Печатать   Шрифт: или Ctrl + mouse wheel

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Загальнодержавну програму селекції у
тваринництві на період до 2010 року
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 23, ст.319 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2374-VI ( 2374-17 ) від 29.06.2010, ВВР, 2010, N 37, ст.494 }

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Загальнодержавну програму селекції у
тваринництві на період до 2010 року (далі - Програма), що
додається.
2. Кабінету Міністрів України передбачати щороку під час
розроблення проектів Державного бюджету України і Державної
програми економічного та соціального розвитку України (починаючи з
2005 року і на період до 2010 року) виділення відповідних коштів
на реалізацію заходів щодо виконання Програми.
3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 19 лютого 2004 року
N 1517-IV

Затверджено
Законом України
від 19 лютого 2004 року
N 1517-IV
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
СЕЛЕКЦІЇ У ТВАРИННИЦТВІ НА ПЕРІОД ДО 2010 РОКУ
{ У тексті Програми та додатка до неї слова "спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади, до
відання якого віднесені питання сільського
господарства" в усіх відмінках замінено словами
"центральний орган виконавчої влади з питань аграрної
політики" у відповідному відмінку, а слова "племінна
інспекція" в усіх відмінках і числах - словами
"інспекція з племінної справи у тваринництві" у
відповідному відмінку та числі згідно із Законом
N 2374-VI ( 2374-17 ) від 29.06.2010 }
Загальнодержавна програма селекції у тваринництві на період
до 2010 року (далі - Програма), яку розроблено на виконання вимог
Закону України "Про племінну справу у тваринництві" ( 3691-12 ),
покликана забезпечити адаптацію законодавства України у сфері
племінної справи у тваринництві до законодавства Європейського
Союзу.
Реалізація державної політики у сфері племінної справи у
тваринництві спрямована на поліпшення племінних і продуктивних
якостей тварин, що є вирішальним фактором у збільшенні обсягів
виробництва тваринницької продукції.
I. СУЧАСНИЙ СТАН ГАЛУЗІ
За виробництвом і споживанням молока та молочних продуктів
Україна в 1989-1991 роках належала до провідних країн Європи.
Природно-кліматичні умови та родючі землі сприяють одержанню
високих урожаїв кормових культур і дають змогу поряд із
виробництвом зерна утримувати значне поголів'я
сільськогосподарських тварин, а отже, задовольняти продукцією
тваринництва не тільки внутрішні потреби, а й збільшувати
експортний потенціал.
За останні роки створено 6 регіональних селекційних центрів,
які об'єднують республіканське (Автономної Республіки Крим) та
24 обласних і 64 міжрайонних племпідприємств, 1516 пунктів
штучного осіменіння корів і телиць в індивідуальному секторі. В
основному завершено майже двадцятирічну роботу, пов'язану із
зміною продуктивності великої рогатої худоби, - з комбінованого
м'ясо-молочного на більш конкурентоспроможний спеціалізований
молочний напрям. Українською академією аграрних наук і
Міністерством аграрної політики України схвалено концептуальні
положення розвитку нової галузі спеціалізованого м'ясного
скотарства, які вже реалізуються на практиці.
Основу племінної бази в Україні, за даними державної
атестації, складають 354 племінних заводи, 1797 племінних
репродукторів, 21 селекційний центр, республіканське (Автономної
Республіки Крим), 24 обласних та 75 міжрайонних підприємств із
племінної справи.
Усього в господарствах України розводять 25 порід великої
рогатої худоби, 13 - свиней, 12 - овець, 14 - коней, 18 порід і
кросів птиці, 5 порід кролів, 4 - норки, 2 - лисиць, 4 - нутрії,
3 - бджіл та 9 - риб.
За останні роки вченими та практиками-селекціонерами створено
нові високопродуктивні породи великої рогатої худоби - українську
червоно- і чорно-рябу молочну та українську, волинську, поліську
м'ясні, українську верхову та новоолександрівську ваговозні породи
коней, українську та полтавську породи м'ясних свиней, асканійську
м'ясо-вовнову з кросбредною вовною та гірськокарпатську породи
овець. Генетично гарантований рівень продуктивності тварин цих
порід становить: удій за 305 днів лактації - 5200-6400 кілограмів
молока, середньодобовий приріст молодняку м'ясних порід -
1200 грамів, свиней - 790-980 грамів, настриг вовни в чистому
волокні - 4,5-5,3 кілограма, що в 2-3 рази перевищує середні по
Україні показники.
