Документ 3814-XII, первая редакция — Принятие от 24.12.1993
( Внимание! Эта не текущая редакция документа. Перейти к текущей? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Національний архівний фонд і
архівні установи

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 15, ст.86 )

Національний архівний фонд України є складовою частиною
вітчизняної і світової історико-культурної спадщини та
інформаційних ресурсів суспільства. Він перебуває під охороною
держави і призначений для задоволення інформаційних,
соціально-культурних, наукових та інших потреб суспільства,
реалізації законних прав та інтересів громадян. Держава гарантує
умови для зберігання, примноження і використання Національного
архівного фонду, сприяє досягненню світового рівня в розвитку
архівної справи. Цей Закон регулює суспільні відносини, пов'язані із
формуванням, обліком, зберіганням і використанням Національного
архівного фонду, та інші основні питання діяльності архівних
установ.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Національний архівний фонд
Національний архівний фонд - це сукупність документів,
незалежно від їх виду, місця створення і форми власності на них,
що зберігаються на території України, відображають історію
духовного і матеріального життя її народу та інших народів, мають
наукову, історико-культурну цінність, визнані такими відповідною
експертизою і зареєстровані у порядку, передбаченому цим Законом. До Національного архівного фонду належать також архівні
документи, що зберігаються за межами України і відповідно до
міжнародних угод підлягають поверненню в Україну. Підприємства, установи, організації, службові особи,
громадяни та їх об'єднання зобов'язані забезпечувати схоронність
Національного архівного фонду та сприяти його поповненню.
Стаття 2. Архівні установи
Архівні установи - це архіви, інші заклади або структурні
підрозділи, що забезпечують облік, зберігання і використання
архівних документів, формування Національного архівного фонду або
здійснюють управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність
в цій галузі. Діяльність архівних установ здійснюється у порядку,
визначеному Основами законодавства України про культуру
( 2117-12 ), цим Законом та іншими актами законодавства.
Стаття 3. Законодавство про Національний архівний фонд і
архівні установи
Законодавство про Національний архівний фонд і архівні
установи складається з цього Закону та інших актів законодавства
України, прийнятих відповідно до нього.
Стаття 4. Застосування норм міжнародних правових актів
Якщо в міжнародних правових актах, в яких бере участь
Україна, встановлено інші норми, ніж ті, що містяться в цьому
Законі, то діє норма міжнародного правового акта.
Стаття 5. Повноваження органів державної влади, місцевого і
регіонального самоврядування в галузі архівної
справи
Державну політику в галузі архівної справи визначає Верховна
Рада України. Президент України, Кабінет Міністрів України, інші органи
державної виконавчої влади, а також органи місцевого і
регіонального самоврядування забезпечують реалізацію державної
політики в галузі архівної справи в межах своєї компетенції.

