Документ 1095-IV, первая редакция — Принятие от 10.07.2003
( Внимание! Эта не текущая редакция документа. Перейти к текущей? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до законів України
"Про державну виконавчу службу" та
"Про виконавче провадження"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 6, ст.37 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України "Про державну виконавчу службу"
( 202/98-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 36-37,
ст. 243; 2000 р., N 13, ст. 102; 2002 р., N 16, ст. 114):
1) у преамбулі слова "державних виконавців" замінити словами
"працівників органів державної виконавчої служби";
2) у статті 2 слово "підзаконні" виключити;
3) у статті 3:
а) у частині другій слова "районних, міських (міст обласного
значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби"
виключити;
б) у частині третій слова "в установах банків" замінити
словами "в органах Державного казначейства України";
в) доповнити частинами четвертою і п'ятою такого змісту:
"Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції
мають реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства
України для зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати
стягувачам.
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України, відділи державної виконавчої служби Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь
юстиції мають печатку";
4) текст статті 4 викласти в такій редакції:
"Відповідно до цього Закону державними виконавцями є
заступник директора Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України - начальник відділу примусового
виконання рішень, заступник начальника відділу примусового
виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України, головний державний виконавець,
старший державний виконавець, державний виконавець відділу
примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої
служби Міністерства юстиції України, начальники підрозділів
примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби
Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та
Севастопольського міських управлінь юстиції, їх заступники,
головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні
виконавці підрозділів примусового виконання рішень відділів
державної виконавчої служби Головного управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь
юстиції, начальник, заступник начальника, головний державний
виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець
районного, міського (міста обласного значення), районного у місті
відділу державної виконавчої служби.
Державний виконавець є представником влади і здійснює
примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України,
та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено
на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом";
5) у статті 5:
а) у частині першій:
після слова "здійснює" доповнити словами "керівництво
органами державної виконавчої служби та контроль за їх
діяльністю";
доповнити словами "організовує виконання рішень відповідно до
закону, надає роз'яснення та рекомендації щодо виконання
державними виконавцями рішень у порядку, встановленому законом";
б) частину другу доповнити словами "організовують виконання
рішень відповідно до закону, надають рекомендації щодо виконання
державними виконавцями рішень у порядку, встановленому законом";
6) у назві розділів II, III і VI слова "державних виконавців"
замінити словами "працівників органів державної виконавчої
служби";
7) у статті 6:
а) у назві слова "державних виконавців" замінити словами
"працівників органів державної виконавчої служби";
б) частину першу викласти в такій редакції:
"Працівники органів державної виконавчої служби (державні
виконавці, керівні працівники і спеціалісти Департаменту державної
виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної
виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського
та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських
(міст обласного значення), районних у містах відділів державної
виконавчої служби) є державними службовцями";
в) у частині другій слова "Державним виконавцям" замінити
словами "Зазначеним у частині першій цієї статті працівникам
органів державної виконавчої служби";
г) у частинах третій і четвертій слова "Державний виконавець"
замінити словами "Працівник органу державної виконавчої служби";
8) у статті 7 слова "Державний виконавець" замінити словами
"Працівник органу державної виконавчої служби";
9) частину другу статті 8 викласти в такій редакції:
"Заступником директора Департаменту державної виконавчої
служби Міністерства юстиції України - начальником відділу
примусового виконання рішень, заступником начальника відділу
примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої
служби Міністерства юстиції України, головним державним
виконавцем, старшим державним виконавцем Департаменту державної
виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальником
підрозділу примусового виконання рішень відділу державної
виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного,
Київського та Севастопольського міського управління юстиції, його
заступником, головним державним виконавцем, старшим державним
виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу
державної виконавчої служби Головного управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласного, Київського та Севастопольського міського управління
юстиції, начальником районного, міського (міста обласного
значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби
призначається громадянин, що проживає постійно на території
України не менше п'яти років, з вищою юридичною освітою та із
стажем юридичної роботи не менше ніж три роки";
10) статтю 9 викласти в такій редакції:
"Стаття 9. Порядок призначення і звільнення державних
виконавців та керівних працівників органів
державної виконавчої служби
Заступники начальників районних, міських (міст обласного
значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби,
головні державні виконавці, старші державні виконавці та державні
виконавці цих відділів призначаються на посаду та звільняються з
посади начальниками Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського
та Севастопольського міських управлінь юстиції за поданням
начальників районних, міських (міст обласного значення), районних
у містах відділів державної виконавчої служби.
Головні державні виконавці, старші державні виконавці та
державні виконавці підрозділу примусового виконання рішень
відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь
юстиції призначаються на посаду та звільняються з посади
начальниками Головного управління юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та
Севастопольського міських управлінь юстиції.
Начальники підрозділів примусового виконання рішень відділів
державної виконавчої служби Головного управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь
юстиції, їх заступники, начальники районних, міських (міст
обласного значення), районних у містах відділів державної
виконавчої служби призначаються на посаду та звільняються з посади
начальниками Головного управління юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та
Севастопольського міських управлінь юстиції за поданням
начальників відділів державної виконавчої служби цих управлінь
юстиції.
