Документ 342а-05, предыдущая редакция — Редакция от 01.09.2001, основание - 2341-III
( Внимание! Эта не текущая редакция документа. Перейти к текущей? )

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про внесення змін і доповнень до Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів
Української РСР

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1961, N 28, ст. 342 )
( Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 2341-III ( 2341-14 ) від 05.04.2001 -
набуває чинності з 01.09.2001 )

Президія Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:
I.
Відповідно до Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від
24 лютого 1961 року "Про доповнення Закону про Кримінальну
відповідальність за державні злочини", від 25 березня 1961 року
"Про доповнення статті 25 Закону про кримінальну відповідальність
за державні злочини", від 5 травня 1961 року "Про посилення
боротьби з особливо небезпечними злочинами", від 18 травня
1961 року "Про внесення доповнень і змін в Закон про кримінальну
відповідальність за державні злочини і в Основи кримінального
законодавства" та від 24 травня 1961 року "Про відповідальність за
приписки та інші перекручення звітності про виконання планів":
( Пункт 1 розділу I втратив чинність на підставі Кодексу
N 2341-III ( 2341-14 ) від 05.04.2001 - набуває чинності з
01.09.2001 )
( Пункт 2 розділу I втратив чинність на підставі Кодексу
N 2341-III ( 2341-14 ) від 05.04.2001 - набуває чинності з
01.09.2001 )
( Пункт 3 розділу I втратив чинність на підставі Кодексу
N 2341-III ( 2341-14 ) від 05.04.2001 - набуває чинності з
01.09.2001 )
( Пункт 4 розділу I втратив чинність на підставі Кодексу
N 2341-III ( 2341-14 ) від 05.04.2001 - набуває чинності з
01.09.2001 )
( Розділ II втратив чинність на підставі Кодексу N 2341-III
( 2341-14 ) від 05.04.2001 - набуває чинності з 01.09.2001 )

