Документ 614-VI, действует, текущая редакция — Редакция от 15.08.2012, основание - 5076-VI

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 13, ст.161 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5076-VI ( 5076-17 ) від 05.07.2012, ВВР, 2013, N 27, ст.282 }

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383;
1998 р., N 35, ст. 241; 2000 р., N 32, ст. 257, N 50, ст. 436;
2002 р., N 16, ст. 114; 2003 р., N 30, ст. 247; 2004 р., N 2,
ст. 6, N 11, ст. 140; 2005 р., , N 42, ст. 464; 2006 р., N 13,
ст. 110, N 35, ст. 295) такі зміни:
1. У статті 1:
назву викласти в такій редакції:
"Стаття 1. Поняття нотаріату. Органи і особи, які вчиняють
нотаріальні дії";
частину четверту викласти в такій редакції:
"У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії,
передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на
це посадовими особами органів місцевого самоврядування".
2. Доповнити статтею 2-1 такого змісту:
"Стаття 2-1. Державне регулювання нотаріальної діяльності
Державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у
встановленні порядку допуску громадян до здійснення нотаріальної
діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної
діяльності, порядку вчинення нотаріальних дій; визначенні органів
та осіб, які вчиняють нотаріальні дії та які здійснюють контроль
за організацією нотаріату і нотаріальною діяльністю в Україні,
перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів та
виконання ними правил нотаріального діловодства; визначенні ставок
державного мита, яке справляється державними нотаріусами;
встановленні розмірів плати за надання додаткових
інформаційно-технічних послуг та порядку її справляння.
Контроль за організацією нотаріату України, перевірки
організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів та
виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюються
Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі".
3. Статтю 3 викласти в такій редакції:
"Стаття 3. Нотаріус
Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу
юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері
права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного
року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса,
склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на
зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа,
яка має судимість за вчинення злочину, обмежена у дієздатності або
визнана недієздатною за рішенням суду.
Нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською
діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на
державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування,
перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через
представника або підставних осіб до складу правління чи інших
виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових
установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім
викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.
Реєстраційна справа приватного нотаріуса зберігається і
ведеться Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України
в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі".
4. Статтю 4 після абзацу другого доповнити новим абзацом
такого змісту:
"одержувати плату за надання консультацій правового
характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, за
вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій, за надання
додаткових інформаційно-технічних послуг".
У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.
5. Статтю 5 доповнити абзацами шостим - десятим такого
змісту:
"вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно
до встановлених правил;
дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та
архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;
надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу
Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі
при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією
діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального
діловодства;
постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках,
передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону,
проходити підвищення кваліфікації;
виконувати інші обов'язки, передбачені законом".
6. Статтю 8 викласти в такій редакції:
"Стаття 8. Нотаріальна таємниця
Нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під
час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса
заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті
майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також
стажист нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю,
навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги
чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка
прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
Обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також
на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв'язку з
виконанням ними службових обов'язків чи іншої роботи, на осіб,
залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на
інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет
нотаріальної таємниці.
Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть
відповідальність у порядку, встановленому законом.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що
зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним
та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися
нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі
довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи
безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно
відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні
дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена
опіка.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи
надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану
письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і досудового
слідства у зв'язку з цивільними, господарськими, адміністративними
або кримінальними справами, справами про адміністративні
правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з
обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової
печатки відповідного органу.
Довідки про суму нотаріально посвідчених договорів, які
необхідні виключно для встановлення додержання законодавства з
питань оподаткування, надаються нотаріусом протягом 10 робочих
днів на обґрунтовану письмову вимогу органів державної податкової
служби.
Довідки про наявність складеного заповіту та витяги із
спадкового реєстру за виключенням заповідача видаються тільки
після смерті заповідача.
Нотаріус не має права давати свідчення в якості свідка щодо
відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, крім випадків,
коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких
вчинялися нотаріальні дії.
На вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі
з метою регулювання організації нотаріальної діяльності нотаріуси
видають підписані ними копії документів та витяги з них, а також
пояснення нотаріусів у строк, встановлений цими органами".
7. Доповнити статтею 8-1 такого змісту:
"Стаття 8-1. Гарантії нотаріальної діяльності
Держава гарантує і забезпечує рівні умови доступу громадянам
до зайняття нотаріальною діяльністю та рівні можливості нотаріусам
в організації та здійсненні ними нотаріальної діяльності.
Будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою
перешкоджання виконанню ним своїх обов'язків або спонукання до
вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього,
його стажиста, інших працівників, які знаходяться у трудових
відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну
таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність
відповідно до законодавства.
Обшук, виїмка, огляд робочого місця (контори) провадяться на
підставі та в порядку, встановленому законом.