Заступник директора Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України - начальник відділу примусового
виконання рішень, заступники директора Департаменту державної
виконавчої служби Міністерства юстиції України, державні виконавці
Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України, начальники відділів державної виконавчої служби Головного
управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських
управлінь юстиції призначаються на посаду та звільняються з посади
Міністром юстиції України за поданням директора Департаменту
державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Директор Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України призначається на посаду та
звільняється з посади Міністром юстиції України";
11) друге речення статті 10 виключити;
12) частину третю статті 11 доповнити словами "за рахунок
держави";
13) у статті 12 слово "відділу" замінити словом "органу";
14) частину третю статті 14 викласти в такій редакції:
"Образа державного виконавця, опір, погроза, насильство,
незаконне втручання в діяльність державного виконавця по виконанню
рішень та інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на
нього обов'язків, тягнуть за собою кримінальну, адміністративну чи
іншу встановлену законом відповідальність";
15) частину першу статті 15 викласти в такій редакції:
"Державні виконавці, які потребують поліпшення житлових умов,
протягом одного року забезпечуються службовим житлом у
першочерговому порядку на час виконання повноважень відповідно до
законодавства за кошти державного чи відповідного місцевого
бюджету";
16) у статті 17:
а) у назві слова "державних виконавців" замінити словами
"працівників органів державної виконавчої служби";
б) у тексті слова "державного виконавця" замінити словами і
цифрою "працівника органу державної виконавчої служби, зазначеного
у частині першій статті 6 цього Закону";
в) доповнити частиною другою такого змісту:
"За забезпечення реального, своєчасного і законного виконання
виконавчого документа державні виконавці одержують винагороду в
порядку, встановленому Законом України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 );
17) у статті 18:
а) у назві, частинах другій і четвертій слова "державних
виконавців" у всіх відмінках та числі замінити словами
"працівників органів державної виконавчої служби" у відповідному
відмінку та числі;
б) частину першу викласти в такій редакції:
"Фінансове і матеріальне забезпечення діяльності працівників
органів державної виконавчої служби та фінансування витрат на
проведення та організацію виконавчих дій здійснюється за рахунок
коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого
провадження, порядок формування яких встановлюється Законом
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 );
в) у частині третій після слова "які" доповнити словами "за
рішенням керівника відповідного органу державної виконавчої
служби";
г) доповнити частиною такого змісту:
"Працівники органів державної виконавчої служби
забезпечуються безоплатним форменим одягом за нормами, що
визначаються Кабінетом Міністрів України".
2. У Законі України "Про виконавче провадження" ( 606-14 )
(Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 24, ст. 207, N 34,
ст. 274; 2001 р., N 11, ст. 54, N 44, ст. 226; 2002 р., N 14,
ст. 96, N 30, ст. 202; 2003 р., N 5, ст. 46, N 16, ст. 127):
1) у статті 2:
а) у частині другій після слів "здійснюють державні
виконавці" доповнити словами "відділу примусового виконання рішень
Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України, підрозділу примусового виконання рішень відділів
державної виконавчої служби Головного управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь
юстиції";
б) після частини другої доповнити новою частиною такого
змісту:
"За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або
у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах
державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в
порядку, встановленому Міністерством юстиції України, до складу
яких включаються державні виконавці одного або кількох органів
державної виконавчої служби. За наказом Міністерства юстиції
України або Головного управління юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та
Севастопольського міських управлінь юстиції на керівника групи
можуть покладатися права та повноваження, встановлені цим Законом,
у виконавчому провадженні для начальників районних, міських (міст
обласного значення), районних у містах відділів державної служби".
У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;
2) у статті 3:
а) пункти 8 і 9 виключити;
б) у пункті 10 слова "відповідно до законів України"
виключити;
в) у пункті 17 слова "або недержавних" виключити;
3) у статті 5:
а) абзац другий частини другої доповнити словами "у спосіб і
порядок, визначені виконавчим документом";
б) у частині третій:
після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
"проводити перевірку виконання рішень юридичними особами всіх
форм власності, а також громадянами, які провадять підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку
набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що є
боржниками за виконавчими документами".
У зв'язку з цим абзаци третій - тринадцятий вважати абзацами
четвертим - чотирнадцятим;
в абзаці п'ятому слово "входити" замінити словами
"безперешкодно входити";
в абзаці шостому після слова "боржника" доповнити словом
"опечатувати";
абзац сьомий доповнити словами "а також опечатувати каси,
приміщення і місця зберігання грошей";
абзац восьмий викласти в такій редакції:
"використовувати за згодою власника приміщення, в тому числі,
що є в комунальній власності, для тимчасового зберігання
вилученого майна, а також транспорт стягувача або боржника для
перевезення майна";
абзац десятий доповнити словами "чи про постановлення
вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого
володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої
знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові
від інших осіб";
абзац одинадцятий доповнити словами "а у разі неявки боржника
без поважних причин виносити постанову про його привід через
органи внутрішніх справ";
абзац дванадцятий після слова "понятих" доповнити словами
"працівників органів внутрішніх справ";
після абзацу тринадцятого доповнити новими абзацами
чотирнадцятим - двадцять третім такого змісту:
"застосовувати під час проведення виконавчих дій відеозапис,
фото- і кінозйомки;
при виконанні судових рішень безперешкодно входити на
земельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників - фізичних
осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово
відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників
органів внутрішніх справ, опечатувати ці приміщення, арештовувати,
опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там
знаходиться та на яке за законом можливо звернути стягнення;
вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб
боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб
відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних
вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства
про виконавче провадження;
повідомляти з метою профілактичного впливу органи державної
влади, громадські об'єднання, трудові колективи і громадськість за
місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог
законодавства про виконавче провадження;
у разі необхідності для проведення чи організації виконавчих
дій залучати на платній основі, у тому числі за рахунок авансового
внеску стягувача, суб'єктів господарювання, які у встановленому
законом порядку одержали ліцензії на:
1) будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для
будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій,
будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж);
2) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів
автомобільним транспортом загального користування (крім надання
послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);
3) операції у сфері поводження з небезпечними відходами;
4) надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої
власності, надання послуг з охорони громадян;
5) проведення землевпорядних та землеоціночних робіт".
У зв'язку з цим абзац чотирнадцятий вважати абзацом двадцять
четвертим;
4) доповнити статтею 5-1 такого змісту:
"Стаття 5-1. Повноваження начальника відділу та начальника
підрозділу примусового виконання рішень органів
державної виконавчої служби
Начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту
державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та
начальник підрозділу примусового виконання рішень відділів
державної виконавчої служби Головного управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласного, Київського та Севастопольського міського управління
юстиції наділені всіма правами та повноваженнями у виконавчому
провадженні, передбаченими цим Законом для начальника районного,
міського (міста обласного значення), районного у місті відділу
державної виконавчої служби";
5) у статті 8:
а) у назві слова "і нагляд" виключити;
б) частину другу викласти в такій редакції:
"Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні
контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень,
якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою
скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений
у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому
підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести
виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом";
в) доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:
"Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють
Міністерство юстиції України через Департамент державної
виконавчої служби, а Головне управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, управління юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні відділи
державної виконавчої служби.
