Документ 342а-05, первая редакция — Принятие от 27.06.1961
( Внимание! Эта не текущая редакция документа. Перейти к текущей? )

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про внесення змін і доповнень до Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів
Української РСР

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1961, N 28, ст. 342 )

Президія Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:
I.
Відповідно до Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від
24 лютого 1961 року "Про доповнення Закону про Кримінальну
відповідальність за державні злочини", від 25 березня 1961 року
"Про доповнення статті 25 Закону про кримінальну відповідальність
за державні злочини", від 5 травня 1961 року "Про посилення
боротьби з особливо небезпечними злочинами", від 18 травня
1961 року "Про внесення доповнень і змін в Закон про кримінальну
відповідальність за державні злочини і в Основи кримінального
законодавства" та від 24 травня 1961 року "Про відповідальність за
приписки та інші перекручення звітності про виконання планів":
1. Доповнити Кримінальний кодекс УРСР ( 2001-05 , 2002-05 )
статтями 69-1, 86-1 та 147-1 такого змісту:
"С т а т т я 69-1. Дії, що дезорганізують роботу
виправно-трудових установ
Особливо небезпечні рецидивісти, а також особи, засуджені за
тяжкі злочини, які тероризують у місцях позбавлення волі
ув'язнених, що стали на шлях виправлення, або чинять напади на
адміністрацію, а також організовують з цією метою злочинні
угруповання або беруть активну участь у таких угрупованнях, - караються позбавленням волі на строк від восьми до
п'ятнадцяти років з засланням на строк до п'яти років чи без
такого або смертною карою".
"С т а т т я 86-1. Розкрадання державного або громадського
майна в особливо великих розмірах
Розкрадання державного або громадського майна, вчинене в
особливо великих розмірах, незалежно від способу розкрадання
(статті 81 - 84 і 86), - карається позбавленням волі на строк від десяти до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна і з засланням на строк до
п'яти років чи без такого або смертною карою з конфіскацією
майна".
"С т а т т я 147-1. Приписки та інші перекручення звітності
про виконання планів
Приписки в державній звітності та подання інших умисно
перекручених даних про виконання планів, як протидержавні дії, що
завдають шкоди народному господарству СРСР, - караються позбавленням волі на строк до трьох років".
2. Внести відповідні зміни та доповнення в частину 2
статті 10, до статей 24, 26, 52, 79, 80, в примітку до статті 81,
примітку до статті 140, до статей 186 і 187 Кримінального кодексу
УРСР, виклавши їх так:
Частина 2 статті 10
"Особи, які вчинили злочин у віці від чотирнадцяти до
шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише
за вбивство (статті 93 - 98), умисне заподіяння тілесних
ушкоджень, що спричинили розлад здоров'я (статті 101 - 104 та 106
частина 1), згвалтування (стаття 117), крадіжку (статті 81, 86-1,
140 і 223), грабіж (статті 82, 86-1, 141 і 223), розбій
(статті 86, 86-1, 142 і 223 частина 2), злісне хуліганство
(стаття 206 частина 2), умисне знищення або пошкодження
державного, громадського майна чи особистого майна громадян, що
спричинило тяжкі наслідки (статті 89 частина 2 та 145 частина 2),
а також за умисне вчинення дій, які можуть викликати аварію поїзда
(стаття 78)".
Стаття 24
"С т а т т я 24. Виняткова міра покарання - смертна кара
Як виняткова міра покарання, до її повного скасування,
допускається застосування смертної кари - розстрілу - за зраду
батьківщини (стаття 56), шпигунство (стаття 57), терористичний акт
(статті 58 частина 1 і 59 частина 1), диверсію (стаття 60),
бандитизм (стаття 69), виготовлення з метою збуту або збут
підроблених грошей і цінних паперів, вчинені у вигляді промислу
(стаття 79 частина 2), розкрадання державного або громадського
майна в особливо великих розмірах (стаття 86-1), умисне вбивство
при обтяжуючих обставинах, зазначених у статтях кримінальних
законів Союзу РСР і статтях 93 та 234 пункт "в" цього Кодексу, які
встановлюють відповідальність за умисне вбивство, а у воєнний час
або у бойовій обстановці - і за інші особливо тяжкі злочини, у
випадках, спеціально передбачених законодавством Союзу РСР.
