Про стягнення заборгованості за рахунок реалізації майна
Вищий адміністративний суд; Ухвала від 12.04.2006
Документ n0217760-06, поточна редакція — Прийняття від 12.04.2006

                ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ 
У Х В А Л А
12.04.2006

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого Чалого С.Я., суддів Юрченка В.В.,
Васильченко Н.В., Харченка В.В., Матолича С.В., при секретарі:
Єфімовій В.В., за участі: представників Броварської об'єднаної
державної податкової інспекції та гр. П., розглянувши у відкритому
судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за
касаційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової
інспекції на рішення господарського суду Київської області від
22 червня 2005 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 14 листопада 2005 року у справі за позовом
Броварської ОДПІ до приватного підприємця гр. П. про стягнення
36000,00 грн. заборгованості за рахунок реалізації майна,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2005 року Броварська об'єднана державна податкова
інспекція звернулася в суд з позовом до приватного підприємця
гр. П. про стягнення 36000,00 грн. заборгованості за рахунок
реалізації майна.
Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою гр. П.
пред'явлено зустрічний позов до Броварської об'єднаної державної
податкової інспекції про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення N 2738 від 04.03.2004.
Рішенням господарського суду Київської області від
22.06.2005, залишеним без змін ухвалою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 14 листопада 2005 року, у
задоволенні позову Броварської ОДПІ Київської області до суб'єкта
підприємницької діяльності гр. П. про стягнення 36000,00 грн.
відмовлено. Зустрічний позов гр. П. до Броварської ОДПІ про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 2738 від
04.03.2004 задоволено.
У касаційній скарзі Броварська об'єднана державна податкова
інспекція просить постановлені судами першої та апеляційної
інстанцій судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про
відмову в позові, посилаючись на порушення норм матеріального
права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, доводи касаційної скарги, пояснення представників сторін,
дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія
суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
З матеріалів справи вбачається, що гр. П. зареєстрована як
суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим
комітетом Броварської міської ради 03.07.2001 за реєстраційним
N 7/03 та 10.07.2001 знаходиться на обліку як платник податків.
Гр. П. одержано свідоцтво про сплату єдиного податку від
19.12.2002, відповідно до якого визначені види діяльності по
заготовці та реалізації с/г продукції, квітів, дикоростучих
плодів, ягід, грибів та оптова і роздрібна торгівля.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 13.11.2003 по
23.12.2003 Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією
Київської області проведено позапланову перевірку дотримання вимог
законодавства про оподаткування ПП гр. П., за наслідками якої
складений акт N 351/17-1-32-3230-2395308928 від 27.02.2004.
В акті констатовано порушення підприємцем п. 3 ст. 7, п. 7
ст. 10, п. 3 ст. 20 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 N 13-92 ( 13-92 ) зі
змінами та доповненнями та пп. 8 п. 10, пп. 3 п. 20 Інструкції про
прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІ України
від 21.04.93 N 12 ( z0064-93 ), зареєстрованої в Міністерстві
юстиції України від 09.06.93 за N 64, зі змінами та доповненнями.
На підставі акта перевірки, з посиланням на п. п. "а", "б",
"в" п. п. 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року
N 2181-III ( 2181-14 ), п. 7 ст. 10, п. 3 ст. 20 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від
26.12.92 N 13-92 ( 13-92 ), Броварською ОДПІ прийнято податкове
повідомлення-рішення N 2738 від 04.03.2004, за яким гр. П.
визначено суму податкового зобов'язання з прибуткового податку з
громадян в загальній сумі 36000,00 грн., в тому числі
12000,00 грн. основного платежу та 24000,00 грн. штрафних
(фінансових) санкцій.
В порядку адміністративного оскарження зазначене податкове
повідомлення-рішення не оскаржувалось.
Відповідно до п. 6.2, п. 6.3 ст. 6 Закону України N 2181-III
( 2181-14 ) від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"
зі змінами і доповненнями та Порядку направлення органами
державної податкової служби України податкових вимог,
затвердженого наказом ДПА України N 266 ( z0595-01 ) від
03.07.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
16.07.2001, Броварською ОДПІ направлено відповідачу за первісним
позовом першу податкову вимогу N 1/164 від 08.04.2004 та другу
податкову вимогу N 2/872 від 14.06.2004.
Гр. П. вказані податкові вимоги отримала, про що свідчать
відповідні підписи та не заперечувалося в судовому засіданні
представником відповідача за первісним позовом.
Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень
рухомого майна від 01.02.2005 за N 2457472 всі активи платника
податків знаходяться в податковій заставі.