Забороняється втручання інших державних або недержавних
органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім
випадків, передбачених цим Законом. Виїмка чи вилучення
виконавчого документа або виконавчого провадження здійснюється
лише за рішенням суду";
6) доповнити статтями 8-1, 8-2, 8-3:
"Стаття 8-1. Посадові особи, які мають право проводити
перевірку виконавчого провадження
Перевірити законність виконавчого провадження мають право:
1) директор Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України та його заступники - виконавче
провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному
підрозділі органів державної виконавчої служби;
2) начальники відділів державної виконавчої служби Головного
управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, управлінь юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі, їх заступники - виконавче провадження, що знаходиться
на виконанні підрозділів примусового виконання рішень цих відділів
державної виконавчої служби та районних, міських (міст обласного
значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби,
що підпорядковані зазначеним управлінням юстиції.
Стаття 8-2. Витребування виконавчого провадження
Посадові особи, зазначені у статті 8-1 цього Закону, вправі
витребувати виконавче провадження з відповідного органу державної
виконавчої служби для його перевірки.
Про проведення перевірки виконавчого провадження та його
витребування відповідною посадовою особою виноситься постанова.
Стаття 8-3. Перевірка виконавчого провадження
Посадові особи, зазначені у статті 8-1 цього Закону, можуть
проводити перевірку законності виконавчого провадження за
дорученням вищестоящої посадової особи, з власної ініціативи або
під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого
органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами
розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших
посадових осіб державної виконавчої служби.
Перевірка законності виконавчого провадження повинна бути
проведена протягом 10 робочих днів, а зведеного виконавчого
провадження - протягом 15 робочих днів, після надходження
витребуваного виконавчого провадження.
На час перевірки виконавче провадження може бути зупинено
посадовою особою, яка його витребувала, про що зазначається в
постанові.
Про результати перевірки виконавчого провадження посадовою
особою, яка його витребувала, виноситься постанова, що є
обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими
посадовими особами державної виконавчої служби.
Постанова про перевірку, проведення чи результат перевірки
виконавчого провадження може бути оскаржена до вищестоящої
посадової особи органів державної виконавчої служби або до суду";
7) статтю 9 після частини першої доповнити новою частиною
такого змісту:
"Виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких
обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих
бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного
казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України".
У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;
8) у частині другій статті 11 слова "може бути" замінити
словом "є";
9) доповнити статтею 11-1 такого змісту:
"Стаття 11-1. Права і обов'язки сторін та інших осіб
у виконавчому провадженні
Сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право
знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них
виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти
клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні
і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої
доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого
провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати
проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого
провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим
Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з
питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами,
наданими цим Законом.
Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката
виконавчого документа, про поновлення строку пред'явлення
виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення і
повернення виконавчого документа.
Сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення
виконавчого провадження, яка затверджується судом, оспорювати
належність майна і його оцінку, подавати письмові заперечення
проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між
стягувачами.
За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням
із стягувачем боржник може передати стягувачу в рахунок повного
або часткового погашення боргу власне майно.
Сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця
про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення
виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки
виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця
проживання чи місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про
зміну місця роботи.
Боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним
виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно,
у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами,
рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитися
за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного
виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а
також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні,
зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з
метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій";
10) у статті 14:
а) частину третю після слів "державним виконавцем" доповнити
словами "у постанові";
б) у частині п'ятій:
після слів "експерт несе" доповнити словом "кримінальну", а
слова "передбачену законом" виключити;
доповнити реченням такого змісту: "Збитки, завдані сторонам
неправдивим висновком експерта або спеціаліста, підлягають
відшкодуванню в порядку, передбаченому законом";
в) доповнити частиною шостою такого змісту:
"Копія постанови державного виконавця про призначення у
виконавчому провадженні експерта або спеціаліста у 3-денний строк
з дня її винесення надсилається сторонам. Заявлений сторонами
відвід експерту або спеціалісту вирішується в порядку,
передбаченому статтею 17 цього Закону";
11) у частині третій статті 15 після слів "особа несе"
доповнити словом "кримінальну", а слова "відповідно до закону"
виключити;
12) у статті 17:
а) у частині п'ятій слова "яка затверджується начальником
відповідного відділу" виключити;
б) доповнити частиною восьмою такого змісту:
"Посадові особи, що мають право на розгляд питання про відвід
державного виконавця, експерта, спеціаліста чи перекладача, а
також суд, зобов'язані розглянути заяву про відвід або самовідвід
у термін до 3 діб";
13) у статті 18-1:
а) пункти 6 і 12 виключити;
б) у пункті 14 слова "або недержавних" виключити;
14) у частині третій статті 19 після слів "також інші"
доповнити словом "додаткові";
15) у статті 20:
а) після частини другої доповнити новою частиною такого
змісту:
"Державний виконавець вправі проводити виконавчі дії щодо
виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на
рахунках та вкладах боржника в установах банків чи інших
фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях
на території, на яку поширюється юрисдикція України".