Застосування смертної кари - розстрілу допускається також
щодо особливо небезпечних рецидивістів та осіб, засуджених за
тяжкі злочини, які тероризують у місцях позбавлення волі
ув'язнених, що стали на шлях виправлення, або чинять напади на
адміністрацію, або організовують з цією метою злочинні
угруповання, а також беруть активну участь у таких угрупованнях
(стаття 69-1).
Не можуть бути засуджені до смертної кари особи, які не
досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, і жінки, що
були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент
винесення вироку. Смертну кару не може бути застосовано до жінки,
яка перебуває в стані вагітності на момент виконання вироку".
Стаття 26
"С т а т т я 26. Особливо небезпечні рецидивісти
Особливо небезпечним рецидивістом за вироком суду може бути
визнана:
1) особа, яка вже була засуджена за раніше вчинений особливо
небезпечний державний злочин (статті 56 - 65), бандитизм
(стаття 69), виготовлення з метою збуту або збут підроблених
грошей і цінних паперів (стаття 79), порушення правил про валютні
операції (стаття 80), розкрадання державного або громадського
майна у великих або в особливо великих розмірах (статті 81 частина
3, 82 частина 3, 83 частина 3, 84 частина 3, 86-1), розбій
(статті 86 і 142), умисне вбивство (статті 93, 94, 234 пункт "в"),
умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 101), згвалтування
(стаття 117), одержання хабара (стаття 168), розкрадання
вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин при
обтяжуючих обставинах (стаття 223 частина 2) і знову вчинила
будь-який з цих злочинів, незалежно від того, за який з них ця
особа була засуджена вперше;
2) особа, яка була двічі засуджена за крадіжку (статті 81
частини 1 і 2 та 140 частини 1 і 2), грабіж (статті 82 частини 1 і
2 та 141 частини 1 і 2), шахрайство (статті 83 частини 1 і 2 та
143 частини 1 і 2), спекуляцію (стаття 154 частини 1 і 2), злісне
хуліганство (стаття 206 частина 2) або розкрадання вогнестрільної
зброї, бойових припасів чи вибухових речовин без обтяжуючих
обставин (стаття 223 частина 1) і після цього вчинила будь-який з
цих злочинів або злочинів, перелічених в пункті 1 частини першої
цієї статті, а також особа, яка була засуджена за будь-який із
злочинів, перелічених в пункті 1 частини першої цієї статті, і
після цього двічі вчинила крадіжку, грабіж, шахрайство,
спекуляцію, злісне хуліганство або розкрадання вогнестрільної
зброї, бойових припасів чи вибухових речовин без обтяжуючих
обставин;
3) особа, яка, відбуваючи покарання в місцях позбавлення
волі, вчинила дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових
установ (стаття 69-1) або будь-який інший умисний тяжкий злочин.
При вирішенні питання про визнання особи особливо небезпечним
рецидивістом суд враховує характер і ступінь суспільної
небезпечності вчиненого злочину, особу винного і обставини справи.
Не може бути підставою для визнання особи особливо
небезпечним рецидивістом судимість за злочин, вчинений нею до
досягнення вісімнадцятирічного віку, або судимість, яка знята чи
погашена у встановленому законом порядку".
Стаття 52
"С т а т т я 52. Умовно-дострокове звільнення від покарання
і заміна покарання більш м'яким
Якщо засуджений до позбавлення волі, заслання, вислання,
виправних робіт або направлення в дисциплінарний батальйон
зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці довів своє
виправлення, до нього може бути застосовано судом, після
фактичного відбуття не менше половини призначеного строку
покарання, умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну
невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням. При цьому
засудженого може бути звільнено також від додаткових покарань у
вигляді заслання, вислання або позбавлення права займати певні
посади чи займатися певною діяльністю.