Вилучення (виїмка) реєстрів нотаріальних дій та документів,
що передані нотаріусу на зберігання в порядку, передбаченому цим
Законом, а також печатки нотаріуса не допускається. Такі реєстри
нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути
надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і
повинні бути повернуті судом негайно після огляду".
8. Статтю 10 викласти в такій редакції:
"Стаття 10. Кваліфікаційна комісія нотаріату та порядок її
роботи
Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які
мають намір займатися нотаріальною діяльністю, при Головному
управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, головних управліннях юстиції в областях, містах
Києві та Севастополі утворюються кваліфікаційні комісії нотаріату.
Положення про кваліфікаційну комісію нотаріату затверджується
Міністерством юстиції України.
Строк повноважень кваліфікаційної комісії нотаріату становить
три роки, починаючи з дня видання наказу про її утворення.
Після проходження стажування особи, які мають намір скласти
кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною
діяльністю, допускаються кваліфікаційною комісією нотаріату до
його складання.
Порядок проведення кваліфікаційних іспитів установлюється
Міністерством юстиції України.
На підставі результатів складеного іспиту кваліфікаційна
комісія нотаріату приймає рішення про внесення Головним
управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах
Києві та Севастополі подання до Міністерства юстиції України про
видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Особи, які не склали кваліфікаційний іспит, допускаються до
його повторного складання не раніше ніж через один рік.
Особа, приватна нотаріальна діяльність якої протягом трьох
років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною
діяльністю не була зареєстрована і яка не працювала нотаріусом,
консультантом державної нотаріальної контори чи помічником
(консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою,
яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату, до
подання заяви про реєстрацію нотаріальної діяльності повинна
підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання кваліфікаційного
іспиту в установленому Міністерством юстиції України порядку.
Кваліфікаційна комісія нотаріату:
1) вирішує питання про допуск або відмову в допуску до
складання кваліфікаційного іспиту;
2) приймає кваліфікаційні іспити на право на зайняття
нотаріальною діяльністю.
Рішення кваліфікаційної комісії може бути оскаржено у Вищу
кваліфікаційну комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України
в місячний строк з дня вручення його копії заінтересованій особі
або до суду.
Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату
затверджується Кабінетом Міністрів України".
9. Пункт 2 частини першої статті 12 доповнити підпунктами "з"
та "и" такого змісту:
"з) набрання законної сили рішенням суду про порушення
нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії;
и) знищення нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або
окремих документів".
10. Статтю 13 викласти в такій редакції:
"Стаття 13. Стажист нотаріуса
Стажистом нотаріуса може бути громадянин України, який має
вищу юридичну освіту, має стаж роботи у сфері права не менше трьох
років, володіє державною мовою. Керівником стажування може бути
нотаріус, який має стаж нотаріальної діяльності не менше 10 років.
Умови роботи визначаються трудовим контрактом між стажистом та
приватним нотаріусом чи державною нотаріальною конторою з
додержанням законодавства про працю.
Кількість посад стажистів нотаріусів щороку визначається
Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі за погодженням з
Міністерством юстиції України.
Не може бути стажистом нотаріуса особа, яка має судимість, а
також особа, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за
рішенням суду.
Стажист нотаріуса не може займатися підприємницькою або
адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань,
перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого
самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити
самостійно, через представника або підставних осіб до складу
правління чи інших виконавчих органів господарських організацій,
кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану
роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від
роботи час.
Стажист нотаріуса має право:
1) ознайомитися із змістом нотаріальних документів, поданих
нотаріусу для вчинення нотаріальних дій;
2) бути присутнім на прийомі фізичних осіб та представників
юридичних осіб;
3) складати проекти правочинів, заповітів, свідоцтв та інших
документів, що стосуються вчинення нотаріальних дій;
4) вносити записи до реєстрів для реєстрації нотаріальних
дій;
5) виконувати інші завдання, передбачені трудовим контрактом
між стажистом та приватним нотаріусом і планом стажування.
Стажист нотаріуса не має права підписувати за нотаріуса
нотаріальні документи та використовувати печатку нотаріуса.
Трудова книжка стажиста державного нотаріуса заповнюється і
зберігається у Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, головних управліннях юстиції
в областях, містах Києві та Севастополі. Трудова книжка стажиста
приватного нотаріуса заповнюється та зберігається приватним
нотаріусом - керівником стажування.
Умови та порядок проходження стажування встановлюються
Міністерством юстиції України.
До стажування прирівнюється робота строком не менше семи
років у Міністерстві юстиції України, Головному управлінні юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головних управліннях юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі на посадах з безпосереднім здійсненням контролю за
організацією нотаріату, перевірки організації нотаріальної
діяльності нотаріусів та виконання ними правил нотаріального
діловодства.
Особа, яка проходила стажування в державній нотаріальній
конторі і отримала свідоцтво про право на зайняття нотаріальною
діяльністю, повинна не менше одного року після отримання такого
свідоцтва працювати на посаді державного нотаріуса".