Незважаючи на це, використання відселекціонованих за певним
напрямом продуктивності корів призвело до різкого зменшення
вітчизняного поголів'я, яке здебільшого не може конкурувати з
класичним, але, за винятком вівчарства, характеризується
надзвичайно цінними особливостями, зокрема такими, як висока
резистентність до місцевих кліматичних умов, невибагливість до
кормів, міцність конституції, тривале продуктивне використання,
висока відтворювальна здатність, багатоплідність, скоростиглість,
великий вміст жиру і білка в молоці тощо. Тобто місцеві породи
залишаються носіями цінних спадкових якостей і генних комплексів,
без яких подальший породоутворювальний процес був би однобічним.
Більше того, в Україні на грані повного зникнення є такі
породи великої рогатої худоби, як сіра українська, білоголова
українська, червона польська, лебединська та пінцгау, а також
сокільська порода овець. Локальними стали симентальська, бура
карпатська та червона степова породи великої рогатої худоби,
гуцульська порода коней, каракульська, романівська, цигайська,
прекос, асканійська тонкорунна і гірськокарпатська породи овець,
миргородська, українська степова ряба, велика чорна породи та
мангалицька, кролівецька і придніпровська породні групи свиней.
Загальне поголів'я корів зникаючих порід становить від 300 (сіра
українська) до 10 тис. голів (симентальська). Це та критична
чисельність, зниження якої робить неможливим відновлення породи.
У зв'язку з недостатнім розвитком племінної справи виникла
необхідність у посиленні державного регулювання у тваринництві та
контролю за дотриманням законодавства в селекційній роботі.
Крім переліченого, у племінній справі є також інші важливі
проблеми, зокрема:
необхідність ідентифікації племінних тварин, офіційної
класифікації (оцінки) за типом, контролю за достовірністю обліку
її походження і продуктивності, низька ефективність оцінки
плідників за власною продуктивністю і якістю потомства та іншими
ознаками;
використання для відтворення маточного поголів'я
сільськогосподарських тварин племінних ресурсів низької генетичної
якості, а в деяких випадках - невідомого походження;
недосконалість інформаційної бази з племінної справи;
недостатнє впровадження у виробництво науково-технічних
досягнень з питань генетики і селекції тварин;
обмеженість фінансового забезпечення заходів із збереження
генофонду існуючих, локальних і зникаючих вітчизняних порід.
II. МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ
Метою Програми є:
реалізація державної політики, спрямованої на створення,
збереження, відтворення та раціональне використання племінних
ресурсів;
створення високопродуктивного поголів'я в господарствах
населення;
поліпшення генетичної якості тварин; забезпечення
функціонування єдиної системи селекції у тваринництві;
ефективне використання в селекційному процесі найцінніших
світових генетичних ресурсів;
збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих порід;
підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності
галузі;
формування власного експортного потенціалу племінних
ресурсів;
створення та матеріальне забезпечення функціонування
державної племінної служби.
Для досягнення зазначеної мети передбачається:
1) створити мережу державної інспекції з племінної справи у
тваринництві Автономної Республіки Крим та областей, забезпечити
її спеціальними транспортними, іншими матеріально-технічними
засобами; створити контролер-асистентську та експерт-бонітерську
служби; { Абзац одинадцятий розділу II із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2374-VI ( 2374-17 ) від 29.06.2010 }
2) створити та забезпечити функціонування єдиної системи
селекції у тваринництві;
3) забезпечити збереження генофонду існуючих, локальних і
зникаючих порід;
4) зберегти, відтворити та раціонально використовувати
племінні ресурси високої племінної цінності;
5) запровадити ліцензування суб'єктів господарювання у сфері
племінної справи та присвоїти їм відповідні статуси, вести
державні книги племінних тварин, Державний реєстр суб'єктів
племінної справи у тваринництві та Державний реєстр селекційних
досягнень у тваринництві. { Абзац п'ятнадцятий розділу II із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2374-VI ( 2374-17 ) від
29.06.2010 }
III. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Програма виконується в два етапи.
На першому етапі (2005 рік) передбачається:
створення Державної інспекції з племінної справи у
тваринництві України у системі центрального органу виконавчої
влади з питань аграрної політики, забезпечення виконання Програми;
{ Абзац третій розділу III із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2374-VI ( 2374-17 ) від 29.06.2010 }
розроблення схеми супроводження та контролю за виконанням
Програми;
розроблення проектів та прийняття нормативно-правових актів,
необхідних для виконання Програми.