Умовно-дострокове звільнення від покарання і заміна
невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням можуть бути
застосовані, після фактичного відбуття не менше двох третин
призначеного судом строку покарання, до осіб, засуджених за масові
безпорядки (стаття 71), пошкодження шляхів сполучення транспортних
засобів (стаття 78), розкрадання державного або громадського майна
у великих розмірах (статті 81 частина 3, 82 частина 3, 83 частина
3, 84 частина 3), грабіж при обтяжуючих обставинах (статті 82
частина 2 і 141 частина 2), умисне знищення або пошкодження при
обтяжуючих обставинах державного, громадського майна чи особистого
майна громадян (статті 89 частина 2 та 145 частина 2), умисне
вбивство (стаття 94), умисне тяжке тілесне ушкодження
(стаття 101), згвалтування, вчинене групою осіб або особою, яка
раніше вчинила такий злочин (стаття 117 частина 2), перевищення
влади або службових повноважень при обтяжуючих обставинах
(стаття 166 частина 2), притягнення завідомо невинного до
кримінальної відповідальності при обтяжуючих обставинах
(стаття 174 частина 2), примушення давати показання при обтяжуючих
обставинах (стаття 175 частина 2), винесення суддями завідомо
неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови при
обтяжуючих обставинах (стаття 176 частина 2), злісне хуліганство
(стаття 206 частина 2), розкрадання вогнестрільної зброї, бойових
припасів або вибухових речовин, вчинене повторно або за попереднім
зговором групою осіб (стаття 223 частина 2), непокору при
обтяжуючих обставинах (стаття 232 пункти "б" і "в"), опір
начальникові або примушення його до порушення службових обов'язків
при обтяжуючих обставинах стаття 234 пункт "б", а також пункт "в"
в частині, що не стосується умисного вбивства), насильницькі дії
щодо начальника (стаття 236).
Це ж правило застосовується до осіб, які раніше були судимі
за будь-який з перелічених вище злочинів чи будь-який з злочинів,
що передбачені пунктом 3 частини 4 цієї статті, і після цього
засуджені за вчинення крадіжки при обтяжуючих обставинах
(статті 81 частина 2 та 140 частина 2), а також до осіб, які
раніше були судимі за крадіжку, вчинену при обтяжуючих обставинах,
і знову засуджені за вчинення крадіжки при обтяжуючих обставинах.
Умовно-дострокове звільнення і заміна невідбутої частини
покарання більш м'яким покаранням не застосовуються:
1) до особливо небезпечних рецидивістів;
2) до осіб, до яких були застосовані умовно-дострокове
звільнення від позбавлення волі або заміна невідбутої частини
покарання більш м'яким покаранням, якщо ці особи до скінчення
невідбутого строку покарання вчинили новий умисний злочин, за який
вони засуджені до позбавлення волі;
3) до осіб, засуджених за особливо небезпечні державні
злочини (статті 56 - 65), бандитизм (стаття 69), виготовлення або
збут підроблених грошей або цінних паперів (стаття 79), порушення
правил про валютні операції (стаття 80), розкрадання державного
або громадського майна в особливо великих розмірах (стаття 86-1),
розбій (статті 86, 142 і 223 частина 2), умисне вбивство при
обтяжуючих обставинах (статті 93 і 234 пункт "в"), згвалтування
неповнолітньої або згвалтування, що спричинило тяжкі наслідки
(стаття 117 частини 2 і 3), одержання, дачу хабара або
посередництво в хабарництві, вчинені при обтяжуючих обставинах
статті 168 частина 2, 169 частина 2 та 170 частина 2).
В разі вчинення особою, до якої було застосовано
умовно дострокове звільнення, протягом невідбутої частини
покарання нового однорідного або не менш тяжкого злочину, суд
призначає їй покарання за правилами передбаченими статтею 43 цього
Кодексу".
Стаття 79
"С т а т т я 79. Виготовлення або збут підроблених грошей
чи цінних паперів
Виготовлення з метою збуту, а також збут підроблених
державних казначейських білетів, білетів Державного банку СРСР,
металевої монети, державних цінних паперів або іноземної валюти - караються позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна і з засланням на строк до п'яти років
чи без такого.