Приписами пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) передбачено, що активи
платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок
погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Оскільки відповідачем за первісним позовом податковий борг в
сумі 36000,00 грн. не сплачено, Броварська ОДПІ звернулася до
господарського суду Київської області з позовом про стягнення
вказаного боргу.
Не погоджуючись з позовними вимогами Броварської ОДПІ, ПП
гр. П. звернулася до місцевого господарського суду з зустрічним
позовом про визнання недійсним повідомлення-рішення N 2738 від
04.03.2004 щодо нарахування 12000,00 грн. прибуткового податку з
громадян та 24000,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.
Підставою для висновку про припущення підприємцем гр. П.
порушення законодавства, викладеною в позовній заяві за первісним
позовом та в касаційній скарзі, Броварська ОДПІ вважає положення
п. 3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ), відповідно до якого прибутковий
податок з доходів, одержаних громадянами не за місцем основної
роботи, нараховується до джерел виплати за ставкою 20 процентів.
За твердженнями податкового органу, викладеним в акті
перевірки від 27.02.2004, гр. П. не утримувала прибутковий податок
з доходів, виплачених громадянам за закупівлю ягід. Оскільки за
липень 2003 року за реалізацію вказаного товару вона одержала
дохід в розмірі 60000,00 грн., Броварська ОДПІ дійшла висновку, що
зазначена сума є підставою для визначення підприємцю податкового
зобов'язання з прибуткового податку з громадян в розмірі
12000,00 грн. основного платежу та 24000,00 грн. штрафної
(фінансової) санкції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає
вказане твердження безпідставним, виходячи із наступного.
Згідно пп. "є" п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 N 13-92
( 13-92 ) зі змінами та доповненнями до сукупного оподатковуваного
доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється
оподаткування, не включаються доходи громадян від продажу
вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній,
дачній і садовій ділянці продукції рослинництва і бджільництва,
худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так і продуктів
їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки.
Відповідно пп. 5.7 п. 5 Інструкції про прибутковий податок з
громадян ( z0064-93 ) про суми виплат громадянам, які мають
постійне місце проживання в Україні, від продажу підприємствам,
установам, організаціям і фізичним особам - суб'єктам
підприємницької діяльності зазначеної продукції, подаються
відомості про нараховані та виплачені суми доходів і суми
утриманих з них податків податковим органам за місцем державної
реєстрації за формою, встановленою центральним податковим органом.
У разі купівлі зазначеної продукції безпосередньо за місцем
її вирощування (виробництва) утримання податку покупцем не
провадиться і відомості про такі доходи не надсилаються. Угоди
купівлі-продажу можуть оформлятися двосторонніми закупівельними
актами у письмовій формі або закупівельними відомостями і вони
повинні містити такі дані: місце укладання угоди, прізвище, ім'я
та по батькові продавця, його ідентифікаційний номер (за
відсутності ідентифікаційного номера - відомості з паспорта
продавця), назва продукції, ціна одиниці продукції, обсяг проданої
продукції, сума виплачених продавцю коштів, підпис продавця про
отримання коштів.
Вказана Інструкція ( z0064-93 ) не покладає на фізичну особу
- суб'єкта підприємницької діяльності обов'язку оформлення
закупівельними актами придбання продукції у громадян та не носить
обов'язковий характер, оскільки вказує лише на можливість такого
оформлення.
Згідно пп. 14.2 п. 14 вказаної Інструкції ( z0064-93 )
фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб
оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за
фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту.
Відповідно ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів "Про податок на
промисел" N 24-93 ( 24-93 ) від 17.03.93 платниками податку на
промисел є громадяни, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти
підприємництва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох
разів протягом календарного року, продаж вироблених, перероблених
та куплених продукції, речей, товарів (надалі - товари).
За змістом ст. 4 цього Декрету ( 24-93 ) податок на промисел
сплачується у вигляді придбання одноразового патенту на торгівлю,
вартість якого визначається на підставі вказаної платником
сумарної вартості товарів і ставки податку.
Згідно ст. 5 Декрету КМУ "Про податок на промисел" ( 24-93 )
обов'язок пред'являти одноразові патенти на вимогу посадових осіб
державних податкових інспекцій та органів внутрішніх справ
покладено на громадян, які продають товари.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до
правильного висновку, що суб'єкт підприємницької діяльності -
фізична особа гр. П. не зобов'язана перевіряти наявність торгових
патентів у громадян, в яких вона закупала продукцію.
ДПІ вказує на порушення гр. П. п. 7 ст. 10 Декрету КМУ "Про
прибутковий податок громадян" ( 13-92 ), згідно якого, не утримані
або утримані не повністю суми прибуткового податку з громадян, що
звільнилися, сплачуються підприємствами, установами і
організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької
діяльності за рахунок власних коштів.
