Щодо звільнення з органів внутрішніх справ
Вищий адміністративний суд; Постанова від 01.03.2006
Документ n0208760-06, поточна редакція — Прийняття від 01.03.2006

                                                          
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
01.03.2006

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого: судді Фадєєвої Н.М., суддів: Бутенка В.І.,
Панченка О.І., Гончар Л.Я., Бим М.Є., при секретарі: Мельник І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою управління Міністерства внутрішніх справ
України в Одеській області на рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 15 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду
Одеської області від 18 жовтня 2005 року у справі за скаргою
гр. П. про визнання неправомірними та скасування наказів
начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в
Одеській області та начальника слідчого управління УМВС України в
Одеській області щодо звільнення з органів внутрішніх справ,
В С Т А Н О В И Л А:
3 грудня 2002 року гр. П. звернулась до суду з позовом до
УМВС України в Одеській області про визнання незаконним та
скасування наказу начальника УМВС України в Одеській області від
4 листопада 2002 року N 397 о/с в частині звільнення її з органів
внутрішніх справ, поновлення її на службі на посаді слідчого, та
відшкодування заподіяної їй незаконним звільненням моральної шкоди
в сумі 50000 грн.
В процесі розгляду справи гр. П. уточнила свої вимоги, подала
29.12.2002 скаргу на неправомірні дії начальника УМВС України в
Одеській області, просила визнати незаконним наказ від 04.11.2002
N 397 о/с щодо звільнення її з органів внутрішніх справ. Свої
вимоги обґрунтовувала тим, що її звільнено з посади слідчого за
порушення дисципліни, при звільненні її з органів внутрішніх справ
не було враховано характер допущеного нею проступку, наслідки,
обставини, при яких нею був скоєний проступок, її попереднє
відношення до служби та рівень професійної кваліфікації. Вказує,
що висновок службового розслідування СУ УМВС України в Одеській
області від 2 листопада 2002 року, який послужив підставою для її
звільнення, винесено по п'яти кримінальних справах, раніше по
чотирьох кримінальних справам проводилося службове розслідування
та наказом N 9 від 23.05.2002 їй оголошена неповна посадова
відповідність і вона покарана за один проступок двічі.
В процесі розгляду справи гр. П. розширила свої вимоги,
подала 2 лютого 2004 року до суду скаргу, в якій просила визнати
незаконними накази начальника слідчого управління УМВС України в
Одеській області за N 30 та за N 42 від 2 листопада 2002 року в
частині звільнення її з посади слідчого та відрядження її в
розпорядження управління МВС України в Одеській області.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами заявниця гр. П.
просила суд скаргу задовольнити.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня
2004 року скарга гр. П. задоволена. Постановлено - "Визнати
незаконними:
1. наказ начальника СУ МВС України в Одеській області від
2 листопада 2002 року N 30 - в частині звільнення гр. П. з посади
слідчого СВ Малиновського РВ УМВС України в Одеській області і
направлення клопотання на ім'я начальника УМВС України в Одеській
області про звільнення гр. П. з органів внутрішніх справ на
підставі абз. "є" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і
начальницьким складом органів внутрішніх справ України
( 114-91-п ) (за порушення дисципліни);
2. наказ начальника СУ МВС України в Одеській області від
2 листопада 2002 року N 42 - в частині звільнення гр. П. від
посади слідчого СВ Малиновського РВ УМВС України в Одеській
області і відрядження для подальшого проходження служби в
розпорядження УМВС України в Одеській області; наказ начальника
УМВС України в Одеській області від 4 листопада 2002 року N 397
о/с - в частині звільнення слідчого СВ Малиновського РВ УМВС
України в Одеській області гр. П. за абз. "є" п. 64 Положення про
проходження служби рядовим і начальницьким складом органів
внутрішніх справ України ( 114-91-п ) (за порушення дисципліни).
Зобов'язати начальника СУ МВС України в Одеській області
скасувати накази від 2 листопада 2002 року N 30 і N 42 - в частині
звільнення гр. П. з посади слідчого СВ Малиновського РВ УМВС
України в Одеській області, направлення клопотання на ім'я
начальника УМВС України в Одеській області про звільнення гр. П. з
органів внутрішніх справ на підставі абз. "є" п. 64 Положення про
проходження служби рядовим і начальницьким складом органів
внутрішніх справ України ( 114-91-п ), і відрядження гр. П. для
подальшого проходження служби в розпорядження УМВС України в
Одеській області.