На другому етапі (2006-2010 роки) передбачається:
створення єдиної системи селекції у тваринництві;
забезпечення збереження генофонду існуючих, локальних і
зникаючих порід;
запровадження ліцензування суб'єктів господарювання та
присвоєння їм відповідних статусів;
сприяння створенню спеціалізованих господарств із розведення
сільськогосподарських тварин найбільш поширених порід;
забезпечення реалізації інших заходів, визначених Програмою.
IV. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Для поліпшення племінної справи у тваринництві планується
здійснення таких заходів за напрямами:
1. Племінні ресурси вищої генетичної цінності:
створення племінних ресурсів вищої племінної (генетичної)
цінності;
продовження роботи із створення нових генотипів:
великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності:
- української червоної і бурої порід;
м'ясного напряму:
- симентальської, знам'янської і південної порід;
свиней - червонопоясної м'ясної породи, внутріпородного типу
у великій білій породі з поліпшеними м'ясними якостями,
заводського типу в породі дюрок;
коней - масиву запряжних коней з перспективою створення
породи;
овець - багатоплідної каракульської породи, заводських типів
і ліній в асканійській тонкорунній породі, двох генеалогічних
ліній у породі прекос, овець м'ясо-вовнового напряму
продуктивності;
птиці - аутосексних кросів яєчних і діаутосексних кросів
м'ясо-яєчних курей;
кролів і хутрових звірів - високопродуктивних заводських
типів;
шовкопряда - високопродуктивного гібрида шовковичного
шовкопряда спільної українсько-китайської селекції.
З метою подальшої консолідації та вдосконалення генеалогічної
структури стада новостворених порід і типів сільськогосподарських
тварин необхідно забезпечити чистопородне розведення репродукторів
селекціонованих перспективних порід зарубіжної селекції,
використовуючи при цьому сперму лише від плідників-лідерів.
2. Молочне і м'ясне скотарство
У молочному і м'ясному скотарстві передбачається:
забезпечення селекції, що базується на виявленні та широкому
використанні власних внутріпородних ресурсів
(плідників-поліпшувачів, биковідтворних корів, корів-донорів), а
також залучення до селекційного процесу кращого світового
генофонду спеціалізованих високопродуктивних молочних порід;
використання методу штучного осіменіння маток
глибокозамороженою спермою як основного засобу відтворення стада у
молочному скотарстві;
проведення породовипробувань (метод генетичного моніторингу);
впровадження біотехнологічної селекції;
використання спермопродукції від бугаїв-плідників у період їх
перевірки за продуктивністю і якістю потомства протягом чотирьох
років з метою значного зниження витрат на накопичення та тривале
зберігання глибокозамороженої сперми;
створення належної селекційної бази для відтворення поголів'я
симентальської породи із забезпеченням нарощування її генетичного
потенціалу з показниками молочної та м'ясної продуктивності.
Основними напрямами породного і генетичного вдосконалення
великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності є:
селекція української чорно-рябої молочної породи з метою
формування та консолідації молочного типу будови тіла,
розгалуження та вдосконалення генеалогічної структури, подальшого
підвищення продуктивності корів;
удосконалення властивостей української червоно-рябої молочної
породи з метою підвищення генетичного потенціалу молочної
продуктивності, збереження задовільних м'ясних якостей,
консолідації за типом будови тіла;
удосконалення лебединської та бурої карпатської порід з
використанням генофонду швіцької породи переважно європейської
селекції в напрямі підвищення молочної продуктивності, збереження
високої сиропридатності молока з перспективою створення на їх
основі нової бурої породи;
застосування поглинального схрещування з поліпшувальними
породами (переважно голштинською) у господарствах різних форм
власності з гарантовано стабільною кормовою базою, високим рівнем
вирощування і годівлі тварин. Частина репродукторів тварин
поліпшуючих порід створюватиметься шляхом імпорту відповідного
маточного поголів'я;
проведення селекційної роботи в м'ясному скотарстві в напрямі
підвищення плодючості та молочності корів, приростів молодняку,
здатності тварин давати важкі туші з високим виходом м'якоті і
порівняно невисоким вмістом жиру.