У зв'язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно
частинами четвертою і п'ятою;
б) у частині четвертій слова "чи його недостатньо" виключити,
а слово "місцепроживанням" замінити словами "місцем проживання чи
місцезнаходженням";
в) частину п'яту замінити двома частинами такого змісту:
"У разі коли у процесі виконавчого провадження з'ясувалося,
що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо
для повного задоволення вимог стягувача, однак майно боржника
виявлено на території іншого відділу державної виконавчої служби,
державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку,
передбаченому Законом, за погодженням з начальником відділу
державної виконавчої служби, якому він підпорядкований та за
умови, якщо стягувач авансує витрати на організацію і проведення
виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого
відділу державної виконавчої служби державний виконавець
повідомляє начальника цього відділу державної виконавчої служби. У
разі коли стягувач не здійснить авансування витрат на організацію
і проведення виконавчих дій на території іншого відділу державної
виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на
наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, у разі
їх недостатності для повного задоволення вимог стягувача,
направляє виконавчий документ до відділу державної виконавчої
служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.
Порядок передачі виконавчого провадження з одного органу
державної виконавчої служби до іншого, від одного державного
виконавця до іншого встановлюється Міністерством юстиції України";
16) доповнити статтею 20-1 такого змісту:
"Стаття 20-1. Виконавчі провадження, підвідомчі відділу
та підрозділу примусового виконання рішень
органів державної виконавчої служби
На відділ примусового виконання рішень Департаменту державної
виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається
виконання рішень:
1) за якими боржниками є Апарат Верховної Ради України,
Адміністрація Президента України, вищий чи центральні органи
виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд
України, вищі спеціалізовані суди, Касаційний суд України,
апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя,
військові прокуратури регіонів і військова прокуратура
Військово-Морських Сил України, Вища рада юстиції, Національний
банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради
Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або
обласні, Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації, а також інші органи державної влади;
2) за якими стягненню підлягає сума боргу від десяти та
більше мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті.
На підрозділ примусового виконання рішень відділів державної
виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського
та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається
виконання рішень:
1) за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних
органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи
районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші
прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а
також інші територіальні підрозділи органів державної влади;
2) за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти
мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.
В установленому Міністерством юстиції України порядку на
виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту
державної виконавчої служби Міністерства юстиції України або
підрозділу примусового виконання рішень відділів державної
виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського
та Севастопольського міських управлінь юстиції можуть передаватися
інші виконавчі провадження, що знаходяться на виконанні в органах
державної виконавчої служби. Про прийняття до виконання
виконавчого провадження або передачу виконавчого провадження з
одного органу державної виконавчої служби до іншого виноситься
вмотивована постанова, з якою ознайомлюються сторони виконавчого
провадження";
17) пункт 2 частини першої статті 21 виключити;
18) частину першу статті 22 доповнити пунктом "в" такого
змісту:
"в) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки
виконання рішення";
19) у статті 24:
а) частину першу доповнити словами "та пред'явлений до
виконання до відділу державної виконавчої служби за належним
місцем виконання рішення";
б) після частини другої доповнити двома частинами такого
змісту:
"Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким
надана відстрочка виконання, приймається державним виконавцем до
виконання після закінчення терміну відстрочки в межах строку,
встановленого для пред'явлення цього виконавчого документа.
У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим
документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів,
забезпечення позовних вимог строк для добровільного виконання не
встановлюється".
У зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати відповідно
частинами п'ятою - сьомою;
в) частину шосту викласти в такій редакції:
"За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення
про майнові стягнення, державний виконавець постановою про
відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно
боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження.
Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може
провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим
Законом";
20) у статті 25:
а) частину першу замінити двома частинами такого змісту:
"Державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню
рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим
Законом порядку, а саме:
закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього
Закону;
повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею
40 цього Закону;
повернення виконавчого документа (посадовій особі), який його
видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону.
Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по
виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови
про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення
немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення
виконавчого провадження не поширюються на час відкладення
провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження
та на період реалізації арештованого майна боржника".
У зв'язку з цим частини другу і третю вважати відповідно
частинами третьою і четвертою;
б) пункт 3 частини третьої викласти в такій редакції:
"3) в інших випадках, якщо негайне виконання передбачено
законом і про це зазначено у виконавчому документі";
в) у частині четвертій слова "в той же день" замінити словами
"у порядку, встановленому цим Законом";
г) доповнити частиною п'ятою такого змісту:
"За виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення
періодичних платежів, забезпечення позовних вимог державний
виконавець розпочинає вчиняти виконавчі дії не пізніше ніж у
5-денний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого
провадження";
21) у статті 26:
а) частину першу після пункту 2 доповнити чотирма пунктами
такого змісту:
"3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий
документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у
встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до відділу державної
виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання
рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана
судом, яким постановлено рішення;
6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам,
передбаченим статтею 19 цього Закону".
У зв'язку з цим пункт 3 вважати пунктом 7;
б) частину другу викласти в такій редакції:
"Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний
виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником
відповідного відділу державної виконавчої служби, і не пізніше
наступного дня надсилає її заявникові";
в) після частини другої доповнити новою частиною такого
змісту:
"У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на
підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець
роз'яснює стягувачу право на звернення до суду чи іншого органу
(посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення
виконавчого документа у відповідність із вимогами статті 19 цього
Закону".
У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;
22) статтю 27 викласти в такій редакції:
"Стаття 27. Направлення документів виконавчого провадження
Копії постанов державного виконавця та інші документи
виконавчого провадження (далі - документи виконавчого
провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до
відома сторін та інших учасників виконавчого провадження,
надсилаються адресатам із супровідними листами простою
кореспонденцією.
За умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим
Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого
провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження
рекомендованими листами.
За письмовою заявою учасників виконавчого провадження
документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам
факсимільним зв'язком або електронною поштою. Документи
виконавчого провадження, направлені факсимільним зв'язком або
електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного
підтвердження їх одержання адресатами.
Державним виконавцем або іншою особою, уповноваженою
державним виконавцем, документи виконавчого провадження можуть
бути вручені особисто сторонам або іншим учасникам виконавчого
провадження під розписку.