11. Доповнити статтею 13-1 такого змісту:
"Стаття 13-1. Нотаріальний округ
Нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої
нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого
знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний
нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.
Нотаріальні округи визначаються відповідно до
адміністративно-територіального устрою України. У містах з
районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія
міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу
України, в результаті якого розташування робочого місця (контори)
приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу,
нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна бути
зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі.
Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за
межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших
нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом".
12. Статті 14, 17, 18, 24-26, 28 та 29 викласти в такій
редакції:
"Стаття 14. Нотаріальне діловодство і звітність
Правила ведення нотаріального діловодства затверджуються
Міністерством юстиції України за погодженням із спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері
архівної справи і діловодства.
Державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси ведуть
встановлену статистичну та бухгалтерську звітність і подають
Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі.
Державні нотаріальні контори подають встановлену статистичну
і бухгалтерську звітність, приватні нотаріуси - статистичну
звітність.
Статистичний звіт про роботу державних нотаріальних контор та
приватних нотаріусів подається Головним управлінням юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі до Міністерства юстиції України.
Документи нотаріального діловодства та архів приватного
нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та
користуванні приватного нотаріуса у зв'язку із здійсненням ним
нотаріальної діяльності.
Приватний нотаріус зобов'язаний забезпечити зберігання
документів нотаріального діловодства та архіву приватного
нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної
діяльності.
У разі припинення приватної нотаріальної діяльності документи
нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса
передаються ним до відповідного державного нотаріального архіву в
порядку, встановленому законодавством";
"Стаття 17. Організація роботи державних нотаріальних контор
Державні нотаріальні контори створюються і ліквідуються
Міністерством юстиції України.
Штати державних нотаріальних контор затверджуються Головним
управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах
Києві та Севастополі в межах встановленої для державних
нотаріальних контор штатної чисельності і фонду заробітної плати.
Державна нотаріальна контора є юридичною особою, яка
створюється та реєструється у встановленому законом порядку.
Очолює державну нотаріальну контору завідуючий, який призначається
із числа осіб, які мають свідоцтво про право на зайняття
нотаріальною діяльністю.
Призначення на посаду державного нотаріуса і завідуючого
державною нотаріальною конторою та звільнення з посади провадиться
Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі.
Стаття 18. Керівництво державними нотаріальними конторами
Керівництво державними нотаріальними конторами здійснює
Міністерство юстиції України через Головне управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні
управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі";
"Стаття 24. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності.
Реєстраційне посвідчення
Реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться
Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі на підставі заяви особи, яка
має свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, та
акта про сертифікацію про відповідність робочого місця (контори)
приватного нотаріуса встановленим цим Законом умовам. У заяві
зазначається назва нотаріального округу, в якому особа буде
займатися нотаріальною діяльністю.
Робоче місце (контора) приватного нотаріуса повинно
розташовуватися в межах визначеного для нього нотаріального
округу. Вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса
встановлюються Міністерством юстиції України.
До заяви про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності
додаються:
свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та
його засвідчена копія;
документ, що підтверджує право власності або право оренди на
приміщення для розташування робочого місця (контори) приватного
нотаріуса, чи договір про співпрацю з іншим приватним нотаріусом,
який надає заявнику відповідне приміщення, та його засвідчена
копія;
довідка про відсутність судимості;
довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та
фізичних осіб - підприємців про те, що особа не займається
підприємницькою діяльністю;
дві фотокартки розміром 3х4 см;
паспорт громадянина України та трудова книжка, які подаються
особисто.
Копії зазначених документів та трудова книжка із внесеним до
неї приватним нотаріусом записом про реєстрацію приватної
нотаріальної діяльності зберігаються в реєстраційній справі
нотаріуса.
Реєстраційне посвідчення видається Головним управлінням
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі у семиденний строк після подання заяви. Відмова у
реєстрації приватної нотаріальної діяльності допускається лише у
разі, коли подані документи не відповідають встановленим вимогам.
Про видачу реєстраційного посвідчення Головне управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні
управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі
повідомляють державну податкову інспекцію за місцезнаходженням
робочого місця (контори) приватного нотаріуса.
У реєстраційному посвідченні зазначаються нотаріальний округ
та адреса робочого місця (контори) приватного нотаріуса.
Приватний нотаріус зобов'язаний розпочати нотаріальну
діяльність протягом 30 робочих днів після видачі реєстраційного
посвідчення.
У разі коли нотаріус не розпочав роботу в установлений строк
без поважних на те причин, реєстраційне посвідчення за наказом
Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі анулюється.
Приватний нотаріус вправі мати контору, укладати
цивільно-правові та трудові договори, відкривати поточні та
вкладні (депозитні) рахунки в банках.
Час прийому громадян приватним нотаріусом повинен становити
не менше п'яти годин на день і п'яти робочих днів на тиждень за
виключенням обставин, за яких нотаріус з незалежних від нього
причин не може здійснювати такий прийом.