Ті ж дії, вчинені у вигляді промислу, - караються позбавленням волі на строк від десяти до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна і з засланням на строк до
п'яти років чи без такого або смертною карою з конфіскацією
майна".
Стаття 80
"С т а т т я 80. Порушення правил про валютні операції
Порушення правил про валютні операції, а також спекуляція
валютними цінностями або цінними паперами - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми
років конфіскацією майна або без конфіскації, з обов'язковою
конфіскацією валютних цінностей і цінних паперів і з засланням на
строк до п'яти років чи без такого.
Спекуляція валютними цінностями або цінними паперами у
вигляді промислу або у великих розмірах, а так само порушення
правил про валютні операції особою, раніше засудженою за частиною
1 цієї статті, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна, валютних цінностей і цінних паперів
і з засланням на строк до п'яти років чи без такого".
Примітка до статті 81
"П р и м і т к а. Розкрадання державного або громадського
майна шляхом крадіжки, грабежу, шахрайства, привласнення чи
розтрати або зловживання службовим станом (статті 81 - 84), а
також розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів чи
вибухових речовин (стаття 223) тягнуть за собою кримінальну
відповідальність як за повторні, якщо вони вчинені після
будь-якого (крім дрібного) розкрадання державного чи громадського
майна (статті 81 - 84 і 86-1), або після крадіжки, грабежу,
шахрайства з метою заволодіння особистим майном громадян (статті
140, 141 і 143), розбою з метою заволодіння державним, громадським
чи особистим майном громадян (статті 86 і 142), розкрадання
вогнестрільної зброї, бойових припасів чи вибухових речовин
(стаття 223), або після бандитизму (стаття 69)".
Примітка до статті 140
"П р и м і т к а. Крадіжка, грабіж і шахрайство з метою
заволодіння особистим майном громадян (статті 140, 141 і 143)
тягнуть за собою кримінальну відповідальність як за повторні, якщо
вони вчинені після будь-якого (крім дрібного) розкрадання
державного або громадського майна (статті 81 - 84 і 86-1), або
після крадіжки, грабежу, шахрайства з метою заволодіння особистим
майном громадян (статті 140, 141 і 143), розбою з метою
заволодіння державним, громадським чи особистим майном громадян
(статті 86 і 142), розкрадання вогнестрільної зброї, бойових
припасів чи вибухових речовин (стаття 223), або після бандитизму
(стаття 69)".
Стаття 186
"С т а т т я 186. Переховування
Заздалегідь не обіцяне переховування злочинців і приховування
злочинів, передбачених статтями 56 (зрада батьківщини),
57 (шпигунство), 58 і 59 (терористичний акт), 60 (диверсія),
61 (шкідництво), 64 (організаційна діяльність, спрямована до
вчинення особливо небезпечних державних злочинів, а так само
участь в антирадянській організації), 69 (бандитизм), 70
(контрабанда), 79 (виготовлення або збут підроблених грошей чи
цінних паперів), 80 (порушення правил про валютні операції), 86-1
(розкрадання державного або громадського майна в особливо великих
розмірах), 86, 142 і 223 частина 2 (розбій), 93 і 234 пункт "в"
(умисне вбивство при обтяжуючих обставинах), 117 частини 2 і 3
(згвалтування при обтяжуючих обставинах), - карається позбавленням волі на строк від одного року до п'яти
років засланням на строк до п'яти років чи без такого або
засланням на строк до п'яти років.
Заздалегідь не обіцяне переховування злочинців і приховування
злочинів, передбачених статтями 81 частини 2 і 3, 82 частини 2 і
3, 83 частини 2 і 3, 84 частини 2 і 3 (розкрадання державного або
громадського майна при обтяжуючих обставинах), 94 (умисне
вбивство), 140 частини 2 і З (крадіжка при обтяжуючих обставинах),
141 частини 2 і 3 (грабіж при обтяжуючих обставинах), 183 (втеча
ув'язненого), 223 частина 2 (розкрадання вогнестрільної зброї,
бойових припасів або вибухових речовин, вчинене повторно або за
попереднім зговором групою осіб, чи особливо небезпечним
рецидивістом), 241 пункти "б" і "г" (дезертирство), - карається позбавленням волі на строк до трьох років або
виправними роботами на строк до одного року".