Належно оформлена відмова сторін виконавчого провадження від
одержання документів виконавчого провадження не є перешкодою для
проведення подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом
порядку";
23) у статті 28:
а) у частині першій слова "державний виконавець має" замінити
словами "державний виконавець, а також сторони виконавчого
провадження мають", а слова "або іншого органу (посадової особи)"
виключити;
б) у частині другій:
слова "або інший орган (посадова особа)" виключити;
доповнити реченням такого змісту: "Про роз'яснення рішення чи
змісту документа або відмову у цьому суд постановляє ухвалу";
24) статтю 29 виключити;
25) у статті 30:
а) частину другу замінити трьома частинами такого змісту:
"У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого
провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник
був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у
встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою
боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної
постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих
дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює
боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Якщо при відкритті виконавчого провадження державним
виконавцем у порядку, встановленому статтею 24 цього Закону,
накладено арешт на майно боржника, за погодженням з державним
виконавцем боржник має право у строк, встановлений для
добровільного виконання рішення, реалізувати належне йому майно в
рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим
документом. У цьому разі покупець майна боржника повинен внести
кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої
служби у строк, встановлений для добровільного виконання рішення.
Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника
знімається за постановою державного виконавця.
У разі повного добровільного виконання рішення боржником у
встановлений для добровільного виконання строк державний
виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення
виконавчого провадження".
У зв'язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно
частиною п'ятою і шостою;
б) у частині шостій слова "у межах строку, передбаченого
статтею 25 цього Закону" виключити;
26) у статті 32:
а) частину першу виключити;
б) частину другу після слів "перешкоджають провадженню
виконавчих дій" доповнити словами "або несвоєчасного одержання
сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони
були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом
права";
27) у статті 33:
а) у частині першій слова "чи іншого органу" виключити;
б) доповнити частиною третьою такого змісту:
"По інших рішеннях відстрочка або розстрочка виконання,
встановлення чи зміна способу і порядку виконання не
допускаються";
28) у частині першій статті 34:
а) пункти 4 і 6 викласти у такій редакції:
"4) оспорювання боржником виконавчого напису нотаріуса у
судовому порядку";
"6) зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого
провадження посадовою особою, якій законом надано таке право";
б) у пункті 7 слова "з опису" замінити словами "з акта опису
й арешту";
в) у пункті 8 слова "а також за ухвалою господарського суду,
у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство боржника,
за виконавчими документами про стягнення заробітної плати,
аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної
здоров'ю та життю громадян" виключити;
г) у пункті 10 слова "апеляційного чи" виключити;
ґ) доповнити пунктами 12 і 13 такого змісту:
"12) виїмки виконавчого документа або виконавчого провадження
в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом
України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 );
13) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки
виконання рішення";
29) у пункті 1 статті 35 слова "або іншого органу" виключити;
30) у статті 36:
а) частину першу після першого речення доповнити новим
реченням такого змісту: "Постанову про зупинення виконавчого
провадження з підстав, передбачених статтею 34 цього Закону,
державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому
стало відомо про такі обставини";
б) в абзаці третьому частини другої слова і цифри "пунктами 3
і 9" замінити словами і цифрами "пунктами 3, 9, 12 і 13";
в) частину четверту доповнити двома реченнями такого змісту:
"Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому
числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків
та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення
виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися
до суду в порядку, встановленому статтями 28, 32, 33, 78, 79, 80
цього Закону, а також вживати заходів щодо розшуку боржника або
його майна";
г) у частині п'ятій:
перше речення доповнити словами "яка затверджується
начальником відповідного відділу державної виконавчої служби";
доповнити реченням такого змісту: "Копія постанови у 3-денний
строк надсилається сторонам";
ґ) доповнити частиною шостою такого змісту:
"Якщо арештоване майно боржника передано на реалізацію, копії
постанов про зупинення виконавчого провадження та про поновлення
виконавчого провадження надсилаються до підприємства, установи,
організації, які здійснюють реалізацію майна боржника";
31) у частині першій статті 37:
а) пункт 3 після слів "відсутнім боржника або стягувача"
доповнити словами "ліквідації юридичної особи - сторони
виконавчого провадження";
б) у пункті 7 слова "в тому числі внаслідок" замінити словами
"або арбітражному керуючому у разі";
32) статтю 38 викласти в такій редакції:
"Стаття 38. Наслідки завершення виконавчого провадження
У разі закінчення виконавчого провадження згідно із
статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за
належністю до іншого органу державної виконавчої служби;
повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40
цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого
органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1
цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника,
скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи
примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії,
необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім
випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був
накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення
виконавчого провадження, повернення виконавчого документа
стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого
органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець
зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові
копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її
пред'явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють
реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для
зняття арешту з майна";
33) у статті 40:
а) у частині першій:
пункт 4 після слів "виконавчих дій" доповнити словами "або не
здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх
авансування передбачено цим Законом";
доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6) якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим
документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене
виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою
погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним
виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого
майна виявилися безрезультатними";
б) у частинах другій і п'ятій цифри "2-5" замінити цифрами
"2-6";
в) частину третю викласти в такій редакції:
"У разі повернення виконавчого документа з підстав,
встановлених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються
невикористані суми внесеного ним авансового внеску із звітом
державного виконавця про його використання";
34) доповнити статтею 40-1 такого змісту:
"Стаття 40-1. Повернення виконавчого документа до суду або
іншого органу (посадовій особі), який його
видав
Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до
виконання, повертається до суду, який його видав, у разі
відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на
рішення, за яким видано виконавчий документ та прийняття цієї
апеляційної скарги до розгляду.
Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до
виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених
пунктами 2-6 частини першої статті 40 цього Закону, повертається
до суду або іншого органу (посадовій особі), який видав виконавчий
документ.