Стаття 25. Робоче місце (контора) приватного нотаріуса
Робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у
межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює
нотаріальну діяльність.
Робоче місце (контора) має відповідати таким умовам:
1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці;
2) давати можливість кожному приватному нотаріусу, який
здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого
приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність;
3) бути захищеним від несанкціонованого проникнення;
4) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів,
металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса;
5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце
(контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість
приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його
межах;
6) бути пристосованим для роботи технічного персоналу з
документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті.
До початку нотаріальної діяльності приватним нотаріусом, а
також у разі зміни адреси розташування робочого місця (контори)
приватного нотаріуса, Головним управлінням юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними
управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі
протягом 15 днів з моменту отримання заяви про зміну адреси
розташування робочого місця (контори) проводиться перевірка
відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса
встановленим цим Законом умовам, за результатами якої складається
акт про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса
або акт про відмову у сертифікації робочого місця (контори)
приватного нотаріуса.
Приватний нотаріус може здійснювати нотаріальну діяльність
лише за наявності акта про сертифікацію робочого місця (контори)
приватного нотаріуса або рішення суду, яке набрало законної сили,
яким визнано незаконним акт про відмову у сертифікації робочого
місця (контори) приватного нотаріуса.
Про зміну адреси робочого місця (контори) приватний нотаріус
зобов'язаний протягом трьох робочих днів повідомити Головне
управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах
Києві та Севастополі.
Стаття 26. Печатка приватного нотаріуса
Приватний нотаріус має печатку із зображенням Державного
Герба України, яка містить слова "приватний нотаріус", його
прізвище, ім'я та по батькові, назву нотаріального округу.
Печатка приватного нотаріуса виготовляється за єдиним зразком
та описом, встановленими Міністерством юстиції України, за рахунок
коштів приватного нотаріуса в установленому законодавством
порядку";
"Стаття 28. Страхування цивільно-правової відповідальності
приватного нотаріуса
Для забезпечення відшкодування заподіяної внаслідок вчиненої
нотаріальної дії шкоди приватний нотаріус зобов'язаний до початку
зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір
страхування цивільно-правової відповідальності.
Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну
неправомірними діями приватного нотаріуса при здійсненні ним
нотаріальної діяльності.
Приватний нотаріус не несе відповідальності по зобов'язаннях
держави.
Мінімальний розмір страхової суми становить сто п'ятдесят
мінімальних розмірів заробітної плати.
Розмір відшкодування заподіяної шкоди визначається за згодою
сторін або в судовому порядку.
Стаття 29. Заміщення приватного нотаріуса
Заміщення приватного нотаріуса можливе у разі зупинення його
нотаріальної діяльності в порядку, визначеному цим Законом.
Приватний нотаріус може укласти договір про заміщення його з
іншим приватним нотаріусом у порядку та у межах строків,
визначених статтями 29-1, 29-2 цього Закону.
Заміщення приватного нотаріуса проводиться до припинення
обставин, з якими це заміщення пов'язане.
Приватний нотаріус, який заміщує приватного нотаріуса,
нотаріальна діяльність якого зупинена, вчиняє нотаріальні дії від
свого імені та прикладає свою особисту печатку.
Приватний нотаріус, якого заміщують, не вправі здійснювати
нотаріальну діяльність під час цього заміщення, якщо інше не
передбачено цим Законом.
У разі дострокового повернення приватного нотаріуса до
здійснення нотаріальної діяльності повноваження нотаріуса, який
його заміщує, що виникли внаслідок такого заміщення, автоматично
припиняються".
13. Доповнити статтями 29-1 та 29-2 такого змісту:
"Стаття 29-1. Підстави зупинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса
Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово
зупиняється на час дії таких обставин:
1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення
робочого місця або це приміщення не відповідає встановленим цим
Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів
з дня виявлення цього порушення;
2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування
цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса або розмір
страхової суми не відповідає вимогам цього Закону, - до усунення
цих недоліків, але не більше 30 днів з дня виявлення цього
порушення;
3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій
неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до
закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше
двох тижнів);
4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від
надання Міністерству юстиції України, Головному управлінню юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі в порядку, передбаченому цим Законом, документів для
перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил
нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини (не більше
як один тиждень);
5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку,
передбаченому цим Законом, - на строк такого заміщення;
6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам
та особам, зазначеним у частинах п'ятій - восьмій, десятій
статті 8 цього Закону, - до усунення цієї обставини;
7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої
несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;
8) Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі надіслали до Міністерства юстиції
України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття
нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не
більш як на шість місяців.
Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за
власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом
календарного року, або на більший строк за наявності поважних
причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо).
Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше одного
тижня приватний нотаріус зобов'язаний не пізніше ніж за один
робочий день до дня зупинення нотаріальної діяльності письмово
повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України
в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та
строку відсутності.