3. Свинарство
Пріоритетними напрямами селекційно-племінної роботи у
свинарстві є:
спеціалізація селекції за відтворювальними, відгодівельними
та м'ясними якостями. Породи свиней при бонітуванні поділяються на
три групи: перша - велика біла, українська степова біла; друга -
полтавська м'ясна, ландрас, уельська, дюрок, українська м'ясна,
спеціалізовані м'ясні типи (лінії); третя - миргородська,
українська степова ряба, велика чорна;
збільшення частки помісних свиней у племрепродукторах та
гібридних свиней у загальному товарному поголів'ї;
підвищення інтенсивності використання високоцінних плідників
за рахунок збільшення обсягів штучного осіменіння тварин;
створення єдиної селекційно-технологічної системи племінної
роботи з використанням сучасних методів чистопородного розведення,
промислового схрещування, гібридизації та штучного осіменіння.
Основними напрямами племінної роботи є:
покращання репродуктивної здатності та збереження приплоду,
поліпшення відгодівельних якостей і збільшення виходу м'яса;
зменшення стрес-чутливості тварин;
підвищення якісних показників м'яса.
З метою поліпшення генетичного потенціалу продуктивності
свиней різних порід здійснюватиметься оцінка молодняку за власною
продуктивністю в племінних господарствах різних категорій, зокрема
щодо віку, досягнення маси 100 кілограмів і прижиттєвої товщини
шпику в період вирощування кнурів і свинок.
Передбачається відновити оцінку кнурів за відгодівельними
якостями. З цією метою відновлюватиметься робота
контрольно-випробувальних станцій.
Оцінку кнурів за якістю потомства в стадах племзаводів буде
доведено до 80-85 відсотків їх загального поголів'я.
Імпорт свиней порід, типів і ліній зарубіжної селекції
передбачається здійснювати виключно із селекційною метою,
насамперед для підтримання на відповідному рівні генеалогічної
структури популяції свиней, завезених у попередні роки.
4. Вівчарство
У вівчарстві передбачається проведення робіт із:
збереження унікального генофонду національного стада,
створення власної племінної бази порід світового рівня
продуктивності шляхом відтворення та використання генотипів різних
порід овець з високою продуктивністю та комерційною цінністю;
зміни вовнового напряму продуктивності на
м'ясо-вовново-молочний;
інтенсивного відтворення стада овець та цілеспрямованого
вирощування ремонтних ярок в усі періоди індивідуального розвитку;
відтворення поголів'я овець шляхом штучного осіменіння
вівцематок та збільшення обсягів штучного осіменіння вівцематок
охолодженою спермою високопродуктивних баранів-плідників;
дотримання вимог до відбору порід овець, зокрема щодо
конституційної міцності, високої продуктивності, технологічності
та економічності;
створення спермобанку замороженої сперми високопродуктивних
баранів різних порід і типів (100 тис. спермодоз);
проведення інструментальної оцінки якості вовни (тонини,
міцності, вмісту жиропоту, виходу чистого волокна) овець
селекційного ядра провідних племзаводів і репродукторів;
запровадження контролю та зберігання інформації про наявні
генотипи, розрахунки, формування вихідних форм і виведення
результатів, формування банків даних про поголів'я маточного
стада, плідників і молодняку;
автоматизації обліку і контролю походження власної
продуктивності, контролю та оцінки племінної цінності, формування
та видачі звітних документів; оцінки селекційно-генетичної
ситуації у стаді, комплексної оцінки плідників.
Основними напрямами племінної роботи у вівчарстві є:
з асканійською тонкорунною породою - удосконалення
внутріпородного таврійського типу овець за найважливішими
селекційними ознаками - настригом чистої вовни (3,5-4 кілограми),
виходом чистої вовни (52-59 відсотків), світлим кольором та
високою якістю жиропоту, чіткою звивистістю, м'ясними формами,
скоростиглістю та молочністю, а також створення нових заводських
типів;
з породою прекос - створення на базі харківського та
закарпатського внутріпородних типів нової м'ясо-вовнової
тонкорунної породи з підвищеними показниками м'ясності,
скоростиглості, плодючості та настригом 2,9-3,5 кілограма
високоякісної чистої вовни;
із цигайською породою - створення нових заводських типів із
настригом чистої вовни 3,5-4,2 кілограма, підвищення
багатоплідності та скоростиглості, поліпшення якості вовни,
особливо жиропоту з використанням поліпшувального вітчизняного
генофонду - асканійської м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною
вовною;
з асканійською м'ясо-вовновою породою - створення
барановідтворювальних стад вітчизняних генотипів з настригом
чистої кросбредної вовни 4,5-5 кілограмів і виробництвом м'яса на
вівцематку 60-65 кілограмів для формування експортного потенціалу
та конкурентоспроможності галузі;
із смушковими вівцями - підвищення життєздатності овець і їх
стійкості проти захворювань, збільшення плодючості, молочності, а
також значне поліпшення смушкових якостей, створення нової
асканійської багатоплідної породи каракульських овець;
з українською гірськокарпатською породою - створення
зональних типів і селекційних стад, підвищення живої маси,
настригу чистої вовни, молочності та м'ясності.