Відповідно пп. 14.1.1 п. 14.1 Інструкції про прибутковий
податок з громадян ( z0064-93 ) фізична особа - суб'єкт
підприємницької діяльності вважається податковим агентом найманої
нею за трудовим договором особи або фізичної особи, що перебуває з
нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких
оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи у
відповідності до вимог закону з питань оподаткування доходів
фізичних осіб, та несе відповідальність за порушення його норм.
Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,
суб'єкт підприємницької діяльності в господарській діяльності
найману працю не використовував. Вказане не заперечується самим
позивачем за первісним позовом та не спростовується матеріалами
справи.
Отже, приватний підприємець гр. П. не може бути особою,
відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування)
до бюджету прибуткового податку з громадян, що звільнилися в
порядку п. 7 ст. 10 Декрету КМУ "Про прибутковий податок громадян"
( 13-92 ).
Згідно п. 2 Указу Президента України від 3 липня 1998 року
N 727/98 ( 727/98 ) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти малого
підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати
спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання
свідоцтва про сплату єдиного податку.
Цим же пунктом передбачено, що доходи, отримані від
здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним
податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного
доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що
перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного
податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних
податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які
перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його
сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Відповідно п. 6 вказаного Указу ( 727/98 ), суб'єкт малого
підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником
податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів
малого підприємництва).
Вказані обставини переконливо свідчать про помилковість
висновків, викладених Броварською ОДПІ в акті перевірки
N 351/17-1-32-3230-2395308928 від 27.02.2004.
Згідно п. 1 ст. 71 КАС України ( 2747-15 ), кожна сторона
повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги та
заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Пунктом 2 статті 71 КАС України ( 2747-15 ) передбачено, що в
адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи
бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо
доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності
покладається на відповідача, якщо він заперечує проти
адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для
прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий
орган.
Броварською ОДПІ не доведено факт порушення підприємцем
порядку оподаткування доходів, встановлених вимогами п. 7 ст. 10,
п. 3 ст. 20 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ).
Як зазначалося вище, податкове повідомлення-рішення N 2738
від 04.03.2004 прийнято Броварською ОДПІ на підставі акта
перевірки від 27.02.2004 та у відповідності до п. 7 ст. 10, п. 3
ст. 20 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок
з громадян" від 26.12.92 N 13-92 ( 13-92 ) зі змінами та
доповненнями та пп. 8 п. 10, пп. 3 п. 20 Інструкції про
прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІ України
від 21.04.93 N 12 ( z0064-93 ), зареєстрованої в Міністерстві
юстиції України від 09.06.93 за N 64, зі змінами та доповненнями.
Господарськими судами вірно встановлено, що вказаний Декрет
був чинним в період перевірки з 13.11.2003 по 23.12.2003, але на
дату прийняття спірного повідомлення-рішення Декрет Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від
26 грудня 1992 року N 13-92 ( 13-92 ) втратив чинність, крім
Розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від
зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з
урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про
податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) та діє до набрання
чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб
- суб'єктів підприємницької діяльності на підставі Закону України
"Про податок з доходів фізичних осіб" N 889-IV від 22.05.2003,
який набрав чинності з 01.01.2004.
Посилання Броварської ОДПІ на пп. 8 п. 10 та пп. 3 п. 20
Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої
наказом Головної державної податкової інспекції України від
21 квітня 1993 року N 12 ( z0064-93 ) та зареєстрованої в
Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року за N 64, із
змінами і доповненнями, викладеними в акті перевірки від
27.02.2004, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Розділ II
"Оподаткування доходів, одержуваних громадянами за місцем основної
роботи (служби, навчання) і прирівняних до них доходів" та Розділ
VII "Забезпечення дотримання вимог Інструкції про прибутковий
податок з громадян" Інструкції про оподаткування доходів фізичних
осіб від зайняття підприємницькою діяльністю (назва Інструкції в
редакції змін до Інструкції про прибутковий податок з громадян)
вилучено на підставі наказу Державної податкової адміністрації
N 352 ( z0701-03 ) від 16.07.2003. Вказані зміни до Інструкції про
прибутковий податок з громадян набули чинності з 01.01.2004, що не
було враховано податковим органом при складанні акта перевірки від
27.02.2004, на підставі якого винесено спірне податкове
повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарські
суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили фактичні
обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок судів не
спростовують.
На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 231
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), колегія
суддів У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення, а рішення господарського суду
Київської області від 22 червня 2005 року та ухвалу Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 14 листопада
2005 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.



вгору