Стаття 187
"С т а т т я 187. Недонесення про злочин
Недонесення про достовірно відомі підготовлювані або вчинені
злочини, передбачені статтями 56 (зрада батьківщини),
57 (шпигунство), 58 і 59 (терористичний акт), 60 (диверсія),
61 (шкідництво), 64 (організаційна діяльність, спрямована до
вчинення особливо небезпечних державних злочинів, а так само
участь в антирадянській організації), 69 (бандитизм),
79 (виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів),
86-1 (розкрадання державного або громадського майна в особливо
великих розмірах), 86, 142 і 223 частина 2 (розбій), 93 і 234
пункт "в" (умисне вбивство при обтяжуючих обставинах), 117 частини
2 і З (згвалтування при обтяжуючих обставинах), - карається позбавленням волі на строк від одного року до трьох
років або виправними роботами на строк від шести місяців до одного
року.
Недонесення про достовірно відомі підготовлювані або вчинені
злочини, передбачені статтями 81 частини 2 і 3, 82 частини 2 і 3,
83 частини 2 і 3, 84 частини 2 і 3 (розкрадання державного або
громадського майна при обтяжуючих обставинах), 94 (умисне
вбивство), 140 частина 3 і 141 частина 3 (крадіжка та грабіж
особливо небезпечним рецидивістам), 223 частина 2 (розкрадання
вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин,
вчинене повторно або за попереднім зговором групою осіб, чи
особливо небезпечним рецидивістом), - карається позбавленням волі на строк до одного року або
виправними роботами на той же строк".
3. В диспозиції частини третьої статті 117 перед словами
"тяжкі наслідки" виключити слово "особливо".
4. До глави I Особливої частини Кримінального кодексу УРСР
включити слова "і з засланням на строк до п'яти років чи без
такого" в санкції таких статей:
56,57,58 частини 1 і 2, 59 частини 1 і 2, 60, 61, 69 і 70
після слів "років з конфіскацією майна";
62 частина 1 після слів "до семи років";
62 частина 2 після слів "до десяти років";
63 після слів "до восьми років";
78 після слів "до п'ятнадцяти років".

II.
1. Внести зміни до статей 85, 169, 196 і 209 Кримінального
кодексу Української РСР ( 2001-05 , 2002-05 ), виклавши їх так:
"С т а т т я 85. Дрібне розкрадання державного або
громадського майна
Дрібне розкрадання державного або громадського майна шляхом
крадіжки, шахрайства, привласнення, розтрати чи зловживання
службовим станом - карається виправними роботами на строк до шести місяців або
позбавленням волі строком на три місяці.
Дрібне розкрадання державного або громадського майна, вчинене
особою, яка раніше вчинила такий злочин або розкрадання державного
чи громадського майна, що не є дрібним розкраданням, або крадіжку,
грабіж, шахрайство з метою заволодіння особистим майном громадян
або розбій з метою заволодіння державним, громадським або
особистим майном громадян, - карається позбавленням волі на строк до одного року або
виправними роботами на той же строк".
"С т а т т я 169. Посередництво в хабарництві
Посередництво в хабарництві - карається позбавленням волі на строк до двох років.
Те саме діяння, вчинене повторно або особою, раніше судимою
за хабарництво, - карається позбавленням волі на строк до семи років з
конфіскацією майна або без конфіскації".
"С т а т т я 196. Порушення паспортних правил
Злісне порушення паспортних правил у місцевостях, де введено
паспортну систему, якщо це порушення полягало в проживанні без
паспорта або без прописки і за такі ж дії вже застосовувалися
заходи адміністративного впливу, - карається позбавленням волі на строк до двох років або
штрафом розмірі до п'ятдесяти карбованців".
