода укладається терміном на п'ять років і автоматично
продовжуватиметься на наступні п'ятирічні періоди до тих пір, поки
одна із Сторін не повідомить у письмовій формі іншу Сторону не
менше ніж за шість місяців до закінчення відповідного періоду про
свій намір припинити її дію.
Вчинено в м.Москві 27 лютого 1998 року, у двох примірниках,
кожний українською та російською мовами, причому обидва тексти
мають однакову силу.
За Кабінет Міністрів За Уряд
України Російської Федерації
(підпис) (підпис)



вверх