Розділ II
АРХІВНІ УСТАНОВИ УКРАЇНИ
Стаття 6. Система архівних установ
Систему архівних установ України становлять: Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України; центральні державні архіви; галузеві державні архіви; державні архівні установи Республіки Крим; місцеві державні архівні установи; архівні підрозділи самоврядних наукових установ, державних
музеїв та бібліотек; архівні підрозділи державних органів, підприємств, установ і
організацій; архіви (архівні підрозділи) об'єднань громадян, підприємств,
установ і організацій, заснованих на колективній та приватній
формах власності; науково-дослідні установи в галузі архівної справи.
Стаття 7. Головне архівне управління при Кабінеті
Міністрів України
Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України є
спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої
влади, що здійснює управління архівною справою, несе
відповідальність за її стан і подальший розвиток. На Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України
покладаються контроль і нормативно-методичне забезпечення ведення
діловодства і архівної справи. Положення про Головне архівне управління при Кабінеті
Міністрів України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 8. Центральні державні архіви
Центральні державні архіви України створюються за рішенням
Кабінету Міністрів України для постійного зберігання архівних
документів загальнодержавного значення відповідно до свого
профілю. Вони є науково-методичними центрами у галузі архівної
справи. Положення про центральні державні архіви України
затверджуються Головним архівним управлінням при Кабінеті
Міністрів України.
Стаття 9. Галузеві державні архіви
Галузеві державні архіви створюються для постійного
зберігання геологічних, метеорологічних, картографічних та інших
специфічних видів архівних документів, які потребують особливих
умов схоронності і використання. Рішення про створення галузевих державних архівів приймається
Кабінетом Міністрів України на підставі спільного подання
Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України і
відповідного центрального органу державної виконавчої влади. Положення про галузеві державні архіви затверджуються
Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України і
відповідним центральним органом державної виконавчої влади.
Стаття 10. Державні архівні установи Республіки Крим
Державні архівні установи Республіки Крим мають статус
місцевих державних архівних установ, якщо інше не передбачено
законодавством України і Республіки Крим.
Стаття 11. Місцеві державні архівні установи
Місцеві державні архівні установи створюються у порядку,
передбаченому законодавством, для постійного зберігання архівних
документів місцевого походження. До місцевих державних архівних установ належать державні
архіви областей та їх філіали, міські державні архіви і архівні
відділи районних державних адміністрацій. Державні архіви областей, міські державні архіви, архівні
відділи районних державних адміністрацій здійснюють управління
архівною справою на відповідній території. Державні архіви областей є регіональними науково-методичними
центрами з питань архівної справи. Типові положення про місцеві державні архівні установи
затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Архівні підрозділи самоврядних наукових установ,
державних музеїв та бібліотек
Самоврядні наукові установи, державні музеї та бібліотеки
мають право створювати відділи рукописів та інші структурні
підрозділи для постійного зберігання архівних документів, що
нагромадилися у сховищах цих установ, а також поповнювати свої
фонди і колекції профільними документами. Положення про зазначені архівні підрозділи затверджуються
відповідними науковими установами, музеями і бібліотеками за
погодженням з Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів
України.
Стаття 13. Архівні підрозділи державних органів,
підприємств, установ і організацій
Державні органи, підприємства, установи і організації
створюють архівні підрозділи для тимчасового зберігання архівних
документів, використання їх для службових, виробничих, наукових та
інших цілей, а також для захисту законних прав та інтересів
громадян. Зазначені юридичні особи зобов'язані передавати
документи поточного діловодства до своїх архівних підрозділів у
порядку, встановленому Головним архівним управлінням при Кабінеті
Міністрів України. Строки тимчасового зберігання документів в архівних
підрозділах державних органів, підприємств, установ і організацій
визначаються Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів
України з урахуванням правового статусу і особливостей діяльності
відповідного державного органу, підприємства, установи або
організації. Архівні підрозділи державних органів, підприємств, установ і
організацій зобов'язані після закінчення строків тимчасового
зберігання документів Національного архівного фонду, в тому числі
кінофотофонодокументів, передати їх на постійне зберігання до
центральних, галузевих або місцевих державних архівних установ. Типове положення про архівні підрозділи державних органів,
підприємств, установ і організацій затверджується Головним
архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.
Стаття 14. Архіви (архівні підрозділи) об'єднань громадян,
підприємств, установ і організацій, заснованих на
колективній та приватній формах власності
Об'єднання громадян, підприємства, установи і організації,
засновані на колективній та приватній формах власності, мають
право створювати архіви (архівні підрозділи) для постійного чи
тимчасового зберігання документів, що нагромадилися за час їх
діяльності, передавати документи Національного архівного фонду на
зберігання до державних та інших архівних установ. Зазначені
юридичні особи зобов'язані забезпечити схоронність документів, що
нагромадилися за час їх діяльності, до вирішення питання про
можливість їх віднесення до Національного архівного фонду та
повідомити одну із державних архівних установ про свою
номенклатуру справ. Положення про архіви (архівні підрозділи) об'єднань громадян,
підприємств, установ і організацій, заснованих на колективній та
приватній формах власності, затверджуються їх засновниками.
Стаття 15. Науково-дослідні установи в галузі
архівної справи
Науково-дослідні установи в галузі архівної справи
створюються власниками документів Національного архівного фонду у
порядку, встановленому законодавством.
Стаття 16. Ліквідація і зупинення діяльності
архівних установ
Ліквідація архівних установ провадиться за рішенням органів,
що їх створили, або на інших підставах, передбачених
законодавством. У цих випадках власник документів Національного
архівного фонду зобов'язаний забезпечити їх схоронність. Діяльність архівних установ, які не забезпечують схоронність
документів Національного архівного фонду або порушують вимоги щодо
державної реєстрації цих документів, може бути зупинена у
порядку, встановленому Головним архівним управлінням при Кабінеті
Міністрів України.