Стаття 29-2. Порядок зупинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса
Рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса у випадках, передбачених частиною першою
статті 29-1 цього Закону, приймає керівник Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі.
Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі зобов'язані протягом трьох робочих
днів з дня видання наказу про зупинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про
зупинення його нотаріальної діяльності.
Наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного
нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України
або до суду.
Приватний нотаріус зобов'язаний зупинити нотаріальну
діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове
зупинення його нотаріальної діяльності.
При зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, -
зобов'язаний, укласти договір про його заміщення з іншим приватним
нотаріусом за виключенням підстави, передбаченої пунктом 7 частини
першої статті 29-1.
Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності
заміщення його іншим приватним нотаріусом, має право: знімати
заборону відчуження нерухомого майна, видавати з депозиту гроші та
цінні папери, документи, прийняті на зберігання, дублікати та
копії документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса,
а також видавати довідки про вчинені нотаріальні дії".
14. Статтю 30 викласти в такій редакції:
"Стаття 30. Підстави припинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса
Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного
нотаріуса є:
1) подання приватним нотаріусом письмової заяви про
припинення нотаріальної діяльності;
2) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною
діяльністю;
3) неусунення приватним нотаріусом без поважних причин
порушень, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 29-1
цього Закону;
4) смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у
порядку, встановленому законом;
5) припинення громадянства України або виїзд за межі України
на постійне проживання;
6) призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої
несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;
7) невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства
юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі про зупинення його
нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним
нотаріусом такого наказу;
8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким
приватний нотаріус засуджений за навмисний злочин;
9) набрання законної сили рішенням суду про визнання
приватного нотаріуса недієздатним, обмежено дієздатним або про
застосування до нього примусових заходів медичного характеру;
10) набрання законної сили рішенням суду про визнання
приватного нотаріуса безвісно відсутнім".
15. Доповнити статтею 30-1 такого змісту:
"Стаття 30-1. Порядок припинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
здійснюється Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за наявності
підстав, передбачених цим Законом, шляхом видання наказу про
припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-9 частини першої
статті 30 цього Закону, Головне управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі зобов'язані
негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення
його нотаріальної діяльності.
Приватний нотаріус зобов'язаний припинити нотаріальну
діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його
нотаріальної діяльності.
Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути
оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України
або до суду. Оскарження цього наказу приватним нотаріусом зупиняє
реалізацію положень, передбачених частинами п'ятою і шостою цієї
статті.
Особа, нотаріальна діяльність якої припинена, зобов'язана
протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до
відповідного державного нотаріального архіву всі документи
нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. У разі
якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений рішенням
Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі, але лише один раз і не більше ніж на
місяць.
У разі неможливості або відмови приватного нотаріуса особисто
здійснити передачу документів нотаріального діловодства та архіву
приватного нотаріуса у встановлені строки цей обов'язок
покладається на Головне управління юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі, яке в разі необхідності
залучає до цього представників органів внутрішніх справ.
Порядок та умови здачі і знищення особистої печатки
приватного нотаріуса встановлюються і забезпечуються спеціально
уповноваженими органами з питань дозвільної системи.
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
означає припинення дії реєстраційного посвідчення".
16. Статті 33 і 34 викласти в такій редакції:
"Стаття 33. Перевірка організації нотаріальної діяльності
нотаріуса та виконання ним правил нотаріального
діловодства
Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні
управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі
здійснюють перевірку організації нотаріальної діяльності нотаріуса
та виконання ним правил нотаріального діловодства за певний
період. Повторна перевірка з тих питань, які вже були предметом
перевірки, не допускається за виключенням перевірки звернень
громадян чи юридичних осіб в межах предмету звернення та
повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі
щодо перевірок організації нотаріальної діяльності.
Перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріуса та
виконання ним правил нотаріального діловодства, крім повторних
перевірок, передбачених цим Законом, здійснюється не частіше
одного разу у два роки виключно у приміщенні, де знаходиться
робоче місце (контора) нотаріуса з обов'язковим повідомленням
нотаріуса про проведення перевірки.
Нотаріус зобов'язаний надавати посадовим особам, які
уповноважені проводити перевірку, відомості і документи щодо
організації нотаріальної діяльності та нотаріального діловодства.
У разі виявлення під час перевірки порушень в організації
нотаріальної діяльності приватного нотаріуса або неодноразових
порушень ним правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції
України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі, які проводили перевірку, можуть
зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса
з підстав, передбачених цим Законом.
Порядок перевірки організації нотаріальної діяльності
державних і приватних нотаріусів та виконання ними правил
нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції
України.
