Документ 475/97-ВР, действует, текущая редакция — Редакция от 13.03.2006, основание - 3436-IV


 
З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 
Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод 1950 року,
Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7
та 11 до Конвенції
 
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 40, ст.263 )
 
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 551-XIV ( 551-14 ) від 24.03.99, ВВР, 1999, N 22-23, ст.197 N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2005, N 3, ст.76 N 3436-IV ( 3436-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 26, ст.216 }

 
{ У назві та тексті Закону слова "Конвенція про захист прав і основних свобод людини" в усіх відмінках замінено словами "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод" у відповідному відмінку згідно із Законом N 3436-IV ( 3436-15 ) від 09.02.2006 }

 
     Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
     Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ( 995_004 ), підписану від імені України 9 листопада 1995 року, Перший протокол ( 994_535 ), протоколи N 4 ( 994_059 ) і N 7 ( 994_804 ) до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року, та протоколи N 2 ( 994_854 ) і N 11 ( 994_536 ) до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі, ратифікувати з такими заявами та застереженнями:
 
     1. Україна повністю визнає на своїй території дію статті 25 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ( 995_004 ) щодо визнання компетенції Європейської комісії з прав людини приймати від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб заяви на ім'я Генерального Секретаря Ради Європи про порушення Україною прав, викладених у Конвенції, та статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
     Україна повністю визнає на своїй території дію статей 25 та 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ( 995_004 ) щодо протоколів N 4 ( 994_059 ) і N 7 ( 994_804 ) до Конвенції.
 
     2. Положення пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ( 995_004 ) застосовуються в частині, що не суперечить пункту 13 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України ( 254к/96-ВР ) та статтям 106 і 157 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1002-05 ) щодо затримання особи та дачі прокурором санкцій на арешт.
     Ці застереження діють до внесення відповідних змін до Кримінально-процесуального кодексу України або до прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу України, але не довше ніж до 28 червня 2001 року.

 
( Статтю 3 виключено на підставі Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

 
     4. Україна повністю визнає на своїй території дію підпункту "d" пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ( 995_004 ) щодо права підсудного на виклик і допит свідків (статті 263 і 303 Кримінально-процесуального кодексу України ) ( 1003-05 ), а щодо права підозрюваного і обвинуваченого - лише в частині права заявляти клопотання про виклик і допит свідків та проведення з ними очної ставки відповідно до статей 43, 43-1 і 142 зазначеного Кодексу.
 
     5. Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ( 995_004 ) застосовуються в частині, що не суперечить пункту 13 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України та статтям 177 і 190 Кримінально-процесуального кодексу України щодо дачі прокурором санкції на обшук, а також щодо огляду житла.
     Ці застереження діють до внесення відповідних змін до Кримінально-процесуального кодексу України або до прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу України, але не довше ніж до 28 червня 2001 року.

 
 Голова Верховної Ради України                     О.МОРОЗ 
м. Київ, 17 липня 1997 року
N 475/97-ВР



вверх