Розділ III
ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АРХІВНОГО ФОНДУ
Стаття 17. Формування Національного архівного фонду
Національний архівний фонд формується у порядку,
встановленому цим Законом, із документів державних органів,
підприємств, установ і організацій всіх форм власності, а також
документів громадян та їх об'єднань. Держава виявляє особливу турботу про поповнення Національного
архівного фонду документами історико-культурної спадщини України,
що знаходяться за кордоном, та документами іноземного походження,
що стосуються історії України, у пріоритетному порядку підтримує і
фінансує їх виявлення, взяття на облік, повернення, придбання або
відтворення в копіях. Централізований облік зазначених документів
здійснюється Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів
України.
Стаття 18. Віднесення документів до складу Національного
архівного фонду
( Стаття 18 вводиться в дію з січня 1996 року згідно з
Постановою ВР N 3815-12 від 24.12.93 )
Включення документів до Національного архівного фонду або
виключення документів з нього здійснюється на підставі експертизи
їх цінності комісією у складі архівістів, представників наукової і
творчої громадськості, інших фахівців. Експертиза цінності документів здійснюється за ініціативою їх
власника або за його згодою. У разі загрози знищення або значного
погіршення стану зазначених документів їх власник зобов'язаний на
вимогу державної архівної установи подати ці документи на
експертизу. Юридичні особи і громадяни, які мають документи, створені до
1945 року, або які вивозять архівні документи за кордон,
зобов'язані повідомити про них одну з державних архівних установ з
метою вирішення питання про проведення експертизи цих документів. Принципи і критерії визначення цінності документів, порядок
створення та діяльності експертних комісій затверджуються
Кабінетом Міністрів України. Рішення про виключення документів із складу Національного
архівного фонду приймаються експертними комісіями за погодженням з
Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.
Забороняється виключення документів із складу Національного
архівного фонду з політичних чи ідеологічних міркувань. Спори між архівними установами і власниками документів з
питань призначення експертизи їх цінності, включення документів до
складу Національного архівного фонду або виключення з нього
вирішуються в судовому порядку.
Стаття 19. Державна реєстрація документів Національного
архівного фонду
Державну реєстрацію документів Національного архівного фонду
здійснюють Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів
України і уповноважені ним архівні установи. Порядок реєстрації і
форма реєстраційного свідоцтва затверджуються Кабінетом Міністрів
України.
Стаття 20. Унікальні документальні пам'ятки
Унікальними документальними пам'ятками визнаються документи
Національного архівного фонду, що мають особливу
історико-культурну цінність. Порядок віднесення документів Національного архівного фонду
до унікальних документальних пам'яток, включення до Державного
реєстру національного культурного надбання, а також їх зберігання
затверджується Кабінетом Міністрів України. Унікальні документальні пам'ятки підлягають обов'язковому
страхуванню. Особи, які зберігають унікальні документальні пам'ятки,
надають державним архівним установам можливість створювати
страхові копії цих документів з правом подальшого їх використання
з дозволу власника.

Розділ IV
ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ДОКУМЕНТИ НАЦІОНАЛЬНОГО
АРХІВНОГО ФОНДУ
Стаття 21. Право власності на документи Національного
архівного фонду
Документи Національного архівного фонду можуть перебувати у
державній, колективній та приватній власності. Архівні документи, що не мають власника або власник яких
невідомий, надходять у власність держави на підставі рішення суду,
винесеного за заявою державної архівної установи, крім випадків,
передбачених законодавством. Право власності на документи Національного архівного фонду
охороняється законом.
Стаття 22. Здійснення права власності на документи
Національного архівного фонду
Власник володіє, користується і розпоряджається документами
Національного архівного фонду з урахуванням обмежень, передбачених
цією статтею. Власник документів Національного архівного фонду не має права
їх знищувати. Документи Національного архівного фонду, що належать державі,
не можуть бути об'єктом роздержавлення і приватизації,
купівлі-продажу або інших угод, пов'язаних з передачею права
власності, і надаються лише в користування. Право власності на
зазначені документи може бути передано лише згідно з міжнародними
правовими угодами і актами законодавства України. Право власності на документи Національного архівного фонду,
які не належать державі, передається з відома Головного архівного
управління при Кабінеті Міністрів України або уповноважених ним
архівних установ за умови оформлення новим власником
реєстраційного свідоцтва, передбаченого статтею 19 цього Закону. У
разі продажу документів Національного архівного фонду держава має
переважне право на їх придбання за ціною, за якою вони продаються.
При цьому умови продажу повинні бути однаковими для всіх покупців. Зміна місцезнаходження та умов зберігання і використання
документів Національного архівного фонду, зазначених у
реєстраційному свідоцтві, допускається лише після попереднього
повідомлення Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів
України або уповноваженої ним архівної установи. Спори щодо здійснення права власності на документи
Національного архівного фонду вирішуються у судовому порядку.
Стаття 23. Позбавлення права власності на документи
Національного архівного фонду
Власник документів Національного архівного фонду, який не
забезпечує належну їх схоронність, може бути за рішенням суду
позбавлений права власності на ці документи у порядку,
встановленому законодавством.