"С т а т т я 209. Посягання на особу та права громадян
під приводом виконання релігійних обрядів
чи іншим приводом
Організація або керівництво групою, діяльність якої, що
провадиться під приводом проповідування релігійних віровчень,
виконання релігійних обрядів або під іншим приводом, поєднана з
заподіянням шкоди здоров'ю громадян, статевою розпустою або іншими
посяганнями на особу чи на права громадян, а так само з
спонуканням громадян до відмови від громадської діяльності або
виконання громадянських обов'язків, - караються позбавленням волі на строк до п'яти років з
засланням на той же строк чи без такого або засланням на строк до
п'яти років, з конфіскацією майна або без конфіскації.
Активна участь в діяльності групи, зазначеної в частині 1
цієї статті, а так само систематична пропаганда, направлена до
вчинення вказаних в ній діянь,- караються позбавленням волі на строк до трьох років або
засланням на той же строк або виправними роботами на строк до
одного року.
Якщо діяння осіб, зазначених у частині 2 цієї статті, і самі
особи, що їх вчинили, не являють великої суспільної небезпеки, до
них можуть бути застосовані заходи громадського впливу".
2. В диспозиції частини третьої статті 154 Кримінального
кодексу УРСР виключити слова "громадського або".
3. В статтях 222 і 223 Кримінального кодексу УРСР слова
"(крім гладкоствольної)" замінити словами "(крім гладкоствольної
мисливської)".

III.
1. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від
21 червня 1961 року "Про доповнення статті 28 Основ кримінального
судочинства Союзу РСР і союзних республік" та в зв'язку з змінами
і доповненнями, внесеними до Кримінального кодексу Української
РСР ( 2001-05 , 2002-05 ), внести відповідні зміни до пунктів 2 і
3 статті 34, частини 1 статті 111, статті 112, частини 2 статті
155, частини 2 статті 405, частин 2 і 5 статті 407, частини 3
статті 408 і частини 8 статті 410 Кримінально-процесуального
кодексу Української РСР ( 1002-05 , 1003-05 ), виклавши їх так:
Пункти 2 і 3 статті 34
"2) про інші державні злочини, передбачені статтями 66 - 69,
69-1, 71, частиною 2 статті 73, статтею 76, частиною 1 статті 77,
статтями 78 - 80 Кримінального кодексу УРСР;
3) про злочини, передбачені частиною 3 статті 81, частиною 3
статті 82, частиною 3 статті 83, частиною 3 статті 84, частиною 2
статті 86, статтями 86-1, 93, 147, частиною 1 статті 186 і
частиною 1 статті 187 Кримінального кодексу УРСР.
Частина 1 статті 111
"Провадження попереднього слідства є обов'язковим у справах
про державні і військові злочини і про злочини, передбачені
частинами 2 і 3 статті 81, частинами 2 і 3 статті 82, частинами 2
і 3 статті 83, частинами 2 і 3 статті 84, статтями 86, 86-1,
частиною 2 статті 89, статтями 93 - 99, 101, 103, 104, 108, 109,
113, 115, 117, 119 - 122, частиною 2 статті 123, статтею 124,
частиною 2 статті 125, статтями 127, 128, 130 - 139, частинами 2 і
3 статті 141, статтею 142, частиною 2 статті 145, статтями 147,
147-1, частиною 2 статті 155, статтями 156, 165 - 177, 181, 186,
187, частиною 2 статті 188, статтею 190, частиною 2 статті 193,
статтями 200, 201, 203 - 205, 208 - 210, частиною 3 статті 215,
частиною 2 статті 216, статтями 217 - 220, частиною 2 статті 221,
частиною 2 статті 223, статтею 226 Кримінального кодексу УРСР, а
також про всі злочини неповнолітніх і осіб, які через свої фізичні
або психічні вади не можуть самі здійснювати своє право на
захист".