Зобов'язати начальника УМВС України в Одеській області:
1. скасувати наказ від 4 листопада 2002 року N 397 о/с - в
частині звільнення слідчого СВ Малиновського РВ УМВС України в
Одеській області гр. П. за абз. "є" п. 64 Положення про
проходження служби рядовим і начальницьким складом органів
внутрішніх справ України ( 114-91-п ) (за порушення дисципліни).
2. поновити гр. П. на попередній посаді слідчого СВ
Малиновського РВ УМВС України в Одеській області."
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня
2005 року апеляційну скаргу УМВС України в Одеській області
залишено без задоволення, а рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 15 жовтня 2004 року - без змін.
Не погоджуючись з зазначеними вище судовими рішеннями,
управління МВС України в Одеській області подало касаційну скаргу,
в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове
рішення, яким відмовити гр. П. в поновленні на службі в органах
внутрішніх справ. Свої вимоги касатор обґрунтовує тим, що судові
рішення суперечать законодавству, що регулює порядок проходження
служби в органах внутрішніх справ, викладені в рішенні висновки
суду не відповідають дійсним обставинам, судами першої та
апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального
права, що є підставою для скасування судових рішень та ухвалення
нового рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення гр. П., перевіривши
матеріали справи, рішення судів щодо правильності застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги,
колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи скаргу, та визнаючи незаконними накази
суб'єктів оскарження щодо звільнення гр. П. з органах внутрішніх
справ з посади слідчого, та поновлюючи її на службі на посаді
слідчого, суд послався на те, що звільнення гр. П. на підставі
абз. "є" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і
начальницьким складом органів внутрішніх справ ( 114-91-п )
(за порушення дисципліни) суперечить вимогам ст. 26
Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України
( 1368-12 ), оскільки в даному випадку заявниця була двічі
притягнута до різних дисциплінарних стягнень за вчинення одного
проступку, звільнення заявниці проведено з грубим порушенням вимог
спеціального законодавства, що регламентує порядок проходження
служби в органах внутрішніх справ осіб рядового і начальницького
складу.
Однак з такими доводами суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що протягом 2002 року
проводилися чотири службові розслідування по кримінальним справам,
які були в провадженні колишнього слідчого СВ Малиновського РВ
УМВС України в Одеській області - гр. П., та у всіх чотирьох
висновках службових розслідувань зазначено, що слідчим П. при
розслідуванні кримінальних справ допущені численні порушення
кримінально-процесуального законодавства.
У висновку службового розслідування від 18 березня 2002 року
зазначено, що по кримінальній справі N 03200100783 за фактом
скоєння шахрайства відносно гр. Т., яка була в провадженні
слідчого П., допущена недбалість при проведенні досудового
слідства. Слідчим П. при розслідуванні кримінальних справ допущені
численні порушення кримінально-процесуального законодавства,
допущені неділові стосунки з процесуальними особами у справі.
Також проведена перевірка інших кримінальних справ, які
знаходилися в провадженні слідчого П., та у висновку службового
розслідування зазначено, що по кримінальних справах N 03200200123,
N 03200200064, N 03200200149, N 03200200030, N 052200100111
слідчим П. допущені численні порушення кримінально-процесуального
законодавства. На момент проведення службового розслідування
слідчий П. перебувала на лікарняному.
За виявлені службовим розслідуванням від 18.03.2002 порушення
кримінально-процесуального законодавства слідчий П. до
дисциплінарної чи іншої відповідальності не притягалася.
У висновку службового розслідування від 30 квітня 2002 року
зазначено, що по кримінальній справі N 03200100473 за фактом
заволодіння шляхом шахрайства квартирою гр. Г., яка була в
провадженні слідчого П., слідчим виконано одну слідчу дію,
кримінальну справу 20 січня 2002 року закрито на підставі ст. 213
ч. 2 та ст. 6 п. 2 КПК України ( 1001-05, 1002-05 ). Заст.