Розділ V
ОБЛІК І ЗБЕРІГАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АРХІВНОГО ФОНДУ
Стаття 24. Державний облік документів Національного
архівного фонду
Документи Національного архівного фонду підлягають
обов'язковому державному обліку у порядку, передбаченому Головним
архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України. Архівні установи і громадяни, у власності яких є документи
Національного архівного фонду, зобов'язані дотримувати
встановленого порядку їх обліку.

Стаття 25. Забезпечення схоронності Національного
архівного фонду
Власники документів Національного архівного фонду зобов'язані
утримувати в належному порядку архівні будівлі та приміщення,
підтримувати в них необхідний технологічний режим, створювати
страхові копії і фонди користування документами та іншим чином
забезпечувати їх схоронність. Державні архівні установи надають юридичним особам і
громадянам, які мають документи Національного архівного фонду,
допомогу в поліпшенні умов їх зберігання, реставрації та створенні
фондів користування, а також на прохання власників приймають
документи на постійне чи тимчасове зберігання. Забороняється розміщення державних архівних установ в
приміщеннях, які не відповідають вимогам зберігання документів
Національного архівного фонду.

Розділ VI
ВИКОРИСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АРХІВНОГО ФОНДУ
Стаття 26. Доступ до документів Національного
архівного фонду
Документи Національного архівного фонду і довідковий апарат
до них надаються у користування в архівних установах з часу їх
надходження на зберігання, а в приватних архівах - відповідно до
розпорядження їх власника. Держава заохочує власників приватних архівів до розширення
доступу до документів Національного архівного фонду. Забороняється створювати таємні архіви або іншим шляхом
засекречувати інформацію про місця зберігання документів
Національного архівного фонду, що належать державі. Всі дієздатні громадяни України мають право користуватися
документами Національного архівного фонду або їх копіями на
підставі особистої заяви і документа, що посвідчує особу.
Стаття 27. Обмеження доступу до документів Національного
архівного фонду в державних архівних установах
Державна архівна установа має право обмежити доступ до
документів Національного архівного фонду на строк до одного року в
зв'язку з їх науково-технічним опрацюванням або реставрацією. Державна архівна установа має право відмовити в користуванні
документами неповнолітнім, особам, визнаним судом недієздатними
або обмежено дієздатними, та особам, які грубо порушували порядок
користування архівними документами. Особам, які не мають соціально-правової, наукової, службової
або іншої документально підтвердженої потреби в користуванні
архівними документами, останні надаються лише в копіях. В інтересах охорони державної або іншої передбаченої
законодавством таємниці, що міститься в документах Національного
архівного фонду, державна архівна установа у встановленому порядку
обмежує доступ до цих документів на строк до їх розсекречення. Доступ до документів Національного архівного фонду, зміст
яких зачіпає законні права та інтереси громадян, здійснюється з
дозволу цих громадян або їх законних представників. У разі передачі до державних архівних установ документів
Національного архівного фонду, що раніше перебували у колективній
або приватній власності, умови їх подальшого використання
узгоджуються з колишнім власником. Зазначений порядок може бути
встановлено також у випадках передачі документів на зберігання без
зміни права власності на них.
Стаття 28. Обмеження доступу до документів Національного
архівного фонду в архівах (архівних підрозділах)
об'єднань громадян, підприємств, установ і
організацій, заснованих на колективній та
приватній формах власності
Архіви (архівні підрозділи) об'єднань громадян, підприємств,
установ і організацій, заснованих на колективній та приватній
формах власності, мають право обмежити доступ до документів
Національного архівного фонду з метою забезпечення схоронності
документів і захисту законних прав та інтересів власників
документів або інших осіб. Обмеження встановлюються на вимогу
власника документів або інших заінтересованих осіб з повідомленням
Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України. Зазначені обмеження не поширюються на працівників суду,