"С т а т т я 112. Підслідність
Попереднє слідство в кримінальних справах провадиться
слідчими прокуратури, а в справах про злочини, передбачені
статтями 56 (зрада батьківщини), 57 (шпигунство),
58 (терористичний акт), 59 (терористичний акт проти представника
іноземної держави), 60 (диверсія), 61 (шкідництво),
62 (антирадянська агітація і пропаганда), 64 (організаційна
діяльність, спрямована до вчинення особливо небезпечних державних
злочинів, а так само участь в антирадянській організації,
65 (особливо небезпечні державні злочини, вчинені проти іншої
держави трудящих), 67 (розголошення державної таємниці),
68 (втрата документів, що містять державну таємницю),
70 (контрабанда), 71 (масові безпорядки), 75 (незаконний виїзд за
кордон і незаконний в'їзд в СРСР), 76 (порушення правил
міжнародних польотів), 80 (порушення правил про валютні операції),
186 (в частині, що стосується переховування злочинців і
приховування державних злочинів, передбачених статтями 56 - 61,
64, 70 і 80), 187 (в частині, що стосується недонесення про
державні злочини, передбачені статтями 56 - 61 і 64 та пунктами
"а", "б" і "в" статті 253 (розголошення військової таємниці або
втрата документів, що містять військову таємницю) Кримінального
кодексу УРСР, також слідчими органів державної безпеки".
Частина 2 статті 155
"До осіб, обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених
статтями 56 - 65, 69, 69-1, 71, 78 - 80, частиною 3 статті 81,
частиною 3 статті 82, частиною 3 статті 83, частиною 3 статті 84,
частиною 2 статті 86, статтею 86-1, статтею 93, частиною 3
статті 141, частиною 3 статті 142, пунктом "в" статті 234,
пунктами "б" і "г" статті 241, статтею 242, пунктом "в"
статті 245, статтями 257, 260 і 261 Кримінального кодексу УРСР,
взяття під варту може бути застосовано з мотивів самої тільки
небезпечності злочину".
Частина 2 статті 405
Відстрочка виконання вироку не допускається щодо засуджених
за злочини перелічені в частинах 2, 3 і 4 статті 52 Кримінального
кодексу УРСР".
Частина 2 статті 407
"Подання з цих питань щодо осіб, засуджених за розкрадання
державного і громадського майна у великих розмірах, розглядаються
обласним судом, а подання щодо військовослужбовців, засуджених до
направлення в дисциплінарний батальйони, - військовим трибуналом
за місцем знаходження засудженого".
Частина 5 статті 407
"Якщо суд відмовить в умовно-достроковому та достроковому
звільненні засудженого від покарання або заміні невідбутої частини
покарання більш м'яким покаранням, повторне подання в цьому
питанні щодо осіб, які засуджені за злочини, перелічені в частинах
2 і 3 статті 52 Кримінального кодексу УРСР, може бути внесене не
раніше як через рік з дня винесення ухвали про відмову, а щодо
інших засуджених - не раніше як через шість місяців".
Частина 3 статті 408
"Звільнення на цих підставах з місць ув'язнення осіб,
засуджених за особливо небезпечні державні злочини, бандитизм, за
дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ,
виготовлення з метою збуту або збут підроблених грошей і цінних
паперів, вчинені у вигляді промислу, розкрадання державного та
громадського майна у великих або особливо великих розмірах, розбій
при обтяжуючих обставинах, умисне вбивство при обтяжуючих
обставинах, згвалтування, що спричинило тяжкі наслідки, а також
особливо небезпечних рецидивістів не допускається".
Частина 8 статті 410
"Якщо суд відмовить у заміні тюремного ув'язнення
позбавленням волі у виправно-трудових колоніях, повторний розгляд
подання в цьому питанні може мати місце щодо засуджених за
злочини, перелічені в частинах 2, 3 і 4 статті 52 Кримінального
кодексу УРСР, не раніше як через рік з дня винесення ухвали про
відмову, а щодо інших засуджених - не раніше як через шість
місяців".
2. Внести виправлення до пункту 4 статті 76
Кримінально-процесуального кодексу УРСР, виклавши його так:
"4) для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах
про злочини, передбачені статтею 120 Кримінального кодексу УРСР".
3. Доповнити частину першу статті 215
Кримінально-процесуального кодексу УРСР, виклавши її так:
"Постанова слідчого про закриття справи може бути оскаржена
прокуророві в семиденний строк".

Голова Президії
Верховної Ради Української РСР Д.КОРОТЧЕНКО
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР А.ЗЛЕНКО
м. Київ, 27 червня 1961 р.



вверх