Про повернення виконавчого документа державний виконавець
виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного
відділу державної виконавчої служби, і може бути оскаржена до суду
в 10-денний строк";
35) у статті 42:
а) у частині третій слова "і розшук дитини" замінити словами
"дитини та розшук транспортних засобів боржника", а після слів "а
також" доповнити словом "іншого";
б) частину четверту викласти в такій редакції:
"Витрати органів внутрішніх справ, пов'язані з розшуком
громадянина-боржника, дитини або транспортних засобів боржника,
стягуються з боржника за ухвалою суду. Витрати, пов'язані з
розшуком боржника - юридичної особи або іншого майна боржника,
стягуються з боржника за постановою державного виконавця, яка
затверджується начальником відповідного відділу державної
виконавчої служби";
36) у статті 44:
а) у частині четвертій після слів "з трудовими
правовідносинами" доповнити словами "після чого задовольняються";
б) частину сьому доповнити реченнями такого змісту: "Вимоги
стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати
задовольняються в порядку календарного надходження виконавчих
документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між
стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито
виконавчі провадження і закінчився встановлений державним
виконавцем строк для добровільного виконання рішення, на день
зарахування стягнутої суми на депозитний рахунок відділу державної
виконавчої служби";
в) частину восьму виключити;
37) доповнити статтею 44-1 такого змісту:
"Стаття 44-1. Виплата стягувачеві грошових сум
Грошові суми, стягнені з боржника як такі, що належать до
виплати стягувачам, зараховуються державним виконавцем на
депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої
служби.
За письмовою заявою стягувача - фізичної особи стягнуті
грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на
рахунок стягувача в банку або в іншій фінансовій установі чи
перераховані на адресу стягувача поштовим переказом. Поштовий
переказ стягувачеві стягнених грошових сум здійснюється за його
рахунок, крім переказу аліментних сум. За відсутності такої заяви
державний виконавець для видачі стягнутих сум виписує на ім'я
стягувача чек, який підписується начальником відповідного органу
державної виконавчої служби та скріплюється печаткою цього органу,
за яким стягувач одержує належні йому грошові суми в установі
банку. Зазначений чек видається особисто стягувачеві або його
представнику під розписку.
Стягувачам - юридичним особам стягнуті суми перераховуються
державним виконавцем у встановленому порядку на їх рахунки,
вказані у виконавчих документах. За письмовою заявою стягувача -
юридичної особи, яка засвідчена у встановленому порядку, стягнуті
грошові суми можуть бути перераховані на інші належні стягувачу
рахунки.
Грошові суми, стягнуті державним виконавцем до Державного
бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку,
встановленому Державним казначейством України.
Виплата стягувачеві стягнутих сум готівкою або виплата
стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати
грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із
статтею 52 Закону), не допускається. Забороняється використовувати
стягнуті з боржників грошові суми, які підлягають виплаті
стягувачам, на інші, ніж встановлені цією статтею, цілі, а також
звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є
стягувачами за виконавчими документами при примусовому виконанні
яких ці суми стягнуто.
Якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані
стягувачем протягом трьох років з дня їх зарахування на депозитний
рахунок органу державної виконавчої служби, ці суми зараховуються
до Державного бюджету України у порядку, встановленому Державним
казначейством України";
38) у статті 45:
а) назву викласти в такій редакції:
"Стаття 45. Витрати виконавчого провадження";
б) частину першу замінити трьома частинами такого змісту:
"Витрати органів державної виконавчої служби на організацію
та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового
виконання рішень є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок
коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого
провадження, які використовуються у порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.
Кошти виконавчого провадження складаються з:
коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку,
встановленому статтею 46 цього Закону;
авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій
згідно із статтею 48 цього Закону;
стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій;
інших надходжень, що не суперечать законодавству".
У зв'язку з цим частини другу і третю вважати відповідно
частинами четвертою і п'ятою;
в) у частині четвертій:
пункт 3 після слова "стягнених" доповнити словом
"аліментних";
пункт 6 викласти в такій редакції:
"6) інші необхідні витрати для забезпечення належної
організації виконання рішень органами державної виконавчої
служби";
39) у статті 46:
а) у частині першій слова "п'яти відсотків" замінити словами
"десяти відсотків", після слів "вартості майна боржника" доповнити
словами "яке підлягає передачі стягувачу за виконавчим
документом", слова "у розмірі п'яти неоподатковуваних" замінити
словами "у розмірі двадцяти неоподатковуваних", а слова "у розмірі
десяти" замінити словами "у розмірі п'ятдесяти";
б) частину другу доповнити словами "а також за виконавчими
документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів,
стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для
забезпечення позовних вимог";
в) у частині третій слова "не стягується" замінити словами
"стягується в частині, що не була стягнута при попередньому
виконанні. Стягнутий з боржника виконавчий збір зараховується до
коштів виконавчого провадження";
г) доповнити частиною четвертою такого змісту:
"У разі коли стягнутої з боржника суми недостатньо для
повного задоволення вимог стягувача, виконавчий збір сплачується
пропорційно від стягнутої суми";
ґ) частину п'яту після слів "виконавчого збору" доповнити
словами "не пізніше ніж наступного дня після її винесення
надсилається боржнику і";
д) доповнити частинами сьомою - дев'ятою такого змісту:
"У разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий
збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору
виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку,
встановленому цим Законом.
Постанова про стягнення виконавчого збору може бути скасована
за заявою боржника начальником відповідного відділу державної
виконавчої служби, якщо боржник оплатить витрати, пов'язані з
проведенням виконавчих дій, у разі:
1) прийняття судом відмови стягувача від стягнення;
2) смерті або оголошення померлим стягувача чи визнання його
безвісно відсутнім або ліквідації стягувача - юридичної особи,
якщо виконання вимог стягувача у виконавчому провадженні не
допускає правонаступництва;
3) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу
суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий
документ, або на письмову вимогу чи заяву стягувача.