5. Конярство
У конярстві передбачається проведення селекційно-племінної
роботи з метою:
забезпечення основних напрямів ведення племінного,
робочо-користувального, спортивного, призового,
продуктивно-прикладного конярства;
з російською рисистою породою - покращання показників
жвавості шляхом чистопорідного розведення, а також схрещування з
американською рисистою породою (не більш як 50 відсотків наявних у
господарстві кобил), поліпшення запряжних форм тілобудови,
породності, екстер'єру та збільшення росту;
з орловською рисистою породою - чистопорідне розведення,
спрямоване на поліпшення тілобудови, екстер'єрної статі,
вираженість породності, покращання запряжних форм і показників
жвавості;
із чистокровною верховою породою - удосконалення основних
селекційних ознак скакового класу, поліпшення показників
дистанційності, міцності конституції, вирощування коней для участі
в змаганнях з класичних видів кінного спорту і поліпшення
напівкровного конярства;
з українською верховою породою - чистопорідне розведення,
коригуюче схрещування з вихідними породами, одержання коней
бажаного типу для племінних цілей, господарського використання,
участі в змаганнях з класичних видів кінного спорту, а також для
експорту;
з новоолександрівською ваговозною породою - чистопорідне
розведення, вирощування племінної продукції для поліпшення
робочого та продуктивного конярства. Відтворення бажаних типів
робочих коней;
з гуцульською породою - чистопорідне розведення. Для
збереження та поліпшення генофонду породи необхідно імпортувати
гуцульських жеребців з однієї з країн Східної Європи.
6. Птахівництво
У птахівництві передбачається проведення робіт із:
селекції та вдосконалення структури управління
селекційно-племінною роботою;
збереження та розвитку існуючої племінної бази;
здійснення селекційно-племінних заходів в особистих
селянських (фермерських) господарствах;
забезпечення ведення первинного зоотехнічного обліку;
створення контрольно-випробувальних станцій птахівництва;
удосконалення кросів яєчної птиці з метою збільшення маси
яєць, покращання її відтворювальних якостей;
інтенсифікації селекції птиці з головними
господарсько-корисними ознаками і збільшеним виходом яйцемаси від
гібридних несучок, забезпечення приросту маси у м'ясної птиці з
комплексною генетичною обумовленістю;
збереження генофонду вихідних і резервних ліній яєчних і
м'ясних кросів, а також локальних та зникаючих порід птиці;
відновлення роботи племзаводів, на яких вирощуються м'ясні
породи курей, зменшення обсягів ввезення із-за кордону
батьківських форм фінальних гібридів.
7. Бджільництво
У галузі бджільництва передбачається проведення робіт із:
прискорення темпів створення спеціалізованих господарств,
розроблення господарських і наукових основ розвитку галузі;
збереження запилювально-медового напряму розвитку галузі;
чистопородного розведення у відповідних ареалах українських
степових і карпатських бджіл з можливим відновленням поліської
популяції;
розведення, поліпшення та створення нових типів і ліній бджіл
у базових господарствах на основі сучасних досягнень у селекції,
генетиці, біотехнології та в інструментальному осіменінні
бджолиних маток.