правоохоронних та контрольно-ревізійних органів, які виконують
службові завдання, а також на інші випадки, передбачені чинним
законодавством.
Стаття 29. Форми використання документів Національного
архівного фонду
Архівні установи у порядку, визначеному цим Законом, надають
документи для використання громадянам та юридичним особам,
створюють для цього відповідний довідковий апарат; видають
архівні довідки, копії документів та іншим шляхом задовольняють
запити громадян і юридичних осіб; інформують про документи, що
можуть бути використані державними органами та іншими
заінтересованими сторонами; публікують, експонують та в іншій
формі популяризують архівні документи, а також здійснюють інші
функції, спрямовані на ефективне використання документів
Національного архівного фонду.
Стаття 30. Порядок користування документами Національного
архівного фонду
Порядок користування документами Національного архівного
фонду, що зберігаються в державних архівних установах,
визначається Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів
України. Порядок користування документами Національного архівного
фонду, що зберігаються в інших місцях, визначається власником або
уповноваженою ним архівною установою з урахуванням рекомендацій
Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України.
Стаття 31. Права користувачів документів Національного
архівного фонду
Користувачі документів Національного архівного фонду, що
зберігаються у державних архівних установах, мають право: 1) користуватися в читальному залі архівної установи
документами або їх копіями з фондів користування, якщо доступ до
них не обмежено на підставах, зазначених у цьому Законі, а також у
встановленому порядку користуватися документами обмеженого
доступу; у разі відсутності в архівній установі копій відповідних
документів заінтересовані особи вправі вимагати виготовлення копій
за свій рахунок; 2) отримувати від архівних установ довідки про відомості, що
містяться в документах, доступ до яких не обмежено на підставі
цього Закону; 3) за домовленістю з архівними установами одержувати
документи або їх копії в тимчасове користування; 4) користуватися довідковим апаратом до документів; 5) виготовляти, у тому числі з допомогою технічних засобів,
або отримувати від архівних установ копії документів і витяги з
них, якщо це не загрожує стану документів, а також вимагати, щоб
ці копії або витяги були засвідчені архівною установою; 6) публікувати, оголошувати, цитувати та іншим чином
відтворювати текст і використовувати зміст архівних документів з
урахуванням обмежень, передбачених цим Законом. Права користувачів документів Національного архівного фонду,
що зберігаються в інших місцях, визначаються власником документів
з урахуванням рекомендацій Головного архівного управління при
Кабінеті Міністрів України. Дії службових осіб архівних установ, що перешкоджають
реалізації законних прав користувача документів Національного
архівного фонду, можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Стаття 32. Обов'язки користувачів документів Національного
архівного фонду
Користувачі документів Національного архівного фонду
зобов'язані: 1) дотримувати встановленого порядку користування
документами; 2) забезпечувати схоронність документів, що використовуються; 3) інформувати архівну установу про виявлені випадки
пошкодження чи недостачі документів; 4) не допускати перекручення або фальсифікації тексту
використаних документів; 5) виконувати обов'язки, передбачені ліцензіями та угодами,
укладеними користувачем з власником документів або уповноваженою
власником архівною установою.
Стаття 33. Особливі умови використання документів
Національного архівного фонду
З метою захисту права власності на інформацію, що міститься в
документах Національного архівного фонду, власник цих документів
або уповноважена ним архівна установа може встановлювати особливі
умови їх використання (видавати ліцензії). Ліцензійний порядок не поширюється на використання документів
Національного архівного фонду, якщо останнє не має на меті
одержання прибутку. Видача ліцензії не може бути підставою для обмеження прав
інших користувачів документів Національного архівного фонду. Порядок видачі ліцензій визначається Кабінетом Міністрів
України.

