Про перерахунок наукової пенсії
Вищий адміністративний суд; Ухвала від 12.04.2006
Документ n0218760-06, поточна редакція — Прийняття від 12.04.2006

                ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ 
У Х В А Л А
12.04.2006

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого - судді Цуркана М.І., суддів:
Шипуліної Т.М., Карася О.В., Конюшко К.В., Степашка О.І., при
секретарі Липі В.А., за участю представника управління Пенсійного
фонду України в Харківській області гр. М., розглянула у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління
Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на
рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 квітня
2005 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від
3 серпня 2005 року по справі за позовом гр. Х. до Управління
Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про
зобов'язання провести перерахунок наукової пенсії, заслухавши
доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання,
перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі,
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2006 року гр. Х. звернувся в суд зі скаргою на
рішення начальника Управління Пенсійного фонду України в
Московському районі м. Харкова, яким йому відмовили в перерахунку
наукової пенсії на підставі діючого законодавства, і зокрема, щодо
визначення суми заробітної плати, яка обраховується відповідно до
ч. 2 ст. 23 Закону України "Про наукову і науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ) та ст. 40 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), з
виключенням з розрахунку за його вибором періоду до 10% страхового
стажу.
Вважав, що такі дії порушують його права та просив відновити
їх шляхом зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28 квітня
2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Харківської області від 3 серпня 2005 року були частково
задоволенні вимоги позивача про перерахунок пенсії.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Управління
Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова
2 вересня 2005 року подав касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня
2005 року касаційна скарга УПФУ в Московському районі м. Харкова
була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне
провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові
рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову з
огляду на те, що суди не врахували положення п. 1 ч. 3 ст. 40
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) щодо права позивача на виключення
заробітної плати для обчислення пенсії періоду до 60 календарних
місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше
ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Крім того, УПФУ в Московському районі м. Харкова вважає, що
пенсія науковому працівнику призначається із заробітної плати
наукового працівника за період наукового стажу, а не із всього
періоду трудової діяльності.
Касаційну скаргу відповідача необхідно залишити без
задоволення, в судові рішення - без змін з огляду на наступне.
Судами встановлено що гр. Х. отримує наукову пенсію як
інвалід III групи, вона була призначена йому відповідно до Закону
України "Про наукову та науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ).
Також встановлено, що при обчисленні пенсії управлінням
Пенсійного фонду позивачу відмовлено у виключенні 10% страхового
стажу, тобто 43 місяці у періоді з 01.01.98 по 01.09.99 та з
01.07.2000 по 31.03.2003, який був обраний ним відповідно до
положень ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), з посиланням на те, що
виключеним може бути страховий, а не науковий стаж.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону
України "Про наукову та наукову-технічну діяльність" від
20 листопада 2003 року N 1316-IV ( 1316-15 ) ст. 24 викладена в
новій редакції і за її змістом пенсії науковим
(науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80
відсотків від сум заробітної плати наукового
(науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до
частини другої статті 23 цього Закону та статті 40 Закону України
"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 ) та на яку відповідно до законодавства нараховується
збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). За
кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений
частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток
заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків
середньомісячної заробітної плати.
Положення цієї статті, як зазначено у частині 14, поширюється
також на пенсіонерів із числа наукових працівників, яким пенсія
призначена до набрання чинності Законом України "Про внесення змін
до Закону України "Про наукову та наукову-технічну діяльність"
( 1316-15 ) від 20 листопада 2003 року.
Статтею 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV ( 1058-15 )
передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата
(дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд
до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період
страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за
який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії,
виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що
зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості
страхового стажу.
Іншого порядку визначення заробітної плати для обчислення
пенсії наукового працівника чинне законодавство не містить.
Тому відмова особі у виборі періоду, який виключається з
періоду, за який враховується заробітна плата, є неправомірною, а
висновки судів першої та апеляційної інстанції про поновлення
права гр. Х. на вибір оптимального заробітку законне та
обґрунтоване.
Доводи відповідача стосовно наявності перерви між обраними
періодами для обчислення заробітної плати для нарахування пенсії
на увагу не заслуговують, оскільки суперечать положенням Закону
( 1058-15 ), і зокрема ч. 1 ст. 40, яка навпаки такі перерви
передбачає, а для ч. 3 ст. 40 названого Закону вони складають один
період і тому, саме в ньому, виключаються 60 календарних місяців
підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10%
тривалості страхового стажу, в який входить і науковий. Більше
того, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" не передбачає, щоб обраний період до 1 липня
2000 року безпосередньо передував цій даті.
Враховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції не
допустили порушень норм матеріального і процесуального права при
ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, підстав
для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч. 5
ст. 254 КАС України ( 2747-15 ), колегія У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Московському районі м. Харкова залишити без задоволення, рішення
Московського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2005 року та
ухвалу апеляційного суду Харківської області від 3 серпня
2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.



вгору