8. Рибне господарство
У галузі рибного господарства передбачається проведення робіт
із:
селекційно-технологічного закріплення та продуктивного
розвитку внутріпородного потенціалу українських порід коропа;
використання генетичних ресурсів малолускатого коропа угорської та
румунської селекції з метою виведення українського малолускатого
коропа нового типу та його промислової гібридизації;
продовження на основі ідентифікації плідників і ремонтного
поголів'я, здійснення оцінки якості потомства селекційно-племінної
роботи з районованими формами білого і строкатого товстолобика,
білого амура та створення вихідного селекційного стада веслоноса,
канального сома, стерляді, піленгаса; проведення "освіження крові"
генетичним матеріалом з материнських водойм із перспективою
створення порід;
організація на базі племгосподарств спеціалізованих
колекційних підрозділів з метою збереження та розширеного
відтворення цінних генетичних ресурсів локальних і зникаючих
типів, форм та масивів основних об'єктів рибництва;
забезпечення високого генетичного потенціалу в рибному
господарстві України для створення високопродуктивних стад, типів,
ліній і порід риб, експорту цінного генетичного матеріалу,
формування ремонтно-маточного стада та розширене відтворення
білуги, стерляді, ленського осетра, веслоноса, чорного амура,
амурського сазана, пеляді, форелі (райдужної, камлоопс і
Дональдсона), сталевоголового лосося, білого і строкатого
товстолобика "чистих ліній" та білого амура.
9. Звірівництво
У звірівництві передбачається проведення робіт із:
селекції на основі виявлення, стабілізації і подальшого
нарощування вітчизняного генофонду хутрових звірів і кролів із
залученням кращого світового генофонду хутрового та м'ясного
напрямів;
спрямування подальшої селекції на поліпшення генофонду шляхом
розроблення та застосування високоефективних селекційних прийомів
для створення високопродуктивних порід, міжпорідних типів і ліній,
максимально пристосованих до технологічних умов ферм різних форм
господарювання та природно-екологічних умов різних регіонів
України;
докорінного поліпшення основних порід кролів (сірого велетня
і радянської шиншили) з метою підвищення їх м'ясних та хутрових
якостей, резистентності; типів і породних груп норок (стандартна,
пастель, сапфір, блакитний ірис); нутрії стандартної і лисиці
сріблясто-чорної породи з метою підвищення плідності, розмірів
тулуба, консолідації і характерного забарвлення та якості хутра;
придбання генетичного матеріалу локальних та спеціалізованих
порід кролів зарубіжної селекції (фланд, шампань, каліфорнійська,
радянський мардер тощо), норок (стандартна, пастель, сапфір,
блакитний ірис тощо), нутрії стандартної і лисиці сріблясто-чорної
породи;
створення з метою забезпечення координації розвитку галузей
інформаційної, контролер-асистентської та експерт-бонітерської
служб комп'ютерних систем "Племсервіс".
10. Шовківництво
У шовківництві передбачається проведення робіт із:
виведення нових генотипів, розмноження понад 20 основних і
колекційного зберігання 84 порід шовковичного шовкопряда;
вивчення біологічних характеристик імпортних порід для
гібридизації з кращими породами української селекції.
11. Забезпечення функціонування єдиної системи селекції у
тваринництві
Функціонування єдиної системи селекції у тваринництві
забезпечується центральним органом виконавчої влади з питань
аграрної політики, Українською академією аграрних наук та
контролер-асистентською і експерт-бонітерською службами.
Тестування племінних тварин, проведення експертизи
достовірності їх походження і поглиблений аналіз генотипів
плідників та маток здійснює племінна служба України.
Як захід передбачається запровадження системи ідентифікації і
реєстрації великої рогатої худоби, яка відповідає міжнародним
стандартам, а також комп'ютеризації накопичення та аналізу
селекційної інформації за видами тварин на рівні господарств,
регіональних селекційних і центрального інформаційного центрів.
12. Забезпечення збереження генофонду існуючих, локальних і
зникаючих порід
Збереження генофонду локальних і зникаючих порід
(генофондових стад, банків сперми та ембріонів) забезпечує
центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.
Першочерговим завданням для збереження генофонду порід є
інвентаризація та створення на її основі банку даних генетичних і
специфічних характеристик порід, виділення генетично цінних та їх
ефективне використання у селекційних програмах.
Передбачається провести об'єктивну оцінку генофонду та
генетичного статусу порід домашніх тварин з використанням
поліморфізму еритроцитарних антигенів, ДНК білків сироватки крові,
ферментів тканин, структури білків, цитогенетичного аналізу тощо.
