Документ n0249760-06, поточна редакція — Прийняття від 31.08.2006

                ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ 
У Х В А Л А
31.08.2006

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі: головуючого судді [...], суддів [...], при секретарі
[...], розглянувши в порядку письмового провадження матеріали
касаційної скарги представника Державної митної служби України
Вінницької митниці - гр. М на ухвалу апеляційного суду Вінницької
області від 03.02.2005 та рішення Ленінського районного суду
м. Вінниці від 16.11.2004 у справі за скаргою гр. К на
неправомірні дії Головного управління праці та соціального захисту
населення Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької
регіональної митниці, В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2004 року гр. К звернувся до суду із скаргою на
неправомірні дії Головного управління праці та соціального захисту
населення Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької
регіональної митниці. Просив зобов'язати Вінницьку регіональну
митницю розмитнити автомобіль "Фіат" та зобов'язати Головне
управління праці та соціального захисту населення Вінницької
обласної державної адміністрації передати автомобіль в його
користування без сплати будь-яких митних зборів і платежів.
Зазначав, що йому закордонним донором було подаровано
автомобіль для особистого користування.
Однак, після надходження автомобіля "Фіат" на територію
України, комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті
Міністрів України автомобіль був розподіленій іншій особі.
Ухвалою Верховного Суду України від 11.03.2004 рішення
апеляційного суду міста Києва від 12.09.2002, яким рішення Комісії
з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України про
надання автомобіля в порядку черговості від 18.04.2002 було
визнано неправомірним, залишено без зміни.
01.07.2004, на виконання постановлених судових рішень,
Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів
України доручила Головному управлінню праці та соціального захисту
населення Вінницької обласної державної адміністрації розглянути
вищезазначене питання.
Головне управління праці та соціального захисту населення
Вінницької обласної державної адміністрації своїм листом від
13.09.2004 повідомило його, що Вінницька регіональна митниця
вимагає сплатити митні збори за перебування автомобіля під митним
контролем.
Посилаючись на ст. 6 Закону України "Про гуманітарну
допомогу" ( 1192-14 ), відповідно до якої гуманітарна допомога,
яка ввозиться на територію України, звільняється від оподаткування
та обов'язкових платежів до бюджету, просив задовольнити скаргу.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.11.2004
скаргу гр. К задоволено частково: - зобов'язано Вінницьку регіональну митницю розмитнити
автомобіль "Фіат", отриманий у вигляді гуманітарної допомоги без
сплати митних зборів і платежів; - зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту
населення Вінницької обласної державної адміністрації передати
автомобіль, отриманий у вигляді гуманітарної допомоги гр. К; - стягнуто з гр. К на користь Вінницької регіональної митниці
8668,77 гривень митних зборів за перебування автомобіля під митним
контролем більш ніж 90 днів.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2005
апеляційну скаргу гр. К задоволено. Виключено з резолютивної
частини рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від
16.11.2004 вказівку про стягнення з нього на користь Вінницької
регіональної митниці 8668 грн. 77 коп. митних зборів за
перебування автомобіля "Фіат" під митним контролем більш 90 днів.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, представник
Вінницької регіональної митниці звернулася з касаційною скаргою до
Верховного Суду України, який передав її в порядку, визначеному
п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) для вирішення до Вищого
адміністративного суду України.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу
апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2005 та рішення
Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.11.2004 та
зобов'язати при цьому Головне управління праці та соціального
захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації
сплатити митні збори до Державного бюджету за перебування
автомобіля під митним контролем.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з таких
підстав.
Апеляційний суд Вінницької області прийшов до правильного
висновку про незаконність рішення суду першої інстанції в частині
стягнення з гр. К на користь Вінницької регіональної митниці
8668 грн. 77 коп. митних зборів за перебування автомобіля "Фіат"
під митним контролем.
Так, статтею 4 ЦПК України ( 1501-06 ) 1963 року передбачено,
що усяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому
законом, звернутись до суду за захистом порушеного або
оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу. Також у
відповідності до положень статті 5 ЦПК України 1963 року суд
приступає до розгляду цивільної справи за заявою особи, яка
звертається за захистом своїх прав або охоронюваних законом
інтересів.
Проте вимог щодо сплати коштів за перебування автомобіля під
митним контролем суб'єкти оскарження по справі до гр. К не
пред'являли, такі вимоги не були предметом судового розгляду, а
тому постановлене Ленінським районним судом м. Вінниці в цій
частині рішення є незаконним.
Судом апеляційної інстанції правильно застосовано
матеріальний закон при вирішенні скарги гр. К, рішення апеляційної
інстанції належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою
відповідає вимогам процесуального закону.
За таких обставин касаційна скарга підлягає залишенню без
задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 210, 211, 220, 221, 224, 231, ч. 5 ст. 254
КАС України ( 2747-15 ), колегія суддів У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу представника Державної митної служби України
Вінницької митниці - гр. М - залишити без задоволення, а ухвалу
апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2005 та рішення
Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.11.2004 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з
моменту проголошення.



вгору