Стаття 34. Нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси
Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:
1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності
тощо);
2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;
3) видають свідоцтва про право на спадщину;
4) видають свідоцтва про право власності на частку в
спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;
5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів
(аукціонів);
6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів
(аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;
7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно
відсутньою або місце перебування якої невідоме;
8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються
у справах нотаріуса;
9) накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого
майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що
підлягають державній реєстрації;
10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і
виписок з них;
11) засвідчують справжність підпису на документах;
12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови
на іншу;
13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є
виконавцем заповіту;
14) посвідчують факт, що фізична особа є живою;
15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному
місці;
16) посвідчують час пред'явлення документів;
17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним
та юридичним особам;
18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери;
19) вчиняють виконавчі написи;
20) вчиняють протести векселів;
21) вчиняють морські протести;
22) приймають на зберігання документи.
На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних
дій згідно із законом.
Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів
про морські протести та протести векселів, перекладів у разі
засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови
на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність
підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах
нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів,
викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.
Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності
спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються
Кабінетом Міністрів України".
17. Статтю 36 виключити.
18. Статті 37 і 40 викласти в такій редакції:
"Стаття 37. Нотаріальні дії, що вчиняються посадовими особами
органів місцевого самоврядування
У населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені
посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування
вчиняють такі нотаріальні дії:
1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;
2) посвідчують заповіти (крім секретних);
3) видають дублікати посвідчених ними документів.
Зазначені посадові особи органів місцевого самоврядування не
мають права на оформлення документів, призначених для використання
за межами державного кордону";
"Стаття 40. Заповіти (крім секретних) і довіреності,
прирівнювані до нотаріально посвідчених
До нотаріально посвідчених заповітів (крім секретних)
прирівнюються:
1) заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарні,
госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також
осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та
інвалідів, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з
медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів,
інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, а також начальниками
госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб
похилого віку та інвалідів;
2) заповіти осіб, які перебувають під час плавання на
морських, річкових суднах, що ходять під прапором України,
посвідчені капітанами цих суден;
3) заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших
експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;
4) заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації
військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних
закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого
самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти
працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців,
посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань,
установ або військово-навчальних закладів;
5) заповіти осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення
волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі;
6) заповіти осіб, які взяті під варту, посвідчені начальником
слідчого ізолятора.
До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
1) довіреності військовослужбовців або інших осіб, які
перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших
військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих
закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або
черговими лікарями;
2) довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації
військової частини, з'єднань, установ, військово-навчальних
закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого
самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності
працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців,
посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань,
установ або військово-навчальних закладів;
3) довіреності осіб, які перебувають у місцях позбавлення
волі (слідчому ізоляторі), посвідчені начальником місця
позбавлення волі (начальником слідчого ізолятора).
Посадові особи, зазначені в пункті 1 частини першої цієї
статті, зобов'язані негайно передати по одному примірнику
посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архів за
постійним місцем проживання заповідача.
Капітани морських суден зобов'язані передати по одному
примірнику посвідчених ними заповітів начальникові порту України
або консулові України в іноземному порту для подальшого надсилання
їх до державного нотаріального архіву за постійним місцем
проживання заповідача.
Державний нотаріус державного нотаріального архіву
зобов'язаний перевірити законність заповіту, що надійшов на
зберігання, та залишити у себе отриманий ним примірник заповіту з
повідомленням про це заповідача та посадової особи, яка посвідчила
заповіт. У разі встановлення невідповідності заповіту законові
державний нотаріус державного нотаріального архіву повідомляє про
це заповідача і посадову особу, яка посвідчила заповіт.
У разі якщо заповідач не мав постійного місця проживання в
Україні або місце проживання заповідача невідоме, заповіт
надсилається до Київського державного нотаріального архіву.
Посвідчення заповітів і довіреностей посадовими особами,
зазначеними в цій статті, проводиться з дотриманням вимог цього
Закону та інших нормативно-правових актів".
19. У статті 41:
у частині першій:
слова "будь-якого виконавчого комітету сільської, селищної,
міської Ради народних депутатів на всій території України"
замінити словами "органів місцевого самоврядування";
цифри "36" виключити;
у першому реченні частини другої слова "виконавчого комітету
сільської, селищної, міської Ради народних депутатів" замінити
словами "органів місцевого самоврядування".
20. Статті 42-47, 49-52 викласти в такій редакції:
"Стаття 42. Строки вчинення нотаріальних дій
Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у
передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з
доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.
Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі
необхідності витребування додаткових відомостей або документів від
фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на
експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен
впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти
вчинення цієї дії.
Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих
випадках, не може перевищувати одного місяця.
За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка
звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення
про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює
право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована
особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи
судом.
Законами України можуть бути встановлені також інші підстави
для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.
Стаття 43. Установлення особи, яка звернулася за вчиненням
нотаріальної дії
Не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності
осіб - її учасників або їх уповноважених представників.
При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу
учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням
нотаріальної дії.
Встановлення особи здійснюється за паспортом або за іншими
документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо
особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії
(паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для
виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення
особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні,
національний паспорт іноземця або документ, що його замінює,
посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни,
посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення
водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної
війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не
можуть бути використані громадянином України для встановлення його
особи під час укладення правочинів.