Збереження генофонду порід забезпечуватиметься шляхом:
чистопорідного розведення генофондового стада колекцій
"чистих" популяцій сільськогосподарських тварин вітчизняної та
зарубіжної селекції (замкнутого генофондового стада, реліктових
ферм і заказників тварин);
тривалого збереження замороженої сперми, ооцитів, ембріонів у
генетичних банках;
збереження зародкової плазми і ДНК як носія кодування
генетичних варіацій;
створення банку генетичних ресурсів як науково-виробничого
підрозділу при наукових центрах, які здійснюють оцінку генофонду,
визначають необхідність, форму та обсяги його збереження і
використання для кожної окремої породи. Придбання науковими
центрами генетичного матеріалу планується здійснювати за рахунок
коштів Державного бюджету України.
V. МЕХАНІЗМ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Організаційне забезпечення
Організаційне забезпечення та координація діяльності з
виконання Програми покладається на центральний орган виконавчої
влади з питань аграрної політики, та центральні і місцеві органи
виконавчої влади відповідно до їх повноважень. { Підрозділ "Організаційне забезпечення" розділу V із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2374-VI ( 2374-17 ) від 29.06.2010 }
Наукове забезпечення
Наукове забезпечення виконання Програми здійснюється
науковими установами Української академії аграрних наук.
Щодо цього передбачається проведення фундаментальних
досліджень, спрямованих на поглиблення наукових знань з генетичних
основ формування спадковості селекційних ознак у
сільськогосподарських тварин та її реалізації під дією гено- і
паратипових факторів, розроблення на їх основі теоретичних
положень і програм виведення нових високопродуктивних генотипів,
розвиток біотехнологічної селекції, яка логічно поєднує класичну
селекцію з арсеналом методів клітинної інженерії та прикладних
досліджень з метою впровадження в практику нових методів
управління селекційним процесом і генетичним потенціалом
продуктивності тварин окремих порід, стад і масивів
сільськогосподарських тварин в особистих господарствах громадян,
сучасних методів оцінки генотипу і племінної цінності тварин,
науково обґрунтованих програм збереження і використання генофонду
сільськогосподарських тварин, комп'ютерних та інформаційних
технологій для підвищення ефективності та оперативності управління
селекційним процесом.
Передбачається також впровадження більш досконалих методів
селекції і біотехнологічних засобів розмноження тварин, які
забезпечать оцінку, тривале зберігання генофонду порід, подальшу
консолідацію виведених порід за будовою тіла, рівнем
продуктивності, розвиток внутріпородної структури, підвищення
відтворювальної здатності, збільшення періоду продуктивного
використання, резистентності та інших господарських ознак.
Особлива увага приділятиметься проблемам біотехнології та
генної інженерії, а саме:
трансплантації ембріонів, одержання міжпородних агрегаційних
та ін'єкційних химерних ембріонів, які можуть бути використані для
збереження генетичної інформації та передачі її наступним
поколінням зникаючих видів тварин у разі, якщо застосовування
звичайних методів є складним або неможливим;
одержанню трансгенних тварин з новими якісними показниками
продуктивності (збільшення вмісту казеїну в молоці, продукування
біологічно активних речовин);
клонуванню ембріонів трансгенних тварин, що дасть змогу
забезпечити тиражування потомків з бажаними якостями;
цитогенетичній оцінці частоти і видів хромосомних порушень у
соматичних і статевих клітинах та ембріонах, яка дасть можливість
глибше вивчити динаміку генетичної мінливості порід
сільськогосподарських тварин.
VI. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюватиметься
за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не
заборонених законодавством.
Обсяг потреб у коштах для виконання Програми наведено в
додатку до цієї Програми, де показники вартості здійснення заходів
визначено в цінах 2003 року, окремі розрахунки з деяких позицій
мають орієнтовний характер.
VII. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ПРОГРАМИ
Контроль за виконанням Програми здійснює центральний орган
виконавчої влади з питань аграрної політики, за участю інших
відповідних органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України на підставі наданої центральним
органом виконавчої влади з питань аграрної політики, інформації
здійснює координацію визначених Програмою заходів, обсягів їх
фінансування для врахування під час складання відповідних проектів
Державної програми економічного та соціального розвитку України та
Державного бюджету України.
VIII. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Реалізація Програми забезпечить створення державної племінної
служби, залучення у сферу селекції племінних (генетичних) ресурсів
високої цінності, дасть можливість відмовитися від використання
ресурсів низької генетичної якості, створити вітчизняну систему
селекції, підвищити економічну ефективність та
конкурентоспроможність галузі.