прокурора Малиновського району м. Одеси 21 березня 2002 року
постанова про закриття справи скасована. По кримінальній справі
N 03200100461 за фактом заволодіння паспортом та посвідченням
учасника ВВВ гр. В., слідчий П. проігнорувала здобуту у ході
слідства інформацію щодо заволодіння квартирою гр. В.,
необґрунтовано винесла 20.01.2002 постанову про відмову у
порушенні кримінальної справи відносно гр. Ш. і сестер г-н Д. за
ст. 143 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) на підставі ст. 6 п. 2 КПК
України, та проігнорувавши докази слідчий П. закрила 21.01.2002
кримінальну справу відносно гр. Ш. за ст. 353 КК України на
підставі ст. 6 п. 2 КПК України. Заст. прокурора Малиновського
району м. Одеси 21.03.2002 постанову про закриття справи скасовано
як передчасну та незаконну 21.03.2002. По кримінальній справі
N 03200100473 за фактом заволодіння шляхом шахрайства квартирою
гр. К., слідчим П. допущено порушення вимог чинного
кримінально-процесуального законодавства України, 23.01.2002
необґрунтовано закрито кримінальну справу відносно гр. Р., гр. Ц.,
гр. Г. за ст. 213 ч. 2 КК України на підставі ст. 6 п. 2 КПК
України. Заст. прокурора Малиновського району м. Одеси 21.03.2002
постанову про закриття справи скасовано як незаконну.
За результатами службового розслідування від 30.04.2004
наказом начальника слідчого управління УМВС України в Одеській
області від 23 травня 2002 року за допущені грубі порушення
чинного кримінально-процесуального законодавства при розслідуванні
кримінальних справ NN 03200200784, 0320010473, 03200100461,
03200100475 слідчого П. попереджено про неповну посадову
відповідність.
У висновку службового розслідування від 19 липня 2002 року
зазначено, що слідчим П. кримінальна справа N 07200200216 за
фактом відкритого заволодіння майном (грабежу) гр. А. та
кримінальна справа N 5720020003 по факту заволодіння посадовими
особами ТОВ "Арсенал" майна ТОВ "Чаусовський гранітний кар'єр" на
загальну суму 137 тис. грн. розслідувалися з порушеннями
кримінально-процесуального законодавства.
За виявлені службовим розслідуванням від 30.07.2002 порушення
слідчий П. до дисциплінарної чи іншої відповідальності не
притягалася.
У висновку службового розслідування, затвердженого
начальником слідчого управління УМВС України в Одеській області
02.11.2002, зокрема, зазначено, що по порушеній прокурором
Малиновського району м. Одеси кримінальній справі N 03200100783 за
фактом скоєння шахрайства відносно гр. О., яка була в провадженні
слідчого П., слідство по справі проводилося безпланово та
неритмічно. Крім того, слідчий П. 11.03.2002 у порядку ст. 115 КПК
України ( 1002-05 ) безпідставно затримала гр. Пр. і допитала його
в якості підозрюваного, а потім самостійно звільнила та обрала
запобіжний захід - підписку про невиїзд, при цьому при звільненні
гр. Пр. не допитаний належним чином, не пред'явлений на впізнання
потерпілим та свідкам, не усунуті суперечності у свідченнях та ін.