Постанова про стягнення виконавчого збору може бути скасована
за поданням державного виконавця начальником відповідного відділу
державної виконавчої служби у разі:
1) смерті або оголошення померлим боржника або визнання його
безвісно відсутнім чи ліквідації боржника - юридичної особи, якщо
виконання обов'язків боржника у виконавчому провадженні не
допускає правонаступництва;
2) недостатності майна юридичної особи - боржника, що
ліквідується;
3) скасування рішення суду або іншого органу (посадової
особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого
документа";
40) у статті 47 після слів "виконавчого документа" доповнити
словами "за рахунок стягнутого з боржника виконавчого збору", а
слово "десяти" замінити словом "тридцяти";
41) частину першу і другу статті 48 доповнити словами "якщо
інше не передбачено цим Законом";
42) у частині другій статті 49 слова "районних, міських
відділах Державної виконавчої служби" замінити словами "органах
державної виконавчої служби";
43) назву глави 5 викласти в такій редакції:
"Глава 5
ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ
НА МАЙНО БОРЖНИКА";
44) текст статті 52 викласти в такій редакції:
"Стягнення на заставлене майно в порядку примусового
виконання допускається за виконавчими документами для задоволення
вимог стягувача-заставодержателя. За постановою державного
виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому
провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення
звертається на вільне від застави майно боржника.
У разі коли коштів, одержаних від реалізації заставленого
майна, недостатньо для задоволення вимог
стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі
якого звернуто стягнення на заставлене майно, виконавчий документ
повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, визначеному
пунктом 6 частини першої статті 40 цього Закону.
Для задоволення вимог стягувачів, які не є
заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може
бути звернено у разі:
виникнення права застави після винесення судом рішення про
стягнення з боржника коштів;
коли вартість предмета застави перевищує розмір
заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення
вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний
виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня
після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо,
що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює
заставодержателю право на звернення до суду з позовом про
звільнення заставленого майна з-під арешту.
Реалізація заставленого майна провадиться в порядку,
встановленому цим Законом.
З коштів, одержаних від реалізації заставленого майна,
здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після
чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя.
Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні,
кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на
заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя
залишок коштів використовується для задоволення вимог інших
стягувачів у порядку, визначеному цим Законом.
Спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення
стягнення на заставлене майно, вирішуються судом";
45) у статті 53:
а) друге речення частини третьої викласти в такій редакції:
"Якщо особа, у якої знаходиться майно боржника, перешкоджає
державному виконавцеві у його вилученні, таке майно вилучається
державним виконавцем у примусовому порядку, встановленому статтею
55 цього Закону";
б) після частини третьої доповнити двома частинами такого
змісту:
"Готівкові кошти та майно, що належать боржникові від інших
осіб, вилучаються державним виконавцем у цих осіб у присутності
понятих на підставі ухвали суду.
На належні боржнику від інших осіб кошти, що знаходяться на
рахунках в установах банків та інших фінансових установах,
стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду
у встановленому цим Законом порядку".
У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною шостою;
46) у статті 55:
а) доповнити новими частинами першою - третьою такого змісту:
"Арешт на майно боржника може накладатися державним
виконавцем шляхом:
винесення постанови про відкриття виконавчого провадження,
якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона
на його відчуження;
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей
боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в
банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення
заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого
провадження або за постановою про арешт майна боржника та
оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт
у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням
витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на
все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі
потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та
оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним
виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють
реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи
майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня
надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових
установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті.
Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника
може бути оскаржена боржником начальнику відповідного відділу
державної виконавчої служби або до суду у 10-денний строк".
У зв'язку з цим частини першу - шосту вважати відповідно
частинами четвертою - дев'ятою;
б) перше речення частини четвертої замінити двома реченнями
такого змісту: "Про проведення опису майна боржника і накладення
на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту
майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника
державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним,
а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити
його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що
зазначається в акті опису й арешту";
47) у частині другій статті 57 слова "проведення державним
виконавцем оцінки" замінити словами "передачі арештованого майна
боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним
виконавцем";
48) частину першу статті 58 після слова "боржникові"
доповнити слово "стягувачеві";
49) статтю 59 доповнити частинами другою - шостою такого
змісту:
"У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з під
арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим
документом до реалізації арештованого майна боржника, майно
звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не
пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Копія постанови про звільнення майна з під арешту надсилається
боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова
про накладення арешту на майно боржника на виконання.
Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою
начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому
підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду
відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим
Законом порядку накладення арешту. Копія постанови начальника
відділу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника
з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня
надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для
зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під
арешту - боржнику.
За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості
чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку
із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати,
пов'язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову
суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути
звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка
затверджується начальником відповідного відділу державної
виконавчої служби. Копія постанови державного виконавця про
звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після
її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу
(установи) для зняття арешту.
У всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях
арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Зазначені у цій статті постанови начальника відділу державної
виконавчої служби та державного виконавця можуть бути оскаржені
сторонами до суду у 10-денний строк";
50) у статті 61:
а) у частині першій слова "та комісійних засадах" виключити;
б) у частинах четвертій та п'ятій слова і цифру "у 5-денний
строк" замінити словами і цифрами "у 15-денний строк";
в) частину п'яту доповнити реченням такого змісту: "З
перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з
проведенням виконавчих дій, стягується виконавчий збір, а залишок
коштів повертається боржнику";
г) частину шосту викласти в такій редакції:
"Майно передається стягувачу за оцінкою, за якою воно було
передано на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок
погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка
затверджується начальником відповідного відділу державної
виконавчої служби. За фактом такої передачі державним виконавцем
складається акт. Постанова і акт є підставою для подальшого
оформлення стягувачем права власності на це майно";
51) статтю 62 після частини четвертої доповнити новою
частиною такого змісту:
"У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт
нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до
реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у
встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. Якщо стягувач у
20-денний строк, з дня одержання відповідного повідомлення
державного виконавця, не авансує витрати на виготовлення
документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього
знімається".