Використання у виробничих умовах поліпшених і створення нових
генотипів сільськогосподарських тварин на основі застосування
вдосконалених технологій сприятиме значному підвищенню ступеня
реалізації їх генетичного потенціалу, зокрема одержанню в
середньому від корови 3500-4000 кілограмів молока на рік при
зменшенні на 9-16 відсотків витрат кормів і на 35-39 відсотків
собівартості молока.

Додаток
до Загальнодержавної програми селекції
у тваринництві на період до 2010 року
РОЗРАХУНОК
потреб у коштах на виконання Загальнодержавної
програми селекції у тваринництві на
період до 2010 року
(тис. гривень) ---------------------------------------------------------------------- Напрями витрат | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | рік | рік | рік | рік | рік | рік ---------------------------------------------------------------------- 1. Виробництво, придбання 221000 221340 222020 222700 222700 224400 та реалізація спермопродукції,
у тому числі за рахунок 66300 66402 66606 66810 66810 66732 коштів державного бюджету
2. Штучне осіменіння 111000 122000 123000 124000 124400 126200 маточного поголів'я худоби в особистих підсобних господарствах населення,
у тому числі за рахунок 55500 61100 61500 62000 62200 63100 коштів державного бюджету
3. Збереження та утримання 32400 32800 33400 33400 33400 33400 генофондних стад,
у тому числі за рахунок 16200 16400 16700 16700 16700 16700 коштів державного бюджету
4. Здешевлення племінної 74000 74400 74600 74760 75000 76400 (генетичної) продукції вітчизняного походження,
у тому числі за рахунок 37000 37200 37300 37380 37500 38200 коштів державного бюджету
5. Проведення 350 400 450 470 500 550 імуногенетичної експертизи походження племінних (генетичних) ресурсів,
у тому числі за рахунок 350 400 450 470 500 550 коштів державного бюджету
6. Придбання племінних 9500 9600 9800 10000 10200 10500 тварин для проведення породовипробування, оцінки за власною продуктивністю і якістю потомства на контрольно- випробувальних станціях та елеверах,
у тому числі за рахунок 9500 9600 9800 10000 10200 10500 коштів державного бюджету
7. Випробування молодняку 3300 3500 3700 3850 4000 4200 племінних коней на іподромах та в селекційних центрах,
у тому числі за рахунок 3300 3500 3700 3850 4000 4200 коштів державного бюджету
8. Придбання племінних 344000 347000 349000 350000 350000 350000 (генетичних) ресурсів особливо високої племінної цінності зарубіжної селекції,
у тому числі за рахунок 344000 347000 349000 350000 350000 350000 коштів державного бюджету
9. Розроблення державних 3300 3600 3900 4200 4500 5000 програм селекції і забезпечення їх виконання; ведення державних книг племінних тварин та Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві;
проведення породовипробування, оцінки плідників за власною продуктивністю і якістю потомства, експертизи племінних (генетичних) ресурсів та атестації суб'єктів племінної справи у тваринництві,
у тому числі за рахунок 3300 3600 3900 4200 4500 5000 коштів державного бюджету
10. Здійснення видатків 700 700 700 700 700 700 селекційно- технологічному і навчальному центрам Міністерства аграрної політики України для утримання виставкового поголів'я сільськогосподарських тварин (за рахунок коштів державного бюджету)
11. Утворення 800 800 800 800 800 800 контролер-асистентської служби (за рахунок коштів державного бюджету)
12. Утворення 300 300 300 300 300 300 експерт-бонітерської служби (за рахунок коштів державного бюджету)
13. Забезпечення діяльності 5500 5500 5500 5500 5500 5500 державних інспекцій з племінної справи у тваринництві (за рахунок коштів державного бюджету)
14. Виплата винагороди за 50 50 50 50 50 50 виведення нових порід, типів, ліній, кросів сільськогосподарських тварин і птиці (за рахунок коштів державного бюджету)
15. Проведення 16300 16300 16300 16300 16300 16300 ідентифікації сільськогосподарських тварин (за рахунок коштів державного бюджету)
16. Придбання комп'ютерної 250 250 250 250 250 250 техніки для ведення племінної справи у тваринництві
17. Видання спеціальної 500 500 500 500 500 500 літератури з племінної справи у тваринництві
Усього, 823250 839040 844270 847780 849100 855050
у тому числі за рахунок 559100 568852 572606 575060 576060 578632 коштів державного бюджету
{ Додаток із змінами, внесеними згідно із Законом N 2374-VI
( 2374-17 ) від 29.06.2010 }


Публикации документа