III.
1. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від
21 червня 1961 року "Про доповнення статті 28 Основ кримінального
судочинства Союзу РСР і союзних республік" та в зв'язку з змінами
і доповненнями, внесеними до Кримінального кодексу Української
РСР ( 2001-05 , 2002-05 ), внести відповідні зміни до пунктів 2 і
3 статті 34, частини 1 статті 111, статті 112, частини 2 статті
155, частини 2 статті 405, частин 2 і 5 статті 407, частини 3
статті 408 і частини 8 статті 410 Кримінально-процесуального
кодексу Української РСР ( 1002-05 , 1003-05 ), виклавши їх так:
Пункти 2 і 3 статті 34
"2) про інші державні злочини, передбачені статтями 66 - 69,
69-1, 71, частиною 2 статті 73, статтею 76, частиною 1 статті 77,
статтями 78 - 80 Кримінального кодексу УРСР;
3) про злочини, передбачені частиною 3 статті 81, частиною 3
статті 82, частиною 3 статті 83, частиною 3 статті 84, частиною 2
статті 86, статтями 86-1, 93, 147, частиною 1 статті 186 і
частиною 1 статті 187 Кримінального кодексу УРСР.
Частина 1 статті 111
"Провадження попереднього слідства є обов'язковим у справах
про державні і військові злочини і про злочини, передбачені
частинами 2 і 3 статті 81, частинами 2 і 3 статті 82, частинами 2
і 3 статті 83, частинами 2 і 3 статті 84, статтями 86, 86-1,
частиною 2 статті 89, статтями 93 - 99, 101, 103, 104, 108, 109,
113, 115, 117, 119 - 122, частиною 2 статті 123, статтею 124,
частиною 2 статті 125, статтями 127, 128, 130 - 139, частинами 2 і
3 статті 141, статтею 142, частиною 2 статті 145, статтями 147,
147-1, частиною 2 статті 155, статтями 156, 165 - 177, 181, 186,
187, частиною 2 статті 188, статтею 190, частиною 2 статті 193,
статтями 200, 201, 203 - 205, 208 - 210, частиною 3 статті 215,
частиною 2 статті 216, статтями 217 - 220, частиною 2 статті 221,
частиною 2 статті 223, статтею 226 Кримінального кодексу УРСР, а
також про всі злочини неповнолітніх і осіб, які через свої фізичні
або психічні вади не можуть самі здійснювати своє право на
захист".
"С т а т т я 112. Підслідність
Попереднє слідство в кримінальних справах провадиться
слідчими прокуратури, а в справах про злочини, передбачені
статтями 56 (зрада батьківщини), 57 (шпигунство),
58 (терористичний акт), 59 (терористичний акт проти представника
іноземної держави), 60 (диверсія), 61 (шкідництво),
62 (антирадянська агітація і пропаганда), 64 (організаційна
діяльність, спрямована до вчинення особливо небезпечних державних
злочинів, а так само участь в антирадянській організації,
65 (особливо небезпечні державні злочини, вчинені проти іншої
держави трудящих), 67 (розголошення державної таємниці),
68 (втрата документів, що містять державну таємницю),
70 (контрабанда), 71 (масові безпорядки), 75 (незаконний виїзд за
кордон і незаконний в'їзд в СРСР), 76 (порушення правил
міжнародних польотів), 80 (порушення правил про валютні операції),
186 (в частині, що стосується переховування злочинців і
приховування державних злочинів, передбачених статтями 56 - 61,
64, 70 і 80), 187 (в частині, що стосується недонесення про
державні злочини, передбачені статтями 56 - 61 і 64 та пунктами
"а", "б" і "в" статті 253 (розголошення військової таємниці або
втрата документів, що містять військову таємницю) Кримінального
кодексу УРСР, також слідчими органів державної безпеки".
Частина 2 статті 155
"До осіб, обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених
статтями 56 - 65, 69, 69-1, 71, 78 - 80, частиною 3 статті 81,
частиною 3 статті 82, частиною 3 статті 83, частиною 3 статті 84,
частиною 2 статті 86, статтею 86-1, статтею 93, частиною 3
статті 141, частиною 3 статті 142, пунктом "в" статті 234,
пунктами "б" і "г" статті 241, статтею 242, пунктом "в"
статті 245, статтями 257, 260 і 261 Кримінального кодексу УРСР,
взяття під варту може бути застосовано з мотивів самої тільки
небезпечності злочину".
Частина 2 статті 405
Відстрочка виконання вироку не допускається щодо засуджених
за злочини перелічені в частинах 2, 3 і 4 статті 52 Кримінального
кодексу УРСР".
Частина 2 статті 407
"Подання з цих питань щодо осіб, засуджених за розкрадання
державного і громадського майна у великих розмірах, розглядаються
обласним судом, а подання щодо військовослужбовців, засуджених до
направлення в дисциплінарний батальйони, - військовим трибуналом
за місцем знаходження засудженого".
Частина 5 статті 407
"Якщо суд відмовить в умовно-достроковому та достроковому
звільненні засудженого від покарання або заміні невідбутої частини
покарання більш м'яким покаранням, повторне подання в цьому
питанні щодо осіб, які засуджені за злочини, перелічені в частинах
2 і 3 статті 52 Кримінального кодексу УРСР, може бути внесене не
раніше як через рік з дня винесення ухвали про відмову, а щодо
інших засуджених - не раніше як через шість місяців".
Частина 3 статті 408
"Звільнення на цих підставах з місць ув'язнення осіб,
засуджених за особливо небезпечні державні злочини, бандитизм, за
дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ,
виготовлення з метою збуту або збут підроблених грошей і цінних
паперів, вчинені у вигляді промислу, розкрадання державного та
громадського майна у великих або особливо великих розмірах, розбій
при обтяжуючих обставинах, умисне вбивство при обтяжуючих
обставинах, згвалтування, що спричинило тяжкі наслідки, а також
особливо небезпечних рецидивістів не допускається".
Частина 8 статті 410
"Якщо суд відмовить у заміні тюремного ув'язнення
позбавленням волі у виправно-трудових колоніях, повторний розгляд
подання в цьому питанні може мати місце щодо засуджених за
злочини, перелічені в частинах 2, 3 і 4 статті 52 Кримінального
кодексу УРСР, не раніше як через рік з дня винесення ухвали про
відмову, а щодо інших засуджених - не раніше як через шість
місяців".
2. Внести виправлення до пункту 4 статті 76
Кримінально-процесуального кодексу УРСР, виклавши його так:
"4) для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах
про злочини, передбачені статтею 120 Кримінального кодексу УРСР".
3. Доповнити частину першу статті 215
Кримінально-процесуального кодексу УРСР, виклавши її так:
"Постанова слідчого про закриття справи може бути оскаржена
прокуророві в семиденний строк".

Голова Президії
Верховної Ради Української РСР Д.КОРОТЧЕНКО
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР А.ЗЛЕНКО
м. Київ, 27 червня 1961 р.



вверх