Особа віком до 16 років встановлюється за свідоцтвом про
народження за умови підтвердження батьками (одним з батьків) того,
що ця особа є їх дитиною.
Стаття 44. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичних
осіб і перевірка цивільної правоздатності та
дієздатності юридичних осіб, перевірка
повноважень представника фізичної або юридичної
особи. Встановлення намірів сторін вчиняти
правочин
Під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної
дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь.
Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи
здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими
статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка,
інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення,
виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють
виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності
фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У
разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не
страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність
усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.
У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності
фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії,
нотаріус зобов'язаний звернутися до органу опіки та піклування за
місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення
факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.
При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності
юридичної особи нотаріус зобов'язаний ознайомитися з установчими
документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з
Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -
підприємців цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає
нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної
правоздатності та дієздатності.
У разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо поданих документів
він може витребувати від цієї юридичної особи, державного
реєстратора, органів державної податкової служби, інших органів,
установ та фізичних осіб додаткові відомості або документи.
Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших
нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює
його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також
перевіряє обсяг його повноважень.
Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає
повноваження представникові. Дійсність довіреності перевіряється
нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.
Якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган,
нотаріусу подається документ, в якому закріплено повноваження
даного органу та розподіл обов'язків між його членами.
У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а
також його цивільної дієздатності та правоздатності нотаріус має
право зробити запит до відповідної фізичної чи юридичної особи.
Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із
сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також
відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.
Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину
здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння
сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для
кожної із сторін.
Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може
бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою
виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення.
Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін
однаково розуміє значення, умови правочину та його правові
наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.
Стаття 45. Підписання нотаріально посвідчуваних правочинів,
заяв та інших документів
При посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій
у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється
справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які
звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші
документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо заява чи
інший документ підписані за відсутності нотаріуса, особа, яка
звернулася за вчиненням нотаріальної дії, повинна особисто
підтвердити, що документ підписаний нею.
Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не
може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її
присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати
інша особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за
вчиненням нотаріальної дії, не могла підписати документ,
зазначається у посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не
може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за
участю якої його посвідчено.
Стаття 46. Витребовування відомостей і документів, необхідних
для вчинення нотаріальної дії
Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має
право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та
документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних
дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк
не може перевищувати одного місяця.
Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є
підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або
відмови у її вчиненні.
Стаття 47. Вимоги до документів, що подаються для вчинення
нотаріальної дії
Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються
для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що
унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, а аркуші
пронумеровані і скріплені печаткою юридичної особи, яка видала
документ.
Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв,
засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти
перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати,
що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути
позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх
ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - без скорочень із
зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові
фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за
даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім
уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані
повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням
дати їх народження.
Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які
не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що
принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або
ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки,
закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи,
тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також
документи, написані олівцем";
"Стаття 49. Відмова у вчиненні нотаріальних дій
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії,
відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;
2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні
для вчинення нотаріальної дії;
3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою
особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за
вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові
наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась
особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або
уповноважений представник не має необхідних повноважень;
6) правочин, що укладається від імені юридичної особи,
суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або
виходить за межі їх діяльності;
7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення
нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення
нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі,
пов'язані з її вчиненням;
9) в інших випадках, передбачених цим Законом.
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не
приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не
відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або
містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього
Закону.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії,
забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії,
нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії,
зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і
роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні
нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить
відповідну постанову.
Стаття 50. Оскарження нотаріальних дій або відмови у їх
вчиненні
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт
оскаржуються до суду.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її
вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої
стосуються такі дії чи акти.
Стаття 51. Заходи, що вживаються нотаріусом або посадовою
особою, яка вчиняє нотаріальні дії, при виявленні
порушення законодавства
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, у
разі виявлення під час вчинення нотаріальних дій порушення
законодавства негайно повідомляє про це відповідні правоохоронні
органи для вжиття необхідних заходів.
Якщо справжність поданого документа викликає сумнів, нотаріус
або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, вправі залишити
цей документ і надіслати його до експертної установи (експерта)
для проведення експертизи, оплата якої здійснюється в
установленому законом порядку.
У разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які
вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні
нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає
законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють
нотаріальні дії, зобов'язані повідомити про це сторони (осіб),
стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо
скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до
законодавства.
Стаття 52. Реєстрація нотаріальних дій
Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами або посадовими
особами органів місцевого самоврядування, робиться запис у
реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус
зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ,
що ним видається.
Кожна нотаріальна дія реєструється під окремим порядковим
номером. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована,
зазначається на документі, що видається нотаріусом, чи в
посвідчувальному написі.