При звільненні гр. Пр. з під варти будь-яких документів про це не
складено, у прокуратуру та суд затриманий гр. Пр. не
представлявся, постанова про обрання запобіжного заходу не
складена. По порушеній прокурором Малиновського району м. Одеси
кримінальній справі N 03200100475 за фактом заволодіння шляхом
шахрайства квартирою гр. Г., яку прийняла до провадження гр. П.,
слідчим виконано одну слідчу дію, 20.01.2002 кримінальну справу
закрито на підставі ст. 213 ч. 2 та ст. 6 п. 2 КПК України
( 1001-05 ). Зазначена постанова про закриття справи скасована
21.03.2002. По порушеній прокурором Малиновського району м. Одеси
кримінальній справі за фактом заволодіння паспортом та
посвідченням учасника ВВВ гр. В., яку прийняла до провадження
слідчий П., не виконавши жодної слідчої дії, проігнорувавши заяви
потерпілого гр. В., свідка гр. У. та інших, слідчий П. кримінальну
справу відносно гр. Ш. необґрунтовано закрила на підставі ст. 213
ч. 2 та ст. 6 п. 2 КПК України. Постанова про закриття справи
скасована 21.03.2002. Також в провадженні слідчого П. знаходилися
кримінальні справи N N 07200200216 та 5720020003, по яким допущені
порушення чинного кримінально-процесуального законодавства,
досудове слідство по яким проводилося неякісно. Також слідчим
гр. П. розслідувалася і направлялася до суду кримінальна справа
N 03200100698 по обвинуваченню гр. Н. за ознаками злочину,
передбаченого ст. 321 ч. 2 КК України ( 2341-14 ), та пред'явлене
гр. Н. обвинувачення не відповідає фактичним обставинам події,
оскільки в процесі додаткового розслідування, яке проводилося
іншим слідчим, кримінальне переслідування у відношенні гр. Н.
закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку з відсутністю
в його діях складу злочину та порушено кримінальну справу у
відношенні гр. К. за ознаками злочину, передбаченого ст. 321 ч. 2
КК України, і обвинувальний висновок у відношенні гр. К.
затверджено, і справу направлено до суду.
Матеріалами службових розслідувань доведено, що слідчим П.
при розслідуванні кримінальних справ систематично допускалися
порушення норм кримінально-процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про міліцію" ( 565-12 )
працівник міліції несе за свої протиправні дії або бездіяльність
дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
Згідно абз. "є" п. 64 Положення про проходження служби
рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України
( 114-91-п ) особи середнього, старшого і вищого начальницького
складу звільняються зі служби в запас за порушення дисципліни.
Наказом начальника слідчого управління УМВС України в
Одеській області N 30 від 02.11.2002 за систематичне порушення
службової дисципліни та законності при провадженні досудового
слідства у кримінальних справах колишнього слідчого СВ
Малиновського РВ УМВС України в Одеській області капітана
міліції - гр. П. від посади звільнено та заявлено клопотання перед
начальником УМВС України в Одеській області про її звільнення з
органів внутрішніх справ на підставі абз. "є" п. 64 Положення про
проходження служби рядовим і начальницьким складом органів
внутрішніх справ України ( 114-91-п ) (за порушення дисципліни).
Наказом начальника УМВС України в Одеській області від
4 листопада 2002 року N 397 о/с, у відповідності до Положення про
проходження служби рядовим і начальницьким складом органів
внутрішніх справ України ( 114-91-п ), звільнено у запас за
абз. "є" п. 64 (за порушення дисципліни) капітана міліції П.
Суд першої інстанції при розгляді справи дійшов помилкового
висновку, що на слідчого П. було двічі накладено дисциплінарне
стягнення за один проступок, так як службовим розслідуванням від
02.11.2002, за результатами якого слідчого П. наказом начальника
УМВС України в Одеській області від 04.11.2002 N 397 о/с, було
звільнено з органів внутрішніх справ, були встановлені нові факти
порушень слідчим П. чинного кримінально-процесуального
законодавства, а не ті грубі порушення, за які наказом начальника
слідчого управління УМВС України в Одеській області від 23.05.2002
слідчого П. попереджено про неповну посадову відповідність.
При вирішенні спору судами першої та апеляційної інстанцій
неправильно застосовано норми матеріального права, що регулюють
дисциплінарну відповідальність осіб начальницького складу органів
внутрішніх справ та звільнення їх в запас зі служби.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що
оскільки судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
встановлені, але неправильно застосовані норми матеріального
права, тому постановлені по справі судові рішення підлягають
скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в
задоволенні вимог гр. П.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ
України в Одеській області задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня
2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від
18 жовтня 2005 року - скасувати.
В задоволенні скарги гр. П. про визнання неправомірними та
скасування наказу начальника управління Міністерства внутрішніх
справ України в Одеській області від 4 листопада 2002 року N 397
о/с та наказів начальника слідчого управління внутрішніх справ
України в Одеській області від 2 листопада 2002 року N 30 та N 42
щодо звільнення заявниці з органів внутрішніх справ - відмовити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.



вгору