Документ n0210760-06, поточна редакція — Прийняття від 29.03.2006

                ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ 
У Х В А Л А
29.03.2006

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі: головуючого: судді Фадєєвої Н.М., суддів: Бим М.Є.,
Бутенка В.І., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., при секретарі:
Мельник І.М., з участю: представника позивача - ТОВ "Дністер-М":
гр. І., представника відповідача - Кам'янець-Подільської ОДПІ -
гр. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні
адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з
обмеженою відповідальністю "Дністер-М" на рішення господарського
суду Хмельницької області від 25 липня 2005 року та постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 13 вересня
2005 року, у справі за позовом ТОВ "Дністер-М" до
Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції
Хмельницької області про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень та податкових вимог, В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2005 року ТОВ "Дністер-М" звернулося до суду з
позовом до Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень N 0001312640/0
від 13 грудня 2004 року та N 0001312640/1 від 10 січня 2005 року
про донарахування податку на додану вартість у сумі 27905 грн. та
застосування штрафних санкцій в розмірі 13952 грн. 50 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що
Кам'янець-Подільською ОДПІ проведено позапланову документальну
перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства та
складено акт N 711264 31165982 від 10 грудня 2004 року.
На підставі зазначеного акта Кам'янець-Подільською ОДПІ було
прийнято податкове повідомлення-рішення
N 0000162303/0/784-23-60-30603808/8767 від 12 листопада 2003 року
про донарахування податку на додану вартість у сумі 27905 грн. та
застосування штрафних санкцій в розмірі 13952 грн. 50 коп.
Позивачем податкове повідомлення-рішення
N 0000162303/0/784-23-60-30603808/8767 від 12.11.2003
оскаржувалось до Кам'янець-Подільської ОДПІ, яка рішенням від
10 січня 2005 року N 233/10/26-213 залишила дане податкове
повідомлення-рішення без змін, скаргу ТОВ "Дністер-М" - без
задоволення, та окрім того відповідач направив позивачу друге
податкове повідомлення-рішення N 0001312640/1 від 10 січня
2005 року.
Вищеназвані податкові повідомлення-рішення, на думку
позивача, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, так
як відповідач не надав підтвердження, за якими ознаками встановив,
що зазначені в акті перевірки від 10.12.2004 підприємства є
фіктивними, та відповідачем не встановлено час, коли дані фірми
припинили перебувати на обліку в ДПІ і з яких підстав. У зв'язку з
наведеним позивач просив суд його позовні вимоги задовольнити.
У процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні
вимоги, просив також визнати недійсними податкові вимоги N 1/52
від 26 січня 2005 року та N 2/109 від 4 березня 2005 року в
частині стягнення податкового боргу по податку на додану вартість.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
25 липня 2005 року в позові ТОВ "Дністер-М" - відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
13 вересня 2005 року апеляційну скаргу ТОВ "Дністер-М" задоволено
частково. Рішенням господарського суду Хмельницької області від
25.07.2005 позов задоволено частково. Визнано недійсною податкову
вимогу N 2/109 від 04.03.2005 в частині стягнення податкового
боргу по податку на додану вартість. В решті позову про визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень N 0001312640/0 від
13.12.2004 та N 0001312640/1 від 10.01.2005 та податкової вимоги
N 1/52 від 26.01.2005 в частині стягнення податкового боргу по
податку на додану вартість відмовити.
В касаційній скарзі позивач просить постановлені у справі
рішення та апеляційну постанову скасувати, а справу направити на
новий розгляд, посилаючись на те, що судами при розгляді справи не
були враховані дійсні обставини справи та неправильно застосовано
норми матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги,
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України N 168 ( 168/97-ВР )
від 03.04.97 з наступними змінами "Про податок на додану вартість"
податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право
зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, а відповідно до
п. 7.4 ст. 7 цього Закону право на нарахування податкового кредиту
виникає при наявності сплати платником податку до бюджету
відповідних сум податку на додану вартість.
З матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2001 року
позивач, отримавши від ЗАТ "Буг-Інвест" м. Хмельницький
(код 22782322) податкові накладні за N 325 від 10.11.2001 та N 332
від 13.11.2001, включило до податкової декларації з податку на
додану вартість за листопад 2001 року суму ПДВ в розмірі 983 грн.
Зазначений в податкових накладних і податковій декларації
контрагент позивача - ЗАТ "Буг-Інвест" на обліку в ДПІ
м. Хмельницького не перебуває.
Позивач, отримавши від ПП "Апекс" м. Київ (код 24737828)
податкові накладні за N 74 від 25.12.2001, N 41 від 29.04.2002,
N 9 від 24.02.2003, N 15 від 05.03.2003, N 27 від 10.04.2003, N 36
від 27.10.2003, N 44 від 12.12.2003, N 4 від 06.01.2004, N 14 від
02.02.2004, N 19 від 12.03.2004, включило до податкових декларації
з податку на додану вартість суму ПДВ: в грудні 2001 р. -
462 грн., в квітні 2002 р. - 2225 грн., в лютому 2003 р. -
314,12 грн., в березні 2003 р. - 1235 грн., в квітні 2003 р. -