Розділ VII
ФІНАНСУВАННЯ І МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АРХІВНИХ УСТАНОВ
Стаття 34. Джерела фінансування архівних установ
Фінансування державних архівних установ здійснюється за
рахунок коштів державного бюджету, а інших архівних установ - за
рахунок коштів об'єднань громадян, підприємств, установ і
організацій, що їх створили. Державні органи мають право створювати республіканські та
місцеві фонди фінансової підтримки розвитку архівної справи.
Порядок створення таких фондів та використання їх коштів
визначається відповідними положеннями, які затверджуються
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 35. Платні послуги архівних установ
У випадках, не заборонених цим Законом, архівні установи
надають за плату громадянам і юридичним особам послуги з
використанням наявних архівних документів, а також проводять
роботи, пов'язані із забезпеченням схоронності документів на
підприємствах, в установах і організаціях. Оплата за роботи та
послуги здійснюється на договірних засадах і відповідно до цін,
затверджених у встановленому порядку. Надання архівних довідок, необхідних для соціального захисту
громадян, а також документів для користування в читальному залі
архівної установи, виготовлення користувачем копій документів або
витягів з них та надання архівних довідок і копій документів
судам, державним, правоохоронним, контрольно-ревізійним органам,
органам місцевого та регіонального самоврядування здійснюється
безкоштовно.
Стаття 36. Податкові та інші пільги архівним установам
і власникам приватних архівів
Архівні установи звільняються від усіх видів податків, мита і
зборів, у тому числі від обов'язкового відрахування валютних
коштів, одержаних від іноземних користувачів, якщо ці кошти
спрямовані на дальший розвиток архівної справи, забезпечення
схоронності Національного архівного фонду, поліпшення діяльності
архівних установ, зміцнення їх матеріально-технічної та соціальної
бази. Громадяни, які є власниками документів Національного
архівного фонду, звільняються від усіх видів податків, мита і
зборів у частині, що стосується діяльності, пов'язаної із
зберіганням та використанням цих документів.
Стаття 37. Матеріально-технічне забезпечення
архівних установ
Матеріально-технічне забезпечення архівних установ
покладається на їх власників. Органи державної виконавчої влади зобов'язані забезпечувати
архівні установи, що зберігають документи Національного архівного
фонду, відповідними будівлями, технологічним обладнанням та
матеріальними ресурсами.
Розділ VIII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В АРХІВНІЙ СПРАВІ
Стаття 38. Розвиток міжнародного співробітництва в
архівній справі
Україна сприяє розширенню співробітництва в архівній справі з
іншими державами, яке може здійснюватися шляхом взаємного обміну
архівними документами чи їх копіями, надання іноземним громадянам
доступу до документів Національного архівного фонду або в інших
формах, що не суперечать законодавству.
Стаття 39. Вивезення документів Національного
архівного фонду за кордон
Вивезення з території України документів Національного
архівного фонду забороняється, крім випадків тимчасового їх
експонування або реставрації за кордоном з дозволу Головного
архівного управління при Кабінеті Міністрів України. Вивезення копій документів Національного архівного фонду та
витягів з них, зроблених у встановленому цим Законом порядку,
здійснюється з дозволу державної архівної установи, в якій
зареєстровані оригінали цих документів.
Стаття 40. Ввезення в Україну та транзит через її
територію іноземних архівних документів
Умови і порядок ввезення в Україну та транзиту через її
територію іноземних архівних документів визначаються відповідно до
законодавства Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів
України.
Стаття 41. Право доступу іноземних громадян до
документів Національного архівного фонду
Іноземні громадяни та особи без громадянства користуються
документами Національного архівного фонду на тих же засадах, що і
громадяни України. Кабінет Міністрів України може обмежувати доступ до
документів Національного архівного фонду, які є державною
власністю, громадян тих держав, в яких передбачено обмеження
доступу громадян України до їх державних архівів.

Розділ IX
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО
НАЦІОНАЛЬНИЙ АРХІВНИЙ ФОНД І АРХІВНІ УСТАНОВИ
Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства про
Національний архівний фонд і архівні установи
Службові особи і громадяни, винні у недбалому зберіганні,
псуванні, знищенні, приховуванні, розкраданні або незаконній
передачі іншій особі документів Національного архівного фонду або
документів, що підлягають включенню до нього, та в інших
порушеннях законодавства про Національний архівний фонд і архівні
установи, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 24 грудня 1993 року
N 3814-XII



вверх