У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною шостою;
52) у статті 63:
а) у частині третій слова "у кредитних організаціях" замінити
словами "у фінансових установах";
б) доповнити частиною четвертою такого змісту:
"Якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти
боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах
боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки
у банках чи інших фінансових установах, державний виконавець
направляє до відповідних правоохоронних органів матеріали про
притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності";
53) у частині другій статті 64:
а) пункт 1 після слів "та інше майно" доповнити словами
"готова продукція (товари)";
б) у пункті 2 слова "готова продукція (товари), а також"
виключити;
54) у статті 65:
а) у частині другій:
після слів "ліквідаційної комісії" доповнити словами "або
арбітражного керуючого";
доповнити реченням такого змісту: "У разі направлення
виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного
керуючого арешт з майна боржника знімається за постановою
державного виконавця, затвердженою начальником відповідного
відділу державної виконавчої служби";
б) частину третю викласти в такій редакції:
"При направленні виконавчого документа до ліквідаційної
комісії або арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає
закінченню у порядку, встановленому цим Законом";
55) у частині першій статті 66 слова "яка становить
вісімдесят відсотків його оціночної вартості" замінити словами "за
експертною оцінкою";
56) у статті 67:
а) слова "у кредитних установах" замінити словами "у
фінансових установах";
б) доповнити частиною другою такого змісту:
"За іншими виконавчими документами державний виконавець
вправі звернути стягнення на заробітну плату та інші доходи
боржника, не вживаючи заходів примусового звернення стягнення на
майно боржника, за письмовою заявою стягувача та за погодженням з
боржником";
57) у статті 74:
а) частину другу після слова "підряд" доповнити словами "якщо
боржник не працює і не одержує доходів";
б) після частини п'ятої доповнити новою частиною такого
змісту:
"Після закінчення передбаченого законом строку для стягнення
аліментів власник підприємства, установи, організації або
уповноважений ним орган, який провадив стягнення, повертає
виконавчий документ до відділу державної виконавчої служби з
відміткою щодо повного перерахування стягувачу утриманих сум
аліментів. У разі коли утримані суми аліментів стягувачу не
перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувача
про розмір заборгованості та роз'яснює йому права, встановлені
частиною першою статті 86 цього Закону".
У зв'язку з цим частини шосту і сьому вважати відповідно
частинами сьомою і восьмою;
58) у статті 79:
а) частину другу доповнити реченням такого змісту:
"Примусовому виселенню підлягають лише особи, які визначені у
виконавчому документі";
б) після частини п'ятої доповнити новою частиною такого
змісту:
"Передане на зберігання майно боржника видається йому
державним виконавцем на підставі акта після сплати боржником
витрат на його збереження. Якщо боржник відмовляється сплатити
витрати за зберігання майна, вони компенсуються за рахунок
реалізації частини майна боржника".
У зв'язку з цим частини шосту і сьому вважати відповідно
частинами сьомою і восьмою;
в) доповнити частиною дев'ятою такого змісту:
"Якщо особа самостійно вселилася в приміщення, з якого вона
була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено
державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення
про виселення. Виконавче провадження у цьому разі підлягає
поновленню за постановою державного виконавця";
59) у статті 83 після слів "на території України" доповнити
словами "або мають на території України власне майно, у тому числі
яким володіють спільно з іншими особами";
60) текст статті 85 викласти в такій редакції:
"У виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного
виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по
виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим
Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до
начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому
безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду.
Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень
на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу
державної виконавчої служби подається до суду, який видав
виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до
суду за місцем знаходження відповідного відділу державної
виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних
виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої
служби Міністерства юстиції України та відділів державної
виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного,
Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, які
подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного
органу державної виконавчої служби.
Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі
та повинна включати:
1) назву відділу державної виконавчої служби, до якого
подається скарга;
2) точну назву стягувача та боржника, їх місце проживання
(для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також
назву представника сторони виконавчого провадження, коли скарга
подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (назва виконавчого
документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого
документа та його номер, резолютивна частина виконавчого
документа);
4) зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону,
яка порушена;
5) виклад обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати
подання скарги.
Скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника
відділу державної виконавчої служби, розглядається у 10-денний
строк. За наслідками розгляду скарги начальник відділу державної
виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в
задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до
вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.
Скарги, подані без додержання вимог, викладених у частині другій
цієї статті, розглядаються начальником відділу державної
виконавчої служби у порядку, встановленому Законом України "Про
звернення громадян" ( 393/96-ВР );
61) у статті 88:
а) у частині першій після слів "на винних осіб" доповнити
словами "за постановою начальника відповідного відділу державної
виконавчої служби", а слова "двох до десяти" замінити словами
"десяти до тридцяти";
б) у частині другій слова "до суду" замінити словами "до
відповідних правоохоронних органів";
62) у тексті Закону слова "відділу Державної виконавчої
служби" у всіх відмінках і числі замінити словами "відділу
державної виконавчої служби" у відповідному відмінку і числі.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Підпункти 4, 7, 9, 10 та 15 пункту 1 розділу I, які вносять
зміни до частини першої статті 4, статей 6, 8, 9 та 15 Закону
України "Про державну виконавчу службу" ( 202/98-ВР ), набирають
чинності з 1 січня 2004 року.
Підпункти 1 та 4 пункту 2 розділу I, які вносять зміни до
статей 2 та 5-1 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ), набирають чинності з 1 січня 2004 року.
Підпункти 12 та 17 пункту 1 розділу I, які вносять зміни до
статей 11 та 18 Закону України "Про державну виконавчу службу"
( 202/98-ВР ), що впливають на формування видаткової частини
Державного бюджету України, набирають чинності з 1 січня
2004 року.
Підпункт 16 пункту 2 розділу I, яким Закон України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) доповнюється статтею 20-1,
набирає чинності з 1 квітня 2004 року.
2. Незавершені виконавчі провадження, які перебувають на
виконанні в органах державної виконавчої служби на день набрання
чинності цим Законом, підлягають подальшому виконанню відповідно
до цього Закону.
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після
набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними
органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 10 липня 2003 року
N 1095-IV



вверх