1183,33 грн., в жовтні 2003 р. - 2038,67 грн., в грудні 2003 р. -
1650 грн., в січні 2004 р. - 1444,60 грн., в лютому 2004 р. -
939,7 грн., в березні 2004 р. - 4885,38 грн. Зазначений у
податкових накладних і податкових деклараціях контрагент
позивача - ПП "Апекс" м. Київ на обліку в ДПІ м. Києва не
перебуває.
Позивач, отримавши від ПП "ЧП-Фенікс" м. Київ (код 23723378)
податкову накладну N 2 від 09.01.2003, включило до податкової
декларації з податку на додану вартість за січень 2003 року суму
ПДВ в розмірі 800 грн. Зазначений у податковій накладній і
податковій декларації контрагент позивача - ПП "ЧП-Фенікс" на
обліку в ДПІ м. Києва не перебуває.
Позивач, отримавши від ТОВ "Баркософт" м. Київ (код 31778682)
податкову накладну без номера та без дати, включило до податкової
декларації з податку на додану вартість за січень 2003 року суму
ПДВ в розмірі 6100,00 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від
27 листопада 2003 року визнано недійсними: установчий договір
ТОВ "Баркософт" від 03.12.2001, Статут ТОВ "Баркософт" з моменту
його реєстрації, протокол N 1 установчих зборів ТОВ "Баркософт"
від 21.11.2001 з моменту його складення, свідоцтво про реєстрацію
платника податку на додану вартість N 37582676 від 11.01.2002 із
моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.
При цьому судом встановлено, що гр. С. був призначений на посаду
директора ТОВ "Баркософт" без відома і волевиявлення, всупереч
його волі, він не підписував реєстраційні та банківські документи
ТОВ "Баркософт". Таким чином, документи контрагента позивача -
ТОВ "Баркософт" є фіктивними.
Позивач, отримавши від ТОВ "Легата" м. Київ (код 31808198)
податкові накладні без номера та без дати N 18 від 15.04.2004,
включило до податкових декларації з податку на додану вартість
суму ПДВ за березень 2003 р. - 833,33 грн., за квітень 2004 р. -
7570 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 липня
2004 року визнано недійсними Статут та установчий договір
ТОВ "Комерційна компанія "Легата" з моменту державної реєстрації,
скасовано реєстрацію ТОВ "Комерційна компанія "Легата" в якості
платника податку на додану вартість та визнано свідоцтво платника
податку на додану вартість N 37026476 недійсним з моменту видачі.
Доведеним є те, що позивач жодних розрахунків за товари зі
своїми контрагентами, вказаними ним в вищеназваних податкових
деклараціях, через банківські установи не проводив. Наявні в
справі ксерокопії квитанцій до прибуткових ордерів не містять
підпису головного бухгалтера та касира ТОВ "Дністер-М", а також в
названих ордерах не зазначено отримувача готівкових грошових
коштів.
На підставі акта перевірки N 71126431165981 від 10.12.2004
відповідач обґрунтовано прийняв податкове повідомлення-рішення,
яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на
додану вартість за основним платежем в сумі 27905,00 грн. та по
штрафним санкціям в сумі 13952 грн. 50 коп.
Відповідачем розрахунок штрафних санкцій проведено з
дотриманням п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) та Інструкції про
порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами
державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України
N 110 ( z0268-01 ) від 17.03.2001, зареєстрованої в Мін'юсті
23.03.2001 N 268/5459.
За таких обставин господарські суди дійшли до вірного
висновку, що включення позивачем до податкового кредиту сум
податку на додану вартість із вищезазначеними підприємствами не
відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ), тому позовні вимоги ТОВ "Дністер-М" до
Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області про визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень є безпідставними і
задоволенню не підлягають.
Слід зазначити, що відповідно до п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) у
разі звернення платника податків до суду з позовом про визнання
недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання
вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і
прийняття відповідного рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач -
Кам'янець-Подільська ОДПІ надіслала позивачу - ТОВ "Дністер-М"
податкову вимогу N 1/52 від 26.01.2005, та після отримання цієї
податкової вимоги ТОВ "Дністер-М" подало 23.02.2005 до
господарського суду Хмельницької області позов.
Відповідач на неузгоджену суму податкового зобов'язання
надіслав позивачеві другу позовну вимогу N 2/109 від 04.03.2006,
що є порушення вимог Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ).
Тому апеляційним господарським судом змінено рішення суду
першої інстанції, визнано недійсною другу податкову вимогу, та
крім того резолютивну частину рішення господарського суду
Хмельницької області від 25.07.2005 викладено в новій редакції.
Апеляційним судом вірно застосовано норми матеріального та
процесуального права, дано правильну правову оцінку обставин у
справі, що згідно зі ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) є підставою для залишення касаційної скарги
без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 КАС України ( 2747-15 ),
колегія суддів У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Дністер-М" залишити без задоволення, а постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 13 вересня 2005 року та
змінене апеляційним судом рішення господарського суду Хмельницької
області від 25 липня 2005 року - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.



вгору