Реєстр для реєстрації нотаріальних дій повинен бути
прошнурований, аркуші пронумеровані. Кількість аркушів у реєстрі
повинна бути засвідчена підписом посадової особи відповідного
органу юстиції та печаткою Головного управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі. Кожний нотаріус веде окремий реєстр.
Запис у реєстрі робиться чітко, розбірливо, із заповненням
усіх граф, передбачених за встановленою формою. Не допускаються
підчистки, дописки, інші незастережні виправлення та запис
олівцем.
Запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії.
Порядок ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій та
їх форма встановлюються Міністерством юстиції України".
21. У статті 53:
частину першу після слова "втрати" доповнити словами "або
зіпсування", а слова "у частині другій" замінити словами "у
першому реченні частини п'ятої";
частину другу після слова "втраченого" доповнити словами "або
зіпсованого".
22. Частину четверту статті 55 викласти в такій редакції:
"Посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового
будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної
ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо
відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній
реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації)
цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із
сторін відповідного правочину".
23. У статтях 60, 61, 63-69 і 71 слова "державний нотаріус"
та "державна нотаріальна контора" в усіх відмінках і числах
замінити відповідно словом "нотаріус" у відповідному відмінку і
числі.
24. У тексті Закону:
слова "нотаріус та інша посадова особа" і "нотаріус чи інша
посадова особа" в усіх відмінках і числах замінити словами
"нотаріус або посадова особа" у відповідному відмінку і числі;
слова "управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій" в усіх відмінках і числах замінити словами "Головне
управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах
Києві та Севастополі" у відповідному відмінку;
слова "посадова особа виконавчого комітету сільської,
селищної, міської Ради народних депутатів" в усіх відмінках і
числах замінити словами "посадова особа органу місцевого
самоврядування" у відповідному відмінку і числі.
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його
опублікування, крім абзаців восьмого - тридцять третього
пункту 16, пункту 17, абзацу четвертого пункту 19, пункту 23
розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців
з дня набрання чинності цим Законом.
{ Пункт 2 розділу II втратив чинність на підставі Закону
N 5076-VI ( 5076-17 ) від 05.07.2012 }
3. Вважати таким, що втратив чинність, пункт 3 Постанови
Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України
"Про нотаріат" ( 3426-12 ) (Відомості Верховної Ради України,
1993 р., N 39, ст. 384).
4. Рекомендувати Президенту України визнати таким, що втратив
чинність, Указ Президента України від 23 серпня 1998 року N 932
( 932/98 ) "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні".
5. Державні нотаріуси в частині оплати праці та пенсійного
забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних
категорій. Стаж роботи державних нотаріусів у державних
нотаріальних конторах зараховується до стажу державної служби.
6. Особи, які на момент набрання чинності цим Законом
займають посади державних нотаріусів і вирішили зареєструвати свою
приватну нотаріальну діяльність, у разі ліквідації державної
нотаріальної контори мають переважне право на оренду приміщень,
які перебувають у державній або комунальній власності та надані
державним нотаріальним конторам у користування. При укладенні
договорів оренди переважне право почергово надається тим особам,
які мають більший стаж роботи на посаді державного нотаріуса.
7. Нотаріуси, які на день набрання чинності цим Законом
займаються приватною нотаріальною діяльністю, допускаються до
вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо
охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину
та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні
подружжя у разі смерті одного з подружжя, лише після обов'язкового
підвищення рівня кваліфікації із спадкового права в порядку,
встановленому Міністерством юстиції України. Від обов'язкового
підвищення рівня кваліфікації із спадкового права звільняються
приватні нотаріуси, які мають стаж нотаріальної діяльності не
менше 10 років.
8. Строк стажування стажистів нотаріусів, які на день
набрання чинності цим Законом проходили стажування, встановлюється
в межах шестимісячного строку стажування, що діяв на момент
набрання чинності цим Законом.
9. Особи, які на день набрання чинності цим Законом займали
посади державних нотаріусів, мають право зареєструвати свою
приватну нотаріальну діяльність без обов'язкового підвищення рівня
кваліфікації за умови, якщо вони пропрацювали на посаді державних
нотаріусів не менше трьох років.
10. Кабінету Міністрів України:
внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
врегулювання питань пенсійного забезпечення державних нотаріусів;
забезпечити проведення Міністерством юстиції України
узагальнення практики і розробки рекомендацій щодо вчинення
нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони
спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та
свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя
та розробити методичні рекомендації для використання їх при
проведенні підвищення кваліфікації нотаріусів;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.
11. Органам місцевого самоврядування та місцевим державним
адміністраціям:
вирішити питання щодо надання державним нотаріальним архівам
додаткової площі або нових приміщень для розміщення в
установленому порядку архівних фондів;
з метою забезпечення населення нотаріальними послугами
сприяти Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України
в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі у забезпеченні приміщеннями
нотаріусів, зазначених у пунктах 6 та 9 цього розділу.

Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 1 жовтня 2008 року
N 614-VI



вверх